Російська стратегія затягування миру: імітація діалогу та уникнення відповідальності

Податкова політика держави передбачає низку винятків, спрямованих на підтримку категорій громадян, які несуть підвищене соціальне навантаження. Однією з таких важливих гарантій є звільнення від сплати податку на нерухоме майно для багатодітних і прийомних сімей, де виховується п’ятеро або більше неповнолітніх дітей. Цей підхід ґрунтується на чітких законодавчих положеннях і покликаний полегшити фінансовий тягар родин, що забезпечують розвиток значної кількості дітей.

Податковий кодекс України, у підпункті «л» пункту 266.2.2 статті 266, закріплює норму, за якою житлова нерухомість, що перебуває у власності таких сімей, повністю виключається з об’єктів оподаткування. Йдеться насамперед про житлові будинки, квартири або їх частини, які використовуються для постійного проживання родини та забезпечення належних умов для виховання дітей. Таким чином, законодавець визнає, що значні витрати на утримання великої родини потребують додаткових механізмів підтримки.

Такі ж норми містить і Закон України «Про охорону дитинства», де зазначено, що дитина — це особа віком до 18 років, якщо вона не набула прав повнолітньої раніше.

Пільга поширюється на об’єкти житлової нерухомості, що належать багатодітним або прийомним сім’ям, у яких виховуються п’ятеро і більше дітей, жодній з яких не виповнилося 18 років.

У такому разі податок на нерухоме майно — незалежно від площі будинку чи квартири — не застосовується.

Воєнний стан в Україні продовжено до 4 травня 2026 року, а мобілізаційні заходи залишаються чинними на всій території держави. У цих умовах особливої актуальності набуває питання прав громадян, які відповідно до законодавства не підлягають призову або мають право на відстрочку. Основні положення закріплені у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», яка визначає чіткий перелік категорій осіб та обставин, що є підставою для звільнення від мобілізації.

Особи, які не підлягають призову

Не підлягають мобілізації громадяни, яких військово-лікарська комісія визнала непридатними до військової служби. Перелік захворювань визначено наказом Міністерства оборони №402. Також звільняються від призову особи з інвалідністю I, II або III групи.

Право на відстрочку мають батьки трьох і більше неповнолітніх дітей, а також опікуни й піклувальники дітей, які залишилися без батьківського піклування. Не підлягають мобілізації батьки дитини з інвалідністю, а також громадяни, які здійснюють постійний догляд за родичами, що не можуть самостійно себе обслуговувати через стан здоров’я.

Закон також передбачає відстрочку для осіб, чиї батьки мають інвалідність I–II групи, а також для тих, у кого чоловік або дружина мають інвалідність будь-якої групи. Окремо визначено пільгу для громадян, чиї брати або сестри загинули чи зникли безвісти під час бойових дій проти Росії — вона поширюється як на повнорідних, так і на неповнорідних родичів.

Не підлягають повторній мобілізації особи, звільнені з полону. Вони можуть повернутися до служби лише добровільно.

Від призову звільняються також працівники підприємств та організацій, які мають офіційне бронювання. Йдеться про фахівців, чия діяльність є критично важливою для оборони, економіки та функціонування інфраструктури держави.

Студенти денної або дуальної форми навчання у закладах вищої освіти мають право на відстрочку за умови, що здобувають рівень освіти, вищий за вже отриманий.

Щодо вікових обмежень, не можуть бути мобілізовані громадяни віком від 18 до 25 років, якщо вони мають статус призовника, а також особи старше 60 років.

Окремі винятки стосуються осіб із судимістю. Не підлягають мобілізації засуджені за тяжкі злочини, зокрема проти національної безпеки, за умисне вбивство з особливою жорстокістю, корупційні правопорушення, тероризм, зґвалтування, розбій, незаконний обіг наркотиків та інші тяжкі злочини, визначені Кримінальним кодексом України.

Крім того, Верховна Рада ухвалила рішення про надання річної відстрочки для осіб, які проходили службу за контрактом «18–24» строком на один рік і були звільнені. Вони отримують законну відстрочку на 12 місяців після завершення служби.

Таким чином, попри дію воєнного стану та мобілізаційні заходи, закон визначає чіткий перелік категорій громадян, які не підлягають призову або мають право на відстрочку.

Прокурори Спеціалізованої екологічної прокуратури Тернопільської області завершили розслідування та скерували до суду обвинувальний акт щодо шести осіб, серед яких двоє посадовців філії ДП «Ліси України». Вони обвинувачуються в участі в організованій групі, яка займалася незаконними порубками лісу, перевезенням, зберіганням та збутом незаконно зрубаних дерев. Це правопорушення підпадає під ч. 4 ст. 246 Кримінального кодексу України, що передбачає серйозні покарання за такі злочини.

За даними слідства, місцевий житель організував нелегальний бізнес із продажу деревини, до якого залучив кількох знайомих, серед яких були посадовці, що несли відповідальність за охорону лісових ресурсів. Ці посадовці, порушуючи свої обов’язки, надавали інформацію про місця, де можна проводити незаконні порубки, а також допомагали у «прикритті» злочинної діяльності. Зловмисники здійснювали порубки у заборонених для цього зонах, а потім транспортували та продавали деревину, значно завдаючи шкоди екології та порушуючи закони охорони природних ресурсів.

Упродовж квітня–серпня 2024 року «чорні лісоруби» вирубали майже 100 дубів на території філії. Незаконна вирубка дерев завдала довкіллю збитків на понад 3,4 мільйона гривень.

Розслідування здійснювали слідчі СУ ГУНП у Тернопільській області. Судовий розгляд цієї справи дозволить встановити усі обставини незаконного бізнесу та притягнути винних до відповідальності.

У Вроцлаві стався інцидент, який привернув увагу правоохоронців та громадськості: група підлітків напала на 23-річного громадянина України, жорстоко побивши його. Згідно з повідомленням місцевої поліції та телеканалу TVN 24, з'ясувалося, що всі нападники також є українцями, і навіть більше того, вони були знайомі з потерпілим, мали спільне робоче, навчальне або житлове середовище. Цей факт надає ситуації ще більшої складності.

Правоохоронці вказують на те, що напад має всі ознаки самосуду, а його мотиви можуть бути пов’язані з ідеологічними переконаннями, що додає новий вимір до вже й так небезпечної ситуації. Виявлені такі тривожні елементи вказують на можливе розповсюдження екстремістських поглядів серед молоді, що викликає серйозні побоювання в суспільстві.

Троє з нападників уже отримали звинувачення у побитті, спричиненні тілесних ушкоджень та приниженні потерпілого. Решта, хто не досягнув 17 років, відповідатимуть перед судом у справах неповнолітніх.

Ця подія викликала значний резонанс серед української громади у Польщі та підкреслила важливість контролю за підлітковою поведінкою та профілактики насильства серед молоді.