Жуков та його загадкові знайомі: хто фінансує мільйонний маєток судді Верховного Суду

Ключові елементи військового обліку:

Офіс Президента на чолі з Андрієм Єрмаком готує масштабну стратегію залучення коштів до державного бюджету через активи олігархів, здобуті внаслідок корупційних схем у період незалежності України. Як повідомляє джерело, досвід кримінальних справ проти Ігоря Коломойського, який наразі перебуває під вартою, може стати моделлю для подальших дій держави.

Зокрема, Банкова доручила силовикам активізувати роботу над кримінальними справами, що стосуються Ріната Ахметова, та підготувати план подальших дій на 2024 рік. За задумом Офісу Президента, цей крок допоможе наповнити бюджет і частково компенсувати скорочення зовнішньої фінансової допомоги.

Одним із об’єктів державного інтересу, окрім обленерго, є гірничо-металургійний комплекс Ахметова, який, попри війну, продовжує приносити олігарху значні прибутки. Протидія та активізація слідства щодо Ахметова є частиною загального курсу ОП на економічну стабільність шляхом контрольованої націоналізації.

У Державній установі «Казанківська виправна колонія №93», що на Миколаївщині, правоохоронці за участю працівників Державного бюро розслідувань (ДБР), Служби безпеки України (СБУ) та керівництва Державної кримінально-виконавчої служби (ДКВС) викрили незаконний канал постачання наркотичних речовин. Підозрюваним у цьому злочині став працівник колонії — інспектор з нагляду та безпеки.

Згідно з даними слідства, ув’язнені цієї установи вели постійний зв'язок з зовнішніми постачальниками наркотичних речовин через інспектора. Операція передбачала, що засуджені замовляли наркотики через інтернет або інші канали зв’язку, а їхній посередник у колонії отримував посилки з забороненими предметами. Інспектор, діючи за умовами змови, забирати посилки і ввозив наркотики на територію виправної установи, де вже відбувався розрахунок із замовниками.

3 жовтня 2025 року правоохоронці запобігли черговому постачанню наркотиків. Під час перевірки внутрішнім контролем колонії було виявлено посилку з забороненими речовинами.

Інспектор нині підозрюється у незаконному зберіганні та перевезенні з метою збуту наркотичних засобів та психотропних речовин за ч. 2 ст. 307 Кримінального кодексу України. Йому обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Санкція статті передбачає покарання до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна. ДБР та СБУ продовжують перевірку інших можливих каналів постачання наркотиків до виправних закладів.

Український громадський діяч і військовий Олег Симороз, ретельно проаналізувавши законопроєкт про мобілізацію, прийнятий Радою на першому читанні, приходить до висновку, що більшість положень у цьому документі — це лише марні слова. За інформацією УНІАН, він зазначив: "Я сподівався побачити у законопроєкті новаторські рішення, що могли б відновити довіру до системи. Але я побачив лише маніпуляції та обман. Наприклад, стосовно фінансового забезпечення військовослужбовців — Міноборони обіцяли додаткову винагороду у розмірі 30 тисяч гривень. Але у тексті законопроєкту я не знайшов жодної згадки про цю винагороду. Крім того, фінансове забезпечення у розмірі 20 тисяч гривень повинно супроводжуватися додатковою відзнакою за участь у бойових діях, це слід чітко врегулювати".

Симороз також висловив свої зауваження щодо процедури демобілізації українських військовослужбовців: "Ви подаєте рапорт, але поки ставка не приймає рішення стосовно конкретної категорії військовослужбовців, демобілізація не відбудеться. Фактично, це може зайняти більше, ніж 36 місяців. Крім того, процес повинен бути справедливим. Є різниця між начальником групи логістики в тилу і військовим, який знаходиться в окопі. Я пропонував, щоб безпосередня участь у бойових діях рахувалася як два дні".

Симороз також висловив свої сумніви стосовно "рівного військового обліку для всіх". У законопроєкті запропоновано позбавити держслужбовців і силовиків гарантованої відстрочки від служби в Збройних Силах. "У цьому документі все написано дуже хитро. Здається, що правоохоронців позбавлять права на відстрочку. Проте, аналізуючи, хто насправді є держслужбовцями, я зрозумів, що з 140 тисяч працівників Національної поліції лише 4 тисячі належать до категорії держслужбовців. Більшість з них — це жінки-діловоди. Слідчі, оперуповноважені, патрульні — всі вони не є держслужбовцями і зберігають право на відстрочку", — продовжує Симороз.

Правозахисник висловив і свої сумніви щодо "електронного кабінету призовника", куди згідно з документом, територіальні центри кваліфікації та військові комісаріати надсилатимуть електронні повістки: "Я радий, що уряд на 100% впевнений, що всі в нашій країні мають смартфони. Я б порадив їм зняти рожеві окуляри і подивитися навколо. Адже історії про витік інформації з 'Дія', а також проблеми з електронним голосуванням під час 'Євробачення' показали, що цифровізація не завжди працює на сто відсотків. Я не впевнений, що хочу довіряти свої дані такій системі". Правозахисник додає, що цифровізація не вирішить проблем корупції у системі, оскільки для цього потрібна реформа військкоматів.

Персональні дані обробляють інші установи, а не лише територіальні центри кваліфікації та військові комісаріати. Проте, те, що відбувається за зачиненими дверима військкоматів, це просто жахливо. Вас забирають телефони при вході, ви не можете вийти з приміщення без підпису уповноваженого працівника військкомату, у системі панує тотальна корупція, а співробітники не вміють адекватно спілкуватися з людьми. Замість воєнкомів давно пора було встановити цивільних менеджерів, фахівців з управління, психологів. І зробити весь процес абсолютно прозорим, а не приховувати за вухом державної таємниці. У нас є центри адміністративних послуг, і вони мають перетворитися на центри надання військових послуг. Громадяни повинні мати повну довіру до системи. Вони повинні бачити, що всі процеси відкриті і прозорі. Але, замість цього, коли ви заходите в військкомат, ваш телефон майже буквально вибивають із ваших рук", — додає він.

Зі свого боку, ми зауважимо, що терор територіальних центрів кваліфікації на вулицях країни вже повністю дискредитував ідею мобілізації та спричинив глибокий розкол і неприйняття дій військкоматів населенням. А в разі ухвалення законопроєкту про мобілізацію, Україну справді чекає тотальний контроль над чоловічим населенням. По суті, країна вводить нове кріпосне право, де у громадян будуть лише обов'язки і жодних прав.

У вищезгаданій статті відображено критичний погляд українського громадського діяча і військового Олега Симороза на законопроєкт про мобілізацію, який був ухвалений Радою в першому читанні. Він вказує на численні проблеми та недоліки у системі військового обліку, недостатню прозорість процесу мобілізації, та загрозу тотального контролю над чоловічим населенням в разі ухвалення даного закону. Зокрема, він висловлює обурення щодо тотальної корупції, яка панує у військкоматах, та вимагає переорганізації системи управління та забезпечення військових послуг шляхом впровадження цивільних менеджерів та збільшення прозорості та відкритості процесу. Висновки цієї статті вказують на необхідність ретельного перегляду та доопрацювання законопроєкту про мобілізацію з метою забезпечення захисту прав громадян та підвищення довіри до системи.