Зеленського зустріли прохолодно – допомога Україні під загрозою

Альона Калугіна, дружина керівника Закарпатського Бюро економічної безпеки, за останні роки значно розширила свої бізнес-активи та портфель нерухомості. Її економічна присутність у регіоні помітно зросла саме після початку роботи чоловіка в БЕБ, що привертає увагу експертів та громадськості.

До числа її активів входять кілька напрямів бізнесу. Зокрема, у Чернівецькій області Калугіна володіє спа-комплексом, що надає висококласні послуги відпочинку та оздоровлення. Крім того, вона інвестує в аграрний сектор, розвиваючи сільськогосподарські проєкти, а на Закарпатті займається будівництвом комерційного житла.

У 2024 році дружина та матір Євгенія Калугіна придбали земельні ділянки на словацькому кордоні в Ужгороді, де зараз ведеться будівництво чотирьох таунхаусів. Альона Калугіна заявила, що будівництвом займаються інші люди за усними домовленостями, а вона лише інвестує.

У липні 2025 року вона інвестувала в аграрну компанію «Хрум», власність якої включає понад 2 га землі на Закарпатті. При цьому чоловік стверджує, що бізнесом займається лише його дружина, а він дає поради без втручання у територіальні повноваження БЕБ.

Окрім цього, після призначення Євгенія Калугіна батько посадовця Павло Калугін став власником земельної ділянки у Козині під Києвом, поруч із маєтком бізнесмена Ріната Ахметова. Брат чиновника Станіслав Калугін також займається міжнародним бізнесом у сфері технологій і переказував гроші Альоні Калугіній.

Журналісти Bihus.Info зазначають, що накопичення активів родини Калугіних відбувається на тлі кар’єри Євгенія Калугіна в системі економічної безпеки, що викликає питання щодо потенційного конфлікту інтересів.

Українські дрони знову вразили нефтепереробний завод у Краснодарському краї Росії, поширивши свою слідку по нічному небі 17 березня. За інформацією від надійного джерела, дрони здійснили цілеспрямовану атаку на завод, розташований у південних регіонах Росії. Хоча деталі атаки ще залишаються під питанням, з поширених звітів стало відомо, що завод був обстріляний з повітря.

"Можемо вже говорити про успіх – в результаті атаки спостерігається значна пожежа у районі атмосферних колон, які були головною метою", – відзначило джерело. Таким чином, Служба безпеки України продовжує реалізовувати стратегію на підрив економічного потенціалу Росії та зменшення потоку нафтових доларів, які використовуються на військові потреби.

Ця атака стала 12-ю у серії подібних випадків, коли українські дрони атакували нефтопереробні заводи в Росії, підсилюючи тиск на російську економіку та енергетичний сектор.

Того ж ночі в Росії було неспокійно – вибухи чулися у щонайменше семи регіонах, включаючи Підмосков'я. Мер Москви повідомив про збиття двох безпілотників, які намагалися проникнути в місто, що спричинило обмеження польотів у московських аеропортах. У Краснодарському краї горів нефтопереробний завод, що додатково підсилило напруженість у регіоні.

Атаки українських дронів на російські нефтопереробні заводи набирають все більш систематичного характеру, демонструючи високу ефективність та рішучість українських військових у боротьбі проти агресивних дій Росії.

У висновках до цієї статті можна визначити кілька ключових моментів:

• Активність українських дронів: Українські дрони продемонстрували високу активність у проведенні атак на нефтопереробні заводи в різних регіонах Росії, зокрема у Краснодарському краї.

• Систематичність атак: Чергова атака стала частиною серії подібних випадків, що свідчить про систематичний підхід української сторони до нанесення ударів на російські об'єкти.

• Підрив економічного потенціалу Росії: Атаки на нефтопереробні заводи є складовою стратегії на підрив економічного потенціалу Росії та зменшення потоку фінансування, яке використовується на військові потреби.

• Загальна напруженість: Події цієї ночі, включаючи вибухи у різних регіонах Росії та обмеження польотів у московських аеропортах, свідчать про загальну напруженість та нестабільність у регіоні.

У цілому, ситуація демонструє продовження напруженості та конфлікту між Україною та Росією, а також високу готовність українських військових до захисту своєї країни та протидії російській агресії.

Віце-президент Федерації регбі України та помічник народної депутатки від «Слуги Народу» Марії Мезенцевої-Федоренко, Роман Бихов, потрапив у центр скандалу через можливе привласнення коштів, виділених на розвиток молодіжного регбі в Харківській області. За інформацією з відкритих джерел, кошти, які мали бути спрямовані на підготовку збірної України з регбі-7 серед дівчат до чемпіонату Європи, зникли, а їхнє місцезнаходження наразі викликає серйозні сумніви.

Замість того, щоб витратити кошти на тренування та забезпечення молодіжної команди, Бихов, за даними розслідування, направив ці фінанси на інші цілі, зокрема активно інвестував десятки тисяч доларів у власні проекти, зокрема у нове захоплення. Це викликало обурення серед представників спортивної спільноти, які підкреслюють, що кошти повинні були бути використані виключно на підтримку молодіжного спорту.

Навчально-тренувальний збір для спортсменок відбувся в липні 2025 року в Одесі, а чемпіонат проходив у Будапешті з 18 по 20 липня. Україну представляли дівчата з кількох областей, зокрема й Харківщини, фінансування яких мало здійснюватися коштом місцевого бюджету. Але замість підтримки юних спортсменок, гроші були витрачені не за призначенням. Дівчата вирушили на турнір завдяки спонсорам та державним субвенціям.

Додаткове обурення викликала поїздка самого Бихова: він оформив закордонне відрядження за державний кошт, однак змагань так і не відвідав. Поки українські регбістки боролися за результат, чиновник обирав швидкість і комфорт власного хобі.

Попри це, вже 16 липня 2025 року його включили до складу третейських суддів Спортивного арбітражного суду при НОК України. Така кадрова політика лише підкреслює, що для частини спортивних функціонерів власні інтереси залишаються важливішими за розвиток українського спорту.