Зеленський: Повернення територій потребує дипломатичних рішень

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Володимир Страшко, керівник дистанційної комерційної школи, повідомив про різке зростання звернень від батьків, які вирішили виїхати з дітьми за межі країни на невизначений термін. Раніше більшість заявок стосувалася хлопців у старших класах, яких родини намагалися вивезти до досягнення ними повноліття, однак сьогодні ця тенденція охоплює дітей усіх вікових категорій.

За словами Страшка, учні, які виїхали один чи два роки тому, спочатку зберігали український освітній компонент і навіть навчалися паралельно. Проте сьогодні дедалі більше сімей повністю відмовляються від української освіти, оскільки ухвалили рішення залишатися за кордоном назавжди.

Згідно з даними, учні старших класів, зокрема 11-класники, тепер рідше планують вступати до українських вишів. Серед випускників багато тих, хто не буде писати Національний мультипредметний тест (НМТ), оскільки вони не збираються повертатися в Україну для продовження навчання.

“Не лише хлопці, але й дівчата. В деяких класах таких дітей 90%, — зазначив Страшко. — Умовно, 27 з 30 учнів планують залишитися за кордоном”. За його словами, це не стосується лише тих, хто націлений на престижні університети за кордоном, — родини готові до вступу в будь-які заклади, аби тільки не повертати дітей в Україну.

Раніше міністр освіти та науки Оксен Лісовий визнав, що з початком повномасштабної війни Україна стикається з проблемою масового виїзду школярів. Багато з них залишають країну, щоб уникнути мобілізаційних обмежень, тоді як інші прагнуть забезпечити більш стабільне майбутнє для дітей. Народна депутатка Ніна Южаніна заявила, що перед початком навчального року країну залишили близько 300 тисяч дітей.

Верховний антикорупційний суд (ВАКС) прийняв рішення щодо експосадовця Міноборони Олександра Лієва, який перебував у центрі уваги у зв'язку із справою про зловживання під час закупівлі боєприпасів для Збройних Сил України на суму майже півтора мільярда гривень. Згідно з повідомленням адвоката Назара Кульчицького у коментарі для Суспільного, суд вирішив змінити запобіжний захід для Лієва, перетворивши його попередній запобіжний захід у відповідальність особистої поруки, тим самим дозволяючи йому на даний момент знаходитися поза стінами СІЗО.

Суд визначив, що відсутність прокурора під час засідання потребує подальшого розгляду, а справу стосовно Лієва повернуто до Національної поліції для подальших дій. На думку судді Ярослава Шкодіна, Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) не змогли представити достатні докази для продовження обвинувачення щодо злочину.

Цей випадок є вкрай важливим у контексті боротьби з корупцією в Україні, із спірними поглядами на ефективність та прозорість дій суду та правоохоронних органів у справі подібного масштабу. Рішення ВАКСу викликає певні сумніви та дискусії серед громадськості щодо надійності правосуддя та його впливу на боротьбу з корупцією в країні.

У висновку важливо зазначити, що рішення Верховного антикорупційного суду (ВАКС) щодо справи експосадовця Міноборони Олександра Лієва викликає значні обговорення в громадськості. Відмова у продовженні запобіжного заходу та перетворення його на особисту поруку сталася в умовах відсутності прокурора під час засідання, що породжує сумніви щодо об'єктивності судового процесу.

Звертає на себе увагу факт повернення справи до Національної поліції для подальших розслідувань через відсутність достатніх доказів з боку НАБУ та САП. Це підкреслює необхідність додаткового вивчення обставин справи та виконання всіх процесуальних норм.

Даний випадок акцентує увагу на важливості незалежності судової системи, прозорості роботи правоохоронних органів та ефективності боротьби з корупцією в Україні. Враховуючи значущість цієї справи для суспільства, важливо, щоб кожен етап розслідування та судового процесу був проведений з максимальною відповідальністю та врахуванням інтересів громадянського суспільства та держави.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Зокрема, Україна отримує від США безпілотники, якими керував на заключному етапі атаки бортовий міні-комп’ютер Skynode, розроблений компанією Auterion. Повідомляється, що Київ отримає десятки тисяч таких комп’ютерів, які зможуть керувати дронами.

Вони мають масово з’явитися на полі бою на початку наступного року. Українські компанії вже тестують інтеграцію в дрони таких міні-комп’ютерів і готуються виробляти роботизовані безпілотники в промислових масштабах.

Вважається, що такі дрони зможуть долати російські системи РЕБ, оскільки використовують технологію «комп’ютерного зору», яку не можна погасити системами глушіння сигналу.

При цьому Росія також заявила, що використовує безпілотники з комп’ютерним управлінням. Крім того, в мережі з’явилося кілька відеороликів, на яких показано російські безпілотники з вибухівкою, керовані за допомогою довгих оптоволоконних кабелів, що дає змогу уникнути глушіння і забезпечує більш чітку відеотрансляцію.

Українські військові також масово пишуть про те, що росіяни почали застосовувати більш активно дрони на оптоволокні, які неможливо заглушити радіоперешкодами.

Також агентство Associated Press повідомляє, що Росія почала застосовувати особливо потужні «Шахеди» з термобаричними боєприпасами, які здатні пробивати товсті стіни і можуть вражати цілі всередині укріплених будівель або під землею.

Ці боєприпаси створюють потужну ударну хвилю, яка важко вражає людей навіть на деякій відстані від місця вибуху. Такі БПЛА начиняють металевими кульками, що збільшують радіус ураження.

Український фахівець з військової електроніки Сергій Бескрестнов розповів агентству, що термобаричні боєприпаси вперше були використані російськими військовими влітку цього року. Зараз, за оцінкою експерта, їх несуть від 3% до 5% усіх дронів, які запускають ЗС РФ по Україні.

При цьому з такими безпілотниками росіяни запускають пустушки, які покликані перевантажити українську систему ППО і змусити її витрачати дорогі снаряди.

Система моніторингу та реагування на погодні явища включає:

Йдеться про криту пішохідну галерею – надземний перехід від Центрального залізничного вокзалу Києва до колій швидкісного трамвая. Вартість цього об’єкта була значно знижена у порівнянні з реальною, що дозволило приватній структурі незаконно придбати його. Як вважає Нацполіція, дії посадовця призвели до збитків в особливо великих розмірах – 63 млн грн, що є серйозною фінансовою втратою для бюджету міста Києва.

Службова недбалість посадовця, зокрема відсутність контролю за належним проведенням перевірок і поданням апеляційної скарги на судове рішення, викликала резонанс серед громадськості та виконавчих органів. Підозрюваному загрожує покарання у вигляді позбавлення волі до п’яти років у разі доведення його вини в суді.

Ця справа є ще одним прикладом важливості контролю за витратами бюджетних коштів і майном, яке перебуває в комунальній власності. Водночас ситуація викликає запитання щодо ефективності механізмів контролю у КМДА.

Розслідування триває, і правоохоронці обіцяють надати додаткові подробиці щодо подальших кроків у цій справі.