Знайдені гранати біля ресторану в Києві

В Одесі завершено розгляд резонансної справи щодо загибелі 1-річного та 3-місячного хлопчика, тіло якого наприкінці січня 2025 року виявили у морозильній камері квартири на Пересипі. Поліція Одеської області повідомила про завершення судового процесу, який викликав широкий суспільний резонанс. 18-річну матір дитини засуджено до 9 років і 8 місяців позбавлення волі, тоді як її 44-річний співмешканець отримав 9 років і 10 місяців ув’язнення.

Слідство встановило, що дитина зазнала тяжких термічних опіків, проте дорослі не надали жодної медичної допомоги, попри очевидний критичний стан малюка — втрату свідомості та різке погіршення здоров’я. Така поведінка кваліфікована як навмисне нехтування обов’язками батьків та співучасть у тяжкому злочині, що спричинило смерть дитини.

Хлопчик помер від опікової хвороби, ускладненої жировою емболією. Замість того, щоб повідомити лікарів чи правоохоронців, співмешканець, який перебував у стані наркотичного сп’яніння, загорнув тіло дитини у плівку, поклав у сумку та сховав у морозильну камеру. Там тіло пролежало близько двох тижнів, перш ніж трагедію було виявлено.

Матері висунули обвинувачення за завідоме залишення без допомоги (ч. 3 ст. 135 КК) та злісне невиконання батьківських обов’язків (ст. 166 КК). Чоловік відповів за залишення без допомоги та наругу над тілом померлого (ч. 1 ст. 297 КК).

Дворічну сестру загиблого хлопчика передано під опіку біологічного батька. Правоохоронці наголошують: справа має стати нагадуванням про обов’язковість негайного звернення по медичну допомогу у разі загрози життю дитини, а також про відповідальність за неналежне виконання батьківських обов’язків.

Власник мережі автозаправних комплексів «ОККО» Віталій Антонов реалізує на Львівщині великий туристичний проєкт — GORO Mountain Resort, що зводиться у форматі державної підтримки, яка дозволяє суттєво зменшити податкове навантаження. Кабінет Міністрів під керівництвом Юлії Свириденко затвердив перелік імпортних товарів для ТОВ «Славскі» загальною вартістю понад 46 мільйонів євро, які можна ввезти без сплати ввізних мит і ПДВ. Це рішення створило максимально сприятливі умови для реалізації курорту, а також викликало дискусію щодо масштабів і доцільності державної підтримки приватного бізнесу.

Ідея створення високогірного курортного комплексу виникла ще до початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, однак наповнення проєкту державними інструментами стимулювання інвесторів стало можливим уже у воєнний період. Улітку 2025 року Кабмін, Славська селищна рада та ТОВ «Славскі» підписали спеціальний інвестиційний договір, який відкрив доступ до державної допомоги для будівництва курорту. У межах цього договору компанія отримала право на безмитне ввезення широкого переліку техніки та обладнання, необхідного для створення інфраструктури комплексу.

Закон про державну підтримку інвестиційних проєктів передбачає допомогу для проєктів від 12 млн євро, але компанія Антонова, ТОВ «Славскі», належить кіпрській Goro mountain resort limited, а сам Антонов має швейцарське резидентство. Це ставить під сумнів відповідність компанії критеріям закону, а прибуток майбутнього курорту, ймовірно, осідатиме за кордоном, а не в Україні.

Для будівництва курорту Антонов отримав значну кількість землі через схему, у якій громадяни України оформляли земельні ділянки на себе, а потім майже одночасно продавали їх ТОВ «Славскі». За даними судових матеріалів, у цю схему могли бути залучені депутати та колишні посадові особи Славської селищної ради, включно з братом бізнес-партнера Антонова. Розслідування земельних махінацій триває, але матеріали закриті для загального доступу.

Попри це, в медіа триває активна рекламна кампанія GORO Mountain Resort як «проєкту надії» з екологічними програмами та новою туристичною інфраструктурою. У червні 2025 року прем’єр-міністерка Юлія Свириденко заявила, що проєкт забезпечить 7,3 млрд грн надходжень до бюджетів усіх рівнів протягом 15 років, але не згадала про офшорне управління та ймовірну відсутність більшої частини прибутку в Україні.