Запобіжний захід для забудовника з Чернівеччини, підозрюваного у шахрайстві

Українська Верховна Рада вчора прийняла важливий законопроєкт №11084, який відомий як "клуб білого бізнесу". Цей законопроєкт отримав значну увагу громадськості через важливу поправку, залишену у тексті. Відповідно до цієї поправки, уряд зобов'язаний надати підприємствам з особливого переліку можливість додатково забронювати до 25% своїх працівників, які мають військовий обов'язок. Ця ініціатива призначена для підтримки військових зобов'язань та забезпечення їхнього розміщення на роботі під час виконання службових обов'язків.

Цю інформацію підтверджує порівняльна таблиця на сторінці законопроєкту. Ініціатором закону є голова Комітету Верховної Ради з фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев від партії “Слуга народу”. Закон передбачає створення окремого переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, які отримають певні переваги в податковому адмініструванні під час воєнного стану.

Поправка №391, що передбачала додаткове бронювання співробітників, спочатку не знайшла підтримки серед депутатів, але пізніше стало відомо, що це була помилка, і вона залишилася в тексті законопроєкту під номером №392.

Згідно з урахованою поправкою Данила Гетманцева, уряд рекомендує зміни до Порядку бронювання військовозобов’язаних для компаній, що входять до переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, а саме до 25% їх працівників.

Законопроєкт про “клуб білого бізнесу” також підтримав голова Комітету Данило Гетманцев, який зазначив необхідність створення цього переліку для забезпечення ефективного податкового адміністрування.

За інформацією американського видання Politico, Україна виступила з вимогою до адміністрації президента Джо Байдена щодо скасування заборони на використання американської зброї для ударів проти Росії. Це виникло внаслідок серії нападів російських військ на Харківську область, які призвели до численних жертв та руйнувань. Група українських парламентарів перебуває у Вашингтоні цього тижня, щоб отримати підтримку Конгресу у цьому питанні. Мета України полягає у нанесенні удару по російських військових складах за межами своїх кордонів для припинення наступальних операцій Росії. Українські представники, зокрема голова фракції "Слуга народу" Арахам

Висновки до вищезгаданої статті наступні:

Україна висловила вимогу до адміністрації президента Джо Байдена щодо зняття заборони на використання американської зброї для ударів проти Росії, у

Петиція, спрямована до Президента, щодо мобілізації правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери, вразила швидким та вражаючим успіхом — за три дні вона зібрала 25 тисяч голосів. Ця ініціатива пропонує прийняти законодавчі акти, що надають пріоритетне право на працевлаштування у державні, комунальні підприємства та правоохоронні органи демобілізованим військовослужбовцям Збройних Сил України після початку повномасштабної війни. Цікаво, що попередня схожа ініціатива нардепа Дубінського №22/204852-ЕП щодо мобілізації депутатів і чиновників набрала необхідну кількість голосів за 87 днів, і це лише завдяки підтримці великих телеграм-каналів. На жаль, попри такий успіх, петиція все ще перебуває "на розгляді" у Зеленського вже 4,5 місяці, втративши актуальність. Однак, порівнюючи з минулим, варто зауважити, що українська громада стала більш активною — якщо у 2023 році шанувальники підтримували мобілізацію чиновників неохоче, то тепер, навіть з урахуванням необхідності авторизації, подібні петиції набирають необхідну кількість голосів за лічені дні.

У висновках можна зазначити такі ключові моменти:

• Швидкість збору голосів за петицією щодо мобілізації правоохоронців та держслужбовців вражає: всього за три дні зібрано 25 тисяч підписів.

• Ініціатива підтримує ідею надання пріоритетного права на працевлаштування у державні, комунальні структури та правоохоронні органи демобілізованим зі Збройних Сил України.

• Зіставлення з іншими петиціями вказує на швидкісне зростання активності української громадськості: якщо раніше подібні ініціативи набирали голоси за кілька місяців, то тепер це відбувається за лічені дні.

• Незважаючи на успіх у зборі підписів, деякі петиції залишаються без розгляду протягом тривалого періоду, що може зменшувати їхню актуальність.

• Загалом, спостерігається позитивний тренд у зростанні громадянської активності, що спрямований на підтримку важливих суспільних ініціатив.