Загроза з Кремля: Росія готує масштабну атаку на інфраструктуру України

У великій справі, що потрясла не тільки правоохоронні органи, але й громадськість, розкрито кримінальні дії, які мали вплив на найвищі рівні влади. Директор Департаменту виконавчої служби Міністерства Юстиції України, Максим Кисельов, опинившись під підозрою в співпраці з ФСБ Росії, став головним героєм скандальної історії.

Спочатку він заявив про крадіжку криптовалют у великій сумі, обвинувачуючи свого колишнього партнера. Але розслідування виявило, що паспорт його колеги був використаний іншими особами, а сам Громов мав зв'язки з ФСБ Росії.

Разом із звинуваченням у крадіжці криптовалют, виходить на поверхню інформація про отримання Кисельовим великої суми грошей від ФСБ РФ. Це змушує задуматися про його зв'язки з російськими спецслужбами та можливі наслідки для національної безпеки України.

Поступово ці факти стають відомими широкій громадськості через журналістські розслідування, викликаючи глибоке занепокоєння серед громадян та владних структур. Звістки про злочини, зв'язок з іноземними спецслужбами та корупцію на найвищих рівнях держави стають предметом гострої політичної та суспільної дискусії.

Співробітництво з російськими спецслужбами в особі державного посадовця викликає серйозні питання щодо національної безпеки та вірогідності державної зради. Історія з Максимом Кисельовим стала відкриттям для суспільства, підштовхнувши до важливих розмов про боротьбу з корупцією та зовнішнім впливом на державні інституції.

Журналісти, розпочавши ретельне розслідування, виявили низку шокуючих фактів, які ставлять під сумнів чесність та чесноту високопосадовця. Зокрема, виявлено, що всі кошти, перевищуючи 700000 USDT, які надійшли на криптогаманець Максима Кисельова, були перераховані йому з акаунта на біржі Бінанс, зареєстрованого на паспортні дані Олега Громова-Романовського. Цей непереконливий факт доступний для перевірки в блокчейні, що робить будь-яку спробу приховати чи фальсифікувати ці дані неможливою.

За цими відкриттями розслідувачі почали досліджувати особу Олега Громова-Романовського та його зв'язки з ФСБ. До рук журналістів потрапило службове посвідчення з фотографією, дуже схожою на Громова-Романовського, але з іншим прізвищем — Андрєєв Дмитро Петрович, підполковник ФСБ. Чи є це простим збігом, чи може це бути частиною більшої схеми, що загрожує національній безпеці України?

Подальше дослідження розгортає питання про те, за які послуги ФСБ перерахувало таку значну суму грошей топ-чиновнику Міністерства Юстиції. Цікаво також, які дії застосовувались у здійсненні таких послуг, і чи мають вони який-небудь негативний вплив на національні інтереси України.

Таким чином, ця справа вимагає негайного та об'єктивного розслідування з боку Національного антикорупційного бюро, Служби безпеки України та інших правоохоронних органів. Ми готові співпрацювати з усіма відповідними службами, надаючи необхідну експертизу та документацію для розкриття всіх обставин цієї справи і забезпечення правосуддя.

Розслідування, проведене журналістами, виявило серйозні порушення та сумнівні дії з боку високопосадовця Міністерства Юстиції України, Максима Кисельова, та його зв'язків з російськими спецслужбами. Виявлення, що всі кошти, які надійшли на його криптогаманець, були перераховані з акаунта, зареєстрованого на паспортні дані особи з підозрілими зв'язками з ФСБ, свідчить про можливий великий рівень корупції та загрозу для національної безпеки.

Додаткове розслідування повинне визначити, яким чином та за які послуги ФСБ перерахувала значну суму коштів Максиму Кисельову, а також який вплив це може мати на державні інтереси України. Необхідно вжити заходів для розкриття всіх обставин цієї справи та притягнення винних до відповідальності перед законом.

Залучення Національного антикорупційного бюро, Служби безпеки України та інших правоохоронних органів для об'єктивного та швидкого розслідування є невідкладною необхідністю для забезпечення правосуддя та захисту національних інтересів України.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Боєць «Айдара» Станіслав Бунятов пише, що це зробили росіяни, ускладнивши логістику ЗСУ. Підтоплено низку сіл у напрямку Богатиря.

«Дороги залишаються придатними для використання, але з певними нюансами, переміщення бронетехніки ґрунтовими дорогами навколо цих н. п., звісно ж, обмежене», – пише Бунятов.

Голова міської адміністрації повідомляє, що оглянути дамбу поки що неможливо через обстріли, але в селах біля річки Вовча фіксують підйом води.

Російські пабліки звинувачують у підриві дамби ЗСУ, заявляючи про спробу стримати наступ російських військ.

Згідно з цим рішенням, 133 громадські організації, які отримують фінансування з-за кордону, визнано "критично важливими" для країни. Це рішення передбачає особливий статус для працівників цих організацій.

Це як представництва західних організацій, так і українські. Багато з них займаються дослідженням виборів і громадської думки за кошти Заходу.

Це стало можливо завдяки постанові уряду від 5 червня №650, за якою до 100% броні можуть отримати виконавці грантових проєктів незалежно від напряму їхньої діяльності.

Бронь отримали “Опора”, “Центр політичних студій та аналітики Ейдос” (один із засновників – Віктор Таран), “Інститут Київська школа економіки”, “Інтерньюз-Україна” (голова якого Костянтин Квурт заявив про необхідність ліквідації Telegram в Україні та про те, що “свобода слова для ліваків”), “Трансперенсі Інтернешнл Україна”, “Українська академія лідерства”, “Український незалежний центр політичних досліджень”, “Центр демократії та верховенства права”, “Центр економічної стратегії”, “Центр політико-правових реформ”, “Фонд архітектури реформ в Україні”, “Фонд Східна Європа” та інші.

Повний список – у документі.