Європа готується до складних рішень: думка Александра Стубба про діалог із Росією

Розслідування Bihus.Info встановило, що Василь Крулько, брат народного депутата від фракції «Батьківщина» Івана Крулька, був учасником численних переговорів із Денисом Комарницьким — фігурантом гучної справи про масштабні корупційні оборудки із землею в столиці. Про це журналісти повідомили 17 листопада, оприлюднивши дані із записів, зроблених детективами НАБУ та прокурорами САП у межах спецоперації «Чисте місто».

За інформацією слідства, в кабінеті Комарницького протягом тривалого часу велося аудіоспостереження, і саме на цих записах неодноразово з’являється Василь Крулько. На фіксованих розмовах він обговорює з Комарницьким можливість створення мережі елітних готелів під брендом «Апартель», а також розглядає перспективи розширення спільного бізнесу як в Україні, так і за її межами. Учасники перемовин дискутують про інвестиційну модель, розподіл ролей та фінансові вигоди від запуску нових проєктів.

Одним із ключових проєктів стала ідея побудувати масштабний готельно-рекреаційний комплекс у селі Поляна на Закарпатті. Він позиціонувався як майбутній один з найбільших готелів країни. Під цей проєкт створили чотири компанії, серед власників яких — дружина Василя Крулька Яна, його бізнес-партнер Юрій Калинюк, інвестфонд «Мінкар», пов’язаний із Комарницьким, а також згаданий у записах водій Полікарпов.

Другий напрям — вихід на міжнародний ринок. Йшлося про проєкт у словенській Рогашці, де вже працює готель «Атландида», що належить компанії сина Комарницького. За змістом розмов, саме цей об’єкт мав стати базою для міжнародного розвитку «Апартелю». Розглядався і потенціал подальшого розширення мережі за межами Словенії.

У коментарі журналістам Василь Крулько підтвердив, що спілкувався з Комарницьким щодо проєкту в Поляні, проте запевнив, що нині люди з орбіти Комарницького не мають стосунку до цього бізнесу. Водночас пояснити появу водія Полікарпова серед власників компаній він не зміг. Також Крулько визнав, що його група компаній ще не ухвалила рішення щодо остаточного розриву співпраці з Комарницьким за кордоном.

Сам Іван Крулько традиційно стверджує, що не має стосунку до мережі «Апартель». Журналісти Bihus.Info ще у 2023 році фіксували стрімке зростання готельно-ресторанного бізнесу родини Крульків після його обрання до Верховної Ради. У 2025 році нардеп знову повторив, що не пов’язаний з діяльністю мережі та не отримує доходів від її роботи.

Дениса Комарницького правоохоронці вважають організатором масштабної земельної схеми в Києві. За даними НАБУ, учасники злочинної організації відшукували перспективні ділянки та фіктивно реєстрували на них неіснуючі будівлі. Це дозволяло отримувати право власності на землю без торгів, використовуючи підконтрольних депутатів. За такі голосування ті отримували хабарі.

6 лютого Комарницькому та ще шістьом учасникам схеми повідомили про підозру у заволодінні землями громади Києва на 11,6 млн грн. Через кілька днів бізнесмен утік з України. За даними журналістів, він перетнув кордон у Закарпатській області, скориставшись машиною для перевезення тіл загиблих військових. До організації втечі могли бути причетні працівники СБУ та поліції.

Нині Комарницький переховується у Відні та перебуває у розшуку.

На фоні нестабільної ситуації на валютному ринку України відзначається різке погіршення курсу національної валюти. Українська гривня стрімко втрачає свою вартість порівняно з доларом США, що призводить до зростання курсу міжбанківського долара, який перевищив позначку 40 гривень. Готівковий обмін долара зафіксувався на рівні 40,40 грн/$, у той час як карткові операції реєструються за курсом навіть вище – до 41 гривні за долар. Ці динаміки створюють серйозні турбулентності на фінансовому ринку та викликають загальний невпевнений настрій серед населення та бізнесу. Аналітики висловлюють побоювання щодо подальшого зростання курсу і закликають до урядового втручання для стабілізації ситуації.

Сьогодні, 23 травня, на валютному міжбанку було встановлено новий курсовий максимум – вперше в історії гривні курс подолав 40-й рівень. Фактичні угоди на майданчику Bloomberg (основний) фіксувалися на рівні 40,01 грн/$, чого до цього не відбувалося.

Минулий тиждень завершився на міжбанку на 39,52 грн/$, а цей стартував із 39,67 грн/$.

Сьогоднішня ж торгівля на Bloomberg починалася досить спокійно і навіть мляво – по 39,84 грн/$, до полудня фіксувався зовсім невеликий обсяг торгів – близько $50 млн. Усе змінилося перед обідньою перервою, коли курс уперше сягнув 40 грн/$. Після цього активізувалися експортери і спекулянти, обсяг торгів зріс удвічі і досяг $161,2 млн. Хвилин за 20 до закриття угоди проходили по 40,01 грн/$, а офіційне закриття ринку відбулося трохи нижче – на 39,98 грн/$.

За підсумками дня Нацбанк встановив свій офіційний курс на 39,92 грн/$ (на 23 травня) – це новий історичний максимум. Так високо нацбанківський курс ще жодного разу не був.

Раніше Національний банк пояснював курсові стрибки великими продажами долара зі своїх золотовалютних резервів. Скарбники навіть виробили правило: що більше НБУ продасть валюти – то вищим буде валютний курс. Говорили, що на цьому правилі тримається секретна формула, за якою регулятор щодня формує вартість долара на міжбанку. Однак сьогодні цього не спостерігалося.

Продажі Нацбанку на Bloomberg оцінили на рівні $85-88 млн із загального обсягу $161,2 млн, тобто 53-55% ринку. Тому у банкірів виникла інша версія того, що відбувається, – що НБУ намагається високим курсом заманити на міжбанк експортерів, і водночас намагається вручну підняти долар до показників, закладених до держбюджету.

«Усі пам’ятають, що до держбюджету 2024 року закладено курс 40,7 грн/$, від його виконання залежать податкові надходження, яких постійно не вистачає. Це те, за що постійно критикують Нацбанк – за невиконання курсу, за яким рахували бюджет, а зараз проблема стоїть особливо гостро. Адже дефіцит бюджету знову зріс, і Мінфін днями сказав, що йому бракує на 2024-й приблизно $5 млрд. Тепер зрозуміло, що якусь частину цього дефіциту перекриватимуть за рахунок девальвації гривні, яку ми зараз спостерігаємо. Вона буде благом для уряду. Та й для НБУ теж – адже чим вищим буде курс долара, тим більшою буде мотивація для експортерів повертати валютну виручку в Україну. Зараз більше долара заводиться під сільгоспроботи, і подорожчання долара буде ще сильніше мотивувати аграріїв на продаж валюти”, – пояснив “Стране” ситуацію голова правління одного з банків.

Слідом за міжбанком долар подорожчав сьогодні і на чорному ринку. День починався валютними продажами по 40,09 грн/$, а закінчився на 40,33 грн/$. Ціна купівлі піднялася з 39,04 грн/$ до 39,5 грн/$.

У касах банків максимальний курс продажу готівкового долара сягнув 40,40 грн/$, цей цінник ставив державний Сенс Банк і ще чотири структури – А-Банк, Акордбанк, МетаБанк і Кристалбанк. Середня вартість – 40,21 грн/$, а середній робочий діапазон – від 40,05 грн/$ до 40,35 грн/$. Купівля американської валюти перебувала в широкому діапазоні – 39,15-40,10 грн/$.

Картковий же долар рухається вже до 41 грн/$. Сьогодні карткові курси банків були від 39,65 грн/$ (Укрсиббанк) до 40,85 грн/$ (Акордбанк) на продажі та діапазоні 38,86-40,04 грн/$ на купівлі.

Середня ціна долара при купівлі фізособами на поточні рахунки (з правом миттєвого зняття) до 50 тис. грн на місяць склала 40,08 грн/$. Мінімальний цінник тут був на 39,97 грн/$ (Мотор Банк), а максимальний – 40,95 грн/$ (Банк Авангард).

На даний момент атомні електростанції, що знаходяться на контрольованій території України, дотримуються всіх технічних нормативів, а радіаційний фон на їхніх територіях залишається в межах безпеки. Однак атаки Російської Федерації на об'єкти енергетичної інфраструктури можуть становити серйозну загрозу для безпеки ядерних станцій. Про це заявив Голова Держатомрегулювання Олег Коріков під час зустрічі з представниками країн G7 та Представництва ЄС в Україні. Він підкреслив, що захист ядерних установок від можливих атак є одним із пріоритетів у забезпеченні національної безпеки. Тому необхідно зробити всі можливі заходи для запобігання можливим загрозам з боку Росії та зміцнення захисту ядерних об'єктів в Україні.

“Атомна енергетика є важливою складовою енергетичної системи і загальнодержавного виробництва електроенергії. Безпечна експлуатація атомних електростанцій залежить від нормальної роботи енергосистеми. Тому будь-які пошкодження електромереж, підстанцій та інших елементів можуть вплинути на безпеку атомних станцій і створити нові загрози”, – підкреслив він.

Коріков також зауважив, що атаки на українську енергетичну інфраструктуру у 2022 році призвели до аварійного відключення всіх енергоблоків атомних станцій України.

У зв’язку з цим він закликав міжнародних партнерів, зокрема країни G7, надати Україні допомогу для захисту енергетичної інфраструктури та відновлення зруйнованих об’єктів.

Щодо ситуації на окупованій Запорізькій АЕС, Коріков нагадав про резолюції МАГАТЕ, які вимагають від Росії демілітаризації та повернення контролю над станцією Україні.

“Відсутність міжнародного механізму відповідальності унеможливлює ефективне реагування на порушення Росією міжнародного права та принципів безпеки. Лише об’єднана позиція міжнародної спільноти може змусити Росію виконати вимоги МАГАТЕ”, – відзначив він.

Коріков закликав продовжувати тиск на Росію та обмежити її права у міжнародних організаціях, включаючи МАГАТЕ, та наголосив, що будь-яка спроба Росії перезапустити реактори на Запорізькій АЕС відсутність технічних або економічних підстав і може бути кваліфікована як акт ядерного тероризму.