Зірка «Голосу країни» Микита Ломакін потрапив до війська і розповів правду

В Україні відключення електроенергії можуть зберігатися навіть після завершення війни. Голова ради Української асоціації відновлюваної енергетики Олександр Ігнатьєв наголосив, що повноцінне та стабільне забезпечення країни електроенергією потребуватиме тривалого часу, масштабних відновлювальних робіт та значних інвестицій. Стан енергосистеми зараз такий, що навіть після припинення атак на інфраструктуру залишаються серйозні системні проблеми, які ускладнюють швидке повернення до нормального енергопостачання.

Серед ключових викликів експерт виокремлює фактичну відсутність працездатних резервів на багатьох об’єктах, зношеність обладнання та руйнівні наслідки постійних пошкоджень енергетичних мереж. Додатково впливає недофінансування модернізаційних проєктів, недостатній розвиток відновлюваної енергетики та обмеженість технологічних рішень для балансування навантажень. У результаті навіть після перемоги країна змушена буде протягом років витрачати ресурси на стабілізацію електропостачання та поступове відновлення системи.

Не менш серйозною є проблема нестачі вугілля. Україна не має достатніх запасів, а логістика імпорту залишається дорогою й обмеженою. Без стабільного постачання палива відновити роботу навіть тих ТЕЦ, які можна відремонтувати, буде складно.

Ще один чинник — вимушені обмеження атомної генерації. Укренерго та оператори АЕС неодноразово повідомляли, що через пошкодження мереж, недостатність пропускної здатності та ризики для безпеки станцій атомна енергетика не може працювати на повну проектну потужність. Це знімає зі структури генерації додаткові гігавати, які в мирний час були б основою енергосистеми.

За словами Ігнатьєва, без масштабної реконструкції мереж, відбудови теплової генерації, модернізації АЕС та розвитку відновлюваних джерел енергії країна не зможе гарантувати стабільного електропостачання. Тому обмеження та вимкнення можуть час від часу повторюватися навіть після перемоги.

Попри це, експерти наголошують: ситуація не є безвихідною. Україна має потенціал для швидкого розвитку ВДЕ, інтеграції нових технологій зберігання енергії, модернізації мереж та залучення інвестицій через європейські програми. Але цей процес вимагатиме часу, політичної волі та стратегічного підходу.

Оля Полякова, одна з найбільш популярних українських співачок, нещодавно оголосила про своє бажання взяти участь у Національному відборі на конкурс "Євробачення-2026". Вона вже давно зарекомендувала себе як талановита і харизматична артистка, яка здатна завоювати серця глядачів на міжнародній арені. Проте на шляху до реалізації її амбіцій виникли певні перепони, пов’язані з чинними правилами Національного відбору.

Згідно з існуючими вимогами, деякі артисти не можуть брати участь у конкурсі через обмеження, що стосуються їх попередніх досягнень чи контрактних зобов’язань. Полякова, розчарована такими умовами, звернулася до Миколи Чернотицького, голови правління Суспільного, із закликом переглянути ці правила. Артистка вважає, що поточні норми можуть обмежувати творчі можливості талановитих виконавців і не враховують важливих змін у музичному середовищі та національному шоу-бізнесі.

Полякова також представила пісню Warrior, з якою планує виступити на Нацвідборі. Водночас вона не виключає судового позову у разі відмови змінити правила:«Якщо доведеться, я захищатиму своє право у суді».

На Суспільному нагадали, що пункт 4.6 правил Нацвідбору прямо забороняє участь виконавцям, які виступали в Росії після 15 березня 2014 року або в Білорусі після 24 лютого 2022-го. За даними Суспільного, останній виступ Олі Полякової в РФ відбувся 23 травня 2015 року — коли вона була ведучою премії RU.TV, з’явившись на сцені в кокошнику з тризубом.

Крім того, умови конкурсу забороняють участь артистам, які могли висловлювати підтримку дискримінаційним або політичним режимам.

Прийом заявок на Нацвідбір триватиме до 27 жовтня 2025 року. Чи допустять Полякову до участі — стане відомо після перевірки кандидатів на відповідність правилам.

Нещодавно експертка з питань військової служби Марина Бекало зробила важливу заяву щодо можливостей для військовозобов'язаних осіб з особливими фізичними потребами. Зокрема, вона звернула увагу на ситуацію з особами, які перенесли ампутацію.

Про це повідомляє редакція сайту 360UA NEWS

Насіров отримав хабар в 722 млн, вийшов під заставу в 55 млн

Екс-голову Державної фіскальної служби звинувачують у ймовірному отриманні хабара у розмірі 722 млн грн за відшкодування ПДВ компаніям агробарона Бахматюка.

Загалом Насіров перебуває під вартою вже півтора року. У жовтні 2022 року він був взятий під варту із заставою у 523 млн грн. Відтоді запобіжний захід неодноразово продовжували, але заставу зменшили майже в десять разів.

На початку травня судді ВАКС частково задовольнили клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою Романа Насірова, зменшивши розмір застави до 55 млн грн.

Раніше захист Насірова просив визначити заставу у розмірі 22 млн грн.

І вже 24 травня за Романа Насірова внесли заставу у розмірі 55 мільйонів гривень.

Насіров повинен здати на зберігання всі закордонні паспорти, службовий паспорт, інші документи, які дають право на виїзд з України, а також носити електронний браслет.

Микитась: 5 злочинних епізодів, серед них схематози і викрадення людини, а ціна свободи – 908 тисяч

Вищий антикорупційний суд (ВАКС) змінив запобіжний захід для екснардепа та забудовника Максима Микитася, якого підозрюють у заволодінні майном Нацгвардії та Міноборони на мільйони гривень. 30 травня цього року, замість домашнього арешту йому призначили заставу в розмірі 908 тисяч гривень. А вже 2 травня він заплатив та вийшов.

Почалось все з того, що у 2019 році НАБУ висунуло Микитасю підозру у заволодінніМк майном Нацгвардії на суму понад… 81 млн грн.

Згодом 2020 році Микитася підозрювали у замовленні викрадення юриста в Києві.

Також у 2020 році НАБУ повідомило Микитасю про підозру у тому, що в 2017 році підрозділ НАЕК “Енергоатом” уклав договір на 929 млн грн із підконтрольною йому компанією, за що посадовець держпідприємства отримав квартири.

У 2022 році Микитася підозрювали у пропозиції неправомірної вигоди в особливо великому розмірі (22 млн євро за можливість будувати метро в Дніпрі).

25 жовтня 2023 року Микитася звинуватили у заволодінні 307 мільйонів грн Міноборони під час будівництва складів у 2018 році.

ВАКС відправив Микитася під домашній арешт у листопаді 2023 року.

Журналіст Олег Новіков повідомив, що зміну запобіжного заходу ініціював прокурор САП, оскільки Микитась перебував під домашнім арештом уже пів року, що є максимальним терміном. Прокурор просив призначити більшу заставу, ніж ухвалив суддя ВАКС. САП подала апеляцію на це рішення.

Суд частково задовольнив клопотання прокурора САП, змінивши запобіжний захід із домашнього арешту на заставу. Розмір застави становить 908 тисяч 400 гривень.

Сухович: 98 мільйонів незаконного збагачення – застава 15 мільйонів

13 лютого Депутат Рівненської облради та заступник голови Поліського лісового офісу Віталій Сухович вийшов із СІЗО, оскільки за нього внесли заставу у сумі 15 мільйонів 140 тисяч гривень. Його підозрюють у незаконному збагаченні на 98 мільйонів гривень.

Як повідомила прес служба Вищого антикорупційного суду (ВАКС) “Рівне Медіа”, заставу внесли ще 24 січня. Частина цієї суми, а саме 5 мільйонів гривень, була дозволена до перерахування на Збройні сили України (ЗСУ).

Чи вніс заставу сам підозрюваний чи хтось інший, прес служба суду не повідомила.

Варто зазначити, що раніше Віталію Суховичу двічі зменшували суму застави – спершу у 13 разів, а потім з 15,14 млн грн до 10,14 млн грн.

За даними Державного бюро розслідувань (ДБР), під час обшуків у Суховича виявили понад 4 млн доларів США у різній валюті. Також правоохоронці знайшли три елітні автомобілі: «Audi Q8», «Mercedes-Benz GLE 350E», «BMW X5», коштовності та дорогі годинники, зокрема елітної марки Patek Philippe. Крім того, було знайдено золоті монети, злитки золота, два пістолети та автомат Калашникова з 16 магазинами до нього з патронами.

Також підозрюваному заблокували рахунки, де він зберігав понад 400 тисяч євро.

А вже 6 червня Рівненський чиновник отримав смішні три роки умовно у справі про незаконне збагачення на 98 мільйонів гривень.

Євген Борисов: 12 мільйонів за відмивання 142

28 травня Екс керівника Одеського обласного ТЦК Євгена Борисова затримали в Києві після того, як за нього була внесена застава у сумі 12 млн гривень за попереднім обвинуваченням. Йому повідомили про нову підозру щодо легалізації незаконних доходів на суму понад 142 млн гривень. Про це повідомило Державне бюро розслідувань (ДБР) 28 травня на своєму сайті.

У квітні слідчі ДБР завершили досудове розслідування та передали до суду іншу справу щодо Борисова. Весь цей час він перебував у СІЗО.

Що відомо про Борисова:

Під час розслідування журналістів видання “Українська правда” стало відомо, що родина Євгена Борисова під час повномасштабної війни придбала на іспанському узбережжі нерухомість та автівки на мільйони доларів.

У травні ДБР відкрило кримінальне провадження за ч. 5 ст. 426-1 КК України та відсторонило Борисова від посади. Після скандалу з майном в Іспанії президент Зеленський дав термінове доручення Головкому Залужному негайно звільнити Борисова з посади.

19 липня 2023 голова НАЗК Олександр Новіков повідомив, що Євген Борисов привласнив 188 мільйонів грн — це рекордна сума незаконного збагачення.

Через три дні Борисову оголосили про підозру у незаконному збагаченні на сотні мільйонів гривень та в умисному ухиленні від несення служби. Колишній посадовець намагався втекти від слідства, використовуючи елементи конспірації – змінював номери телефонів, автомобілів тощо, місце розташування.

Борисова затримали 24 липня 2023 у Києві. Наступного дня Печерський райсуд обрав для нього запобіжний захід у вигляді двох місяців арешту з можливістю вийти під заставу у розмірі 150 мільйонів гривень. 12 жовтня Київський апеляційний суд зменшив заставу зі 150 мільйонів гривень до 135 мільйонів.

Зараз Борисов перебуває під вартою.

Князєв: за $2,7 мільйона неправомірної вигоди застава у 18 мільйонів гривень

Колишній голова Верховного Суду Всеволод Князєв вийшов з-під варти після внесення за нього застави у розмірі 18,168 млн грн. Спеціалізована антикорупційна прокуратура планує звернутися до Вищої ради правосуддя з клопотанням про відсторонення Князєва від здійснення правосуддя у зв’язку із притягненням до кримінальної відповідальності.

Про внесення застави за Князєва вдень повідомили джерела у правоохоронних органах Суспільному. Адвокат Князєва, Іван Староста, підтвердив цю інформацію, зазначивши, що заставу внесли через погіршення стану здоров’я його клієнта, оскільки в СІЗО неможливо забезпечити належне лікування. Він також додав, що заставу внесли знайомі Всеволода Князєва.

Раніше слідчий суддя ВАКС зменшив заставу Князєву з 20 млн грн до 18,168 млн грн. 31 січня гроші за нього внесли, і він вийшов із СІЗО.

15 травня 2023 року НАБУ і САП викрили схему одержання неправомірної вигоди керівництвом та суддями Верховного Суду. Всеволода Князєва затримали з 2,7 млн доларів.

Голові Верховного Суду Князєву та його спільникові – адвокату – повідомили про підозру у справі щодо отримання хабара. НАБУ оприлюднило записи прослуховування Князєва у справі щодо отримання ним хабара.

16 травня у Верховному Суді скликали позачерговий пленум, на якому судді ухвалили заяву про відповідальність за корупційні діяння окремих представників. Пленум висловив недовіру Князєву та достроково позбавив його статусу голови Верховного Суду.

18 травня Вищий антикорупційний суд України обрав Князєву запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у 107 млн грн. Заставу згодом зменшили до 75 млн грн, а потім ще кілька разів зменшували, поки вона не досягла 18,168 млн грн.

Вивчаючи історії таких персонажів, при тому, що не вони одні такі “везучі” складається враження, що судова влада має дуже велике серце встановлюючи застави в десятки разів менше сум за які чиновників притягають до відповідальності. Або це якийсь новий негласний вид оподаткування на… корупцію.

Українська влада активно рухається вперед у питанні використання потенціалу ув'язнених для підтримки обороноздатності країни. Міністр юстиції, Денис Малюсько, оголосив про старт історичного процесу звільнення осіб, що перебувають під в'язницею, для вступу до лав Збройних Сил. Згідно з новим законодавством, практично 350 ув'язнених вже отримали свободу, виконавши обов'язковий термін в армії за спеціальною програмою, що передбачає умовно-дострокове звільнення після завершення служби. Цей крок не лише стимулює військову дисципліну та патріотизм серед засуджених, а й сприяє поповненню рядів армії висококваліфікованими кадрами, готовими віддати своєму народу останню краплю крові.

На даний момент до судів подано 4 300 заяв на умовно-дострокове звільнення, і судова система активно розглядає більшу частину цих заяв. Малюська зазначив, що до 20 000 ув’язнених, включаючи тих, хто перебуває у попередньому ув’язненні, можуть бути завербовані для служби в українській армії.

Ця політика нагадує практику, яку широко використовує Росія для зміцнення своїх Збройних сил, проте є суттєві відмінності. Російська програма відкрита для ув’язнених, засуджених за насильницькі злочини, тоді як український закон не поширюється на осіб, засуджених за два і більше вбивства, зґвалтування або інші тяжкі злочини. Особу, засуджену за одне вбивство, може бути звільнено лише за відсутності обтяжливих обставин, таких як сексуальне насильство.

Малюська підкреслив, що основними причинами ухвалення цього закону є труднощі з призовом “звичайних” громадян. Він також зазначив, що багато ув’язнених, які наразі відмовляються від умовно-дострокового звільнення, вичікують, щоб подивитися, як складеться доля першої хвилі добровольців. Вони хочуть дізнатися, наскільки якісною буде підготовка новобранців, чи задоволені нові солдати і колишні ув’язнені, та чи добре з ними поводяться.

“Це буде ключовим моментом,” – наголосив міністр, підкреслюючи важливість якості підготовки та ставлення до новобранців для успіху цієї ініціативи.