Захід тисне на Офіс Президента: кошти для України тимчасово заблоковані

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Вугледар став яскравим прикладом цієї проблеми. Після захоплення міста російські війська змогли просунутися на північ на 10 км всього за тиждень. Відзначається, що в регіоні переважає відкрита місцевість, де українські оборонні лінії фактично відсутні, що ускладнює формування сильного опору.

Експерт з фінської Black Bird Group Пасі Паройнен вказує на те, що російські війська давно пройшли стару лінію фронту та великі мінні поля, які раніше затримували наступи на Вугледар у 2023 році. Військові ЗСУ зазначають, що нещодавні успіхи РФ стали можливими через “глухий кут” на фронті, коли минулорічні неуспішні атаки поступово ослабили українську армію, в результаті чого їхні війська стали розтягнутими та не здатними утримувати всі свої позиції.

Крім того, Україна послабила свої оборонні позиції на Донбасі, перекинувши досвідчені підрозділи в Курську область Росії. Ця ситуація, за словами Паройнена, створює враження постійної гри в “бий крота”, де нові кризові точки виникають швидше, ніж з ними можна впоратися.

Фахівець французького Фонду стратегічних досліджень Венсан Турре наголошує на тому, що оборона України стає дедалі слабшою, а місцевість – все більш сприятливою для російських наступальних операцій. Він також вказує на покращення російських військових можливостей завдяки використанню керованих бомб.

Ситуація ускладнюється серйозною нестачею особового складу в українських військах, що призводить до значної чисельної переваги російських сил на полі бою.

Паройнен вважає, що нещодавнє швидке просування Росії підтверджує загальне уявлення про українські сили: резерви невеликі, багато якісних підрозділів застрягли в Курській області, а в Росії достатньо сил для використання слабких місць у українських лініях.

За інформацією, отриманою від джерела в Генштабі, виконання плану мобілізації наразі складає лише 15-20% від необхідних показників. Це примушує Тимчасовий центральний комітет посилити заходи тотальної мобілізації, що викликає значний негативний відгук у суспільстві.

За даними, тіньовий ринок праці в Україні через процес мобілізації наразі нараховує до 4 мільйонів осіб. Президент Конфедерації роботодавців України, Олексій Мірошниченко, заявив, що це значне зростання тіньового ринку праці стало результатом масової мобілізації. Він пояснив, що багато людей ухиляються від офіційного працевлаштування через облік, пов'язаний з військовим обов'язком.

Протягом останніх півтора років близько 1,5 мільйона осіб вийшли з офіційного ринку праці, переважно уникаючи офіційного обліку. Мірошниченко висловив думку, що необхідно посилити заходи проти цього явища, особливо звертаючи увагу на те, що в Україні мало уваги приділяється тіньовому ринку праці.

За його словами, наразі в країні існує до 4 мільйонів осіб, які працюють на тіньовому ринку. Він закликав уряд зосередити зусилля на збереженні підприємств та знаходженні працівників для мобілізації саме серед легальних підприємств, які ведуть чесний бізнес та сплачують податки.

За отриманою інформацією, реалізація плану мобілізації в Україні на даний момент досягає лише 15-20% від необхідних показників. Це вимагає посилення заходів щодо мобілізації, але такі кроки викликають значний негативний відгук у суспільстві.

Також варто відзначити, що тіньовий ринок праці в Україні внаслідок процесу мобілізації наразі налічує до 4 мільйонів осіб. Це свідчить про те, що багато людей уникають офіційного працевлаштування через облік, пов'язаний з військовим обов'язком.

На думку президента Конфедерації роботодавців України, Олексія Мірошниченка, це значне зростання тіньового ринку праці є результатом масової мобілізації. Він закликав уряд зосередити зусилля на збереженні підприємств та залученні працівників для мобілізації саме серед легальних підприємств, які ведуть чесний бізнес та сплачують податки.

Українська криза розвивається зі значним напруженням, а успішна стратегія на полі бою вимагає відтворення злагодженої формули "БПЛА + артилерія + бомби". За аналізом кулуарів встановлено, що оптимальною тактикою є початок з масштабних авіаційних ударів, якими слідують артилерійські обстріли, а потім точкові удари безпілотників (БПЛА) по визначеним цілям. Протягом цього процесу противника тримають під наглядом за допомогою розвідувальних БПЛА. Наразі Україна стикається з низкою викликів, зокрема у сфері використання безпілотників. Індикатори ефективності використання БПЛА в країні незадовільні, і подальший розвиток цієї технології є питанням у сфері обговорень. Наступ з боку російської армії може стати серйозною загрозою для стійкості лінії фронту в Україні. Військові можливості України можуть бути недостатніми для відвертої конфронтації з російською армією, особливо там, де ворог зосереджує свої зусилля. Швидкість військових дій на передовій стрімко зростає, що може мати серйозні наслідки. Шанси на успіх України у цій ситуації залежать від стратегічних рішень Росії щодо напряму своєї агресії. Тільки мужність та стійкість українських військових, а також помилки російських командувачів, можуть змінити хід подій на користь України. Високопоставлені українські офіцери підкреслюють, що покладатися на помилки російської армії не є стратегічно вигідно. Вони критикують бездіяльність Заходу та недоліки у поставках військового обладнання, які сповільнюють підтримку оборони країни. Україні необхідні більш швидкі та ефективні заходи, такі як постачання гаубиць, ракет та доступ до сучасних винищувачів. Військові діяння російських сил продовжують пристосовуватися до нових технологій та методів військового застосування, вимагаючи від України та її партнерів постійного оновлення та адаптації стратегії.

Офіцери висловили серйозне занепокоєння щодо потреби у широкому масштабі мобілізації додаткових військових сил, проте водночас вони турбуються можливими політичними наслідками таких дій. Незважаючи на це, Україна поки що не розпочала новий великий раунд мобілізації через хвилювання влади щодо можливих політичних ризиків, які можуть виникнути внаслідок цього кроку. У вівторок президент Зеленський підписав деякі зміни до старого закону про мобілізацію, які передбачають зниження мінімального віку призову з 27 до 25 років. Українське військове командування настійно наголошує на тому, що Росія активно готується до потужного удару, можливо, навіть до серпня чи навіть раніше. "У нас не лише військова криза, але й політична. У той час, коли Україна відмовляється від масштабної мобілізації, Росія в даний час набирає ресурси і готується до розпочаття значного наступу приблизно у серпні, а можливо й раніше", – підкреслив один з офіцерів.

У висновку можна зазначити, що стан справ на фронті та військово-політичні аспекти ситуації в Україні вимагають уважного аналізу та відповідних дій. Офіцери висловили серйозні обурення щодо можливого нестачання військових сил та необхідності мобілізації. Водночас, уряд України затримує рішення про масштабну мобілізацію через можливі політичні ризики. Ця ситуація породжує загрозу, оскільки Росія активно готується до можливого удару. Важливою стає не лише військова підготовка, а й політичні рішення та міжнародна підтримка для забезпечення безпеки України в умовах військового конфлікту.