П’ятниця, 16 Січня, 2026

Затримали зарплату — сплатіть пеню: Рада ухвалила нові правила для роботодавців

Важливі новини

Окупаційні війська РФ просунулися на сході та півдні: аналітики фіксують локальні зміни на фронті

Російські підрозділи демонструють тактичні успіхи на окремих ділянках фронту в Донецькій та Запорізькій областях. Про це повідомив український моніторинговий аналітичний проєкт DeepState, який зафіксував просування сил РФ одразу поблизу кількох населених пунктів, що свідчить про активізацію бойових дій на цих напрямках.

За оцінками аналітиків, окупаційна армія змогла просунутися в районах Дронівки, Никанорівки та Панківки на Донеччині. Ці зміни мають локальний характер, однак впливають на загальну конфігурацію лінії зіткнення та змушують Сили оборони України коригувати тактичні рішення з урахуванням поточної обстановки.

Водночас Генеральний штаб Збройних сил України повідомляє, що найнапруженішою залишається ситуація на Покровському напрямку. За минулу добу російські окупанти 46 разів намагалися прорвати оборону та просунутися на позиції українських підрозділів. Бойові дії точилися в районах населених пунктів Червоний Лиман, Родинське, Мирноград, Котлине, Удачне, Молодецьке, Філія, а також у напрямку Торецького, Нового Шахового та Новопавлівки.

На Костянтинівському напрямку противник здійснив 24 атаки на позиції Сил оборони України. За інформацією Генштабу, бої відбувалися поблизу Клебан-Бика, Плещіївки, Щербинівки, Олександро-Шультиного, Русиного Яру, а також у напрямку Костянтинівки, Іванопілля, Степанівки та Софіївки.

Що стосується Гуляйпільського напрямку, то там зафіксовано 17 атак російських військ. Окупанти намагалися просунутися в районах Солодкого, Зеленого, Гуляйполя та у напрямку Варварівки й Добропілля.

Українські Сили оборони продовжують стримувати наступальні дії противника та завдавати йому втрат на всіх напрямках фронту.

Масштабна земельна схема у Києві: бізнес-структури родини Карпенків під контролем міської влади

У Києві викрито масштабну схему незаконної передачі земельних ділянок комунальної власності у користування підконтрольним компаніям, що спричинило значні фінансові втрати для місцевого бюджету. За даними слідства, у цій схемі задіяні представники міської влади, а також бізнес-група, пов'язана з родиною Карпенків. Зокрема, у рамках кримінального провадження №52025000000000427, яке веде Національне антикорупційне бюро України (НАБУ), фігурує Анатолій Карпенко, співзасновник ПрАТ «Полюс» та давній соратник мера Києва Віталія Кличка.

Згідно з матеріалами слідства, саме через структури, пов'язані з Карпенком, земельні ділянки у столиці отримувалися без проведення відкритих аукціонів та за заниженими орендними ставками, що дозволяло отримувати значні прибутки за рахунок неправомірних схем. Це також породжувало суттєву конкуренцію для інших потенційних орендарів та порушувало принципи прозорості й законності у використанні комунальних ресурсів.

Слідчі встановили, що земельні ділянки, які мали використовуватися для розвитку адміністративної інфраструктури, фактично перетворювалися на стихійні ринки. Один із прикладів – територія ринку «Троєщина-Фермер», де оренда пролонговувалася без конкуренції, а контроль із боку комунальних інспекцій був відсутній. Це призвело до хаосу – стихійної торгівлі, транспортних проблем, порушення санітарних норм і незручностей для місцевих жителів.

За версією слідства, схема працювала завдяки «мовчазній згоді» посадовців КМДА, які ігнорували очевидні порушення. Наразі перевіряється можливість створення організованої групи, яка свідомо обходила законодавчі процедури з метою незаконного збагачення.

Розслідування триває, а суспільство очікує відповідей, адже історія із земельними махінаціями знову підняла питання про прозорість управління комунальною власністю у столиці.

Суд розгляне справу хірурга з Білої Церкви, який за хабар обіцяв “вирішити питання” з військовою придатністю

Київська обласна прокуратура передала до суду обвинувальний акт проти лікаря-хірурга, який працював позаштатником у складі військово-лікарської комісії (ВЛК) у місті Біла Церква. Медика обвинувачують у зловживанні впливом — за частиною 3 статті 369-2 Кримінального кодексу України. За даними слідства, хірург пообіцяв військовозобов’язаному внести до медичної документації неправдиві відомості щодо стану здоров’я та вплинути на голову […]

Скільки українців залишаться за кордоном після війни: прогноз від міграційних аналітиків

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Станом на 2024 рік, близько 6,5 мільйонів українців перебувають за кордоном як біженці або тимчасові мігранти. Дослідження показують, що 64% українців, які зараз живуть у Європі, планують повернутися додому після війни. Однак лише 56% тих, хто вже повернувся в Україну мають намір залишитися, тоді як решта вивчають можливість знову виїхати за кордон, особливо якщо економічна ситуація залишатиметься нестабільною.

Аналітики міграційної компанії International Expert кажуть, що багато людей після війни можуть «жити на дві країни». Мова йде про українців, які зараз отримали за кордоном посвідку на проживання або навіть друге громадянство. Після війни ці люди будуть активно повертатися в сім’ї в Україну.

Але разом з тим, рівень життя в країнах, наприклад, Євросоюзу залишатиметься значно вищим, ніж на батьківщині. Тому ці нові біпатриди (особи з двома громадянствами), найімовірніше, житимуть в Україні та час від часу їздитимуть до Європи на заробітки.

Можлива й зворотна ситуація, коли теперішні біженці залишаться на постійне проживання в ЄС (якщо статус їм це дозволятиме), а в Україну приїжджатимуть лише в гості до родичів або для вирішення важливих справ, як от продаж нерухомості. Таке явище вже зараз спостерігається в Польщі.

Погода у середині тижня: дощі відступають, але осіння прохолода зберігається

Середина цього тижня принесе українцям певне полегшення від затяжних дощів — атмосферний фронт, що кілька днів поспіль формував вологу погоду, почне відходити. На заході та сході країни опади вщухнуть, а місцями навіть з’являться короткі прояснення. Сонце, хоч і несміливо, все ж проб’ється крізь хмари, нагадуючи про прихід спокійнішої фази листопадової погоди.

За прогнозом синоптиків, у середу, 13 листопада, над Україною поступово розірветься смуга дощових хмар. Західні області отримають перепочинок від дощів, схід — також зможе насолодитися сухішим днем. У центральних і північних регіонах очікується мінлива хмарність, а вночі — невеликі тумани. Вітер переважно північно-західний, помірний, місцями з короткочасними поривами.

У Києві — хмарно з проясненнями, невеликий дощ, вночі близько +3°, удень до +8°. На заході (Львів, Луцьк, Рівне, Тернопіль, Хмельницький, Івано-Франківськ, Ужгород, Чернівці) — без істотних опадів, часом світлі вікна в хмарах, уночі близько +2°, удень до +9°. Поділля та Центр (Вінниця, Житомир, Черкаси, Кропивницький, Полтава) — переважно сухо, місцями слабкий дощ, нічна температура близько +2°, денна до +9°. Південь (Одеса, Херсон, Миколаїв, Запоріжжя, Крим) — хмарно з проясненнями, місцями невеликий дощ, уночі +2…+4°, удень +10…+11°. На північному сході (Суми, Чернігів, Харків, Дніпро) — мінлива хмарність, локальні слабкі опади, уночі +2…+5°, удень до +9…+10°. На Донеччині (Краматорськ, Сєвєродонецьк) — похмуро, прохолодно: уночі близько +7…+8°, удень +9…+10°.

Дороги здебільшого вологі, місцями слабкий дощ і мряка, тому водіям варто зважати на подовжений гальмівний шлях і локальне зниження видимості в ранкові години. Наприкінці тижня можливі нові хвилі опадів, тож парасоля й демісезонний одяг залишаються доречними.

Верховна Рада України ухвалила законопроєкт, який посилює відповідальність роботодавців за несвоєчасну виплату заробітної плати. Його мета — забезпечити працівникам конституційне право на вчасну та повну оплату праці.

У пояснювальній записці до документа зазначено, що затримки заробітної плати залишаються однією з найгостріших соціально-трудових проблем України впродовж усього періоду незалежності. Особливо ця проблема загострилася на тлі повномасштабної війни, коли через агресію Росії багато підприємств були змушені скоротити або зупинити роботу, що призвело до зростання боргів перед працівниками.

Що передбачає законопроєкт:

  • Право працівника тимчасово припинити роботу, якщо зарплата затримується більш ніж на 15 календарних днів.

  • Компенсацію у разі неплатоспроможності роботодавця — до трьох середньомісячних заробітних плат, але не більше 12 мінімальних зарплат.

  • Зарахування до страхового стажу періоду, за який працівникові було виплачено компенсацію.

  • Обов’язкову пеню, якщо зарплата не виплачена протягом 15 днів після закінчення місяця — розмір пені не може бути меншим за облікову ставку НБУ.

Автори законопроєкту впевнені: нові норми дозволять скоротити борги з виплати зарплат, а також дадуть реальні механізми захисту працівників у складних економічних умовах.

Останні новини