Значення відповідальності та якості у сучасному суспільстві

Польща планує суттєво змінити умови працевлаштування для українців після завершення дії тимчасового захисту, який спливає у березні 2026 року. Очікується, що нові ініціативи уряду можуть ускладнити доступ до роботи для частини мігрантів, що проживають у країні на підставі цього статусу. Зокрема, розглядаються обмеження щодо тривалості перебування на певних посадах, необхідності додаткового підтвердження кваліфікацій та жорсткіші вимоги до документального оформлення трудових відносин.

Влада Польщі аргументує такі зміни потребою регулювання ринку праці та захисту інтересів місцевих працівників. Планується, що нові правила передбачатимуть більш чітку систему дозволів на роботу, контроль за легальністю працевлаштування та можливі пріоритети для громадян Польщі та ЄС. Для українців це означає, що просте підтвердження статусу тимчасового захисту може бути недостатнім для подальшого працевлаштування після його завершення.

За її словами, у польському парламенті розглядається законопроєкт, який фактично зберігає пільгові умови для українців зі статусом PESEL UKR. Такі громадяни й надалі зможуть працювати легально без необхідності отримувати окремий дозвіл на працевлаштування.

Водночас для українців, які перебувають у Польщі на інших підставах, правила можуть стати жорсткішими. Йдеться про осіб із картами тимчасового або довгострокового побиту, окремими дозволами на роботу, а також тих, хто має студентський чи бізнес-статус. Для них можуть запровадити додаткові бюрократичні процедури, що ускладнить процес працевлаштування.

Кіріченко зазначає, що такі зміни здатні негативно позначитися не лише на самих мігрантах, а й на польській економіці. Посилення адміністративних вимог створює додаткові труднощі для компаній, які наймають іноземців, і може сповільнити закриття вакансій у сферах, де вже відчувається дефіцит кадрів.

Представники польських бізнес-асоціацій, за її словами, вже критикують запропоновані ініціативи, оскільки вони можуть призвести до нестачі робочої сили в окремих секторах.

Експертка нагадала, що після завершення дії тимчасового захисту, запровадженого на основі директиви Європейського Союзу, країни-члени ЄС повинні забезпечити українцям можливість перейти на інші законні підстави перебування. Серед них — працевлаштування, навчання, гуманітарні причини або возз’єднання сім’ї.

Водночас остаточний формат переходу в Польщі залежатиме від політичних рішень уряду, внутрішньої ситуації та подальшої міграційної політики. На цьому етапі, за словами Кіріченко, складно прогнозувати конкретні механізми, які запрацюють після 2026 року.

Вона також підкреслила, що кожен випадок легалізації індивідуальний. Українцям варто враховувати власний статус — чи працюють вони за трудовим договором, ведуть бізнес або навчаються — і відповідно подаватися на карту побиту. Пенсіонерам же поки доцільно залишатися зі статусом PESEL UKR.

Раніше повідомлялося, що польський уряд розробив законопроєкт, який передбачає поступове скасування ключових положень спеціального закону про підтримку громадян України.

На території Павловської психіатричної лікарні в Києві знаряджується особливий куточок — терапевтичний сад, спрямований на відновлення психічного здоров'я тих, хто зазнав важких випробувань через війну. Ця ініціатива, започаткована данським урбаністом Мікаелем Колвіллом Андерсеном, має на меті перетворити земельний майданчик у простір для відновлення душі та тіла.

Коли у Данії садова терапія вже довела свою ефективність, стає зрозумілим, що вона може стати корисною і для українців, особливо тих, хто потрапив у військові дії та постраждав внаслідок них. Садове оточення, збагачене рослинами та спеціально створеними елементами дизайну, має великий потенціал у розслабленні, заспокоєнні та підтримці процесу відновлення.

Створення терапевтичного саду — це не лише нова ініціатива для Києва, але й крок до того, щоб забезпечити належну підтримку та догляд за тими, хто пережив важкі часи. Надія на те, що цей сад стане не лише місцем відпочинку, але й джерелом сили та підтримки для тих, хто його потребує, є великою.

У Данії терапевтичні сади знаходяться у кожному місті і довели свою ефективність у реабілітації. Мікаель зазначив, що українцям такий підхід особливо необхідний через високий рівень стресу, спричиненого війною, який призвів до поширення посттравматичного стресового розладу (ПТСР).

Останнім часом на території лікарні відбулася акція “Толока”, в рамках якої сотні волонтерів долучилися до підготовки місця для майбутнього саду. Терапевтичний сад буде поділений на три зони, враховуючи крутий схил території. Перша зона призначена для людей з важким ПТСР, які уникають контактів із зовнішнім світом. Друга зона призначена для тих, хто вже готовий спілкуватися про свої проблеми, а третя – для активної діяльності та роботи з руками.

Координаторка акції “Толока”, архітекторка Дарина Рощук, розповіла, що вони вивчили досвід зарубіжних садів, де акцент робиться на роботі руками. У саду планується вирощування овочів і фруктів, які можна буде використовувати у лікарні, а також створення спеціальних зон для розвитку сенсорної та моторної майстерності.

Організатори планують завершити роботи над садом до початку червня та запросити всіх, хто потребує підтримки та спокою, скористатися цією новою терапевтичною можливістю.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Юрчишин зазначив, що членство в НАТО, можливо, є віддаленою перспективою, але саме запрошення до Альянсу стане чітким сигналом для країни-агресора: «Це свідчитиме, що Альянс готовий приймати Україну. Таким чином, план Путіна щодо недопуску України в НАТО провалився».

Народний депутат підкреслив, що наявність бодай якогось плану є кращою альтернативою його відсутності, оскільки в іншому випадку Україні можуть нав’язати чужі рішення: «Росія активно працює в цьому напрямку».

Юрчишин також додав, що жодна конкретика, озвучена в плані перемоги, не могла бути оприлюднена. «План потрібно презентувати так, щоб країна-агресор не змогла використати його проти нас. Щодо деталізації кожного з пунктів можна поставити безліч запитань, більшість з яких мають бути класифіковані як інформація з обмеженим доступом», – пояснив він.

Депутат підкреслив, що Верховна Рада має виконати велику роботу, щоб пришвидшити реалізацію першого пункту плану. Він вважає, що Україна виконує більшість взятих зобов’язань, зокрема й у сфері реформ: «Це не тільки реформа Служби безпеки, це величезна кількість соціальних та правових реформ».

Також Юрчишин зауважив, що парламент повинен продовжувати здійснювати нагляд за використанням західної зброї відповідно до домовленостей із партнерами та звітувати про це.

Нагадаємо, що президент Зеленський підкреслив: немає і не може бути жодної альтернативи миру, жодного заморожування війни чи інших маніпуляцій, які перенесуть російську агресію на інший етап.