Жорстокість без меж: у Зінькові діти катували 10-річного хлопчика

За інформацією, що надійшла від наших джерел у Генеральному штабі, видно, що Сирський знаходиться у складній ситуації зі стабілізацією фронту на Донецькому напрямку. У зв'язку з цим інтенсивно ведуться заходи щодо підготовки Селидового до оборони. Зокрема, уже розпочато евакуацію мешканців з квартир з метою створення укріплених районів, які перешкоджатимуть швидкому просуванню противника через місто. Ці заходи мають на меті забезпечити оптимальні умови для відбиття будь-яких атак та збереження стратегічно важливого пункту на фронті.

Востаннє російські сили провели кілька механізованих атак на чотирьох різних напрямках у Донецькій області, зафіксовано аналітиками Інституту вивчення війни (ISW).

“Російські війська нещодавно здійснили чотири механізовані атаки різного масштабу на кількох напрямках операції в Донецькій області, не досягнувши значних успіхів, щоб перевірити реакцію України після першої хвилі наступальних зусиль Росії на півночі Харківської області”, — йдеться у заяві.

Атаки сталися на схід від Часового Яру та Новопокровського. Також російські сили атакували з чисельністю близько роти біля Новомихайлівки, розташованої на південний захід від Донецька, та у районі Старомайорського на південь від Великої Новосілки.

Проте, ці атаки не призвели до значних успіхів для російських військ. Тим не менше, Росія продовжує просування східніше від Новопокровського та Старомайорського, хоча про просування в районах Часового Яру та Новомихайлівки не повідомляється.

Президент Володимир Зеленський вдруге за місяць прибув до Італії, де планує зустрітися з прем’єркою Джорджією Мелоні. Він прийняв запрошення відвідати Рим увечері 9 жовтня, оскільки зустріч на рівні лідерів у Рамштайні не відбулася. Упродовж свого візиту Зеленський також зустрінеться з французьким президентом Еммануелем Макроном у Єлисейському палаці та відвідає Ватикан для зустрічі з Папою Франциском.

Ця активність президента свідчить про його прагнення знайти рішення, яке забезпечить мир для України та захистить її від майбутніх агресій з боку Росії. Зеленський зазначив, що Україна має реальну можливість досягти миру та стабільності вже восени та взимку. Він підкреслив, що ситуація на фронті відкриває можливості для рішучих дій, щоб закінчити війну до 2025 року.

Наразі українські сили мають чисельну перевагу на Донбасі, але ситуація навколо вторгнення в Курську область є складною. Це вторгнення, за словами аналітиків, мало на меті підняти бойовий дух та отримати підтримку союзників. Однак значні сили України опинилися в ізоляції на території Росії, що обмежує можливість допомоги на Донбасі.

Зеленський намагається переконати європейців діяти на політичному рівні. Він знає, що не зможе офіційно відмовитися від окупованих територій, але готовий до припинення вогню вздовж поточної лінії, не визнаючи нових кордонів, в обмін на зобов’язання Заходу. Йдеться про гарантії безпеки, подібні до тих, які США надали Японії, Південній Кореї та Філіппінам.

Проте ці зусилля ускладнюються тим, що Володимир Путін не задоволений вже захопленими територіями. Кремль прагне дестабілізувати Україну та політично контролювати її. Оборонний бюджет Росії продовжує зростати і, за прогнозами, досягне 130 мільярдів доларів у 2025 році. Дохід від експорту нафти у 2024 році перевищить показники, які були до війни. У ситуації, коли санкції не послаблюють російську військову машину, Путін не має причин для початку мирних переговорів.

На Куп’янському напрямі, хоча російські війська мають істотну перевагу на землі та в повітрі, вони вперто б’ються чолом в українську оборону. Костянтин Машовець, військовий оглядач, з іронією пропонує розглянути цей передовий досвід як модель для інших ділянок фронту. Однак очевидно, що противник зіштовхнувся з певними труднощами. Спроби російського командування "розгорнути успіх" у районі сіл Табаївка та Крохмальне за допомогою 2-ї "Таманської" мотострілецької дивізії 1-ї "Гвардійської" танкової армії не виявилися успішними. Їхні спроби просунутися в бік флангу та тилу українських підрозділів, що утримують рубіж Іванівка – Котлярівка, зазнали невдачі. Навіть альтернативна тактика, направлена на сіла Піщане, зіткнулася із запереченням ЗСУ. Більше того, позиції противника у цих районах не сприяють організації ефективних наступальних дій через перевагу висот українських військ. Будь-яке збільшення концентрації сил противника стає очевидним для українських військ, які завдають уражень та ускладнюють процеси розгортання. Підрозділи 15-го мотострілецького полку та 1-го танкового полку 2-ї мотострілецької дивізії російського ворога, які намагаються просуватися, зіткнулися з серйозними труднощами. Командування противника планує підсилити свою ударну групу додатковими силами і засобами, що може призвести до серії акцентованих атак вздовж дороги Куп’янськ – Сватово.

Поза обговореним районом, триває активна діяльність "ворушок" на північ від села Синьківка та на північний захід від нього. Військові підрозділи 25-ї окремої мотострілецької бригади, підсилені відділами 138-ї окремої мотострілецької бригади об'єднаних у складі 6-ї загальновійськової армії противника, продовжують намагатися прорватися вздовж річки Оскіл та залізниці, що йдуть з півночі, уздовж загального напрямку від Синьківки до Петропавлівки на лівобережну частину Куп'янська та дороги Куп'янськ – Сватове. Проте їхні спроби мають свої особливості. Вони намагаються "протиснутися" через оборону ЗСУ, діючи з лісистої місцевості південніше Лимана Першого, але кожен раз, коли вони виходять на відкриту місцевість, зазнають щільного вогневого ураження. Навіть у випадках, коли передові підрозділи цих двох бригад змушені залишити свої винесені вперед спостережні пункти та позиції відділень. Командування противника на цьому напрямку намагається діяти незвичайно та нестандартно, постійно змінюючи напрямки атак і штурмів — то західніше від Синьківки, то східніше (від Вільшани), то навіть "через ліс", а іноді навіть проводячи одночасні атаки, але раз за разом зіштовхуються з густим вогнем ЗСУ. Я розумію, що причинами їхньої невдачі можуть бути різні фактори, проте цікаво, скільки ще резервів противника зітратить командування 6-ї Загальновійськової армії на ці невдачі, перш ніж вони зрозуміють (чи пригадають) одну просту істину, яку їм викладали у відповідних, очевидно, ще радянських військово-навчальних закладах? У противника достатньо сил і засобів, перевага у повітрі та артилерії є, але їхні наступи знову й знову призводять лише до прямих атак "на вижимання". Як кажуть, "хазяїн — барин", і це також відображається на їхній стратегії. Було б корисно розповсюдити цей передовий досвід 6-ї Загальновійськової армії на інші напрямки та ділянки фронту.

Противник продовжує активні дії на Куп'янському напрямку, намагаючись прорватися через оборону ЗСУ.Російські війська, незважаючи на перевагу в озброєнні, стикаються зі складнощами при спробах наступу.Командування противника намагається змінити тактику дій та здійснює невдачні атаки з різних напрямків.Наступ противника не дає бажаних результатів через ефективну оборону та відсутність успішних стратегій.Важливою є подальша передача передового досвіду української армії на інші ділянки фронту для успішного відбиття атак противника.