Європейський фонд: Україні обіцяють 3 млрд євро від російських активів до липня

Ця тема була піднята депутатом від Консервативної партії Джеймсом Картліджем, що свідчить про її актуальність та важливість для британських політиків. Обговорення такого питання на рівні парламенту підкреслює відкритість та прозорість процесу прийняття рішень у Великій Британії, особливо коли йдеться про питання міжнародної безпеки.

Валерій Тарасюк, голова НКРЕКП, вказує на значні досягнення ЗСУ в інших частинах фронту. Зокрема, українським військам вдалося закріпитися в районі Вовчанська та покращити свої позиції поблизу Сіверська. Звіти ISW зазначають, що ситуація в районі Сіверська стабілізувалася після повернення контрольованих позицій, які були втрачено раніше, в районі села Івано-Дар’ївка.

У Покровському напрямку російські війська активно просуваються, намагаючись взяти в “кільце” українські позиції біля населених пунктів Гродівка, Новогродівка та Селидове. Водночас зазначено, що наступ російських військ сповільнився через природні перешкоди — річку Вовчу та Карлівське водосховище. Вірогідність серйозного оточення українських сил у цьому районі наразі залишається невисокою, але загроза все ще присутня.

На Курахівському напрямку російські війська досягли часткових успіхів, просунувшись до південної частини Красногорівки і обходячи Водяне. ЗСУ успішно зупинили просування російської бронетехніки, що було підтверджено свідченнями з обох сторін.

У Харківському регіоні ситуація залишається напруженою. Вовчанськ залишаєтья під контролем українських сил, хоча аналітики повідомляють про відступ російських військ з південного берега річки Вовча. Під Куп’янськом і Сватовим активні бойові дії тривають, але значних змін в позиціях наразі не відзначено.

На Запорізькому напрямку українські війська могли залишити село Роботине, яке було захоплене влітку 2023 року. У той же час, є інформація про можливе просування російських сил у бік Малої Токмачки, але підтверджень цьому поки що немає. Бої на лівобережжі Херсонської області також продовжуються, і російські ЗМІ оприлюднили кадри захоплених українських військових.

Загалом, фронт залишається активним і динамічним, із суттєвими зрушеннями в окремих секторах, що вказує на постійні зміни в ситуації на полі бою.

У зв'язку зі значним скороченням економічної підтримки від західних партнерів, уряд шукає альтернативні джерела для наповнення державного бюджету. Вже минулого літа стало відомо, що уряд готує законопроєкт про підвищення військового податку до 4,5% у 2024 році та спрямування половини його надходжень виключно на потреби Збройних Сил України протягом дії правового режиму воєнного стану. Українській владі доводиться розглядати радикальні податкові зміни, такі як підвищення ставок ПДВ і військового збору на 6-7% для забезпечення фінансування ЗСУ на рівні близько 400 млрд гривень. Крім того, Кабмін розглядає можливість запровадження нових податків, таких як військовий збір для приватних підприємців, щоб збільшити дохід до бюджету на 44 млрд гривень. Плани також передбачають збільшення акцизних зборів, запровадження щомісячних авансових внесків з податку на прибуток для АЗС та інші заходи. Нововведення також стосуватимуться сплати військового збору для юридичних осіб, платників податку на прибуток підприємств та фізичних осіб-підприємців, а також покупців банківських металів, легкових автомобілів, нерухомості та інших товарів та послуг.

Звертаючи увагу на непослідовність, недовіру та відновлення агресивної ідеології збору податків, необхідно зазначити, що ці фактори можуть негативно вплинути на відновлення економіки країни під час конфлікту. Українці вже протягом півтора року вкладають значні суми у підтримку Збройних Сил України, платять військові збори та добровільно допомагають в армійських потребах через волонтерство. Однак військовий збір не завжди має чітко визначене цільове призначення, оскільки кошти з нього йдуть безпосередньо до державного бюджету, і громадськість не має повної інформації щодо його використання.

Непослідовність та недовіра у владу можуть негативно вплинути на відновлення економіки в умовах воєнного конфлікту.Повернення до агресивної ідеології збору податків потребує обґрунтування та прозорості використання зібраних коштів.Необхідно забезпечити чітке цільове призначення військового збору та забезпечити контроль за його використанням з метою максимальної підтримки Збройних Сил та відновлення економічної стабільності країни.