Зірка “Тіней забутих предків” Лариса Кадочникова розповіла подробиці стосунків з новим коханим

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Після спроби захоплення Селідова противник вирішив продовжити наступ у напрямку до Покровська. Однак, за словами Сазонова, стратегічно це рішення не має сенсу, оскільки окупанти не отримують жодних вигод від захоплення агломерації Покровськ-Мирноград. Важлива траса Покровськ – Костянтинівка постійно під обстрілом, а її використання фактично унеможливлене.

“Ціна штурмів Покровська може виявитися надмірною для них, адже територія з житловими забудовами та промзонами ускладнює ведення бойових дій,” – зазначає Сазонов. Він також наголошує, що бойові дії за Селідово серйозно ослабили основні підрозділи російських військ. Цей кулак мав бути зосереджений на Покровську, але опір українських захисників змусив Кремль витратити всі ресурси на боротьбу за Селідово.

Військовий підкреслює, що швидко відновити сили росіянам не вдається, і наразі вони змушені зосереджуватися не на самому Покровську, а на його околицях. Перекидати підкріплення немає звідки, адже поблизу лише Курахівський напрямок, звідки окупанти не можуть зняти сили.

Сазонов зазначає, що наміри російського командування очевидні: вони прагнуть оточити угруповання ЗСУ, уникаючи штурму Курахового. Однак стратегічні провали Кремля призводять до ситуації, коли щоденні невеликі просування не призводять до значущих результатів.

“Головна проблема Кремля – це стратегічні провали. Вони просуваються, але без успіхів, ресурси швидко вичерпуються,” – підсумовує військовий. Наступ на Дніпро видається фантастикою, а спроби просування до Запоріжжя натрапляють на потужний український опір.

Сазонов також зазначає, що ситуація на фронті важка, оскільки виснаженим російським військам протистоять не зовсім свіжі бригади ЗСУ. “Ми теж виснажені, людей не вистачає, техніка зазнала втрат. Це правда, яку треба визнати. Але ми на своїй землі просто не можемо відступити,” – додає він.

Бобровська звернула увагу на обережність у формулюваннях, які використовує НАТО щодо перспектив членства України. Вона вважає, що альянс уникає чітких заяв про запрошення України, натомість використовуючи більш розмиті дипломатичні вислови.

Виглядає, що цьогорічний саміт НАТО у Вашингтоні – це знову про слабкість альянсу перед викликами, заявила нардеп Соломія Бобровська. При цьому, вона додала, що Україні цей саміт, на жаль, не принесе ні перспектив, ні надій.

“Посилення ППО, зміна форматів координації допомоги, муки в пошуку словесних зворотів, щоб категорично не було слова “запрошення”, і попередження ще з минулого року, щоб ми не пушили членство в Штатах на саміті цьогоріч – ріал геополітік і неприємний душ для українців”, — відзначила політик у Фейсбуці.

При цьому вона підкреслила, що тут вся справа не в Україні, корупції, ПДЧ чи ще чомусь. За її словами, це не Україна не готова до членства, це Альянс не готовий і не здатний протистояти Росії.

“З одного боку, це зрозуміло, бо нікому не потрібен театр бойових дій далі за нашими межами, а з іншого – на фоні ефективного союзу, який будує РФ навколо себе, все ж виглядає, що Україну швидше готові уступити, аніж прийняти в пул західної парасольки. Цікаво виходить, Московія готова за нас гризтись до останнього, щоб здобути, Північноатлантичний Альянс дає нам періодично “пігулки від голови”, а в українців вихід лише один — війна за самих себе”, — заявила нардеп.

Відтак, каже Бобровська, поки вісь зла консолідується і струнким кроком йде до гегемонії у світі, НАТО пережовує формулювання про “незворотність” і “відкриті двері”, які вже доносилися до України щонайменше двічі.

При цьому вона відзначає, що рішення про посилення ППО України були прийняті ще раніше, до удару по Україні 8 липня, і вони були спрямовані на те, щоб Україна просто не поїхала з порожніми руками.