Європейський Союз планує узгодити механізм виділення Україні 140 мільярдів євро до квітня наступного року

У мобільному застосунку Дія з’явилася нова можливість для громадян швидко інформувати про проблеми з мобільним зв’язком або доступом до інтернету. Завдяки цьому сервісу користувачі можуть у спрощеному форматі зафіксувати перебої в роботі мережі, що дає змогу операторам зв’язку та профільним службам оперативніше отримувати інформацію про масштаб і локацію несправностей.

Для надсилання повідомлення достатньо зайти до застосунку та на головному екрані обрати опцію «Відсутній звʼязок». Після цього система запропонує надати одноразовий доступ до геолокації, щоб точніше визначити місце виникнення проблеми. Далі користувач обирає свого мобільного оператора та зазначає тип несправності: відсутність інтернету, проблеми з дзвінками або повну втрату зв’язку.

Якщо інтернет тимчасово відсутній, заявка зберігається в застосунку та автоматично надсилається після відновлення з’єднання.

Новий сервіс у Дії допоможе швидше фіксувати перебої та підвищить ефективність реагування операторів на технічні проблеми.

У перебігу останніх місяців проблема дефіциту кадрів стала надзвичайно актуальною для українського бізнесу. Згідно з результатами свіжого місячного опитування, проведеного New Monthly Enterprises Survey, половина підприємств в Україні визначили цю проблему як критичну. Дані Інституту економічних досліджень та політичних консультацій за березень 2024 року підтверджують погіршення ситуації щодо пошуку робочої сили. Як для висококваліфікованих, так і для низькокваліфікованих працівників, виникли труднощі. Порівняно з лютим місяцем, відсоток підприємств, які мають проблеми з пошуком кваліфікованих кадрів, зросла з 31,0% до 38,9%, а щодо некваліфікованих робітників — з 26,5% до 31,7%.

"Результати опитування відображають складність ситуації з доступом до робочої сили для бізнесу. Вперше в березні половина опитаних бізнесів вказала, що ця проблема стала суттєвою перешкодою для подальшого розвитку. У порівнянні з 2022 роком, коли про дефіцит робочої сили згадувало близько 20% опитаних, і минулим роком, коли це стосувалося близько третини опитаних, до кінця 2023 року ця проблема почала активно наростати", — роз'яснив старший науковий співробітник Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

У цілому рейтинг перешкод для бізнесу залишається стабільним: зростання цін на сировину та товари (53%) залишається на першому місці, дефіцит кадрів (50%) — на другому, а небезпека для роботи (46%) — на третьому. Проблема перебоїв з електроенергією піднялася з 7 на 4 місце (40%) через пошкодження, спричинені ракетними обстрілами у березні.

"Збільшилася проблема енергопостачання через пошкодження об'єктів внаслідок ракетних атак у березні", — повідомила виконавча директорка Інституту економічних досліджень та політичних консультацій. Протягом минулого року цей показник не перевищував 40%, але у березні 2023 року він досяг 46%. Проблеми з енергопостачанням виявилися особливо серйозними для великих підприємств, які стали мішенями для ракетних атак. У той же час, малі та середні підприємства постраждали менше.

Після ракетних атак відбулися зміни у регіональних оцінках небезпеки роботи: Черкаська область очолила рейтинг за цим показником (100% респондентів з цієї області відзначили небезпеку роботи), в той час як Запорізька, Вінницька та Харківська області залишилися традиційно в топі найнебезпечніших регіонів. Водночас, Волинська та Закарпатська області залишаються відносно спокійними.

Щомісячне опитування, проведене Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій, налічує понад 500 українських промислових підприємств, розташованих у 21 з 27 областей України. Цей формат дослідження активно використовується починаючи з травня 2022 року. Учасники опитування, які є менеджерами підприємств, аналізують та порівнюють результати роботи у березні 2024 року з лютнем того ж року. Вони оцінюють показники стану справ на момент проведення опитування і також подають прогнози на наступні три або шість місяців, або навіть два роки вперед. Іноді отримані результати порівнюються з даними з передвоєнного періоду, коли здійснювалося подібне дослідження серед бізнесу. Цей процес допомагає зрозуміти динаміку розвитку промисловості, виявити тенденції та вчасно реагувати на можливі виклики та перешкоди.

• Дефіцит кадрів став серйозною проблемою для українського бізнесу протягом останніх місяців, що відображається у результатах щомісячного опитування, проведеного Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій.

• У березні 2024 року підвищився відсоток підприємств, які мають проблеми з пошуком як висококваліфікованих, так і низькокваліфікованих працівників.

• Цей дефіцит кадрів є серйозною перешкодою для подальшого розвитку бізнесу в Україні.

• Порівняно з попередніми роками, проблема дефіциту робочої сили почала активно наростати, що вказує на необхідність узгоджених заходів для вирішення цієї проблеми.

• Помітно, що ситуація з енергопостачанням також стала актуальною, особливо після ракетних атак, що свідчить про необхідність посилення заходів з енергозабезпечення та забезпечення стабільності в цьому секторі.

• Щомісячне опитування продовжує залишатися ефективним інструментом для виявлення тенденцій у розвитку промисловості та вчасного реагування на можливі ризики та перешкоди.

Столичні правоохоронці викрили багаторічну схему розкрадання бюджетних коштів, спрямованих на реконструкцію ліфтів у житлових будинках Києва. За даними слідства, у 2023–2024 роках із міського бюджету було виведено щонайменше 100 млн грн. Це відкриття стало результатом масштабного розслідування, яке виявило серйозні зловживання та корупційні схеми у сфері комунальних послуг столиці.

Ключову роль у цьому процесі відіграло комунальне підприємство «Київбудреконструкція», яке керував Анатолій Сульдін. Це підприємство виступало замовником робіт із реконструкції ліфтів для кількох житлових комплексів у столиці. Завдяки використанню схем, що включали фальшиві тендери, завищення вартості робіт та матеріалів, а також використання фіктивних підрядників, кошти, які мали йти на модернізацію ліфтів, виводилися в інші канали.

ТОВ «Майстерліфт» (336 млн грн),

ТОВ «Юніт-Л» (267 млн грн),

ТОВ «Елевейтор Сервіс» (185 млн грн),

ТОВ «МП «Промкомплекс» (27 млн грн).

Загалом на тендерах було освоєно 815 млн грн.

У тендерній документації спеціально прописувалися технічні вимоги, що підходили лише під ліфти від двох виробників – ТОВ «Завод Євроформат» та ТДВ «Укрліфтсервіс». Це унеможливлювало участь інших компаній і створювало ілюзію конкуренції.

При цьому підрядники були взаємопов’язані: орендували приміщення на тих самих заводах, мали спільних субпідрядників, перераховували кошти через «фіктивні» компанії, щоб переводити гроші в готівку.

Ціни на обладнання завищували на десятки відсотків.Наприклад, ліфт для будинку на вул. Івасюка, 18-Б (Оболонь) обійшовся місту у 1,57 млн грн, тоді як ринкова ціна становила близько 1,1 млн грн. Схожі випадки зафіксовані на Тростянецькій, Симиренка, Севастопольській та інших адресах.

У серпні 2025 року поліція провела серію обшуків:

у офісі КП вилучили понад 160 договорів підряду,

у квартирі директора Анатолія Сульдіна – телефон iPhone 15 Pro,

у начальника тендерного відділу – телефон Redmi.

Сульдін уже фігурує в іншій справі про розтрату коштів на реконструкції ліфтів.

«Майстерліфт» – пов’язаний із «Заводом Євроформат». Засновники – структура «Славутич-Інвест» і Святослав Тригуб.

«Елевейтор Сервіс» – власники Олена та Василь Яніцькі. Василь – депутат Рівненської облради від «ЄС», колишній нардеп VIII скликання. Родина володіє розкішною нерухомістю, землею, катером і годинниками класу «люкс».

«Юніт-Л» – засновник Олександр Корнута, директор Ірина Романенко. У 2011 році підприємством керувала Олена Курдюмова – ймовірна родичка Юрія Курдюмова, екскандидата у нардепи від СДПУ(о).

«Промкомплекс» – бенефіціари Анатолій Тишкевич і Сергій Бондаренко.

Це не перший випадок. Ще у 2019 році СБУ звинувачувала «Київбудреконструкцію» у переплатах на термомодернізації шкіл. Тоді мова йшла про конвертацію понад 200 млн грн через десятки фіктивних компаній.

У 2023 році правоохоронці вже відкривали справу щодо тих самих підрядників («Юніт-Л» і «Елевейтор Сервіс»), які завищили вартість реконструкції ліфтів у шести будинках столиці.

КП підпорядковується Департаменту ЖКІ КМДА. Його очільник Дмитро Науменко сам проходить у справі про розтрату коштів на будівництві водопроводу. Політичну відповідальність за напрямок роками несе заступник голови КМДА Петро Пантелеєв.

Розслідування показує, що «Київбудреконструкція» перетворилася на “чорну касу” для обраних підрядників, а міський бюджет втратив сотні мільйонів. У центрі – повторювані схеми, фіктивні фірми та прямий політичний дах.