Зниження суми застави для Євгена Борисова: нові деталі справи та можливі наслідки

Посольство США в Києві висловило суттєве застереження для чоловіків, які мають подвійне громадянство: вони можуть стати об'єктом мобілізації до Збройних сил України та підпадати під обмеження щодо виїзду за межі країни. Це пов'язано зі зростанням напруженості на міжнародній арені та загрозою для національної безпеки. Такі заходи вважаються необхідними для забезпечення стабільності та захисту прав громадян. Однак це також підкреслює важливість для таких осіб бути обережними та своєчасно дотримуватися вимог законодавства як української, так і інших країн, громадянство яких вони мають.

Це повідомлення викликало значний резонанс і привернуло увагу громадян США, які мають також українське громадянство.

«З 1 червня Україна скасувала виняток “проживання за кордоном”, який раніше дозволяв деяким українським чоловікам у віці від 18 до 60 років залишати країну. Після цієї зміни американсько-українські подвійні громадяни, зокрема ті, хто проживає у Сполучених Штатах, більше не зможуть покинути країну”, – ідеться в повідомленні посольства.

«Раніше подвійні громадяни США та України з цієї групи могли в’їжджати в Україну і потім залишати її, якщо вони зняли з реєстрації своє місце проживання в Україні та зареєстрували своє місце проживання в США. За нашою інформацією, цей виняток було скасовано з 1 червня”, – пояснює посольство.

Воно заявляє, що «обмежене у своїх можливостях впливати на українське законодавство, включно із застосуванням воєнного стану і закону про мобілізацію до українських громадян».

«Якщо ви перебуваєте в Україні і не можете покинути країну, сховайтеся на місці і підкоряйтеся всім місцевим розпорядженням. Якщо ви наразі не перебуваєте в Україні, ми наполегливо рекомендуємо утриматися від будь-яких поїздок до України громадян США чоловічої статі віком від 18 до 60 років, які також мають українське громадянство”, – ідеться в заяві.

Проблема ефективного використання бюджетних ресурсів у державних підприємствах залишається однією з найбільш актуальних українською сферою економіки. Наприклад, зазначені аеропорти "Донецьк", "Миколаїв" і "Запоріжжя" служать яскравим відображенням цієї проблеми, оскільки вони залишаються позаконсервованими на тривалий період часу. У той же час, керівництво цих аеропортів продовжує отримувати заробітну плату, незважаючи на відсутність реальної діяльності і відповідного використання фінансових ресурсів. Ця ситуація свідчить про системні прогалини в управлінні, які потребують негайного врегулювання та впровадження ефективних механізмів контролю за використанням бюджетних коштів.

Запорізький аеропорт, як і всі інші в Україні, припинив свою роботу після повномасштабного вторгнення Росії в Україну, а російські окупанти декілька разів завдавали ударів по цьому об’єкту. Попри це, деякі співробітники аеропорту продовжують отримували чималу заробітну плату.

В.о. директора комунального підприємства “Міжнародний аеропорт Запоріжжя” отримав за минулий рік зарплату у понад мільйон гривень. Зазначимо, що ним є Коняхін Олександр Григорович.

Згідно з декларацією Коняхіна, яку він подав у березні 2024 року, за 2023 рік від комунального підприємства “Міжнародний аеропорт Запоріжжя” він отримав 1 073 437 гривень. Це єдине задеклароване джерело його доходу.

73,5 млн грн

“Штатна чисельність, яку зараз маємо, є критично мінімальною для отримання відповідних сертифікатів, які дозволять відновити авіаційну діяльність підприємства. При більш жорсткому скороченні персоналу комунальне підприємство втрачає сертифікат. Для його відновлення потрібно буде заново наймати співробітників, навчати їх впродовж 1,5 — 2 років. Тобто робота підприємства буде неможливою”, — підкреслив він.

Як відомо, з початку широкомасштабної війни аеропорт зазнавав обстрілів щонайменше тричі. Першого удару по ньому росіяни завдали в перший же день вторгнення — 24 лютого 2022 року.

Миколаївський аеропорт припинив свою роботу після початку широкомасштабного вторгнення Росії та був майже зруйнований під час боїв з російськими окупантами в березні 2022 року. Попри це, деякі співробітники аеропорту продовжують отримували чималу заробітну плату.

Згідно з декларацією Берко, яку він подав у березні 2024 року, за 2023 рік він отримав 667 135 гривень заробітної плати. Крім того, минулого року він отримав 83 810 гривень пенсії.

Як відомо, на початку березня 2022 року на території “Миколаївського міжнародного аеропорту” відбувалися бої між Збройними силами України та російськими окупантами, які намагалися прорватися до міста. Зрештою Силам оборони вдалося відбити атаки ворога і не дати йому зайняти позиції на території аеропорту.

Проте в ході боїв аеропорт зазнав численних обстрілів з боку російських військ. В результаті цього об’єкт був фактично знищений.

Працівники відомого міжнародного аеропорту Донецька, який російські окупанти за десять років перетворили на руїни, продовжують отримувати чималу зарплату. Це з огляду на те, що він не функціонує з 2014 року.

В.о. директора Донецького аеропорту отримав за минулий рік зарплату у кількасот тисяч гривень. Зазначимо, що ним є Близнюк Владислав Володимирович.

З декларації Близнюка, яку він подав у березні 2024-го, випливає минулого року КП “Міжнародний аеропорт Донецьк ім. С.С. Прокоф’єва” приніс йому дохід у розмірі 309 161 гривні. Це одне із джерел його доходу.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Навіть у 2022 році, під час активної фази бойових дій, коли інфляція сягнула 27%, ціни на хліб зросли на 20%, що стало рекордним показником. В останні роки темпи подорожчання хліба значно сповільнилися, залишаючись у межах 1-1,5% щороку. У 2024 році річне подорожчання може скласти максимум 15-16%.

“Я абсолютно впевнений, що до грудня суттєвого зростання цін не буде”, – запевнив Пендзин.

Зростання цін на хліб пов’язане із низкою економічних та виробничих чинників:

Попри об’єктивні чинники, що сприяють зростанню вартості виробництва, українцям не варто побоюватися стрімкого подорожчання хліба. Завдяки стабілізації економіки та контролю над інфляцією, виробники здатні втримувати ціни в межах прогнозованих 15-16% за рік.

Перша дисциплінарна палата Вища рада правосуддя ухвалила рішення про закриття дисциплінарного провадження стосовно судді Деснянський районний суд Києва Ірини Татаурової. Підставою для такого рішення став сплив установлених законом строків притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Під час розгляду матеріалів справи члени палати проаналізували обставини, викладені у скарзі, а також дотримання процесуальних норм і часових меж, передбачених законодавством. У центрі уваги перебувало питання, чи можливо застосувати дисциплінарні заходи після завершення визначеного періоду. Відповідно до чинних норм, притягнення судді до відповідальності має відбуватися у межах конкретного строку, який обмежує повноваження дисциплінарного органу в часі.

Ірина Татаурова працює суддею з 2013 року. До переведення в Деснянський районний суд Києва вона здійснювала правосуддя у Вінницькому міському суді та Староміському районному суді Вінниці.

У період Революції Гідності 2013–2014 років суддя ухвалювала рішення щодо учасників протестів. Зокрема, у січні 2014 року вона постановила взяти під варту на 60 діб дизайнера Антона Стогова, якого слідство пов’язувало з подіями на вулиці Грушевського. Сам чоловік категорично заперечував участь у масових заворушеннях і стверджував, що був затриманий дорогою додому. Його свідчення підтверджували інші особи.

Після винесення рішення щодо Стогова в Києві відбулися акції підтримки. Згодом апеляційний суд змінив запобіжний захід на домашній арешт, а в травні 2014 року кримінальне провадження було закрите через відсутність складу правопорушення.

Крім цього, у січні 2014 року суддя ухвалювала рішення щодо інших осіб, пов’язаних із подіями протестів, а також учасників поїздки до резиденції тодішнього президента у Межигір’ї. У 2015 році Тимчасова спеціальна комісія дійшла висновку про порушення присяги суддею, після чого було ініційовано процедуру її звільнення.

Згодом рішення про звільнення переглядалося в судах різних інстанцій. У 2020 році судові рішення були скасовані, а суддю поновлено на посаді. У 2021 році її також поновили з виплатою компенсації за вимушений прогул.

У 2022 році Державне бюро розслідувань повідомляло про нову підозру щодо рішень, ухвалених у період подій 2014 року. Окремо розглядалася дисциплінарна справа у Вищій раді правосуддя. Паралельно суддя подала заяву про відставку, однак її розгляд був відкладений до завершення дисциплінарного провадження.

Наразі, після рішення дисциплінарної палати про закриття справи через строки давності, подальша доля кадрового питання залежатиме від інших процедур, передбачених законодавством.

За декларацією за 2024 рік, суддя отримала понад 1,45 млн грн заробітної плати та понад 88 тис. грн пенсійних виплат.