Захарова та Симоньян зірвалися після заяви німецького канцлера Мерца

Нещодавній інцидент на пункті пропуску «Рава-Руська – Хребене» вкотре привернув увагу до проблеми незаконного переміщення готівкових коштів через кордон. Пасажирка автобуса намагалася вивезти 20 600 доларів США без належного декларування, що вдвічі перевищує встановлений ліміт у 10 000 євро. У результаті правоохоронці склали протокол за ч. 2 ст. 471 Митного кодексу України.

Подібні випадки стають все частішими та свідчать про масштабні порушення, які не обмежуються поодинокими ситуаціями. З початку повномасштабного вторгнення кількість спроб незаконного вивезення валюти з України вимірюється сотнями. Проте до суду доходить лише невелика частина справ, що робить контроль за фінансовими потоками особливо складним.

Після змін у законодавстві 16 червня 2022 року штраф за недекларування перестав бути символічним. Якщо раніше він становив лише 1 700 грн незалежно від суми, то зараз громадяни зобов’язані сплачувати 20% від перевищення дозволеного ліміту. Конфіскацію валюти при цьому скасовано.

За офіційними даними Державної митної служби, лише за перші шість місяців 2022 року було складено 424 протоколи за недекларування валюти. Найбільше порушень зафіксовано у січні та лютому (169 і 147 відповідно), тоді як після початку повномасштабного вторгнення їхня кількість різко впала.

З 2022 по 2025 рік до суду дійшли лише 16 справ щодо недекларування валютних коштів. Загальна сума незадекларованої валюти, зафіксована в цих рішеннях, становить понад 5,4 млн доларів США та 1,1 млн євро.

Рекордсменом вважають Василя Мустецу — батька колишнього заступника Генпрокурора Ігоря Мустеци. У березні 2022 року він намагався вивезти понад 1,1 млн доларів і 100 тис. євро. Суд зрештою закрив справу через пропуск строків.

На другому місці — юрист і громадський діяч Костянтин Бєдовий, якого у березні 2022 року зловили на спробі вивезти понад 590 тис. доларів і 47 тис. євро. Суд обмежився мінімальним штрафом.

А от у випадку Марії Трифонової, відомої як цивільна дружина ексзаступника голови Держмитслужби Руслана Черкаського, суди стали на бік митниці. За спроби вивезення 500 тис. і 150 тис. доларів у двох епізодах вона отримала штрафи на сотні тисяч гривень.

Втім, більшість порушень залишаються поза публічним простором, адже якщо порушник визнає провину і сплачує штраф, справа не потрапляє до суду. У такий спосіб реальні масштаби “сірого” витоку валюти залишаються невідомими.

Наступним кроком у дослідженні теми стане аналіз статистики сусідніх країн — Польщі, Румунії та Угорщини — щодо сум, які українці декларують при в’їзді. Саме там, імовірно, відображено реальні обсяги капіталу, що залишає Україну.

У Верховній Раді виникла необхідність в перегляді енергетичної інфраструктури України, оскільки зростає кількість нападів на неї. Голова Комітету з енергетики, Андрій Герус, у програмі Українського радіо 29 березня заявив про роботу над новою складовою енергетичної системи. За його словами, планується створення мережі невеликих електростанцій, щоб ускладнити їх потенційний напад через збільшену кількість. Герус наголосив, що місцезнаходження енергетичних об'єктів відоме, тому їх не можна приховати. З цієї причини активно працюється над зміною архітектури енергомережі, додавши більше децентралізованих генераторів ближче до споживачів. Головна мета — створення великої кількості малих генераторів по всій країні. Це вже реалізується через встановлення сонячних та газових електростанцій, особливо у міських районах. Ця нова структура має забезпечити гнучкість та надійність енергопостачання для всіх споживачів.

У висновку можна зазначити, що перегляд енергетичної інфраструктури України стає актуальною потребою у зв'язку зі зростанням загроз безпеці. Згідно з пропозиціями, висловленими в Верховній Раді, робляться кроки у напрямку створення нової, більш надійної та ефективної системи. Цей процес передбачає розробку мережі невеликих електростанцій, що спрямовані на ускладнення можливих атак. Крім того, встановлення сонячних та газових електростанцій допоможе розподілити генерацію енергії більш рівномірно та забезпечить стабільне електропостачання для населення. Ці кроки важливі для зміцнення енергетичної безпеки та підвищення стійкості енергосистеми України перед можливими загрозами.

Наприкінці жовтня столична корпорація "Київавтодор" уклала угоду на проведення капітального ремонту важливої магістралі Києва — вулиці Міської. Ремонтна робота охоплюватиме ділянку від проспекту Палладіна до дороги Київ-Гостомель. Загальна вартість робіт становить 501,77 мільйона гривень, що еквівалентно понад 286 мільйонів за кожен кілометр шляху. Підряд на виконання цих робіт отримала турецька компанія «Онур Конструкціон Інтернешнл», яка вже не перший рік співпрацює з київською владою. Засновники компанії — турецькі підприємці Онур та Іхсан Четінджевізи — мають довгу історію роботи на українському ринку, і компанія є одним з головних підрядників, що отримують великі контракти від “Київавтодору”.

З 2016 року компанія «Онур Конструкціон Інтернешнл» отримала 17 контрактів на загальну суму понад 5,45 мільярда гривень, що підтверджує її лідерство серед інших учасників тендерів. Усі ці контракти стосуються ремонту та реконструкції доріг, а також інших об’єктів інфраструктури, що робить компанію важливим гравцем на ринку будівельних послуг України.

Тендер відбувся без конкуренції — компанія була єдиним учасником. Роботи повинні бути завершені до листопада 2026 року. Проєкт передбачає оновлення дорожнього покриття, облаштування велосипедних доріжок та тротуарів, зниження бордюрів на переходах і велопереїздах, облаштування тактильної навігації для людей із порушенням зору, а також оновлення та розширення дощової каналізації.

Вулиця Міська є магістраллю загальноміського значення. Вона була збудована у 1950 році, востаннє реконструйована у 1996-му. У КМДА підкреслюють, що ремонт був необхідний через поганий стан дорожнього покриття, численні ями, тріщини та колії.

Згідно з даними аналітичної системи Youcontrol, ТОВ “Онур Конструкціон Інтернешнл” зареєстровано у 2004 році, керівник — Петро Береговий. Компанія входить до корпоративної групи “Онур”, яка має понад півсотні компаній у сфері будівництва доріг, трамвайних колій та виробництва асфальтобетону.

Співпраця “Київавтодору” та турецького підрядника неодноразово потрапляла у поле зору правоохоронних органів. У 2017 та 2019 роках слідство відкрило кримінальні провадження через ймовірні присвоєння бюджетних коштів та завищення вартості робіт.

Діяльність “Київавтодору” підпорядковується Департаменту транспортної інфраструктури КМДА, яким наразі керує заступник керівника Роман Лелюк, а загальний контроль здійснює голова КМДА Віталій Кличко.