«Врадіївка» на Рівненщині: сина заступника мера, що убив жінку, відпустили на волю без покарання

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Хоча базовий сценарій МВФ вказує на те, що війна впливатиме здебільшого на території з уже зниженою економічною активністю, відсутність чіткого завершення конфлікту продовжує стримувати зростання. Попри це, в Україні очікується підтримка помірного економічного зростання, хоча його темпи будуть меншими, ніж передбачалося раніше.

Оновлений прогноз МВФ зазначає, що затяжна війна сприятиме збереженню невизначеності та посиленню економічних викликів. Ці фактори включають нестачу робочої сили, зростаючі витрати на оборону, збільшення імпорту для відновлення інфраструктури, а також зміни в динаміці населення.

МВФ прогнозує, що у 2024 році реальне зростання ВВП України становитиме 3%. Проте це зростання може сповільнитися у третьому кварталі через дефіцит енергії, який оцінюється в 3-4 ГВт у зимові місяці. Інфляція продовжить зростати, досягнувши рівня 9% до кінця року, що буде пов’язано з підвищенням цін на енергоносії та зростанням витрат на робочу силу.

Попри енергетичну кризу та інші труднощі, зовнішнє фінансування допоможе збільшити міжнародні резерви України до 42,6 мільярдів доларів США. Це підтримає макроекономічну стабільність країни на тлі війни.

За прогнозами МВФ, у 2025 році інфляція в Україні знизиться до 7,5% через послаблення тиску витрат, а економічні показники дещо стабілізуються. Однак дефіцит поточного рахунку збільшиться до 27,1 мільярда доларів США, що складе 14,3% від ВВП через тривалі потреби в імпорті.

Попри це, очікується, що зовнішня фінансова підтримка дозволить збільшити резерви до 44,9 мільярда доларів США. Це вказує на те, що міжнародні партнери продовжуватимуть активно підтримувати Україну фінансово навіть на тлі затяжної війни.

Після закінчення активної фази війни економічне відновлення України буде уповільненим через глибокі “шрами” від тривалого конфлікту. Однак середньострокова перспектива є обнадійливою завдяки сильній програмі реформ та поступовій інтеграції України до Європейського Союзу.

МВФ також прогнозує, що в середньостроковій перспективі інвестиції та реконструкція, а також впевненість у майбутньому України як частини європейської спільноти сприятимуть відновленню продуктивності. Водночас сукупна втрата реального ВВП у період до 2027 року складе 2%, а до 2033 року — 2,7%, що свідчить про серйозні економічні наслідки війни.

Міністерство оборони України оголосило про виявлення неправомірних виплат бойових доплат у деяких військових частинах на Київщині, Житомирщині, Хмельниччині та Полтавщині. За результатами аудиту, проведеного аудиторами Міноборони, встановлено, що певним військовослужбовцям без підстав були виплачені додаткові фінансові стимули на суму, що становить 186,6 мільйона гривень. Пресслужба міністерства повідомляє, що деякі військовослужбовці, які фактично перебували у стаціонарних пунктах розміщення та не виконували бойові завдання, отримували бойові доплати.

Такі порушення виявлені у різних військових частинах на Київщині, Житомирщині, Хмельниччині та Полтавщині. Міноборони наголошує, що матеріали аудитів передані до правоохоронних органів для встановлення вини посадових осіб та компенсації завданих державі збитків.

Це не перший раз, коли фіксуються зловживання з бойовими доплатами для військовослужбовців. У минулому році, у результаті перевірки 40 військових частин, було виявлено порушень на суму 123 мільйонів гривень щодо виплати військовослужбовцям, які не брали участі в бойових діях.

У червні 2023 року президент Володимир Зеленський підписав закон, який встановлює нові правила щодо виплати додаткових винагород військовослужбовцям. Згідно з цим законом, військовослужбовці можуть отримувати додаткові стимули щомісяця, а також встановлені окремі ставки доплат для строкової служби та курсантів.

У висновку слід зазначити наступне:

• Міністерство оборони України виявило серйозні порушення в системі виплат бойових доплат у військових частинах на Київщині, Житомирщині, Хмельниччині та Полтавщині.

• Аудит, проведений Міноборони, показав, що деяким військовослужбовцям були незаконно виплачені значні суми грошей у вигляді бойових доплат, навіть коли вони не брали участі у бойових діях.

• Зловживання з бойовими доплатами стають все більшою проблемою, і це не перший випадок подібних порушень.

• Міністерство оборони передало матеріали аудиту правоохоронним органам для подальшого розслідування та встановлення винних посадових осіб.

• Уряд діє на запобігання подібних порушень, що підтверджується прийняттям нового законодавства щодо виплат додаткових стимулів військовослужбовцям.

Ці висновки підкреслюють серйозність проблеми та необхідність системних заходів для її вирішення.

Політичний скандал в Україні: опозиція Порошенка в ЄС на українську владу.

Українська опозиція стикається з непростими викликами щодо свободи виїзду за кордон. Екс-президент Петро Порошенко не раз зіштовхувався з перешкодами, спроби його виїзду за кордон іноді закінчувалися відмовою прикордонників, іноді — навіть на самому кордоні. У грудні йому було скасовано дозвіл на виїзд до Польщі та США через "таємничий лист" від спецслужб, який міг бути пов'язаний з російською Інформаційно-психологічною війною. Такі дії ставлять під сумнів дотримання Україною стандартів демократії та прав людини, що може негативно вплинути на перспективи євроінтеграції країни. Інциденти з невипуском опозиційних депутатів за кордон стають предметом міжнародної занепокоєності, що зокрема відображено у резолюції Європарламенту. Порошенко звернувся до ЄС з проханням вплинути на уряд України щодо цієї практики, що ставить під загрозу вільність руху опозиційних політиків.

Ситуація, що розвивається в Україні, викликає жваву реакцію у міжнародному співтоваристві, особливо в Угорщині. Влада цієї країни заявила, що не бажає стати актором у внутрішньополітичних розбірках України, вказуючи на те, що такі політичні скандали свідчать про недостатню готовність України до членства в Європейському Союзі. Ці події відображають глибину політичної кризи в Україні та викликають серйозні сумніви у її демократичному розвитку.

Не минуло й двох місяців, як ситуація повторилася. У лютому 2024 року Петру Порошенку було відмовлено у виїзді на Мюнхенську безпекову конференцію через заявлену небезпеку, що чатує на нього в Європі. Відмова у виїзді стала причиною для Порошенка звернутися до єврокомісара з проханням втрутитися в ситуацію та припинити "дискримінаційну практику" невипуску за кордон. Цей інцидент, на думку представників влади, демонструє поганий стан політичної ситуації в Україні та негативно впливає на її шанси на євроінтеграцію.

У таких складних обставинах влада обурено реагує на висловлені звинувачення щодо обмеження вільності опозиційних політиків у виїзді за кордон. Однак опозиція переконана, що саме влада створила цю проблему своєю авторитарною політикою, яка суперечить європейським цінностям. Ці дії можуть суттєво зашкодити переговорному процесу України з ЄС та загрожувати її шляху до європейської інтеграції.

На думку Гаращенко, замість того, щоб звинувачувати "партнерів у тому, що вони говорять владі правду про неєвропейськість її дій", влада має припинити тиск на опозицію, бізнес, журналістів "і всіх неугодних", а також повернути трансляцію засідань Верховної Ради і закрити телемарафон. Сергій Сидоренко, головний редактор "Європейської правди", якому Стефанішина розповіла свою оцінку дій Порошенка, вважає, що така "завзята та гротескна" боротьба влади з Порошенком "шалено і просто зараз" шкодить Україні, а "стратегічно" – і самій владі. На його думку, такі новини ніяк не впливають на рейтинги Порошенка, а ще нагадують політичне минуле України, коли Віктор Янукович так само затято боровся зі своєю опоненткою Юлією Тимошенко. Це лише сприяло її популярності, а Януковичу успіхів не принесло. Експерт Володимир Горбач нагадує, що заборона стосується усіх депутатів і багато представників опозиції нарікають на порушення їхніх прав. Він закликає не боротись з конкретними політиками, усунути причини порушення їхніх прав. "Кому як не їй, віцепрем’єрці з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, знати, що існуюча в Україні практика переслідування опозиції і усіх неугодних владі осіб аж ніяк не сумісна з членством у ЄС", – вважає Горбач. На його думку, звинувачувати людей у тому, що вони звертаються в ЄС за захистом демократії, це усе одно, що звинувачувати осіб, які шукають справедливості у Європейському суді з прав людини.

У вищезгаданій статті розглянуто складну політичну ситуацію в Україні, пов'язану зі скандалом щодо обмежень на виїзд за кордон для політичних опонентів, зокрема експрезидента Петра Порошенка. Зазначено, що ці події викликали реакцію з боку Угорщини та інших країн, що вказують на несприятливість таких дій для української європейської інтеграції. Крім того, наведено думку експертів та політиків щодо необхідності припинення тиску на опозицію та повернення до демократичних принципів. Загалом, стаття відображає загострення політичної ситуації в Україні та викликає обурення з боку громадськості та міжнародного співтовариства.

Українські соціальні мережі стали платформою, де широко виявляється громадське незадоволення та формується критика стосовно діяльності генерального командувача Збройних Сил України та керівника угруповання "Хортиця", генерала Юрія Содоля. На хвилі обурення після висловлення Мар'яни Безуглою до критики генерала приєднався ексголова одеського "Правого сектора" Сергій Стерненко. Він визначив призначення Содолі як кадрову катастрофу, вказуючи на його попередню роботу з морською піхотою та звинувачуючи у недбалому ставленні до безпеки військових. Відзначимо, що у склад "Хортиці" входять напрямки бахмутський і куп'янський. Хоча сам Содоль призначений на посаду командувача "Хортиці" вже на початку квітня, його критика почалася лише недавно, незважаючи на його присутність на цій посаді під час виступу у Раді.

У висновку слід зазначити, що соціальні мережі в Україні відіграють значну роль у формуванні громадської думки та вираженні громадянського незадоволення. Критика, спрямована проти генерального командувача Збройних Сил України та командувача угруповання "Хортиця" Юрія Содоля, отримала широке відображення в онлайн-просторі. Насамперед, це стосується заяв Сергія Стерненка щодо призначення Содолі, яке було визнано кадровою катастрофою. Враховуючи серйозність обговорюваних питань, важливо надати можливість для відкритого діалогу та обгрунтованих дій для забезпечення ефективного керівництва у Збройних Силах України.