Злочинне угрупування в Запоріжжі ошукало людей на 9,5 млн грн

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

У ІІІ кварталі 2024 року ще 200 тисяч українців покинули країну через літні проблеми з електроенергією та негативні очікування щодо опалювального сезону. Про це йдеться в останньому у 2024 році інфляційному звіті Нацбанку.

«За даними ООН, кількість українських мігрантів упродовж ІІІ кварталу зросла майже на 200 тис., зростання тривало й на початку ІV кварталу – до майже 6,8 млн осіб станом на середину жовтня 2024 року. Ризики подальшого посилення міграційного відпливу залишаються значними», – зазначається у звіті. А також говорить про триваючий негативний вплив міграційного чинника на ринок праці.

У цьому ж звіті Нацбанк спрогнозував зростання попиту населення на готівкову іноземну валюту. При цьому визнав девальвацію гривні в ІІІ кварталі на 3,2%. На 8 листопада офіційний курс НБУ становив 41,36 грн/$, а міжбанківський курс цього тижня досягав 41,54 грн/$, але відкочувався до 41,3 грн/$. Сьогодні середній готівковий курс долара на продажу в банків становить 41,63 грн/$, а максимальний – 41,80 грн/$.

Але нацбанківські аналітики кажуть, що роблять усе для стабілізації ситуації на валютному ринку – а саме, збільшили в ІІІ кварталі 2024-го валютні продажі НБУ на міжбанку з $8,3 млрд (ІІ кв.) до $9,2 млрд.

«Серед ключових чинників, що визначали попит на валюту, залишалися високі видатки бюджету з урахуванням значних обсягів міжнародної допомоги. Вплив на валютний ринок мало і сезонне та ситуативне коливання попиту та пропозиції валюти з боку виробників агропродукції. В умовах слабкого світового попиту знизилися надходження від експорту залізних руд, що було компенсовано нарощуванням поставок металургії на тлі поступового відновлення феросплавної галузі. Водночас попит на валюту дещо збільшився через значну потребу в закупівлях енергообладнання та е/е з огляду на складну ситуацію в енергосистемі та зростання імпорту пального в очікуванні підвищення податків. Активізація літнього відпочинку та пожвавлення міграції зумовило вищі витрати українців за кордоном», – ідеться в інфляційному звіті.

А ще уточнюється, що Україна щорічно планує витрачати на закупівлі електроенергії в Європі $1 млрд.

За підсумками 2024 року Україна розраховує отримати зовнішньої допомоги на $41,5 млрд, а у 2025-му – $38,4 млрд, що призводитиме до скорочення золотовалютних резервів НБУ: – до 41 млрд – до кінця 2025 року; – до 35 млрд – до кінця 2026 року.

Хоча регулятор обіцяє навіть у таких умовах підтримувати валютний ринок і курс гривні, не уточнюючи, щоправда, прогноз цього курсу.

Нацбанк також перерахував економічні ризики України, які генеруватиме війна:

1. Додаткові бюджетні потреби, насамперед для підтримки обороноздатності.

2. Можливе додаткове підвищення податків, що залежно від параметрів може посилювати ціновий тиск.

3. Подальше пошкодження інфраструктури, насамперед енергетичної та портової, що обмежуватиме економічну активність і тиснутиме на ціни.

4. Поглиблення негативних міграційних тенденцій та подальше збільшення дефіциту робочої сили на внутрішньому ринку праці.

За підсумками 2024 року Нацбанк спрогнозував інфляцію на рівні 9,7%, а його голова Андрій Пишний додав у своєму коментарі у Facebook, що на початку 2025 року вона може перевищити 10% у річному обчисленні.

«Найближчими місяцями ціновий тиск зберігатиметься через меншу, ніж торік, пропозицію окремих продуктів харчування, розширення сукупного попиту внаслідок значних бюджетних видатків, подальше загострення диспропорцій на ринку праці та дефіцит е/е під час опалювального сезону», – йдеться в інфляційному звіті НБУ.

У Верховній Раді України оголошено про створення нового підкомітету з питань деколонізації, як повідомила пресслужба парламенту. Новоутвореним підкомітетом очолив депутат від об’єднання "Справедливість" (колишній член фракції "Голос") Роман Лозинський, який також є першим заступником голови Комітету з питань організації державної влади. Згідно з оголошенням, до компетенції підкомітету входить виконання законодавчих норм, спрямованих на деколонізацію, а також розгляд питань найменування та перейменування населених пунктів і районів. Прийняття рішення про створення підкомітету відбулося після аналізу пропозицій місцевих органів влади, військових адміністрацій, а також рекомендацій Українського інституту національної пам’яті та Національної комісії зі стандартів державної мови щодо перейменування окремих населених пунктів у Дніпропетровській та Миколаївській областях.

Створення нового підкомітету з питань деколонізації у Верховній Раді України є важливим кроком у реалізації законодавчих ініціатив, спрямованих на зміцнення національної ідентичності та збереження культурної спадщини країни. Рішення про створення підкомітету було ухвалено на підставі аналізу пропозицій місцевих органів влади, військових адміністрацій та врахування рекомендацій від Українського інституту національної пам'яті та Національної комісії зі стандартів державної мови. Робота підкомітету спрямована на впровадження законодавчих змін, що сприятимуть перейменуванню населених пунктів та районів, а також на вирішення питань, пов'язаних із деколонізацією та відновленням історичних найменувань, що відповідають національним та культурним цінностям України.