Юнацька збірна України з MMA здобула перемогу на чемпіонаті світу в ОАЕ

Керівник Кам’янської окружної прокуратури Дніпропетровської області Сергій Кузьменко у своїй декларації за минулий рік розкрив інформацію про фінансові надходження родини, які склали близько 5 мільйонів гривень. Значну частину цього доходу, як вказано в опублікованих даних, було отримано від продажу майна та подарунків. Сам прокурор отримав 1,42 мільйона гривень у вигляді заробітної плати та 941 гривню як матеріальну допомогу.

Серед основних джерел доходів його дружини, Марії Станіславівни, вказано 2,4 мільйона гривень від продажу нерухомості, що була реалізована Анжеліці Баштаненко. Окрім того, вона отримала подарунок у розмірі 1,21 мільйона гривень від своєї матері, Алли Пістун. Таким чином, загальний дохід родини значною мірою сформований завдяки операціям з нерухомістю та дарунками, що може викликати додаткові питання щодо джерел походження таких значних коштів.

Під час війни, як вказано в декларації, сім’я придбала квартиру в Дніпрі площею 71 м² за 3,64 млн грн; раніше у дружини були інші квартири — зокрема 64,8 м² (вказана в 2023 році) та 114,2 м² з правом користування (власниця — Галина Кузьменко). Також у 2023 році дружина придбала автомобіль Toyota Camry (2022) за 1,37 млн грн.

Сергій Кузьменко декларує нерухомість у селі Новоолександрівка під Дніпром: дві земельні ділянки (30 м² і 2 310 м²), а також незавершене будівництво (будинок 440 м², літня кухня 103 м², гараж 55,2 м², споруда 78 м²). Крім того, у декларації вказані готівкові заощадження: у самого Кузьменка — $36 тис., 130 тис. грн і €800; у дружини — $4,5 тис. і 123 тис. грн.

У біографічній частині документонаходиться інформація про службову кар’єру: Сергій очолює Кам’янську окружну прокуратуру з березня 2021 року; його батько Анатолій Кузьменко був заступником прокурора області до 2015 року, а брат Анатолій наразі очолює Павлоградську окружну прокуратуру.

Зауважимо, що понад половина минулорічних надходжень родини припала на операції з майном і подарунки — факти, які привертають увагу на тлі воєнного часу та економічної нестабільності. Однак сама декларація фіксує надані родинні й цивільно-правові правочини; питання щодо походження коштів чи відповідності доходів і витрат потребують додаткової перевірки компетентними органами.

У ніч на 8 жовтня російські війська здійснили черговий обстріл Чернігівської області, наносячи удар по важливій енергетичній інфраструктурі. За інформацією АТ "Чернігівобленерго", внаслідок атак, що були спрямовані на енергетичні об'єкти, більше ніж 4,5 тисячі абонентів у Ніжинському районі залишилися без електропостачання. Це не перший випадок, коли Ніжинщина опиняється під прицілом ворога, і знову обстріли спричинили серйозні перебої в енергопостачанні.

Ремонтні роботи вже розпочаті, і працівники енергетичних компаній роблять усе можливе для якнайшвидшого відновлення електропостачання в постраждалих районах. Однак, як зазначили в компанії, відновлення постачання потребує часу через масштабні пошкодження та складні умови, що створюють ворожі атаки.

Голова Чернігівської ОВА В’ячеслав Чаус повідомив, що ворог атакував область ударними безпілотниками. Під удар потрапили Ніжин, Прилуки та Семенівка.

“Російські ударні дрони атакували Ніжин, Прилуки, Семенівку. У Ніжині — влучання в об’єкти залізниці, пожежі. Вранці — влучання в енергооб’єкт, через що аварійні відключення. У Прилуках ударний безпілотник атакував нафтобазу, пожежа. У Семенівці ворожий дрон влучив в адмінбудівлю“, — зазначив Чаус.

Також повідомляється, що під час атаки було уражено спецавтомобіль підприємства, яке здійснювало дорожні роботи в Семенівській громаді. Поранення отримав 56-річний водій, його госпіталізовано. Автомобіль повністю згорів.

У компанії ДТЕК повідомили, що під час обстрілів було атаковано одну з теплових електростанцій.“За попередньою інформацією, поранено двох енергетиків. Їм оперативно надали усю необхідну допомогу“, — повідомили в ДТЕК.

На місцях працюють рятувальники та енергетики, тривають ремонтно-відновлювальні роботи.

Кількість висотних будинків у світі та в Україні стрімко зростає, а разом із цим підвищуються й ризики у разі виникнення пожежі. Трагедії, подібні до нещодавньої катастрофи в Гонконзі, змусили мільйони мешканців висоток замислитися над головним питанням: як діяти, якщо вогонь спалахне у власному під’їзді або квартирі. Рятувальники наголошують, що чим вище розташоване житло, тим складнішою стає евакуація, однак правильні та своєчасні дії істотно підвищують шанси на порятунок.

Насамперед у разі виявлення вогню або густого диму потрібно негайно повідомити екстрені служби, чітко назвавши адресу, поверх і можливу кількість людей у приміщенні. Одночасно важливо зберігати спокій, адже паніка призводить до хаотичних рішень, тисняви на сходах і втрати дорогоцінного часу. Саме перші хвилини після загоряння часто є вирішальними.

Основним шляхом порятунку у висотних будівлях залишаються сходи. Вузькі прольоти та велика кількість людей уповільнюють рух, тому важливо зберігати темп і порядок. Фахівці радять рухатися «змійкою», тримаючись один за одним, і рахувати кроки вголос, щоб підтримувати рівний темп. Не забувайте пропускати пожежників, які можуть рухатися назустріч.

Підготовка до надзвичайних ситуацій є ключовою. Знайомство з плануванням будівлі, розташуванням виходів і періодичне користування сходами допомагають швидше орієнтуватися під час реальної пожежі. Регулярні тренування також підвищують шанси на швидке реагування та виживання.

Крім того, безпечність самої будівлі має вирішальне значення. Вогнетривкі двері, поділ приміщень, структурна цілісність — усе повинно реально працювати, щоб мешканці могли евакуюватися безпечно. На жаль, у багатьох сучасних висотках стандарти пожежної безпеки часто не відповідають реальним умовам.

У Харкові правоохоронні органи викрили масштабну схему розтрати бюджетних коштів, організовану в одному з комунальних підприємств міста. Сума збитків, за попередніми підрахунками, становить майже 1,8 мільйона гривень. Слідство встановило, що до протиправної діяльності були причетні керівниця установи, її заступник, а також керівники окремих структурних підрозділів.

За матеріалами провадження, посадовці налагодили механізм фіктивного працевлаштування чоловіків призовного віку. Формально їх оформлювали на різні посади в межах підприємства, однак фактично жодних службових обов’язків ці особи не виконували. Основною метою такої схеми було створення підстав для відстрочки від мобілізації, адже працевлаштування на стратегічно важливих чи комунальних об’єктах могло стати аргументом для уникнення призову.

Слідство встановлює усі обставини справи та перевіряє можливу причетність інших співробітників підприємства. Дії посадовців кваліфікуються як привласнення бюджетних коштів.

Правоохоронці наголошують, що подібні схеми підлягають суворому покаранню згідно з чинним законодавством.