П’ятниця, 16 Січня, 2026

Зеленський розпочинає новий етап: відставка Залужного і тло конфлікту

Важливі новини

Наступ замість миру: чому найближче півріччя буде вирішальним на фронті

Після короткого спалаху інтересу до мирних переговорів між Україною та Росією, війна знову повертається у звичне для себе русло — шляхом сили. Поки делегації демонстративно тиснуть руки у Стамбулі, російська армія нарощує тиск на фронті, готуючи масштабну наступальну кампанію. Мир поки відкладається — не на дні, а на місяці. І саме бойові дії на передовій, […]

Гринкевичів звільнено від підозр з приводу фінансових махінацій

Під час судових засідань з’явилися нові обставини, які спростовують звинувачення, що нібито стосувалися постачання низької якості форм МОУ в "справі Гринкевичів". Наразі Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) визнало свою участь у розслідуванні, проте вже не з підозрою стосовно Ігоря Гринкевича. Справа має два основні аспекти: перше — це "розкрадання коштів МОУ у контексті угод про постачання форми". Однак ці звинувачення не підтвердилися, і Державне бюро розслідувань замінило їх статтею "шахрайство", аргументуючи це неналежною якістю форми, поставленої Гринкевичами для Збройних Сил України (ЗСУ). Проте, за документами МОУ, товар від львівських підприємців, з якими працювали Гринкевичі, не викликав жодних скарг або рекламацій.

Судові засідання у справі розкривають нові деталі стосовно звинувачень щодо нібито пропозиції Гринкевича хабаря у 500 тисяч доларів посадовцю ДБР, заступнику голови Головного служби з питань боротьби з корупцією (ГСБК). Виявляється, що в комунікації між Гринкевичем і посадовцем ДБР діяв посередник, який мав зв’язки з керівництвом Бюро. У листуванні між ними фігурує згадка про "спільних друзів", що свідчить про це. Тим часом, само ДБР уникає коментарів щодо того, чи саме посадовець спілкувався з Гринкевичем. За даними Реєстру судових рішень, ДБР розпочало розслідування компанії Романа Гринкевича, сина Ігоря, у жовтні 2023 року, проте до грудня того ж року жодних судових рішень у цій справі не було прийнято. Проте, в цей час ДБР заблокувало форму для ЗСУ, що ввозили Гринкевичі, на митному контролі, що могло призвести до порушення виконання оборонного контракту.

У березні виникла інформація, що НАБУ також вивчає матеріали справи, проте їхня роль не була конкретизована. Однак вони не ведуть розслідування за підозрою в неправомірних діях Гринкевичів. Варто зазначити, що Ігор та Роман Гринкевичі залишаються у СІЗО та вважають, що їхня переслідування є результатом "тиску на бізнес".

Згідно з наведеними вище даними, справа Гринкевичів виявляється складною та багатоплановою. Судові засідання розкривають нові деталі, які спростовують частину звинувачень, але одночасно виявляють нові аспекти, зокрема, стосовно пропозиції хабаря. Посередництво та відсутність чітких доказів у спілкуванні між Гринкевичем та посадовцем ДБР ускладнюють ситуацію. Дослідження НАБУ та ДБР продовжується, проте без прямих звинувачень Гринкевичів у неправомірних діях. У цілому, справа підкреслює важливість глибокого розслідування та необхідність чітких доказів перед вживанням будь-яких дій щодо звинувачених осіб.

З 13 серпня в Україні суттєво потеплішає та стане сонячно

В Україні з середи, 13 серпня, очікується поступове підвищення температури та суха погода. Як повідомляють синоптики, потепління торкнеться всіх регіонів, особливо заходу та півдня. На заході вдень прогнозують +25°…+27°, а на півдні місцями температура сягатиме +30° і вище. Опадів не передбачається — лише невелика хмарність, а в західних та південних областях буде ясно й безхмарно. […]

Вибухи та дим у Севастополі: ранок у Криму почався неспокійно

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Інформація про події почала з’являтися у соціальних мережах та на місцевих телеграм-каналах, зокрема на популярному серед кримчан “Крымский ветер”. Свідки повідомляють, що звуки вибухів лунали зранку, а над деякими районами міста помітний густий дим.

“Над військово-морським училищем у Стрілецькій бухті Севастополя піднімається димок. Чути запуск ракети ППО та стрілянина з зенітки”, – зазначив телеграм-канал.

Телеграм-канал також показав фото з димом з підписом: “Севастополь, територія Чорноморського ВМУ ім. Нахімова після вибухів”.

А вже згодом повідомили про те, що “у Севастополі багато пусків ракет ППО та вибухів, і що “повідомляють про приліт аеродромом Бельбек”. “Один з найпотужніший вибух у Севастополі, схоже – приліт”, – зазначив також телеграм-канал.

Також вказано на “вибух на Бельбеку”.

Перед цим повідомив, що “на аеродромі Бельбек росППО не замовкає”, і що “схоже, основний удар спрямований саме туди”. А також, що “на аеродромі (“Саки”) в Новофедорівці відстрілюється росППО”. Окрім того і раніше повідомлялося, що “у Севастополі чути гучні вибухи”. А також, що місцеві “чули звук БПЛА на Північному боці Севастополя”.

Призначений рф так званий “губернатор” тимчасово окупованого Севастополя михайло развожаєв у телеграм-каналі повідомив про “комбіновану атаку” і нібито збиття двох БПЛА у районі Качі, а також про падіння уламків у районі Орловки.

Гривня перетнула психологічну межу, прогнози щодо майбутнього курсу

Гривня встановила новий історичний рекорд стосовно свого курсу по відношенню до долара, практично дотикучи позначки у 40,7 гривень за один долар наприкінці травня. Цей показник вже врахований у бюджеті на 2024 рік, що свідчить про серйозні економічні виклики та необхідність ретельного контролю над фінансовою ситуацією. Така динаміка валютного обміну відображає складну ситуацію на міжнародних фінансових ринках та потребу у компетентному управлінні фінансовими ресурсами країни. Очікується, що ця ситуація спонукатиме до впровадження ефективних стратегій зміцнення національної валюти та стабілізації фінансового ринку загалом.

Помітно, що гривня слабшає порівняно з доларом, і це викликає обурення української громадськості. Вартість долара на готівковому ринку навіть перевищувала 40 грн, що сталося вперше з липня 2022 року, коли Національний банк України (НБУ) змінив фіксований курс у зв’язку з початком війни.

Згадуючи минулі події, НБУ перейшов до “керованої гнучкості” щодо курсу валют у жовтні 2023 року, що сприяло стабілізації ситуації на валютному ринку. Проте, з початком 2024 року, гривня знову почала девальвувати, ведучи до поточної ситуації з рекордним курсом до долара.

Національний банк України (НБУ) користується впевненістю, підтримуючись великими валютними резервами, які також досягли рекордних показників, майже 42,2 мільярда доларів, станом на кінець квітня.

Так само як і курс, інфляція залишається на високому рівні, але все ж нижче цільових 5%, знаходячись на 3,2% в річному вимірі. Ця низька інфляція, як і стабільний курс гривні, є ключовими факторами для економіки під час війни. Українські банки також отримали рекордні прибутки за 2023 рік.

Представники НБУ говорять про контрольованість ситуації, наголошуючи, що розміри валютних резервів дозволяють їм підтримувати гривню за допомогою інтервенцій на ринку, якщо стабільність вимагатиме таких заходів.

Цікаво, що нинішній курс гривні до долара трохи відстає від рівня, закладеного у бюджеті на поточний рік, який становить 40,7 грн за долар.

Варто відзначити, що останнім часом уряд виражає обурення щодо міцності гривні, адже слабша гривня дозволила би фінансувати більше видатків. Однак для НБУ та економічної стабільності країни, збереження міцного курсу є пріоритетом.

У несподіваному оберненні критики колишня голова Національного банку України та нині професор Лондонської школи економіки, Валерія Гонтарева, в інтерв’ю NV Бізнес, описала роботу Нацбанку як “жахливу”. Вона висловила думку, що НБУ перестрахувався, застосовуючи надмірно жорсткі заходи, і відстає від реальної ситуації з девальвацією та зниженням процентних ставок. За її словами, це призвело до “реальних втрат для країни”, які вона оцінює у 200 мільярдів гривень.

Гонтарева прийшла до НБУ після анексії Криму Росією та початку конфлікту на Донбасі, коли валютні резерви країни складали всього 5 мільярдів доларів, а гривня знецінилася вдвічі. Вона провела складну реформу банківського сектора, яку назвали “банкопадом”, але пізніше цей крок виявився ключовим для стабільності української банківської системи під час війни.

Тепер Гонтарева стверджує, що утримання штучного курсу гривні перешкоджає Міністерству фінансів змінювати фінансову допомогу від партнерів у більші суми гривні, сприяє знеціненню експорту та стимулює імпорт.

У відповідь на ці звинувачення, нинішній голова НБУ, Андрій Пишний, у тому ж виданні наголосив, що якби НБУ слідував порадам Гонтаревої і лібералізував валютну політику, це призвело б до “найглибшої фінансової валютної кризи в історії України”. НБУ відзначає, що критика за “надмірну” обережність не враховує екстремально високий рівень невизначеності, що супроводжує повномасштабну війну.

На початку травня Національний банк України оголосив про новий етап лібералізації на валютному ринку.

Рішення банку, що вступило в силу середині травня, передбачало дозвіл на імпорт послуг (так званий “некритичний імпорт”), а також можливість виведення дивідендів, отриманих після 1 січня 2024 року, за кордон, і відновлення старих кредитів. Ці кроки були впроваджені практично перед зростанням курсу долара.

У минулому році НБУ також суттєво послабив обмеження, скасувавши всі обмеження на продаж готівкової валюти населенню в грудні. Це спричинило стрімке зниження курсу до кінця року, яке пізніше стабілізувалося.

Багато експертів вважають, що останні послаблення на валютному ринку, які збільшили попит на валюту, разом із потребою уряду у додаткових курсових доходах, продовжать підштовхувати курс гривні вгору.

Прогнози щодо майбутнього курсу гривні виявляються невизначеними і навіть можливість перевищення рівнів 41-42 гривень за долар, зафіксованих у бюджеті, є малоймовірними. Якщо такі прогнози і існують, то вони зазвичай пов’язані не з економічними, а з воєнними ризиками, які непередбачувані, як показує досвід понад двох років війни.

Вечір 8 лютого 2024 року став переломним для політичного ландшафту України. За пів години до цього президент Володимир Зеленський відзначав зустріч із генералом Русланом Залужним, щиро подякувавши йому за його вагому роль у житті країни. Саме тоді Зеленський вручив Залужному високе звання Героя України, визнавши його бездоганну військову мужність та відданість державі.

Проте, відомо, що після цього відбулася радикальна зміна в уряді. Новим головнокомандувачем Збройних Сил України було призначено Олександра Сирського, а головком став антиципований звільнений генерал Залужний. Зустріч між Зеленським та Залужним стала не лише подякою, але й прощанням.

Коріння суперечок між президентом та головнокомандувачем України можна відшукати ще у листопаді 2023 року, коли напруженість відносин сягнула свого піку, проте тодішні плани щодо відставки так і не були втілені в життя. Проте, 29 січня 2024 року Зеленський закликав Залужного на зустріч та оголосив про свій намір його звільнити. Хоча указ про відставку не був підписаний в той час, це стало реальністю 8 лютого.

Перед тим, як піти, Залужний встиг опублікувати свою програмну колонку на CNN, в якій виклав своє бачення війни та наміри щодо реформ в армії на наступні півроку. Розмови про відставку Залужного, який на той момент мав вищий рейтинг підтримки населення, викликали значні турбулентності в суспільстві останні місяці. Як в Україні, так і на Заході оглядачі та експерти відзначали загострення кризи довіри між військовим та політичним керівництвом країни.

Залужний, кар’єрний військовий з понад 20-річним досвідом, отримав визнання як у власній країні, так і на міжнародній арені. Саме під його керівництвом українська армія відстояла свою незалежність від російської агресії, запобігши повному розгортанню військових дій. Журнал New Yorker навіть твердить, що Залужний зумів приховувати військові підготовки навіть від Володимира Зеленського та американських партнерів Києва, переконаний, що будь-яка інформація може стати загрозою, яка спричинить недооцінку загрози з боку президента або втручання союзників.

Українське суспільство та міжнародна громадськість високо оцінювали внесок генерала Руслана Залужного у військові операції, що стали важливими для України в боротьбі з російською агресією. Західні колеги дивувалися його стратегічним мисленням та ефективністю дій, а в мережі з радістю поширювалися фотоколажі та меми, які віддавали належне за видимі перемоги, досягнуті під керівництвом Залужного. Його успіхи, зокрема поразка росіян під Києвом, потоплення крейсера “Москва”, а також звільнення Херсона і Харківської області восени 2022 року, стали символом надії та віри в перемогу.

Проте, з часом обстановка змінилася, і Україна зіткнулася з труднощами на фронті. Очікуваний контрнаступ, який обіцяла українська влада, не приніс очікуваних результатів. У листопаді 2023 року в британському виданні The Economist вийшла стаття та інтерв’ю Залужного, в яких він визнав, що стратегія, розрахована на виснаження росіян, виявилася неефективною. Він вперше визнав, що Україна повинна переглянути свої підходи та звернутися до західних партнерів не лише за підтримкою, але й за технологічною допомогою та радою у веденні війни.

Ці висловлені погляди стали причиною початку розмов про можливу відставку Залужного та його конфлікт з президентом Володимиром Зеленським. Сперечання між ними поглиблювалися, особливо після відмови Зеленського підписати законопроєкт щодо посилення мобілізації. Це викликало хвилю обурення в суспільстві та підтримку Залужного.

Останнім видимим протистоянням стала публікація колонки головкома в американському виданні CNN, в якій він висловив своє бачення війни та змін у військах, а також висловив критику стосовно нездатності держави забезпечити ефективну мобілізацію та роботу оборонної промисловості.

Ці події інтригували громадськість і політичний світ, роблячи майбутнє Залужного не лише питанням його військової кар’єри, але й можливої участі у політичному житті країни як конкурента президенту Зеленському.

Політична сцена України бурхлива і напружена, особливо в контексті можливої відставки головнокомандувача Збройних Сил, генерала Валерія Залужного. Раніше висловлювалися обгрунтовані опаски щодо можливих наслідків цього кроку для президента Володимира Зеленського. Політологи наголошували, що такий крок може зробити Залужного сильним політичним конкурентом для Зеленського, адже підтримка та довіра до нього серед українців були надзвичайно високими.

За результатами опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології, довіра до Залужного виявилася на дуже високому рівні – 88% українців вірили в його здатність керувати Збройними Силами. Цей показник перевищував навіть рівень довіри до самого президента Зеленського, що став важливим фактором при оцінці політичної ситуації.

Проте, необхідно врахувати, що довіра до Зеленського значно знизилася протягом минулого року. Якщо у грудні 2022 року йому довіряли 84% українців, то наприкінці 2023 цей показник впав до 62%. Це свідчить про загострення негативного ставлення частини суспільства до дій та рішень президента.

Варто зазначити, що значна частина українців, а саме 72%, відмовляється від ідеї заміни Залужного на іншого генерала. Це свідчить про високий рівень підтримки та довіри до головнокомандувача ЗСУ в українському суспільстві. Така реакція може бути зумовлена його успішним керівництвом армією в умовах війни, а також загальною популярністю серед населення.

Отже, можлива відставка Залужного має потенціал спричинити значні політичні розлади та реакцію суспільства, що потребує уважного аналізу та обговорення з боку політичних лідерів та експертів.

У висновках можна зазначити наступне:

• Відставка головнокомандувача Збройних Сил України, генерала Валерія Залужного, може мати серйозні політичні наслідки для президента Володимира Зеленського, оскільки цей крок може створити сильного політичного конкурента.

• Довіра до Залужного серед українського населення є дуже високою, що підкреслює його значущість у військових справах та загальну підтримку в суспільстві.

• Зниження рівня довіри до президента Зеленського свідчить про загострення негативного ставлення до його політичних дій та рішень серед частини українського населення.

• Велика частина українського суспільства виступає проти заміни Залужного на іншого генерала, що свідчить про його високий статус та популярність серед населення.

• Враховуючи ці фактори, можна визначити важливість ретельного аналізу та обговорення можливих наслідків відставки Залужного з боку політичних лідерів та експертів з метою збереження стабільності та ефективного керівництва в країні.

Останні новини