Земельна афера на мільярд: НАБУ викрило схему з квартирами для чиновників

Офіс генерального прокурора повідомив про оголошення підозри начальнику паливної групи Дніпровського квартирно-експлуатаційного управління, дії якого, за версією слідства, завдали серйозної шкоди державним інтересам. Йдеться про службову недбалість під час організації закупівель для потреб оборонної сфери в умовах воєнного часу, коли ефективне використання ресурсів має критичне значення.

Згідно з матеріалами досудового розслідування, посадовець відповідав за планування та проведення закупівель пального, призначеного для забезпечення військових підрозділів. Однак під час виконання службових обов’язків він не провів належного аналізу ринкової ситуації, не зіставив пропозиції постачальників і не забезпечив економічно обґрунтованого підходу до формування вартості контрактів.

Попри відсутність економічного обґрунтування, посадовець ініціював проведення процедур відкритих торгів із завищеною очікуваною ціною. Це призвело до укладення договорів на закупівлю паливної деревини за цінами, що суттєво перевищували ринкові.

У результаті Дніпровським квартирно-експлуатаційним управлінням було закуплено понад 4 тисячі складометрів паливної деревини. За оцінками слідства, переплата становила понад 7,5 мільйона гривень, що завдало значних збитків державному бюджету.

Дії посадовця кваліфіковано як службову недбалість, яка спричинила тяжкі наслідки для державних інтересів. Наразі досудове розслідування триває. Правоохоронці встановлюють усі обставини закупівель та можливу причетність інших осіб.

На Покровському напрямку фіксується зростання інтенсивності бойових дій. Російські війська здійснюють масовані атаки, застосовуючи нову хвилю авіаційних ударів керованими авіабомбами (КАБ) та безпілотниками різних типів. Про це повідомив старший офіцер з комунікацій 59-ї окремої штурмової бригади імені Якова Гандзюка Тарас Мишак в ефірі телеканалу “Київ24”.

Підрозділи бригади утримують одну з найскладніших ділянок фронту, розташовану між Донецькою та Дніпропетровською областями. За словами офіцера, ворог продовжує випробовувати різні форми наступальних дій, поєднуючи авіаційні удари з активним використанням наземних штурмових груп. Основний акцент робиться на тактику інфільтрації — просування малими піхотними підрозділами, які намагаються непомітно наблизитися до українських позицій через лісосмуги, балки та промислові зони.

“Наша бригада трохи не в самому Покровську знаходиться, ми на іншій ділянці. Це частина Покровського напрямку, яка вже дотична між Донецькою та Дніпропетровською областю. Наразі в нашій смузі росіяни продовжують тиснути, намагаються застосувати тактику інфільтрації, тобто малі піхотні групи“, — пояснив офіцер.

Він зазначив, що така тактика не є новою для російської армії, однак цього разу ворог активно підтримує піхоту авіаційними бомбами та дронами. За словами Мишака, російські БПЛА залітають дедалі глибше в український тил, що ускладнює логістику й підвезення боєприпасів.

“Kill-зона, на жаль, зростає. Це значно ускладнює підвіз усього необхідного до позицій. Через активність дронів нашим бійцям часто доводиться йти до передових позицій пішки, бо переміщення автомобілями — надто небезпечне“, — додав представник бригади.

Ситуація на Покровському напрямку залишається напруженою. За даними Головного управління розвідки, українські спецпризначенці продовжують утримувати свої позиції в районі Покровська, де тривають запеклі бої. Зокрема, підрозділ “Спецпризначення Тимура” проводить операцію в зоні, важливій для фронтової логістики.

За нашими джерелами, Максим Федоров брав активну участь у розробці цифрової складової законопроєкту про мобілізацію. Він вніс важливі пропозиції щодо використання баз Державної служби реєстрації актів цивільного стану з метою забезпечення повної мобілізації. Згідно з цим законопроєктом, електронна повістка матиме силу доставленої, навіть у випадку, якщо адресат не перегляне її, оскільки реєстрація у електронному кабінеті призовника стане обов'язковою в усіх сферах діяльності. Також надійшла інформація, що Максим Федоров відповідає за координацію процесу впровадження електронних повісток.

Міністерство цифрової трансформації, за словами Федорова, працює над реалізацією проєкту військового квитка у мобільному додатку "Дія". Проте, він утримується від розголошення деталей, наголошуючи на конфіденційності цієї інформації на даний момент. Федоров також підкреслив, що офіційне оголошення цього проєкту найбільш доцільно буде здійснити Міністерством оборони.

У підсумку, Максим Федоров активно брав участь у розробці законопроєкту про мобілізацію, вносячи важливі пропозиції щодо використання цифрових технологій. Згідно з цим законопроєктом, електронні повістки матимуть силу доставленої, що підвищить ефективність процесу мобілізації. Також відомо, що Федоров відповідає за координацію впровадження електронних повісток.

У той же час, Міністерство цифрової трансформації розробляє проєкт військового квитка у мобільному додатку "Дія", однак деталі цього проєкту поки залишаються конфіденційними. Офіційне оголошення про цей проєкт найбільш доцільно буде здійснити Міністерство оборони.

Уряд України вирішив консолідувати більшість непопулярних податкових ініціатив міжнародних партнерів в одному масштабному законопроєкті. Метою такої стратегії є прискорення процесу ухвалення документа у Верховній Раді, оскільки розпорошення окремих ініціатив на кілька законопроєктів може ускладнити збір необхідної кількості голосів депутатів. Проте експерти зазначають, що без серйозних компромісів із народними обранцями остаточне схвалення законопроєкту залишається під великим питанням.

Під час січневого візиту до Києва директорки-розпорядниці Міжнародного валютного фонду Крісталіни Георгієвої урядовці та парламентарі активно намагалися переконати Фонд пом’якшити деякі положення щодо податкового навантаження. Це свідчить про прагнення влади знайти баланс між виконанням міжнародних зобов’язань і врахуванням соціально-політичних реалій всередині країни.

Хоча загальний обсяг програми з МВФ становить 8,2 млрд доларів на чотири роки, без неї Україна не зможе отримати фінансування від інших партнерів. Зокрема, йдеться про десятки мільярдів євро допомоги від Європейського союзу, які є ключовим джерелом покриття бюджетного дефіциту та фінансування оборонних потреб. Фактично альтернативи виконанню зобов’язань перед МВФ у Києва немає.

На тлі парламентської кризи та проблем зі збором голосів уряд вирішив об’єднати кілька найбільш чутливих податкових норм в один документ. У парламенті його вже неофіційно називають «одним великим податковим законом». До нього планують включити оподаткування цифрових платформ, скасування пільг на міжнародні посилки та фіксацію військового збору на рівні 5%.

Ці положення мають бути додані до законопроєкту між першим і другим читаннями за ініціативи уряду. Саме такий механізм дозволяє мінімізувати публічні дискусії на старті та винести найбільш непопулярні рішення вже на фінальному етапі.

Втім, навіть за такого сценарію уряду доведеться шукати стимули для депутатів. Одним із можливих «пряників» у владних колах називають скасування довічного статусу PEP — політично значущої особи. Для багатьох парламентарів цей статус створює серйозні проблеми у відносинах із банками та фактично обмежує фінансову діяльність після завершення кар’єри.

Спроби скасувати або обмежити дію статусу PEP депутати робили й раніше. У 2022 році Рада вже скорочувала його до трьох років після звільнення, однак під тиском міжнародних партнерів довічний статус було відновлено. Тепер ідея знову повертається у порядку денному — і, ймовірно, саме як частина пакету податкових змін.

Найбільш резонансна вимога МВФ — запровадження податку на додану вартість для ФОПів — не увійшла до «великого податкового закону». За формальними умовами Україна має лише внести відповідний законопроєкт до парламенту, а не обов’язково ухвалювати його в короткі строки.

Проєкт документа Міністерство фінансів оприлюднило ще у грудні, однак після цього його внесення до Ради було відкладене. Ба більше, уряд паралельно ухвалив рішення про одноразові виплати ФОПам через проблеми з електропостачанням, що виглядає як спроба знизити соціальну напругу.

Проти запровадження ПДВ для ФОПів виступають як представники бізнесу, так і частина урядовців та аналітичних центрів. У результаті фінальний варіант законопроєкту, якщо він усе ж потрапить до парламенту, може бути значно м’якшим за початкові пропозиції.

Поки що незрозуміло, чи погодяться міжнародні партнери на всі можливі пом’якшення. Особливо з урахуванням того, що разом із податковими змінами депутати знову можуть спробувати переглянути статус PEP.

Часу для маневру дедалі менше. Без програми МВФ та прив’язаного до неї фінансування від Європейського союзу бюджетні ресурси України можуть вичерпатися вже навесні. Тож найближчі тижні стануть вирішальними для долі «великого податкового закону» і подальших переговорів із міжнародними партнерами.