Вівторок, 3 Березня, 2026

Євросоюз хоче допомогти українцям “усвідомлено” повернутися додому після війни, а поки планує подовжити захист до 2027 року

Важливі новини

НАБУ розкрило план незаконної забудови держземлі біля Верховної Ради

САП скерувала до суду обвинувальний акт стосовно колишнього керівника Управління справами Апарату Верховної Ради України. Його підозрюють в участі у масштабній земельній схемі, пов’язаній із майном державного підприємства «Державний будівельний комбінат». За даними слідства, у 2020 році народний депутат спільно з посадовцями Держбудкомбінату та керівництва Апарату ВРУ організував фіктивний аукціон. Його метою було передати під […]

Енергетичний ковзанок: Завод ім. В.І. Леніна унікально зупинив всі енергоблоки в режимі ‘холодного стану’ після початку війни

Уперше з кінця 2022 року всі шість енергоблоків Запорізької атомної електростанції було переведено у стан "холодного зупину", що є важливим кроком для забезпечення безпеки об'єкту в умовах конфлікту. Останній реактор, четвертий за ліком, увійшов у цей режим в суботу, 13 квітня, як повідомив генеральний директор Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) Рафаель Гроссі.

Процедура переведення енергоблоку №4 у "холодний" режим розпочалася у п'ятницю вранці і успішно завершилася у суботу о 7:30 ранку. Це рішення вирішено, враховуючи завершення зимового опалювального сезону в місті Енергодар, де розташована станція.

Хоча перехід енергоблоків у "холодний зупин" є позитивним кроком, оскільки забезпечує додатковий рівень безпеки, він не вирішує основних проблем, що існують на станції. За словами представників МАГАТЕ, ситуація з ядерною безпекою на Запорізькій атомній електростанції залишається нестабільною.

Нагадаємо, що Держатомрегулювання України раніше видало нормативні розпорядження про обмеження роботи всіх шести енергоблоків ЗАЕС до стану холодного зупину. Інтернаціональне агентство з атомної енергії висловило серйозну турботу щодо безпеки станції, надійшовши інформацію про можливі обстріли, що почули експерти агентства в районі станції.

Протистояння на Запорізькій АЕС, яка зараз перебуває під контролем російських сил, утворює серйозну загрозу для безпеки, збільшуючи ризик інцидентів на найбільшій атомній електростанції в Європі. Прямі атаки на станцію підвищують загрозу для ядерної безпеки та загрози для України в цілому. Генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі підкреслив, що такі атаки підносять загрозу ядерній безпеці і ставлять під загрозу не лише персонал станції, а й експертів агентства.

У результаті проведення процедури переведення всіх шести енергоблоків Запорізької атомної електростанції у стан "холодного зупину" можна констатувати певні покращення щодо безпеки об'єкту. Проте це рішення не вирішує основних проблем, пов'язаних із загрозами для ядерної безпеки на станції, особливо в умовах воєнного конфлікту.

Постійна загроза прямих атак на Запорізьку атомну електростанцію, зокрема під контролем російських сил, створює серйозні ризики для безпеки не лише України, а й всієї Європи. Звідси важливість подальших заходів для забезпечення найвищого рівня безпеки на атомній станції та в цілому у ядерній галузі. Необхідно продовжувати міжнародні зусилля та співпрацю для запобігання можливим інцидентам та забезпечення стійкості та безпеки ядерних об'єктів в умовах глобальної нестабільності.

Війна в Україні наближається до ендшпілю — аналітики JP Morgan

Аналітики одного з найбільших банків світу JPMorganChase заявили, що припинення вогню в Україні можливе вже в липні 2025 року. Про це повідомляє «Главком» із посиланням на геополітичний огляд банку. Прогноз заснований на аналізі поточних темпів бойових дій і дипломатичної динаміки навколо війни. За оцінками експертів, навіть у разі подальшого просування російських військ у нинішньому темпі […]

Чернігівський суд закрив справу проти водія, якого патрульні намагалися «здати» до ТЦК

Деснянський райсуд Чернігова закрив адміністративне провадження щодо місцевого мешканця Генадія Р., якого патрульні поліцейські звинуватили у керуванні автомобілем у стані наркотичного сп’яніння. Суд встановив, що підстав для таких звинувачень не було, а дії самих правоохоронців викликають серйозні питання. За матеріалами справи, 9 квітня 2025 року патрульні зупинили Volkswagen Passat через неввімкнений поворот на колі. Водій […]

Три затриманих за викрадення чоловіка та пограбування в Харкові

10 жовтня 2025 року в Харкові стався жахливий випадок викрадення людини, який закінчився затриманням трьох підозрюваних. За даними поліції, троє осіб у військовій формі та балаклавах затримали 32-річного чоловіка біля одного з пунктів обміну валют у центрі міста. Нападники силою посадили потерпілого у автомобіль Mercedes-Benz Vito без номерних знаків і, погрожуючи зброєю, зв’язали його пластиковими стяжками, били та вимагали гроші.

Окрім фізичних знущань, вони заволоділи 14 600 євро, що були у чоловіка, а також зняли з його рахунків значну суму у криптовалюті. Після цього вони перевезли його до підвального приміщення, де протягом кількох годин утримували в нелюдських умовах, погрожуючи ще більшими наслідками у разі відмови виконати їхні вимоги. Підозрювані намагалися отримати від потерпілого ще значнішу суму, але він зміг звернутися за допомогою.

Після кількох годин психологічного та фізичного тиску нападники викинули потерпілого на узбіччі дороги в селищі Безлюдівка Харківського району. У ході оперативних заходів поліцейські встановили особи трьох підозрюваних — їм від 30 до 39 років; серед затриманих є військовослужбовець. Усім троьом повідомлено про підозру, суд обрав запобіжний захід — тримання під вартою.

Правоохоронці проводять слідчі дії для встановлення усіх причетних до злочину та відпрацьовують канали відмивання викрадених коштів у криптовалюті. Слідство також перевіряє можливі зв’язки затриманих із іншими кримінальними групами та джерела походження зброї.

Європейський Союз готується продовжити програму тимчасового захисту для українських біженців до березня 2027 року. Про це повідомляє Politico з посиланням на джерела в Єврокомісії. Паралельно Брюссель починає розробку плану поступового повернення громадян України додому після завершення бойових дій.

За даними видання, у Єврокомісії прагнуть створити механізм, який дозволить організовано та без тиску допомогти українцям ухвалити рішення про повернення, щойно ситуація в Україні дозволить це зробити. Наразі дозвіл на проживання та роботу в ЄС для українців продовжували вже кілька разів, але 2027 рік може стати фінальним терміном нинішньої системи захисту.

Після завершення дії програми країни-члени ЄС мають запропонувати українцям альтернативні варіанти правового статусу. Для вразливих категорій населення — людей із хронічними захворюваннями, вагітних жінок або тих, хто має дітей шкільного віку — можуть бути запропоновані пільгові умови.

«Україна більше за все потребує своїх громадян», — заявив єврокомісар з питань міграції Магнус Бруннер. — «Ми маємо допомогти українцям ухвалити обґрунтоване рішення щодо свого майбутнього — повернутися додому чи поки підтримувати країну з-за кордону».

За оцінками ООН, у ЄС наразі перебуває близько 4 мільйонів українських біженців, які виїхали після початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році. Для багатьох із них повернення буде залежати не лише від військової ситуації, а й від соціальних, економічних та безпекових умов в Україні.

Останні новини