Зеленський перебуває «під великим тиском часу»

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Таку заяву польський віце-прем’єр та міністр оборони Владислав Косиняк-Камиш зробив в ефірі Radio Zet.

«МІГ-29 – вони патрулюють польське небо та обслуговують польських льотчиків. Я не можу сказати, що згоден на передачу літаків. Я з цим не погоджуюся», – сказав міністр.

Також Косиняк-Камиш відповів на претензії Зеленського щодо допомоги Україні.

«Йому, звісно, ​​було б легше, якби у цій війні брали участь інші країни, але Польща не є стороною конфлікту», – наголосив віце-прем’єр.

Він нагадав, що Польща надає найбільшу гуманітарну та військову допомогу.

“Мені сумно, що про це часто забувають”, – сказав Косиняк-Камиш.

Президент України Володимир Зеленський висловив своє розчарування у рішенні президента США Джо Байдена не взяти участі в мирному саміті у Швейцарії. Ця звістка викликала хвилю обурення та здивування серед громадськості, адже спільна участь у таких заходах може стати важливим кроком у розв'язанні глобальних проблем та зміцненні міжнародного співробітництва.

Зеленський підкреслив, що участь країн-лідерів у міжнародних самітах сприяє обговоренню актуальних питань світового масштабу та пошуку спільних шляхів їх вирішення. Відсутність представника США на такій важливій події може порушити баланс і знизити ефективність обговорень.

Також у промові Зеленського відзначили, що співпраця між Україною та Сполученими Штатами має велике значення для забезпечення стабільності та безпеки у регіоні. Обидва президенти раніше висловлювали намір поглибити співпрацю між країнами, тому рішення Байдена викликає певне занепокоєння щодо майбутнього відносин.

Зеленський закликав до подальшої дипломатичної діалогу та спільних зусиль для зміцнення міжнародного порядку та миру. Він висловив надію, що обидва лідери зможуть знайти компроміс та продовжити спільну роботу над вирішенням глобальних викликів.

За словами Зеленського, це рішення можна назвати “не дуже сильним”.

«Я б дуже хотів, щоб особисто президент Бадйен був присутній на саміті миру. За всієї поваги, рішення не бути присутнім я вважаю не дуже сильним. Я вважаю, що президент Байден потрібен саміту миру і потрібен іншим лідерам, які дивляться на реакцію США”, – сказав президент у Брюсселі.

Він зазначив, що все ще не знає, хто представлятиме Штати на саміті.

Нагадаємо, Байден пропустить саміт заради передвиборчого збору коштів у Голлівуді з американськими зірками шоу-бізу.

Україна активно готується до майбутнього саміту НАТО у Вашингтоні, де вона розраховує на прийняття "сильного" рішення, що підтримає її стратегічний курс на вступ до цього впливового військового альянсу. Українська сторона акцентує увагу на необхідності зміцнення військово-технічного співробітництва з НАТО та підтримки санкційного тиску на Росію через її агресійну політику.

Про це заявив заступник керівника Офісу президента України з питань зовнішньої політики Ігор Жовква в інтерв’ю Reuters.

Жовква дав інтерв’ю перед поїздкою до Люксембургу на зустріч Європейського Союзу, де офіційно розпочнуться переговори про вступ України, і сказав, що Київ хоче, щоб саміт НАТО завершився конкретними результатами.

“Я думаю, що цей саміт заслуговує на ухвалення сильного рішення, у тому числі щодо України. Тому що, я маю на увазі, якщо у вас не буде сильних рішень щодо України, саміт буде марним”, – заявив він.

Він не уточнив, що, на його думку, спричинить таке рішення.

Зеленський, який безуспішно лобіював політичне запрошення приєднатися до альянсу на саміті у Вільнюсі минулого літа, заявив, що цьогорічний саміт має вирішити питання про запрошення Києва до членства.

Хоча глава НАТО Єнс Столтенберг і Вашингтон заявили, що не очікують, що 32 члени альянсу на саміті 9-11 липня запросять Київ, Столтенберг заявив, що сподівається показати, що Україна наближається до членства.

Союзники обговорюють можливий текст заяви на саміті, який міг би надіслати такий сигнал, наприклад, заява про те, що шлях України до НАТО “незворотний”.

“Ми заслуговуємо на тверде рішення. Будь-яке рішення НАТО приймається консенсусом. І ми все це знаємо і розуміємо, що, можливо, цього разу консенсус буде сформовано знову в останній день перед самітом”, – сказав Жовква.

Жовква заявив, що початок переговорів про вступ України до ЄС став “величезним стимулом” для українців на вулицях та в окопах, оскільки найбільший конфлікт у Європі з часів Другої світової війни вирує, і кінця йому не видно.

“Люди зараз чекають на позитивні рішення в плані європейської інтеграції”, – сказав він. Від сьогодні Київ вважатиме шлях до членства в ЄС незворотнім. “Зараз марно сперечатися про те, скільки часу займуть переговори чи щось ще. Це дуже важливо. Шлях до повноцінного членства, на яке заслуговує Україна… незворотний”.

Нагадаємо, лідери 32 країн НАТО зберуться на саміт у Вашингтоні 9-11 липня.

В ніч проти 22 червня українська енергетична інфраструктура знову стала мішенню для російських ударів. Внаслідок атак постраждали двоє працівників енергетичної сфери, а також було пошкоджено важливе обладнання. За даними Міністерства енергетики України, удари були спрямовані на об’єкти розподілу електроенергії, розташовані на заході та півдні країни.

Ці атаки на енергетичну інфраструктуру спричиняють серйозні проблеми для забезпечення стабільного електропостачання в регіонах, які й без того стикаються з труднощами через воєнний конфлікт. Пошкодження об'єктів розподілу електрики ускладнює не лише побутове життя населення, але й роботу підприємств та критичної інфраструктури, що залежить від стабільного енергопостачання.

Українська енергетична система протягом останніх місяців знаходиться під постійним тиском через атаки, спрямовані на виведення з ладу ключових об'єктів. Міністерство енергетики та відповідні служби працюють над відновленням пошкоджених ліній та обладнання, аби якнайшвидше відновити нормальне електропостачання. Фахівці роблять усе можливе для забезпечення стабільності енергетичної системи та мінімізації негативних наслідків для населення.

Ці удари також ставлять під загрозу безпеку працівників енергетичної галузі, які, незважаючи на небезпеку, продовжують виконувати свої обов’язки для відновлення пошкодженої інфраструктури. Постраждалим енергетикам надається необхідна медична допомога, і вони отримують підтримку від держави та своїх колег.

Незважаючи на ці виклики, Україна залишається рішуче налаштованою на захист та відновлення своєї енергетичної незалежності. Українці демонструють неабияку стійкість та згуртованість у боротьбі з агресією, продовжуючи працювати над зміцненням своїх позицій на енергетичному фронті.

Під час російського обстрілу відключалася повітряна лінія електропередачі на сході України, що призвело до зниження навантаження на генеруючому об’єкті.

“Після восьми масованих атак на енергосистему, які ворог завдає з березня, ситуація в енергетиці залишається складною”, – зазначають у Міністерстві енергетики.

Наслідки атаки уточнюють, триває їх ліквідація. Проте, як повідомляють у міністерстві, збільшення обсягів обмежень електропостачання наразі не планується, планові відключення будуть за розкладом – з 16:00 до 24:00.

Водночас в “Укренерго” уточнили, що постраждалі енергетики працювали на об’єкті у Запоріжжі, а пошкодження обладнання сталися у Запорізькій та Львівській областях. Там також повідомили про атаку на об’єкт газової галузі в західній області.

Голова Львівської ОВА Максим Козицький повідомив про удар і пожежу на об’єкті критичної інфраструктури, яку гасили до 8 ранку.

“Пожежу вдалося загасити. Залучали 67 вогнеборців та 12 одиниць спецтехніки”, – повідомив Козицький. Про масштаби руйнувань повідомлять згодом.

У Івано-Франківську, за даними місцевої ДСНС, удар прийшовся по території цивільного навчального закладу, утворилася вирва 20 кв.м з осередком загоряння, яке було ліквідовано.

“Один із навчальних корпусів частково зруйнований, інші зазнали ушкоджень”, – повідомили у ДСНС Прикарпаття.

Мер міста Руслан Марцинків повідомив, що через удар пошкоджено вікна у житлових будинках та дитячому садочку.

ДСНС також повідомляють про пожежі як наслідок нічної атаки на Волині.

“Сьогодні вночі під час ворожого обстрілу на Волині трапилось 2 пожежі — горіла господарська будівля та житловий будинок у Луцькому районі”, – йдеться у повідомленні.

Під час попередніх атак росіяни знищили або пошкодили до 9 ГВт генерації, що становить близько половини від пікових зимових навантажень, заявив президент Зеленський.

Найбільше постраждали теплові та гідроелектростанції, які дозволяли балансувати енергосистему під час піків і спадів попиту. За різними оцінками, з системи вибили 80-90% теплової генерації.

Попередній удар по енергетиці росіяни завдали в ніч на 20 червня.

За повідомленням Повітряних сил ЗСУ, в ніч проти 22 червня росіяни атакували ракетами повітряного, морського та наземного базування, а також БПЛА.

Загалом під час цієї атаки було використано 16 ракет різних типів та 13 шахедів.

Українська ППО збила 7 ракет Х-101/Х-555, 4 “Калібри” та один “Іскандер”, а також усі 13 шахедів.

За інформацією голови Львівської ОВА Максима Козицького, у західному секторі ППО збили 7 із 10 російських ракет.