Завищення рейтингів Камали Гарріс, може мобілізувати електорат Дональда Трампа

3 жовтня столична прокуратура повідомила про підозри 14 особам у причетності до значних фінансових зловживань у комунальній сфері Києва. За даними слідства, загальний розмір збитків бюджету міста, спричинених махінаціями, сягає майже 73 мільйони гривень. Серед фігурантів справи — 12 посадових осіб комунальних підприємств та районних адміністрацій, а також два керівники підрядних організацій.

Одним із найбільш серйозних порушень, за інформацією прокуратури, є випадок на підприємстві «Київпастранс». Згідно з даними слідства, начальниця управління цього КП не провела належний моніторинг цін на електроенергію перед закупівлею, що призвело до переплати міста на суму 47,2 мільйона гривень. Така некомпетентність чи, можливо, навмисне порушення процедур, завдало істотної шкоди бюджету та, врешті-решт, киянам.

У КП «Київзеленбуд» слідство виокремлює кілька епізодів: колишньому генеральному директору, головному агроному та керівнику підрядного товариства інкримінують розтрату 4,8 млн грн під час робіт із ліквідації амброзії. Окрім того, ексначальник відділу та підрядник підозрюються у розтраті 800 тис. грн під час благоустрою парку «Орлятко» в Солом’янському районі.

У Солом’янському КП «ШЕУ» встановлено переплату близько 2 млн грн при закупівлі дорожньої солі; схожий інцидент у КП «ШЕУ Голосіївського району» призвів до збитків у 1,4 млн грн через поставки солі неналежної якості. Колишньому начальнику КП «ШЕУ Подільського району» інкримінують закупівлю антипаркувальних стовпчиків на 1,5 млн грн, які не відповідали вимогам ДСТУ.

У сфері охорони здоров’я, за версією слідства, начальник служби КО «Київмедспецтранс» разом із підрядниками заволодів 1,9 млн грн, виділених на запчастини для машин швидкої допомоги. Також повідомлено про підозру начальнику управління Голосіївської РДА у розтраті майже 1 млн грн під час ремонту паркінгу, а в Солом’янській РДА — керівнику управління і представнику підрядної організації — через завищену вартість робіт з ремонту даху школи (понад 500 тис. грн збитків).

Окремо розслідується епізод у Святошинському психоневрологічному інтернаті: посадовцю інкримінують розтрату майже 700 тис. грн під час капітального ремонту гібридної сонячної електростанції.

Кожен випадок, як наголошують правоохоронці, розслідується в рамках окремих кримінальних проваджень; підозри оголошені за різними статтями Кримінального кодексу, зокрема за розтратою майна, службовою недбалістю та підробленням документів. Тривають слідчо-оперативні заходи з метою встановлення всіх причетних і визначення розміру завданих збитків та шляхів їх відшкодування.

Окупаційні сили Російської Федерації (ЗС РФ) нанесли напад на телевізійну телевежу в місті Харків. За даними Організації відновлення Армії (ОВА), в результаті цього нападу немає жертв, однак внаслідок атаки в місті спостерігаються перебої з телевізійним сигналом. Про це повідомив у Telegram голова Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов у понеділок, 22 квітня. У мережі опублікували момент удару по телевежі, внаслідок чого її верхня частина зруйнована. Синєгубов також повідомив, що співробітники перебували в укритті під час тривоги та ніхто не постраждав.

"На цю хвилину є перебої із сигналом цифрового телебачення. Тому вчергове звертаємось до громадян: довіряйте лише офіційним джерелам інформації", — наголосив начальник Харківської ОВА.

Міський голова Харкова Ігор Терехов у Telegram о 16:37 повідомляв, що у місті "дуже гучно". Пізніше очільник Харкова додав, що окупанти цілили по інфраструктурному об'єкту. "Інформація щодо постраждалих та руйнувань уточнюється", — написав Терехов.

Повітряна тривога в Харківській області тривала з 14:55 до 17:26. У цей час Повітряні Сили ЗСУ повідомляли про загрозу застосування окупантами балістичного озброєння і можливе застосування ЗС авіаційних засобів.

Нагадаємо, 27 березня СБУ затримала двох агентів ФСБ, які готували ракетні удари по об'єктах телекомунікацій у трьох регіонах. Зокрема, один із підозрюваних збирав інформацію про технічний стан Київської телевежі після її обстрілу у березні 2022 року.

Загалом, із вищезгаданої інформації можна зробити декілька висновків. По-перше, окупаційні сили Російської Федерації продовжують активні дії на території України, атакуючи важливу інфраструктуру, зокрема телевежі, що має потенційно негативний вплив на комунікаційну ситуацію в країні. По-друге, важливою є реакція влади та місцевих органів на ці напади, зокрема, забезпечення безпеки персоналу та вжиття заходів для відновлення роботи телевізійних мереж. Нарешті, ці події ще раз підкреслюють необхідність посилення заходів безпеки та розвідки для запобігання подібним нападам у майбутньому.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

«Канцлер повідомив нашому президенту, що планує поговорити з Путіним. Президент сказав, що це тільки допоможе Путіну, зменшивши його ізоляцію. Путін не хоче справжнього миру, він хоче перерви. Розмова з ним дозволить Путіну змінити обстановку і продовжити війну. Це не принесе миру, тому що Путін просто повторить брехню, яку він говорив роками, створюючи враження, що він більше не ізольований», – сказало джерело.

Але, як бачимо, Шольц проігнорував заклик Зеленського і дозволив Путіну.

Тим часом Кремль повідомляє, що Путін і Шольц домовилися, що їхні помічники будуть на зв’язку після телефонної розмови, що відбулася. Про продовження контактів із Кремлем раніше заявили і в Кабміні Німеччини.

Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль оголосив про очікуване покращення енергетичної ситуації в країні до кінця липня. Ця заява є важливим сигналом для громадян та бізнесу, які останнім часом стикалися з викликами у сфері енергозабезпечення.

Під час засідання Кабінету міністрів він відзвітував, що через наслідки інтенсивних обстрілів та спеку тривають погодинні відключення електроенергії. Проте, до двадцятих чисел липня планується завершити ремонтні роботи на деяких генераційних об’єктах, що збільшить потужність енергосистеми і зменшить тривалість відключень.

Крім того, Шмигаль повідомив, що уряд розробив і вже частково впровадив комплекс заходів, спрямованих на підвищення енергетичної стійкості серед населення та підприємств.

“Очікуємо, що до 25 липня всі ці механізми будуть функціонувати на повну потужність”, – підсумував прем’єр-міністр, підкреслюючи складність ситуації в енергетиці.

Міністерство фінансів України активно працює над новим законопроектом, спрямованим на удосконалення фінансової бази країни та забезпечення потреб оборони. Однією з ключових ініціатив є збільшення військового збору та перегляд ставок податку на додану вартість (ПДВ). Відповідно до цього законопроекту, планується встановлення вищих ставок військового збору, що дозволить підвищити фінансування армії та зміцнити обороноздатність країни.

Крім того, у рамках цієї ініціативи передбачається розширення кількості суб'єктів, які зобов'язані сплачувати військовий збір. Однією з головних нововведень буде зроблення військового збору обов’язковим для фізичних осіб підприємців (ФОП). Це стане важливим кроком у забезпеченні стабільного фінансування оборони, оскільки розширення бази сплачувачів сприятиме збільшенню доходів до державного бюджету та підвищенню ефективності системи фінансування військових потреб.

Цей новий законопроект має стратегічне значення для забезпечення національної безпеки та відображає рішучий курс уряду на підтримку армії та зміцнення обороноздатності України. Впровадження запропонованих змін сприятиме підвищенню фінансової стійкості країни та забезпечить необхідні ресурси для відстоювання національних інтересів в умовах сучасних геополітичних викликів.

Голова комітету Верховної Ради України з фінансів, податкової та митної політики Данило Гетьманцев надав цю інформацію, зазначивши, що заходи спрямовані на забезпечення додаткових коштів для фінансування армії через зростання її потреб.

Заплановані зміни включають:

За словами Гетьманцева, необхідні кошти будуть спрямовані на додаткову мобілізацію та фінансування армії. Він зазначив, що потрібно близько 300 млрд грн, а на закупівлю та ремонт військової техніки – ще 400 млрд грн.

За даними Forbes, підвищення ставки військового збору з 1,5% до 5% для найманих працівників може приносити до бюджету 90-100 млрд грн на рік. Підвищення ставки ПДВ на один відсотковий пункт може додати приблизно 40 млрд грн додаткових річних доходів. Якщо підвищення ПДВ буде на 2 або 3 відсоткових пункти, доходи бюджету збільшаться на 70-80 млрд грн та 100-120 млрд грн відповідно.