Загадкове зникнення екс-розвідника Романа Червінського зі СІЗО: кримінальна справа на шпальтах

У Києві було виявлено шахрайську схему, за якою значні суми з міського бюджету витрачалися на роботи з облаштування набережних, що мали б фінансуватися забудовниками. За інформацією Офісу Генерального прокурора, посадові особи комунального підприємства «Плесо» безпідставно профінансували роботи, які відповідно до умов інвестиційних договорів повинні були виконувати приватні компанії. Загальна сума завданих збитків перевищує 130 мільйонів гривень.

Розслідування встановило, що відповідно до угоди, приватна компанія, яка займалася будівництвом житлового комплексу, зобов'язувалася самостійно здійснити облаштування набережної та провести берегоукріплення за власний рахунок. Однак посадовці КП «Плесо» зловживали своїм становищем і включили ці роботи до міської програми економічного розвитку, що дозволило витратити бюджетні кошти на проект, який мав фінансуватися забудовниками. Така схема нанесла значну шкоду державному бюджету, оскільки значні кошти пішли на виконання робіт, що не входили до обов’язків міста.

Із фотографій, оприлюднених прокуратурою, йдеться про набережну «Русанівської гавані» на вулиці Євгена Маланюка. Основним девелопером комплексу є компанія «Ковальська», однак частину будинків зводить «Міськбудінвест» — саме ця фірма у 2018 році виграла тендер КП «Плесо» на будівництво берегоукріплювальних споруд у цьому районі.

У результаті забудовник не лише уникнув витрат, а й отримав прибуток, створивши інфраструктуру для власного житлового комплексу коштом міста.

Подібна схема, за журналістськими даними, діяла і в інших столичних проєктах. КП «Плесо» фінансувало облаштування водойм поруч із ЖК «Лебединий» від компаній Perfect Group та Інтергал-Буд, а також ЖК «Рів’єра» на Осокорках, який зводила Status Group. У кожному випадку комунальне підприємство витрачало десятки мільйонів гривень на благоустрій територій, що після завершення будівництва стали фактично приватними зонами.

Зокрема, біля ЖК «Лебединий» за три роки було витрачено понад 250 мільйонів гривень, а біля «Рів’єри» — майже 48,5 мільйона. Усі зони мали бути відкритими для киян, проте доступ до них обмежено мешканцями комплексів.

За законом, території вздовж водойм мають залишатися відкритими. Водний кодекс України забороняє обмежувати доступ громадян до прибережних смуг, за винятком спеціальних об’єктів — військових чи гідротехнічних. Проте, як зазначають юристи, столична влада не поспішає ініціювати судові позови, аби повернути набережні місту.

В Україні спостерігається активізація шахраїв, які використовують популярні месенджери для масових розсилок. Зловмисники надсилають повідомлення про нібито «компенсацію» у розмірі 2200 гривень від Ощадбанку та НЕК «Укренерго», намагаючись змусити користувачів перейти за фішинговими посиланнями.

Пресслужба Ощадбанку наголошує, що такі повідомлення не мають жодного стосунку до офіційних програм виплат і містять посилання на підроблені сайти, які зовнішньо повторюють вигляд справжніх ресурсів фінансових установ або державних підприємств. Переходячи за такими лінками, користувачі ризикують втратити персональні дані, банківські реквізити та кошти.

Після переходу за посиланням користувачам пропонують ввести повні реквізити банківської картки: номер, термін дії та CVV-код, а також підтвердити операцію одноразовим кодом із SMS-повідомлення. Насправді ж таким чином шахраї отримують доступ до рахунку та можуть списати всі кошти.

Фахівці наголошують, що фішингові сайти часто виглядають максимально правдоподібно — із використанням логотипів, корпоративних кольорів та стилістики офіційних сторінок. Проте жодні державні виплати чи компенсації не оформлюються через месенджери із запитом повних реквізитів картки.

В Ощадбанку підкреслюють, що фінансова установа не нараховує жодних компенсацій через сторонні посилання в Telegram, Viber чи інших месенджерах. Українців закликають не переходити за підозрілими посиланнями, не передавати конфіденційні дані третім особам та перевіряти інформацію лише на офіційних ресурсах.