Європейський фонд: Україні обіцяють 3 млрд євро від російських активів до липня

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Зі статті 77 КК України прибрали частину 2, яка дозволяла конфіскацію майна за корупційні злочини навіть у разі звільнення від покарання за умовами угоди зі слідством. Тобто тепер корупціонери можуть уникнути не лише тюрми, а й втрати незаконно нажитих активів.

Законопроєкт, підписаний Президентом, передбачає внесення змін не лише до КК, але й до інших законодавчих актів, включаючи позбавлення державних нагород за пропаганду держави-агресора чи інші антиукраїнські дії. Однак саме цей пункт, що стосується конфіскації, став найсуперечливішим.

Голова Центру протидії корупції Віталій Шабунін заявив, що ухвалені зміни — це “зрада” та захист інтересів корупціонерів. Він висловив сумнів у тому, що Президент є справжнім автором законопроєкту, та зауважив, що його колишня партнерка, депутатка Анастасія Радіна, лобіювала ці зміни.

Анастасія Радіна, колишня керівниця адвокаційних програм Центру протидії корупції, була серед тих, хто голосував за цей законопроєкт. Її минуле як активної антикорупціонерки викликає іронію в контексті теперішнього голосування. Радіна, яка раніше працювала над створенням Вищого антикорупційного суду, тепер стала фігуранткою звинувачень у сприянні корупціонерам.

Експерти вбачають у цих змінах спробу захистити незаконно нажите майно корупціонерів від вилучення на користь держави. Це може підірвати довіру до України з боку міжнародних партнерів, які підтримували боротьбу з корупцією та вимагали жорсткіших заходів проти злочинців.

Шабунін навіть назвав це “киданням європейців”, адже такі зміни суперечать задекларованій боротьбі з корупцією, яку підтримували донори та західні партнери України.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Свердловину глибиною 4202 метри пробурено в центральній частині родовища. За словами голови правління НАК “Нафтогаз України” Олексія Чернишова, до кінця 2024 року планується пробурити ще одну, а у 2025 році – чотири додаткові свердловини.

“Другий рік поспіль нам вдається нарощувати видобуток завдяки професійній роботі фахівців Укргазвидобування. Дякую всім за цей результат”, – зазначив Чернишов.

Успіх цього проекту став можливим завдяки 3D-сейсморозвідувальним дослідженням, які дозволили визначити перспективні горизонти та уточнити їхню потужність. Як пояснив т.в.о. очільника “Укргазвидобування” Сергій Лагно, правильний вибір місця буріння був ключовим фактором ефективності.

З початку 2024 року компанія “Нафтогаз” забезпечила видобуток 9,8 млрд кубометрів товарного газу. Це на понад 7% більше, ніж за аналогічний період 2023 року, і перевищує операційний план на 2%. Однак ці результати все ще поступаються довоєнним показникам 2021 року, коли обсяг видобутку сягнув 13,7 млрд кубометрів.

У столиці України спостерігається загострення кадрової ситуації в органах місцевого самоврядування. Ця проблема набуває особливої актуальності на тлі збільшення кількості правових процедур, пов'язаних з діяльністю посадових осіб київської міської адміністрації.

Так, у ході крайнього засідання ТСК з питань оцінки ефективності діяльності органів місцевого самоврядування в місті Києві представники столичної прокуратури надали відомості щодо відкритих кримінальних проваджень проти посадовців столичної влади.

Повідомлялося, зокрема, про те, що у 2023 році було закінчено досудове розслідування та передано до суду обвинувальні акти у 80 кримінальних провадженнях стосовно 97 обвинувачених, в тому числі щодо 49 службових осіб виконавчого органу Київської міської ради та КП, установ та організацій, утворених міською радою. З них 45 осіб – керівного складу, а саме: керівники підприємств, структурних підрозділів, адміністрацій або підприємств.

Крім того, було завершено досудове розслідування 17 кримінальних проваджень щодо службових осіб районних в місті Києві державних адміністрацій.

“У кримінальних провадженнях, в яких обвинувальний акт в 2023 році скеровано до суду, встановлено збитків на 510 млн грн”, – повідомили представники столичної прокуратури.

Більше того, за 6 місяців 24 року вже передано до суду 76 обвинувальних актів щодо 87 обвинувачених. Зокрема, це службові особи КМДА та КП, з яких 50 осіб – керівного складу.

“В 21 провадженню повідомлено про підозру 37 особам, з яких 26 – посадові особи КП, 23 з них – керівного складу.

У закінчених провадженнях в поточному році сума збитків становить 504 млн грн”, – уточнили представники столичної прокуратури.

Також, в 2023 та поточному році було проведено 68 аудитів діяльності столичної міської влади.

“За 2023 рік та поточний 2024 рік до Київської міської прокуратури офіційно надійшло 25 матеріалів за підсумками аудиту.

Щодо аудиту – його результати переважно пов’язані з неефективним використанням бюджетних коштів, управління комунальним майном, виконання цільових програм”, -додали представники столичної прокуратури, зауваживши, що логіка визначення об’єктів аудиту при цьому є не зрозумілою.

“Ряд підприємств, незважаючи на великі суми виділених бюджетних коштів та виявлені правоохоронними органами факти зловживань, взагалі не перевіряються. Наприклад, КП “Дирекція з будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва”, яке є замовником будівництва Подільського мосту. Попри офіційне звернення прокуратури влітку 2023 року щодо необхідності проведення аудиту цього підприємства через численні факти розкрадань коштів при будівництві мосту, в поле зору аудиторів це підприємство не потрапило”, – наголосили в прокуратурі.

Коментуючи дані столичної прокуратури Поворозник зазначив, що відкриті кримінальні провадження негативно впливають на ситуацію із кадрами в КМДА.

“З такою кількістю кримінальних справ, які відкриваються щоденно, десятками і сотнями, в нас не буде кому працювати, по великому рахунку”, – зауважив він.

Микола Поровозник займається господарською та операційною діяльністю Києва. Зокрема до його компетенції належить функціонування столичного метро, доведене до критичного стану. Коментуючи ЧП в метро він заявив, що “метро – як двері. Тринадцять років вони відчинялися, а в один день бац – і ручка відпала”.