Закупівля автомобілів для Південноукраїнської АЕС: питання доцільності та відповідності урядовим обмеженням

У Харківській області викрили масштабну корупційну схему, яка діяла понад рік під прикриттям стратегічних підприємств і гучних проєктів. За інформацією джерел, до афери були залучені кілька ключових державних структур: «Харківобленерго», «Дороги Харківщини», «Південна залізниця» та «Чугуївський авіаремонтний завод». Попри те, що держава намагається оптимально розподіляти кошти на відновлення інфраструктури після руйнувань, значна частина бюджетних грошей осідала в руках обмеженого кола осіб через формальні тендери.

Схема працювала за класичним принципом: оголошувалися тендери, однак умови підбиралися таким чином, щоб вигравали лише «свої» компанії. Контракти укладалися на значні суми, а послуги або роботи часто виконувалися частково, з помітними порушеннями, або взагалі не реалізовувалися. Джерела зазначають, що перевірки контролюючих органів формально проводилися, але на практиці жодних реальних наслідків для фігурантів не було.

Показовий кейс — договір «Енергобуду» на аварійно-відновлювальні роботи в Харкові. Сума — понад 17 мільйонів гривень. За документами — серйозний обсяг будівництва та ремонту. На практиці — місцеві мешканці не бачили ні техніки, ні бригад, ні реальних робіт.

Натомість акти виконаних робіт існують і виглядають бездоганно з точки зору паперів. Їх підписують особисто керівники державних підприємств, фактично легалізуючи роботи, яких не було.

Далі, за інформацією джерел, запускається класична “пральня”: гроші заходять на рахунки фірм-переможців, потім проходять через низку рахунків-одноденок, “обробляються” через фіктивний ПДВ, знімаються готівкою і розчиняються в “чорній касі”. Самі ж компанії, які формально виграють тендери, часто не мають ні власної техніки, ні штату працівників, ні навіть нормального офісу. Зате мають головне — зв’язки і покровителів у регіональній владі.

Найбільш показове у цій історії — реакція правоохоронців. За словами співрозмовників, слідчі структури про цю схему знають уже щонайменше півтора року. Однак за цей час не було жодних реальних процесуальних дій: ані гучних обшуків, ані підозр, ані кадрових рішень щодо керівників держпідприємств, які ставлять підписи під актами.

Усі фігуранти продовжують залишатися на своїх посадах і далі розпоряджатися бюджетними потоками. Тим часом через фінансові “віялові маршрути” й надалі можуть зникати десятки мільйонів гривень — тих самих, яких формально бракує на відбудову міст, доріг та енергетики.

На тлі постійних заяв про дефіцит бюджету, необхідність міжнародних кредитів і донатів від громадян, історія із харківськими тендерами виглядає особливо цинічно. Поки одні збирають гроші на генератори, будматеріали та відновлення домівок, інші перетворюють державні підряди на механізм збагачення обмеженого кола людей.

По колу ходять одні й ті самі компанії — «Енергобуди», «Регіон-Буди», «Голдени», — а кінцеві вигодонабувачі, за словами джерел, роками залишаються тими ж: впливові фігури, які контролюють ключові сфери в регіоні.

Тож коли наступного разу пролунає фраза, що держава “не має коштів на відновлення”, варто згадати про іншу сторону медалі: гроші є, але значна їх частина продовжує “освоюватися” через тендери “для своїх”. І якщо найближчим часом у кабінетах «Харківобленерго» та інших згаданих структур таки почнуться обшуки, цьому навряд чи хтось щиро здивується.

Депутатка Верховної Ради України, Мар’яна Безугла, на своїй сторінці у соціальній мережі Facebook викликала глибокі роздуми стосовно фінансування та ефективності Суспільного мовлення України. В її оприлюдненні вказується, що річний бюджет на ці потреби складає 2 мільярди гривень, однак кількість глядачів ток-шоу Суспільного складає лише 1000 осіб на 90-хвилинний виступ. Ці дані викликали обґрунтовані сумніви щодо ефективності витрачання бюджетних коштів на підтримку та розвиток публічного мовлення в Україні.

У своїй публікації Безугла також висловила здивування стосовно дивовижної різниці у популярності відео контенту: тоді як ток-шоу Суспільного має низьку кількість переглядів, її звичайні ролики на платформі Reels набирають понад 50 тисяч переглядів. Це породжує ряд питань щодо значення та ролі Суспільного мовлення в сучасному медіа просторі, а також процесу розподілу фінансових ресурсів для цілей громадського мовлення.

Безугла звернула увагу на структуру Національної суспільної телерадіокомпанії України (НСТУ), до складу якої входить Суспільне мовлення, та зазначила, що у 2024 році на ці медіа відділи було виділено понад 2 мільярди гривень, а ще 1,5 мільярда — на Телемарафон окремо. При цьому, за словами депутатки, в НСТУ працює понад 4 тисячі співробітників, а зарплати керівництва є надто високими, що ставить під сумнів їхню обґрунтованість у контексті суспільного мовлення.

Варто відзначити, що за даними досліджень, Телемарафон користується популярністю лише серед 37% населення. Ці факти стимулюють серйозне обговорення щодо необхідності перегляду та оптимізації фінансових вкладень у суспільне мовлення України з метою підвищення його ефективності та відповідності сучасним вимогам та потребам аудиторії.

У висновках можна зазначити наступне:

• Необхідно провести глибокий аналіз ефективності використання державних коштів, спрямованих на фінансування Суспільного мовлення України.

• Важливо переглянути механізми розподілу бюджетних асигнувань між різними медіа відділами Національної суспільної телерадіокомпанії України з метою максимізації їхньої ефективності.

• Потрібно активізувати діалог між управлінцями Суспільного мовлення та законодавчим органом щодо оптимізації діяльності та використання ресурсів цієї установи.

• Важливо забезпечити більшу відкритість та прозорість у використанні бюджетних коштів, а також залучити громадськість до обговорення та контролю над фінансовими процесами в Суспільному мовленні.

• Потрібно розвивати та впроваджувати нові підходи до залучення аудиторії та підвищення інтересу до контенту Суспільного мовлення з метою збільшення його впливу та значущості в суспільстві.

Багато людей зауважують, що їхнє пробудження в нічний час зазвичай відбувається близько 3:00 ранку. Це явище не завжди є показником порушення сну, а є природною частиною циклу нічного відпочинку, стверджує психолог та когнітивний терапевт Грег Мюррей. Якщо людина лягає спати приблизно о 23:00, то після 4 годин сну завершується один із основних циклів сну, і короткочасне пробудження в цей момент є абсолютно нормальним.

Нічний сон складається з кількох фаз: легка фаза сну, повільна (глибока) фаза та швидка фаза (REM), в кожній з яких організм переживає різні фізіологічні та психічні процеси. Перехід між цими фазами може супроводжуватись короткими моментами пробудження, які зазвичай не тривають довго. Проблема виникає не через саме пробудження, а коли це явище повторюється на регулярній основі або спричиняє труднощі при засинанні знову.

Грег Мюррей радить прості інструменти, які допомагають швидко заспокоїти розум і повернутися до сну: практика медитації усвідомленості (фокус на диханні чи тілесних відчуттях) або, якщо це не допомагає, читання книги, щоб відволіктися від нав’язливих думок.

Окрім психологічних причин, дослідники також висувають гіпотези про вплив навколишніх хімічних факторів: певні сполуки в побутовому пластику можуть впливати на циркадні ритми і зсувати «внутрішній годинник», в середньому на близько 17 хвилин, подібно до ефекту кофеїну — це може ускладнювати засинання й пробудження.