Заявка на транзит російського газу через Україну зросла на 7%

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Про це з посиланням на джерела в оточенні обраного президента пише The Wall Street Journal.

Радники Трампа із зовнішньої політики пропонують йому різні рішення щодо України. Але всі вони пов’язані з різким відходом від концепції підтримки «скільки буде потрібно» і дозволу Києву диктувати, коли починати мирні переговори.

Трамп ще не затвердив конкретного мирного плану, і різні фракції боротимуться за вплив на його зовнішню політику. Але сам обраний президент «прагне якомога швидше закінчити війну, навіть якщо це означає примус Києва до значних поступок».

Радники республіканця «одностайно» рекомендують заморозити конфлікт, залишивши за Росією приблизно 20% території України і «тимчасово призупинити» спроби вступу Києва до НАТО.

За однією з ідей, Київ обіцяє не вступати до НАТО протягом щонайменше 20 років. В обмін на це США продовжать постачати Україні зброю.

Також після заморозки на лінії фронту пропонується встановити між військами України і РФ демілітаризовану зону протяжністю 800 миль (1287 кілометрів). Хто її контролюватиме, поки неясно. Обговорюються варіанти введення миротворчих сил без участі військ США і будь-яких фінансованих ними структур, включно з ООН.

Видання нагадує, що ідею демілітаризованої зони раніше відстоював майбутній віце-президент Трампа Джей Ді Венс.

При цьому основний тягар військового постачання Києва переходить на Європу.

«Ми можемо провести навчання і надати іншу підтримку, але ствол зброї буде європейським… Ми не відправляємо американських чоловіків і жінок підтримувати мир в Україні. І ми не платимо за це. Нехай це зроблять поляки, німці, британці та французи», – сказав один із членів команди Трампа.

Петиція до президента про мобілізацію правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери розбурхала суспільну обговореність, набравши 25 тисяч голосів за ледь три дні. Ініціатори цього заклику висувають важливу пропозицію: надати перевагу прийому на роботу в державні, комунальні установи та правоохоронні органи тим, хто демобілізувався із Збройних Сил України після розпочаття повномасштабної війни. Цікаво, що аналогічна петиція народного депутата Дубінського, спрямована на мобілізацію депутатів і чиновників, зібрала необхідну кількість голосів за 87 днів, причому це стало можливим лише завдяки підтримці великих телеграм-каналів. На відміну від цієї петиції, яка вже чотири з половиною місяці перебуває на розгляді у Зеленського. Варто відзначити, що якщо українці восени 2023 року не поспішали підтримувати мобілізацію чиновників, то зараз, навіть з урахуванням необхідності авторизації, такі петиції набирають необхідну кількість голосів за лічені дні.

Висновки до цієї статті є наступні:

• Мобілізація правоохоронців, державних службовців та працівників бюджетної сфери викликала жвавий інтерес серед громадян, що підтверджується швидким набором 25 тисяч голосів за петицію за лише три дні.

• Ідея надання переваги прийому на роботу в державні установи та правоохоронні органи демобілізованим з ЗСУ є актуальною та заслуговує на увагу урядових структур.

• Порівняно з аналогічними ініціативами, такими як петиція від народного депутата Дубінського, швидкість набору голосів для цієї петиції свідчить про зростання зацікавленості громадськості в питаннях реформування державних структур.

• Необхідно активізувати діалог між громадянами та урядовими органами для швидкого та ефективного реагування на суспільні потреби та ініціативи.

Адвокат Української Православної Церкви, Роберт Амстердам, розкрив у своєму ексклюзивному відеозверненні фактично об'єктивні дані, що складають звіт у понад 250 сторінок, щодо нападів, що спрямовані на УПЦ, її сакральні споруди, а також на її духовенство. Відзначивши загрозу, яку несе законопроект 8371, спрямований на заборону діяльності УПЦ, адвокат закликав українську владу утриматися від подальшого розгляду цього закону. Він однозначно зазначив, що цей законопроект виражає мову ненависті та може призвести до поділу суспільства. Амстердам відзначив, що УПЦ ніким не контролюється, зокрема, не має зв'язку з Московським патріархатом, і привів відомі слова митрополита Київського Онуфрія щодо позиції церкви стосовно ідеології "русского мира". Адвокат відзначив також, що УПЦ є активним захисником держави України та закликав до підтримки України з боку США, вважаючи це критично важливим не лише для України, але і для міжнародного порядку, зокрема після подій у Кабулі та Києві.

Висновки до вищезгаданої статті:

• Роберт Амстердам, як адвокат Української Православної Церкви, виклав перед громадськістю об'єктивні дані і факти про напади на церковні споруди та духовенство, зібравши звіт у понад 250 сторінок.

• Заклик до влади України утриматися від подальшого розгляду законопроекту 8371, який може призвести до поділу суспільства та порушення свободи віросповідання.

• УПЦ не має зв'язків з Московським патріархатом і виступає проти ідеології "русского мира".

• УПЦ активно підтримує державу Україна та закликає до її захисту.

• Роберт Амстердам звернувся до США з закликом підтримати Україну, підкреслюючи важливість міжнародної підтримки в умовах загострення конфлікту.

У парламенті України розглядається ініціатива щодо створення Спеціальної економічної прокуратури, яка візьме на себе керівництво у справах, розслідуваних Бюро економічної безпеки (БЕБ). За словами Ярослава Железняка, заступника голови Комітету Верховної Ради з питань податкової політики, ця прокуратура може бути аналогом Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП).

Ініціатори пропонують перезавантажити БЕБ та зробити його аналогом Національного антикорупційного бюро (НАБУ) у сфері розслідування економічних злочинів. Вони вважають, що такий крок підвищить ефективність органу.

Проте, Ярослав Железняк висловив обурення через недостатню роль прокуратури у захисті бізнесу. Його думка полягає в тому, що неефективність та некомпетентність прокурорів, які керують кримінальними провадженнями БЕБ, призводить до порушень у роботі органу.

Проект закону про це матиме назву «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України, Кримінального кодексу України та інших законів України щодо запровадження діяльності Спеціалізованої економічної прокуратури».

У висновках можна підкреслити наступне:

• Верховна Рада України розглядає законопроект про створення Спеціальної економічної прокуратури, яка має взяти на себе керівництво у справах, розслідуваних Бюро економічної безпеки (БЕБ).

• Ініціатива передбачає перезавантаження БЕБ та надання йому аналогічної ролі Національного антикорупційного бюро (НАБУ) у сфері боротьби з економічними злочинами.

• Однак, заступник голови Комітету Верховної Ради з питань податкової політики, Ярослав Железняк, висловив обурення через недостатню роль прокуратури у захисті інтересів бізнесу та відмітив неефективність керівників БЕБ.

• Проект закону про створення Спеціальної економічної прокуратури має на меті покращити боротьбу з економічною злочинністю та забезпечити більшу ефективність роботи в цій сфері.