З 1 березня в Україні оновлять правила бронювання працівників

Уночі перед четвергом, російські війська нанесли напад на Харків, випустивши 15 безпілотників, що призвело до трагічних наслідків. Глава Харківської обласної державної адміністрації, Олег Синєгубов, повідомив про пошкодження житлових будинків та загибель щонайменше чотирьох людей, а ще 12 отримали поранення. Найбільше постраждав Новобаварський район, де був пошкоджений багатоквартирний будинок, а під завалами загинула 69-річна жінка. Силами ДСНС намагалися врятувати постраждалих, проте російські війська нанесли повторний удар, внаслідок чого загинули три рятувальники, а ще шість осіб отримали поранення. Крім того, у іншому районі міста, будинок із балконами верхніх поверхів частково зруйновано внаслідок влучання дрону. Салтівський район також потрапив під обстріл, а в Лозові пошкоджена цивільна інфраструктура, згоріли п'ять автівок. Атака також охопила інші міста Харківської області, зокрема Чугуївський район, де, на щастя, постраждалих не зафіксовано.

У результаті російської атаки на Харків та інші міста Харківської області сталося значне руйнування житлових будівель, інфраструктури та втрата життів людей. Постраждали десятки мирних мешканців, серед яких є загиблі і поранені. Такі події є ще одним прикладом безжалісної агресії Російської Федерації проти України та її народу. Загальновідомо, що ці напади мають за мету налякати та пригнобити українське населення, проте вони лише зміцнюють внутрішню та міжнародну підтримку України у боротьбі за свою незалежність та територіальну цілісність. Насамкінець, подібні атаки підкреслюють необхідність подальшої міжнародної співпраці та об'єднання у зусиллях для протидії агресії та забезпечення миру та стабільності в регіоні.

Глава МЗС Дмитро Кулеба підкреслив, що для України є надзвичайно важливим проведення "активних переговорів" щодо отримання двох батарей ЗРС Patriot і однієї SAMP/T. Водночас, за інформацією Financial Times, європейські столиці відкидають вимоги Києва щодо відправлення своїх систем ППО до України. Згідно з джерелами знайомими з ситуацією, Київ звертається до країн, зокрема Польщі, Румунії та Іспанії, з проханням передати системи Patriot, однак це ускладнюється. "Їм потрібно всього сім. Але це складно", – зазначив один із джерел. Європейські країни стверджують, що не планують постачати системи ППО до України, мотивуючи це необхідністю збереження власного оборонного потенціалу. Німеччина, незважаючи на те, що передала Україні дві системи Patriot, відмовляється надавати додаткову допомогу. "Наразі ми не зможемо запропонувати більше систем", – повідомив Бундесвер у понеділок. Президент Польщі Дуда також виключив можливість поставок систем Patriot, натомість вказавши на можливість передачі більшої кількості своїх ракет радянського виробництва. "У Польщі ми тільки розпочинаємо будівництво системи протиракетної оборони 'Петріот', тому ця система ще не готова, і нам нічого жертвувати, навіть якби ми цього захотіли", – пояснив Дуда.

Висновки до цієї статті демонструють складність переговорного процесу України у зусиллях отримати системи протиповітряної оборони Patriot від країн Європи. Європейські країни відмовляються відповідати на вимоги Києва, аргументуючи це необхідністю збереження власного оборонного потенціалу. Незважаючи на це, Україна продовжує активно шукати можливості для отримання необхідного обладнання. Відомо, що німецька сторона вже передала деякі системи, проте подальша допомога є невизначеною. Проте, українські урядовці залишаються настійними у своїх зусиллях та продовжують переговори, намагаючись знайти шляхи до отримання необхідного обладнання для підвищення обороноздатності країни.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Високий попит на залізничні подорожі до Європи, а також обмежена кількість квитків, спровокували появу “чорного” ринку, де шахраї мали можливість наживатися на перепродажу квитків. Правоохоронці виявили п’ятьох осіб, причетних до цього злочинного бізнесу, і провели низку обшуків у Києві та Київській області, вилучивши комп’ютерну техніку, гаджети, банківські картки та велику кількість квитків.

Згідно з даними слідства, зловмисники діяли через телеграм-канали та інші онлайн-платформи. Вони перепродавали квитки на міжнародні напрямки, що викликало значне обурення серед громадян, які не могли знайти квитки за звичайною ціною.

За інформацією Кіберполіції, кримінальні провадження відкриті за статтями 190 (шахрайство) та 361 (несанкціоноване втручання в автоматизовані системи) КК України. Оскільки ці злочини були скоєні під час воєнного стану, винним загрожує до 15 років ув’язнення.