З 1 березня в Україні оновлять правила бронювання працівників

Українська принцеса: як дочка сільського депутата з Закарпаття живе у розкішних замках і виграє державні тендери

У 2015 році під час депутатських обов'язків Микола Греченюк та його близькі отримали у Підвиноградові кілька земельних ділянок, дотримуючись законів країни. Після тривалих судових процесів вони відстояли своє право на ці ділянки. Микола Греченюк, крім того, має значний бізнесовий успіх у сфері тендерів, а його донька Беатриса насолоджується розкішним життям, демонструючи його на своєму Instagram. Також варто зазначити, що чоловік Беатриси, Андрій Петьовка, є членом відомої політичної родини і також займає значну позицію в бізнесі та громадському житті.

У 2015 році, коли Греченюк був депутатом сільської ради від Партії регіонів, його рідні та наближені особи отримали в Підвиноградові щонайменше чотири земельні ділянки. Таким чином вони реалізували своє право на безкоштовне отримання землі, гарантоване кожному українцю Конституцією. Так, за рішенням сільської ради ділянки отримали Греченюк Беатриса Миколаївна (дочка), Греченюк Михайло Васильович (брат), Крайнер Михайло Михайлович (за даними ЗМІ, водій Греченюка), Крайнер Маріанна Олександрівна (дружина водія Греченюка). Суди з приводу виділення цих земельних ділянок тривали аж до 2021 року. Але своє право на землю зазначені особи таки відстояли. Сам Микола Греченюк має в Підвиноградові чотири земельні ділянки та будинок. Його дочка Беатриса загалом три ділянки та власний маєток. Окрім ФОПа, Микола Греченюк також є засновником ТОВ «Лігаспецбуд», якому теж щастить із тендерами. Так, за даними «Прозоро» ця фірма була учасником щонайменше 124 конкурсів і загалом виграла підрядів на суму близько 370 млн гривень. Чесно кажучи, суми не надто захмарні, якщо порівняти з іншими «тендерними воротилами». Але це не заважає дочці Миколи Греченюка Беатрисі (чи Беатрікс, як вона вказується в реєстрах) жити своє краще життя тут і зараз. Сумки Hermes, автівка Porshe, відпочинок в Парижі, Дубаї, на Сардинії та гірськолижних курортах, прикраси найдорожчих брендів світу. Все це Беатриса показує в своєму Instagram, не відстаючи від подружок, серед яких сестра опального розкрадача армії Романа Гринкевича – Ольга, та колишня дружина народного депутата від «Слуги народу» Миколи Тищенка Алла Барановська. Чоловіком Беатриси є не менш відома особистість. Андрій Петьовка – син народного депутата Василя Петьовки, який є двоюрідним братом іншого нардепа Івана Балоги. Петьовки хоча й мають давню ненависть до Балог, однак це не заважає обидвом родинам керувати рідним краєм з особливим розмахом. Так, у 2008 році Мукачівська міська рада передала в оренду компанії дружини Петьовки найвідоміший замок Закарпаття «Паланок». Ймовірно, що Беатриса Греченюк цілком може мати в ньому й свої покої, як «справжня принцеса». У своєму Instagram дочка Греченюка також вказує, що є дизайнером інтер’єрів. Зокрема, вона показувала підписникам свій дім, дизайн в якому нібито зробила сама. Ще одним бізнесом Беатриси є ресторан Darlin’ restobar в Мукачевому. У меню розкішні блюда, як-то Філе міньйон із фуа-гра та дорогі вина.

У вищезазначеному матеріалі висвітлено приклад надмірного володіння земельними ділянками та успішного участі у державних тендерах деяких осіб з родин та наближених колах впливових політиків на Закарпатті. Зазначено, що діти і зяті народних депутатів мають доступ до ресурсів, які забезпечують їх багатство та розкішний спосіб життя. Також піднімається питання можливого зв'язку цього багатства з контрабандою через Закарпатську область. У контексті загальної проблеми корупції та недостатньої прозорості в державних закупівлях, подібні випадки свідчать про необхідність посилення контролю та відкритості в управлінні державними ресурсами.

Російський Удар: 99 Ракет та Дронів Нічною Порою

У ніч на 29 березня Україну вразили новим комбінованим ударом "шахедами" і "кинджалами", які зазнавали масовану атаку російських сил. Випущено було 99 ракет різних типів і дронів, які спрямовувалися на об’єкти енергетики. За даними Повітряних сил, збито 58 "шахедів" і 26 ракет. Удари призвели до пошкоджень на енергетичних об'єктах в різних регіонах, включаючи Дніпропетровщину, Черкащину, Кіровоградщину та Івано-Франківщину. Цілі атаки охопили теплові та гідроелектростанції, призвівши до аварійних відключень в деяких областях.

Поширені ракетні атаки викликали тривогу у сусідній Польщі, яка підняла свою авіацію для захисту. Удари розпочалися опівночі і тривали протягом ночі, ініційовані "шахедами", які атакували центральні та західні області. Пізніше до атаки долучилися крилаті ракети з Ту-95МС та "кинджали" з Міг-31. Російська агресія спрямовувалася на розвідку систем протиповітряної оборони, а також на енергетичні об'єкти.

За інформацією Повітряних сил, "кинджали" ударили по Львівщині біля міста Стрия. Крім того, були зафіксовані ракетні атаки у напрямках Кременчука, Дніпра, Миргорода та інших регіонів. Наприкінці ночі ракети досягли південних і центральних областей, включаючи Хмельниччину, Житомирщину та Вінниччину, а також Івано-Франківщину.

Слід зазначити, що попередні атаки російських сил також спрямовувалися на ці регіони, що свідчить про тривалий характер конфлікту. Удари нанесли серйозні збитки енергетичній інфраструктурі, а також призвели до поранень та руйнувань на місцях. Ця остання агресія стала ще одним нагадуванням про непримиренність та небезпеку, які висять над Україною в умовах російської агресії.

Жорстокі Наслідки Російської Агресії: Жертви та Зруйновання по всій Україні

Російський ворожий удар, який стався 29 березня, відзначився жахливими наслідками для безпеки та інфраструктури України. У Кам’янському були поранені п'ятеро людей, серед яких важко постраждала п'ятирічна дівчинка. Зазнали пошкоджень дачні будинки та автомобілі.

Компанія ДТЕК повідомила про серйозні пошкодження триєї теплоелектростанцій, а влада Черкащини також підтвердила ракетні влучання у критичні інфраструктурні об'єкти. У ніч на 29 березня було збито 6 "шахедів" і одну крилату ракету, згідно з повідомленням начальника обласної адміністрації Ігоря Табурецька.

У Харківській області за попередню добу внаслідок обстрілів загинули дві людини, а дев'ять отримали поранення, повідомив керівник ОВА Олег Синєгубов.

21 березня, після місячної перерви, Росія здійснила масштабний удар, спрямований на Київ та область. Ракети заблоковано, але руйнування та пошкодження житлових будинків, дитячих садків та промислових об'єктів залишились.

Наймасштабніша атака на енергетичну систему України сталася 22 березня, коли російські ракети пошкодили об'єкти генерації електроенергії по всій країні. Руйнування залишили ДніпроГЕС у Запоріжжі та призвели до повного відключення електропостачання у Харкові.

Тривалий Шлях Російської Агресії: Нові Руйнування та Відновлення

Ракетний удар, що стався 24 березня, став наступною хвилею насильства, яке зазнала Україна. Російські ракети не лише вдарили по Києву, але також досягли Львівщини, а одна з них навіть залетіла на 39 секунд до території Польщі. Жахливі наслідки відчутні в багатьох регіонах країни, особливо в Стрию, де більшість ракет спрямували на газові об'єкти.

Наступного дня, 25 березня, Київ відчув ще один удар, цього разу ракетами "Циркон". Щасливо, жертв у цих атаках не було, проте були руйнування академії мистецтв.

Попередній період агресії, що тривав зимою, був відзначений масованими комбінованими ракетними ударами, але з 15 лютого відбулася пауза у масштабних обстрілах. Тим не менш, точкові атаки продовжувалися, призводячи до руйнувань і втрат у житті на сході та півдні України.

Ці нові руйнування та загрози нагадують про труднощі, з якими стикається Україна у боротьбі з агресією. Незважаючи на це, український народ продовжує виявляти стійкість та солідарність, готуючись до відновлення після цих випробувань.

Україна залишається на передовій боротьби з агресією з боку Росії, що маніфестується через масовані ракетні атаки та стрімке знищення енергетичних об'єктів. Хоча країна зазнає важких втрат і руйнувань, український народ продовжує виявляти рішучість та солідарність у захисті своєї державності. Важливо зосередити увагу на міжнародній підтримці та зусиллях для забезпечення безпеки України. Тільки через спільні зусилля та рішучі дії спільнота зможе зупинити агресію та відновити мир у регіоні.

У своєму нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний акцентував увагу на критичній ролі валютного курсу в економічній політиці держави. За його словами, курс валют є одним із ключових інструментів, що допомагають амортизувати економічні потрясіння в країні.

Пишний наголосив, що курс гривні не визначається ні Міжнародним валютним фондом (МВФ), ні урядом; це виключно обов’язок Національного банку. Він пояснив, що курс гривні має виконувати функцію поглинача шоків, які можуть виникати через внутрішні та зовнішні фактори. Для цього НБУ запровадив режим керованої гнучкості, щоб забезпечити стійкість валютного ринку.

“Попит і пропозиція, відчуття валютних ризиків повинні повертатися до усіх економічних агентів — бізнесу, уряду, населення. Це робить нас сильними”, — підкреслив він.

Пишний також зауважив, що девальвація гривні має критичний вплив на інфляційну динаміку. НБУ прагне повернути інфляцію до цільового показника в 5%. Він зазначив, що прискорена інфляція негативно впливає на привабливість гривневих активів, які залишаються одним із стратегічних пріоритетів банку. Це дозволяє ефективно функціонувати ринку внутрішнього боргу, що є важливим у контексті бюджетного дефіциту.

Окремо Пишний підкреслив, що НБУ працює над стимулюванням населення зберігати свої заощадження в гривні, що має бути захищене від інфляції. “Ваш депозит, який ви вклали сьогодні, повинен дати можливість придбати стільки ж товарів, скільки й сьогодні, компенсуючи це за рахунок депозитної ставки”, — зазначив він, додавши, що ставки депозитів залишаються позитивними навіть після помірної девальвації.

Нещодавно Міністерство охорони здоров'я України повідомило про проведення перевірок та скасування рішень про встановлення інвалідності для 74 військовозобов'язаних осіб, які проходили експертизу в Хмельницькій медико-соціальній експертній комісії (МСЕК). Ця інформація була надана у відповідь на запит Українських Новин.

Така ситуація стає новою реальністю для ринку праці. Нестача робочої сили змушує підприємства активно шукати людей на ті вакансії, які раніше могли бути зайняті молодшими працівниками. Міністерство економіки України повідомляє, що наразі країна потребує ще 4,5 мільйона працівників, що підкреслює масштаб проблеми.

Крім проблем із ринком праці, війна також вплинула на демографічну структуру населення. Елла Лібанова зазначила, що на початку війни Україну залишили близько 1,5 мільйона людей. Однак зараз міграційні потоки стабілізувалися, і не спостерігається суттєвого відтоку чи повернення населення.

Важливо також те, що внутрішня міграція змінила склад населення великих міст. Наприклад, у Києві зараз проживає майже стільки ж людей, як і до війни, але тепер це переважно переселенці з інших регіонів. “Кияни виїхали, а їхнє місце зайняли люди з інших районів”, — зауважила Лібанова.

На ринку праці ситуація залишається складною. Кількість нових вакансій збільшується, але кількість претендентів на робочі місця майже не змінюється. Це призводить до підвищення заробітних плат, оскільки роботодавці намагаються привабити необхідних працівників. Однак через інфляцію реальні доходи населення зростають набагато повільніше.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Згідно з новим законом, під час дії воєнного стану військовослужбовці, які покинули свої частини або місця служби, матимуть можливість повернутися на службу без негативних наслідків для кар’єри. У разі добровільного повернення на службу, їм відновлюються всі соціальні гарантії, пільги та виплати, включаючи грошове, продовольче та речове забезпечення.

Особливістю закону є те, що кримінальні провадження щодо військовослужбовців, які залишили свої частини без дозволу, не стануть підставою для відмови у відновленні їхніх контрактів або для продовження військової служби. Таким чином, закон створює можливість для реабілітації військових, які зважилися повернутися і висловили готовність продовжити службу в умовах війни.

Прийняття цього закону має на меті не лише поповнити ряди армії за рахунок тих, хто не виконав свої обов’язки раніше, але й створити механізм підтримки для тих, хто вирішить повернутися до виконання військової служби, враховуючи складні умови воєнного часу.