П’ятниця, 17 Липня, 2026

Зеленський вирішив не відвідувати Сербію, делегацію очолить віцепрем’єр Качка

Важливі новини

Трамп обіцяє “швидкий мир” з Іраном — ціни на нафту реагують падінням

Світовий ринок нафти зазнав зниження цін у відповідь на...

США закликають союзників забезпечити безпеку Ормузької протоки

Адміністрація президента США Дональда Трампа активно вимагає від європейських...

Мати постраждалої української моделі з Дубая заявила, що знає імена нападників

20-річна українська модель Марія Ковальчук, яка була знайдена в березні на узбіччі дороги в Дубаї з тяжкими травмами, продовжує лікування і вперше за довгий час почала говорити. Про це повідомила її мати в коментарях журналістам. Марія досі перебуває в медичному закладі в ОАЕ, де проходить курс реабілітації після восьми складних операцій, зокрема через численні переломи […]

Земельний Бум: Прогнозується Зростання Вартості Землі в Україні на 40%

Ринок Земель в Україні: Потенційний Зріст Вартості Землі та Фінансові Перспективи

Протягом останніх двох років, періоду повномасштабної війни Росії проти України, сільськогосподарський ринок земель продемонстрував надзвичайно стійкий ріст. За цей період вартість землі зросла на 10%, що еквівалентно підвищенню потенційної застави на $5,5 млрд. З урахуванням коефіцієнта ліквідності сільгосппідприємств у розмірі 0,35, це може забезпечити додаткові кредити на суму $1,9 млрд для власників та агросектору.

На кінець 2023 року обсяг банківського боргу аграрного сектору досяг приблизно 3,5 млрд доларів США. Запровадження відкритого ринку землі для юридичних осіб з 1 січня поточного року передбачає подальший зріст вартості землі приблизно на 40%, що призведе до збільшення капіталізації ринку земель до майже $50 млрд.

Це відкриває можливості для залучення кредитів на суму до $17,5 млрд, що сприятиме зменшенню розриву в фінансуванні українського агросектору, оцінюваного приблизно в $21 млрд. Розвиток ринку та підвищення його прозорості дозволять збільшити коефіцієнт ліквідності землі, наближаючи його до рівня розвинених країн, та розширити можливості кредитування. Цей підхід може допомогти в розвитку та відновленні агросектору, а також в задоволенні потреб у короткостроковому та інвестиційному фінансуванні.

• Стійкий ріст вартості земель: Навіть в умовах повномасштабної війни з Росією, сільськогосподарський ринок земель в Україні демонструє стабільний ріст. За останні два роки вартість землі зросла на 10%, відкриваючи нові фінансові можливості для агросектору та власників земель.

• Фінансові перспективи агросектору: Розглядаючи показники банківського боргу аграрного сектору, варто відзначити обсяг близько 3,5 млрд доларів США на кінець 2023 року. Запровадження відкритого ринку землі сприятиме подальшому росту вартості землі на 40%, що відкриє шлях для залучення кредитів на суму до $17,5 млрд.

• Збільшення капіталізації ринку земель: Прогнозоване збільшення капіталізації ринку земель до майже $50 млрд вказує на потенціал використання землі як фінансового ресурсу. Це відкриє можливості для залучення кредитів, сприяючи зменшенню розриву в фінансуванні агросектору та вирівнюванню із західними практиками.

• Роль міжнародного співробітництва: Залучення іноземних інвестицій та дотримання високих стандартів прозорості на ринку земель може позитивно вплинути на коефіцієнт ліквідності та збільшити обсяги можливого кредитування.

У цілому, активне використання земель як фінансового інструменту може стати ключовим фактором у відновленні та розвитку українського агросектору в умовах економічних труднощів.

Президент України Володимир Зеленський скасував свій запланований візит до Сербії. Раніше сербські ЗМІ повідомляли про підготовку цього заходу, проте замість нього до Белграда вирушить урядова делегація під керівництвом Тараса Качки, віцепрем’єра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції.

Цю інформацію підтвердив сам президент після розмови з сербським колегою Александром Вучичем. Зеленський зазначив, що під час їхньої бесіди обговорювалися питання розвитку двосторонніх відносин та економічної співпраці. Глава української держави підкреслив, що між Україною та Сербією існує значний потенціал для партнерства, незважаючи на складність політичної ситуації та різні позиції щодо міжнародних питань.

"Ми обговорили з президентом Сербії питання двосторонніх відносин, які, на нашу думку, повинні бути міцними, і бачимо можливість подальшого розвитку", — відзначив Зеленський.

Важливою темою стала економічна співпраця, адже Україна сподівається відновити переговори про зону вільної торгівлі з Сербією, а також укласти нові торговельні угоди. Відповідно, українська делегація, що вирушає до Белграда, буде зосереджена на цих питаннях. Тарас Качка планує провести ряд зустрічей із сербськими чиновниками та представниками бізнесу.

Напередодні сербські ЗМІ, зокрема телеканал Pink, повідомляли про можливий візит Зеленського до Сербії та підписання меморандуму про співпрацю в торговельній сфері. Однак, як стало відомо з офіційних заяв, формат візиту змінився, і причин для цього не було надано.

Варто зазначити, що відносини між Києвом та Белградом ускладнені з початку повномасштабної війни в Україні. Хоча Сербія підтримує територіальну цілісність України та голосує на резолюціях ООН на її користь, вона відмовляється від участі у санкціях ЄС проти Росії. Президент Вучич неодноразово підкреслював важливість "традиційно добрих відносин" із Москвою і необхідність збереження балансу між Заходом та Росією. Це призводить до тиску з боку Брюсселя, який вимагає від Сербії чіткішої зовнішньої політики, враховуючи її статус країни-кандидата на вступ до ЄС.

Незважаючи на це, за останній рік спостерігається активізація контактів між Україною та Сербією. Перша особиста зустріч Зеленського і Вучича після початку війни відбулася серпні 2023 року в Афінах на саміті "Україна — Південно-Східна Європа". Після цього президенти продовжували зустрічатися на міжнародних форумах, зокрема під час самітів Європейської політичної спільноти.

Зараз Україні важливо підтримувати контакти з Белградом з точки зору європейської інтеграції і протидії російському впливу на Балканах. Київ також прагне розвивати економічні зв'язки з Сербією на фоні війни та зміни логістичних маршрутів, оскільки ще до початку війни велися переговори про створення зони вільної торгівлі, які наразі необхідно відновити.

Тарас Качка, як один з ключових експертів у сфері міжнародної торгівлі, відіграватиме важливу роль у цих переговорах. Сербія, в свою чергу, намагається знайти баланс між європейською інтеграцією та збереженням тісних зв’язків з Росією, що викликане залежністю від російського газу та політичними контактами з Кремлем.

Тим часом президент Зеленський активно проводить міжнародні переговори, обговорюючи питання безпеки та необхідність дипломатичного тиску на Росію з лідерами країн ЄС.

Останні новини