Посадовець одного з центрів Міністерства оборони організував канал ухилення від мобілізації, оформлюючи військовозобов’язаних на фіктивні посади за гроші. Слідство вже зафіксувало щонайменше 50 “броньованих” клієнтів. За даними Офісу генпрокурора та ДБР, офіцер влаштовував чоловіків на цивільні посади в структурі Міноборони або афілійованих підрозділах. Після цього “новопризначені” отримували довідки про бронювання – аж до кінця мобілізації. […]Президент Фінляндії Олександр Стубб висловив думку, що в майбутньому Європі, ймовірно, доведеться відновити спілкування з Росією, та наголосив на важливості узгодженості політики США з інтересами європейських країн. У своєму інтерв’ю для фінського видання Helsingin Sanomat він зазначив, що між підходами Європи та Сполучених Штатів до Росії існує суттєва різниця.
Зокрема, в Європі Росія сприймається як серйозна загроза безпеці, тоді як в США це питання може мати інший акцент. Стубб вважає, що ця різниця буде визначальним чинником у прийнятті подальших дипломатичних рішень Європою.
Фінський лідер підкреслив, що в певний момент відновлення каналів зв'язку з російським керівництвом може відповідати інтересам європейських держав. Це рішення не має бути імпульсивним, а має ґрунтуватися на глобальному геополітичному контексті та позиції Вашингтона. "Важливо, щоб політика США щодо Росії і України відповідала вимогам Європи. Якщо це не так, можливо, один із європейських лідерів буде змушений взаємодіяти з Володимиром Путіним," – зазначив він.
Стубб також акцентував, що обговорення цієї теми триває серед європейських політиків вже два роки, що свідчить про її складність. Мова йде не лише про дипломатичні відносини, але і про безпекову структуру в Європі після завершення конфлікту.
Особливе місце в розмові зайняла роль України в стримуванні російської агресії. Президент Фінляндії відзначив, що українська армія є однією з найпотужніших у Європі та виконує критичну функцію збереження безпеки континенту. "Сьогодні Україна має найсильнішу та найсучаснішу армію в Європі. Україні необхідно підтримуватися, адже навіть після закінчення війни загроза з боку Росії залишиться," – підкреслив він.
Стубб підтримав ідею євроатлантичної інтеграції України, вважаючи, що її членство в ЄС та НАТО зміцнить безпеку всього регіону. Його коментарі пролунали на фоні триваючого конфлікту між Росією та Україною, що ставить перед європейськими країнами складні питання, пов'язані з безпекою, політикою та економікою.
Фінляндія також активно підтримує Україну, надаючи військову допомогу, включаючи нещодавній 32-й пакет, який містить техніку та ресурси для оборони. Гельсінкі неодноразово наголошував на неприпустимості "фінського сценарію" для України, підкреслюючи важливість самостійного вибору Києва щодо свого майбутнього.
Заяви Олександра Стубба ілюструють складність стратегічного вибору, з яким стикається Європа: з одного боку, необхідність підтримувати Україну та стримувати Росію, а з іншого – потенційна потреба відновити дипломатичні зв’язки в майбутньому. Це питання залишатиметься в центрі політичних обговорень на континенті ще довгий час.
