Закарпатський меблевий виробник планує залучити працівників із Бангладеш

У Києві правоохоронці викрили серйозні зловживання під час закупівель, що здійснювались комунальними підприємствами та різними структурними підрозділами Київської міської державної адміністрації (КМДА). За попередніми оцінками, загальні збитки, завдані столичному бюджету, склали майже 73 мільйони гривень. Інформацію про це озвучила Київська міська прокуратура.

У результаті розслідування правоохоронці оголосили підозри 14 особам, серед яких 12 є посадовцями комунальних підприємств, департаментів КМДА та районних адміністрацій. Також під підозрою опинилися двоє керівників підрядних організацій, які брали участь у корупційних схемах.

За даними слідства, схеми полягали у завищенні цін або неналежному контролі під час закупівель дорожньої солі, електроенергії, ремонтних робіт, запчастин для машин швидкої допомоги та пожежно-рятувальної техніки.

Серед підозрюваних – начальниця управління Київпастрансу, через дії якої за електроенергію переплатили понад 47 мільйонів гривень. Також колишній генеральний директор Київзеленбуду, головний агроном та керівник товариства, яких підозрюють у розтраті 4,8 мільйона гривень під час робіт з ліквідації амброзії.

Директор Департаменту муніципальної безпеки КМДА допустив переплату майже 11 мільйонів гривень при закупівлі спецтехніки. Ексначальник відділу Київзеленбуду та підрядник розікрали 800 тисяч гривень на благоустрої парку Орлятко. Начальниця служби ШЕУ Солом’янського району допустила переплату у 2 мільйони гривень за дорожню сіль, а колишній начальник ШЕУ Подільського району закупив стовпчики на 1,5 мільйона гривень, що не відповідали ДСТУ.

Також серед підозрюваних – начальник служби Київмедспецтрансу, який разом з іншими посадовцями розтратив 1,9 мільйона гривень на закупівлі запчастин для швидкої допомоги. Начальник ШЕУ Голосіївського району закупив неякісну сіль, завдавши бюджету збитків на 1,4 мільйона гривень.

Окремо правоохоронці повідомили про підозру начальнику управління Голосіївської РДА, який допустив розтрату майже 1 мільйона гривень під час ремонту паркінгу. Керівник управління Солом’янської РДА та підрядник відповідальні за збитки у понад 500 тисяч гривень при ремонті покрівлі школи. Посадовець Святошинського психоневрологічного інтернату причетний до розтрати близько 700 тисяч гривень під час ремонту гібридної сонячної електростанції.

Усі підозрювані відповідають за розтрату та заволодіння бюджетними коштами. Якщо їхню провину доведуть у суді, їм загрожує до 12 років ув’язнення з конфіскацією майна.

Заступник голови Комітету національної безпеки, оборони та розвідки, Володимир Чернєв, оголосив про важливі зміни у вимогах щодо оновлення особистих даних громадян. За новим законом про мобілізацію, оновлення інформації стане не просто правом, але й обов’язком кожного громадянина. Ця ініціатива має на меті підвищення готовності держави до відповіді на загрози для національної безпеки. Оновлення персональних даних допоможе уряду зберігати актуальну та повну інформацію про населення, що є важливим аспектом ефективної мобілізації та оборони.

Згідно з новим законом, громадяни мають внести необхідні зміни у свої особисті дані протягом 60 днів з моменту набуття законом чинності. Недотримання цього обов’язку може призвести до відповідальності згідно з законодавством.

Володимир Чернєв також зазначив, що для осіб, які намагатимуться уникнути обов’язків, обговорюються три варіанти обмежень: тимчасова заборона на виїзд за кордон, тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами та можливе блокування рахунків у банках. Однак варіант блокування рахунків у банках не отримав підтримки Комітету.

У результаті заяви заступника голови Комітету національної безпеки, оборони та розвідки Володимира Чернєва відбулися важливі зміни щодо оновлення особистих даних громадян у контексті закону про мобілізацію. Тепер оновлення цих даних стало обов'язковим для кожного громадянина, а не лише правом. Це крок спрямований на підвищення готовності країни до реагування на загрози та збереження актуальної інформації про населення, що є важливим для ефективного функціонування системи мобілізації та оборони. Уряд закликає громадян дотримуватися цього обов'язку, оскільки його порушення може мати правові наслідки. Крім того, розглядаються варіанти обмежень для тих, хто намагається уникнути військової повинності, однак окремі заходи, зокрема блокування банківських рахунків, поки що не отримали підтримки від Комітету.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Зимувальні ями — це поглиблені ділянки дна водойм, де риба вирушає зимувати. Вилов риби в таких місцях може порушити природний процес зимівлі риб і значно вплинути на стан популяції. Це може призвести до негативних наслідків для екосистеми водних ресурсів, тому державні органи запровадили заборону на риболовлю в цих районах як для любительської, так і для промислової риболовлі.

Держрибагентство України вже опублікувало список заборонених для вилову місць у кожному регіоні країни, щоб рибалки могли бути обізнаними і уникати порушень.

Незважаючи на заборону, любителі риболовлі все одно можуть насолоджуватись хобі, але лише в спеціально відведених для цього місцях. При цьому необхідно дотримуватись кількох правил:

Ці прості правила допоможуть зберегти природну рівновагу в екосистемі водойм, не порушуючи закони.

Згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення, за риболовлю в заборонених місцях передбачені штрафи, які коливаються від 34 до 680 грн в залежності від тяжкості порушення.

У разі завдання істотної шкоди екосистемі або порушення правил риболовлі у великих обсягах передбачена кримінальна відповідальність згідно зі ст. 249 Кримінального кодексу України. В такому випадку порушнику може бути накладений штраф від 17 тис. грн до 85 тис. грн або обмеження/позбавлення волі до трьох років.

Крім штрафів, порушники також повинні будуть сплатити за кожен незаконно виловлений екземпляр риби згідно з таксами, що прописані в постанові Кабміну N1042. Зокрема:

Таким чином, порушники, які незаконно виловлюють цінну рибу, можуть сплатити значні суми за кожен екземпляр. Найдорожчим у цьому списку є сом, за вилов якого передбачено таксу в 5117 грн за один екземпляр.