З понеділка в Україну йде похолодання

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Голова Ради резервістів Сухопутних військ ЗСУ Іван Тимочко в етері Київ24 підтвердив, що ситуація з кадрами справді напружена, і тому проводяться кадрові зміни, аби забезпечити критично важливі військові позиції. Водночас він підкреслив, що політики, зокрема народні депутати, не мають впливати на розподіл і ротацію військовослужбовців.

“Політики та депутати не мають права втручатися у процеси ротації чи перерозподілу військових кадрів,” — наголосив Тимочко. — “Жоден генерал не вирішує, де працюватимуть депутати чи їхні помічники, тому маніпулювання цією темою створює лише більше непорозумінь.”

Заяви Тимочка були відповіддю на слова депутатки Мар’яни Безуглої, яка стверджувала, що Генеральний штаб перевів значну частину медичного персоналу з госпіталів до піхотних підрозділів. Генштаб, у свою чергу, роз’яснив, що медики були направлені для посилення стабілізаційних пунктів, а не фронтових ліній.

Безугла також повідомила про переведення до піхоти військовослужбовців Повітряних сил. Юрій Ігнат, колишній речник Повітряних сил, підтвердив цю інформацію, зазначивши, що такі кроки вживають у відповідь на складну ситуацію на фронті.

Тимочко додав, що переведення військових з артилерійських чи танкових підрозділів до піхоти справді відбувається, проте це стосується лише бійців, а не спеціалізованих команд чи артилеристів, які займають ключові позиції. “Так, є виклики, коли доводиться залучати бійців з артилерійських та танкових підрозділів, але це стосується бійців у структурі дивізіонів, а не фахівців артилерії,” — підсумував він.

Поточний кадровий дефіцит змушує командування приймати непрості рішення, що вимагають гнучкого підходу до кадрових ресурсів. Такі заходи спрямовані на те, щоб оптимально розподілити сили та посилити важливі ділянки фронту, але одночасно викликають стурбованість щодо забезпечення необхідних фахівців у специфічних підрозділах.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

З офіційної статистики НБУ за останню п’ятирічку зрозуміло, що пік переказів в Україні було досягнуто в передвоєнному 2021 році, а потім люди зменшували відправлення:

– 2019 рік – $11,92 млрд;

– 2020 рік – $11,98 млрд;

– 2021 рік – $14,0 млрд;

– 2022 рік – $12,5 млрд;

– 2023 рік – $11,3 млрд.

Після початку вторгнення в Україну експерти пояснювали таке скорочення здебільшого головним чинником – масовим від’їздом біженців із країни та їхньою адаптацією за кордоном. Багато людей, які ще до війни працювали за кордоном, після початку вторгнення вивезли свої сім’ї в безпечні країни, і їм просто вже нікому було слати гроші. Цей процес посилюється від місяця до місяця, особливо напередодні нинішнього опалювального сезону, який, якщо вірити владі, може виявитися найскладнішим для населення за весь час великої війни. А тому за підсумками 2024 року передбачають надходження в Україну ще менше за $11,3 млрд, зафіксованих у 20203-му.

«Очікую, падіння приватних грошових переказів до $9,6 млрд», – спрогнозував фінансовий аналітик Андрій Шевчишин.

А банкіри розповідають, що українці не тільки менше надсилають переказів, але також і залишають українську банківську систему.

«Спочатку ми спостерігали, що люди, які після початку війни розраховувалися картками за кордоном (виїхали з країни), стали скорочувати свої витрати там – мабуть, економили. Потім з банком стали зв’язуватися з метою закриття рахунків, а під час спілкування з нашими менеджерами, коли їм пропонували нові пакети і вигідніші умови, біженці розповідали, що українські рахунки вже просто не потрібні. Наші люди відкрили рахунки в західних банках. Оскільки звільнилися з підприємств в Україні (від яких отримували гривню на рахунки) і працевлаштувалися на новому місці. Немає сенсу готувати виписки за рахунками в українських банках (вимагають місцеві соцслужби для отримання різних пільг) і взагалі їх тримати – гроші туди більше не капають. Тому їм простіше попрощатися з нашим банком і більше не прив’язуватися до української економіки в принципі. У них тепер нове життя. Таких пояснень отримуємо дедалі більше і більше», – розповіли в одному із системних банків.