Зустріч Зеленського і Трампа під питанням після переговорів щодо мирного треку

Андрію Пишному виповнилося 51 рік. З жовтня 2022 року він очолює Національний банк України, і за цей час його діяльність привернула значну увагу як експертів, так і громадськості. Пишний здобув репутацію кризового менеджера, здатного ухвалювати швидкі та нестандартні рішення у складних економічних умовах. Водночас його політика спричинила дискусії щодо ступеня незалежності регулятора: деякі аналітики стверджують, що НБУ під його керівництвом став більш політично залежним, а дії банку щодо окремих учасників фінансового ринку виглядають вибірковими.

Попри критику, сам керівник НБУ підкреслює важливість модернізації банківської системи та зміцнення фінансової стабільності. Пишний активно просуває оновлення платіжної інфраструктури, впровадження новітніх технологій у банківському секторі та підтримку цифровізації фінансових послуг. Водночас регулятор продовжує координувати санкційні заходи проти російських банків, включно з їхнім відключенням від міжнародної фінансової системи, що, на його думку, зміцнює економічну безпеку країни.

Окремий пласт претензій — ринок платежів і так званий “міскодинг”. Йдеться про схему, коли транзакції від реальних азартних сервісів або сервісів “сірої” зони проводяться під виглядом зовсім інших покупок — умовно “цифрових послуг” чи якихось безпечних платежів. Це дозволяє виводити кошти за кордон, оминати офіційні обмеження і продовжувати роботу марок на кшталт Pin-Up чи PariMatch, попри санкції Ради нацбезпеки й оборони. Закиди до НБУ тут у тому, що регулятор бачить ці потоки і не перекриває їх повністю, хоча має нагляд за банками-еквайрами й платіжними системами, які дозволяють проводити такі платежі. Критики пов’язують це або з небажанням сваритися з великими гравцями ринку азарту, або з прямим лобіюванням інтересів платіжних посередників, які заробляють на комісії. НБУ офіційно говорить, що моніторинг транзакцій ведеться, а санкційна політика проти російських структур — один із його пріоритетів. Але факт у тому, що схеми з “міскодингом” досі живі, і тіньовий ринок платежів не зник.

Є питання і до приватного контуру, пов’язаного з оточенням Пишного. Компанія “Фіднова”, співвласницею якої є його дружина Людмила Пишна, фігурує у кримінальному провадженні через забруднення річки Рокитна на Львівщині. Місцеві жителі та екологічні інспектори неодноразово скаржилися на скиди та різкий запах, але жодних відчутних санкцій проти бізнесу, за даними публічних розслідувань, так і не запроваджено. Частка дружини голови НБУ у статутному капіталі “Фіднови” оцінюється у понад 14 мільйонів гривень, що підкреслює, що це не формальна участь, а значимий фінансовий інтерес родини. Критики вважають, що така історія — класичний конфлікт інтересів: регулятор №1 у фінансовій системі країни і паралельно прибутковий сімейний бізнес, до якого є претензії з боку екологів. Сам Пишний публічно не визнає жодного впливу цієї історії на свою діяльність у НБУ.

Ще один момент — прозорість його декларацій. У відкритих публікаціях не раз стверджували, що дані про корпоративні права у “Фіднові” за 2021–2023 роки були подані неповністю або зі строковими “зсувами”, які ускладнюють розуміння реального обсягу активів родини. Якщо довести, що активи або доходи приховувалися, це може потягнути за собою серйозні юридичні наслідки. Офіційно про підозру Пишному наразі не оголошено, але його ім’я час від часу з’являється у публікаціях про потенційні зловживання ще з часів керівництва державним “Ощадбанком”, включно з історіями про м’яку реструктуризацію великих боржників на мільйони доларів.

Паралельно сам НБУ під його керівництвом просуває стратегічні речі — від участі в санкційній групі проти Росії до підготовки е-гривні. Запуск цифрової гривні офіційно відклали, пояснюючи це війною і потребою доопрацювати технічні рішення, але Нацбанк продовжує продавати ідею е-гривні міжнародним партнерам як частину майбутньої фінансової архітектури України.

У підсумку маємо дуже суперечливу картину. Публічно Андрій Пишний подається як людина, яка тримає фінансову стабільність у країні під час війни, вибиває підтримку від МВФ, лобіює санкції проти російських банків і готує ґрунт для модернізації ринку. Усередині країни його критикують за політизацію регулятора, вибірковий допуск гравців, толерантність до “сірих” платіжних схем і тіньові історії навколо родинного бізнесу. На 51-му році це виглядає як найкраще і водночас найнебезпечніше місце в українській економіці: один крок від статусу “архітектора фінансової стійкості” до статусу “ручного регулятора зі своїми інтересами”.

Система моніторингу та реагування на погодні явища включає:

Управління капітального будівництва Херсонської міської ради уклало угоду з київською компанією «Тенсенс» на будівництво великого протирадіаційного укриття на території херсонського професійного училища №2. Це укриття має бути побудоване в районі багатоповерхівок і приватного сектору, але підряд було надано без проведення відкритих торгів. Дозвіл на такий контракт дала Рада оборони області ще 14 листопада.

Вивчивши кошторис, журналісти «Главкома» з’ясували, що компанія «Тенсенс» завищила ціни на матеріали для будівництва. Наприклад, пісок і щебінь у проекті коштують майже вдвічі дорожче за ринкові ціни. Це ставить під сумнів чесність компанії та ефективність використання бюджетних коштів на таких проєктах.

Цікаво, що «Тенсенс» була заснована лише в травні 2023 року, а її власники та керівники – Сергій Гайдукевич та Вадим Кушнір – пов’язані з десятками інших компаній, які згодом змінили свої власників і реєстраційні адреси. Ці факти вказують на ймовірне використання компанії для продажу підрядів та схем, пов’язаних із перепродажем будівельних послуг.

Незважаючи на те, що компанія не має техніки та співробітників, вона отримала підряд на 82 млн грн. Керівника та власника компанії змінили лише за два дні до підписання контракту. Новим директором і кінцевим бенефіціаром став Максим Сердюк з Полтавщини, який раніше був зареєстрований як таксист.

Мешканці Херсона вже кілька місяців протестують проти будівництва великих протирадіаційних укриттів у місті, побоюючись, що зростання військової інфраструктури може привернути додаткові обстріли з боку Росії. Незважаючи на це, місцева влада продовжує просувати нові будівельні проекти, що викликає додаткову стурбованість серед громадськості.

Міноборони готує до випуску інноваційний мобільний додаток "Служба+", спрямований на потреби військовослужбовців

У висновках можна зазначити наступне:

• Запуск нового мобільного додатку "Армія+" Міністерством оборони України свідчить про те, що влада відділяє значну увагу військовослужбовцям та вживає кроки для вдосконалення їхніх умов праці та служби.

• Додаток буде спрощувати бюрократичні процеси для військових, забезпечуючи їм зручний доступ до необхідних сервісів та інформації.

• Розробка "Армія+" відбувалася з активною участю військового персоналу та експертів з інформаційних технологій, що гарантує врахування їхніх реальних потреб та вимог до функціоналу додатку.

• Впровадження цього нововведення покликане підвищити ефективність та зручність роботи військових, а також сприяти більш швидкому та зручному взаємодії з командуванням та владою.

• Використання опитувань через додаток для ухвалення управлінських рішень є ще одним кроком у напрямку розбудови військового відомства, орієнтованого на потреби свого персоналу.