Заборона експорту необробленої деревини та дров: новий крок на підтримку економіки та екології

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Операція в Курську, на думку командування, може створити великі проблеми для подальших військових дій в інших регіонах, зокрема на сході України, де ситуація залишається критичною.

Як зазначають джерела, генерал Сирський виявляє стурбованість з приводу можливих втрат. Однак він не має достатнього впливу на президента Володимира Зеленського і змушений виконувати будь-які рішення, які приймаються на вищому рівні.

Президент Зеленський, згідно з інформацією, може бачити стратегічну важливість утримання позицій у Курській області, зокрема в контексті майбутніх переговорів із Дональдом Трампом. Таке рішення може бути частиною більш широкої стратегії, спрямованої на зміцнення позицій України в переговорах, що мають розпочатися найближчим часом.

Ця ситуація викликає занепокоєння серед командування ЗСУ, яке вважає, що утримання фронту на кількох напрямках одночасно може стати надмірним навантаженням для військ, особливо з огляду на постійні бойові дії на Донбасі.

Сполучені Штати ухвалили рішення розширити підтримку України, передавши розвідувальну інформацію, яка може бути використана для здійснення далекобійних ударів по стратегічних об’єктах на території Росії. Йдеться передусім про нафтопереробні заводи, трубопроводи та електростанції — критичні інфраструктурні вузли, що забезпечують Кремль стабільними доходами та підтримують військову машину агресора. Про цей крок першою повідомила американська газета The Wall Street Journal, наголосивши на його стратегічному значенні.

За інформацією видання, це рішення означає фактичний перегляд попередньої політики Вашингтона, який раніше утримувався від надання таких даних через ризики ескалації. Тепер же акценти зміщуються: Україна отримує можливість завдавати більш точних і ефективних ударів по цілях, які безпосередньо впливають на фінансові та енергетичні ресурси Росії. Це не лише послаблює економіку країни-агресора, а й зменшує її здатність фінансувати війну проти України.

У поєднанні з потенційною передачею довгохідних крилатих ракет (у матеріалах згадують Tomahawk і подібні системи) дали Збройним силам України можливість вражати об’єкти глибоко в європейській частині РФ. Американські джерела зазначають, що це поки що частина зваженого підходу, який обговорюється на рівні розвідувальних і оборонних відомств.

Мета таких дій — відрізати або істотно зменшити ключові джерела доходів Росії, які фінансують війну проти України, зокрема експорт нафти та газу. Одночасно США нібито ставлять вимогу до союзників посилити координацію обміну розвідданими, щоб уникнути розривів у інформаційному забезпеченні та підвищити ефективність ударів.

Реакція Москви та подальші кроки альянсу залишаються невизначеними. У низці публікацій російські офіційні особи вже відкидали ймовірність радикальної зміни ситуації на полі бою через постачання певних систем, але водночас попереджали про серйозні наслідки у разі прямої військової допомоги, яка дозволяє завдавати ударів по території РФ. Заходи США, якщо вони будуть реалізовані, означатимуть новий етап ескалації допомоги Києву, що вимагатиме від європейських і американських партнерів ретельної координації та юридичних оцінок ризиків.

Уряд України враховує можливість реалізації державних активів з метою збільшення фінансування військових операцій. Ця ініціатива, як повідомляється у публікації The New York Times, виникла в контексті потреби у додаткових ресурсах для забезпечення національної безпеки та обороноздатності країни. Враховуючи складну геополітичну ситуацію та постійні загрози з боку зовнішніх акторів, уряд розглядає різноманітні шляхи для збільшення оборонних видатків, серед яких продаж державних активів є одним із можливих варіантів. Такий крок може стати додатковим джерелом фінансування важливих військових проектів та допоможе зміцнити оборонні можливості України в умовах сучасних викликів та загроз.

Планується виставити на аукціон близько 20 державних компаній, включаючи такі об’єкти, як готель “Україна”, торговий центр у Києві, а також гірничодобувні та хімічні підприємства.

Чиновники визнають, що активи буде продано дешевше, ніж навіть до війни, але сподіваються на створення нових робочих місць, податкові надходження і залучення інвестицій.

Водночас, судячи з опитувань видання, багато українців побоюються корупції в процесі продажу.

У Києві правоохоронці викрили масштабну схему привласнення коштів, виділених на реконструкцію парку «Орлятко», що в Солом’янському районі. Прокуратура повідомила про підозру двом особам: бізнесмену, який очолював приватне підприємство, та колишньому посадовцю комунального об’єднання «Київзеленбуд». Вони звинувачуються у незаконному отриманні понад 800 тисяч гривень з міського бюджету.

Згідно з матеріалами справи, у червні 2023 року зазначені особи внесли до актів виконаних робіт неправдиві дані, в яких йшлося про реконструкцію парку та благоустрій території, зокрема озеленення, заміну плитки та вивезення сміття. Таким чином, вони завищили обсяг виконаних робіт, що дало змогу незаконно привласнити кошти, виділені для покращення міської інфраструктури.

Частина робіт фактично не виконувалася, проте підрядник відобразив їх у звітності, а посадовець підписав документи. Завдяки цьому підрядник отримав понад 800 тисяч гривень, що підтверджено експертизами.

Колишньому директору підприємства повідомлено про підозру у внесенні неправдивих відомостей до документів та заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовим становищем. Експосадовцю «Київзеленбуду» інкриміновано пособництво цим діянням. Обом фігурантам загрожує до восьми років позбавлення волі.

У морському порту «Південний» правоохоронці розпочали кримінальне розслідування щодо можливих випадків фіктивного бронювання працівників від мобілізації під час воєнного стану. Згідно з інформацією, справу відкрито за частиною 5 статті 361 Кримінального кодексу України, що передбачає покарання за незаконне втручання в роботу електронних інформаційних систем, вчинене в умовах воєнного стану.

Це провадження стало результатом численних перевірок, під час яких було виявлено ймовірні маніпуляції з документами та електронними базами даних, що дозволяли деяким працівникам порту уникати призову до Збройних сил України. За попередніми даними, зловмисники використовували різноманітні схеми для створення підроблених бронювань, що надавали таким особам право залишатися на роботі, а не відправлятися на фронт.

За даними слідства, у період з 9 по 15 вересня начальник відділу мобілізаційної роботи та цивільного захисту порту вносив до державного вебпорталу недостовірні відомості щодо бронювання працівників. Зазначені дії, за версією правоохоронців, здійснювалися за вказівкою тимчасово виконуючого обов’язки директора підприємства.

Ключовим епізодом справи є те, що посадовець використав кваліфікований електронний підпис директора, який на той момент перебував під цілодобовим домашнім арештом і фізично не міг здійснювати управлінські дії.

Слідство вважає, що внесення недостовірних даних до електронних систем могло бути використане для незаконного уникнення мобілізації окремими працівниками, що є особливо чутливим питанням в умовах воєнного стану.

Наразі правоохоронні органи встановлюють коло осіб, причетних до можливих зловживань, обсяг неправомірно внесених даних та мотиви дій посадових осіб порту. Остаточні правові оцінки діям фігурантів справи будуть надані після завершення досудового розслідування.