Понеділок, 31 Серпня, 2026

Звернення Зеленського: українці мають бути обережними під час повітряних тривог

Важливі новини

У Польщі ухвалили новий закон для біженців з України: що зміниться

Сенат Польщі підтримав новий закон про іноземців та умови допомоги українським громадянам. За документ проголосували 57 сенаторів, 32 висловилися проти, утриманих не було. Закон уже схвалив Сейм, тож тепер він остаточно ухвалений парламентом і очікує на підпис президента країни Кароля Навроцького. Заступник міністра внутрішніх справ Мацей Дущик заявив, що уряд сподівається на підписання документа у […]

Масштабне розширення обласної лікарні в Харкові: проєкт “Ковчег” із підземним укриттям

Наприкінці 2025 року однією з найрезонансніших державних закупівель стала реалізація проєкту з розширення Обласної клінічної лікарні у Харкові, який передбачає будівництво великого підземного укриття. Загальна кошторисна вартість робіт становить 2,45 млрд гривень, що робить цей тендер одним із найдорожчих у сфері медичної інфраструктури за останні роки.

Майбутній об’єкт отримав назву «Ковчег» і, згідно з проєктною документацією, має бути завершений лише у 2029 році. Такий тривалий термін викликає суспільний резонанс, адже лікарня розташована орієнтовно за 30 кілометрів від лінії фронту та неодноразово опинялася під загрозою через обстріли дронами, артилерією та ракетними ударами. Медичний заклад продовжує працювати в умовах підвищеного ризику, надаючи допомогу пацієнтам і пораненим.

Окрему увагу привертає кошторис робіт. У документації зазначені ціни на будівельні матеріали, які суттєво перевищують ринкові. Зокрема, бетон класу В25 закладено по 6 164 грн за кубічний метр, тоді як місцеві виробники пропонують його за цінами від 3 710 до 4 572 грн/м³. Така різниця може формувати потенційну маржу в десятки мільйонів гривень лише на одному виді матеріалу.

Конкуренція на тендері була формальною. Єдиним суперником переможця виступило ТДВ «Житлобуд-2», яке подало дорожчу пропозицію і не знижувало ціну під час аукціону. Це створює враження імітації конкурентної боротьби при проведенні закупівлі.

Не до кінця визначеними залишаються і джерела фінансування. Спочатку частину витрат планували покривати у 2026 році коштом Національної служби здоров’я України, однак сам тендер завершили лише 31 грудня 2025 року. Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко публічно згадував, що фінансування може здійснюватися з державного бюджету, за рахунок міжнародних партнерів та місцевих бюджетів, проте чіткої фінансової моделі наразі не оприлюднено.

Підрядником проєкту став консорціум «Білдінг Груп», який за останній час зосередив у своїх руках низку масштабних медичних будівництв у Харківській області. Зокрема, він отримав контракт на добудову онкологічного центру в Харкові вартістю близько 3 млрд грн, а також на реконструкцію Центральної міської лікарні в Ізюмі за 1,04 млрд грн.

Консорціум об’єднує місцеві компанії ТОВ «Індастріал Білдінг Груп» та ПП «Промтекс», керівником яких є Сергій Кубарєв. За даними публічних реєстрів, починаючи з 2016–2017 років ці компанії отримали державних контрактів на суму понад 4,2 млрд грн.

Будівництво «Ковчега» подається як стратегічний проєкт для медицини прифронтового Харкова. Водночас затягнуті строки реалізації, питання до кошторису та концентрація підрядів в одних руках викликають дедалі більше запитань щодо ефективності використання бюджетних коштів і реальної користі об’єкта в умовах війни.

Путін заперечує інформацію Пєскова про дрон у Румунії

Російський президент Володимир Путін висловив свою незнання про інцидент...

Румунія може активувати статтю 4 НАТО через інцидент з російським дроном у Галаці

Румунська міністерка закордонних справ Оана Цою повідомила про серйозність...

Новий удар по Чернігівщині: понад 4,5 тисячі абонентів без електрики

У ніч на 8 жовтня російські війська здійснили черговий обстріл Чернігівської області, наносячи удар по важливій енергетичній інфраструктурі. За інформацією АТ "Чернігівобленерго", внаслідок атак, що були спрямовані на енергетичні об'єкти, більше ніж 4,5 тисячі абонентів у Ніжинському районі залишилися без електропостачання. Це не перший випадок, коли Ніжинщина опиняється під прицілом ворога, і знову обстріли спричинили серйозні перебої в енергопостачанні.

Ремонтні роботи вже розпочаті, і працівники енергетичних компаній роблять усе можливе для якнайшвидшого відновлення електропостачання в постраждалих районах. Однак, як зазначили в компанії, відновлення постачання потребує часу через масштабні пошкодження та складні умови, що створюють ворожі атаки.

Голова Чернігівської ОВА В’ячеслав Чаус повідомив, що ворог атакував область ударними безпілотниками. Під удар потрапили Ніжин, Прилуки та Семенівка.

“Російські ударні дрони атакували Ніжин, Прилуки, Семенівку. У Ніжині — влучання в об’єкти залізниці, пожежі. Вранці — влучання в енергооб’єкт, через що аварійні відключення. У Прилуках ударний безпілотник атакував нафтобазу, пожежа. У Семенівці ворожий дрон влучив в адмінбудівлю“, — зазначив Чаус.

Також повідомляється, що під час атаки було уражено спецавтомобіль підприємства, яке здійснювало дорожні роботи в Семенівській громаді. Поранення отримав 56-річний водій, його госпіталізовано. Автомобіль повністю згорів.

У компанії ДТЕК повідомили, що під час обстрілів було атаковано одну з теплових електростанцій.“За попередньою інформацією, поранено двох енергетиків. Їм оперативно надали усю необхідну допомогу“, — повідомили в ДТЕК.

На місцях працюють рятувальники та енергетики, тривають ремонтно-відновлювальні роботи.

Президент України Володимир Зеленський закликав громадян серйозно ставитися до сигналів повітряної тривоги та не нехтувати попередженнями про можливі ракетні та дронові атаки з боку Росії. Він підкреслив, що, незважаючи на роботу системи протиповітряної оборони, загроза нових масованих ударів залишається надзвичайно актуальною.

Виступаючи у вечірньому відеозверненні, Зеленський зазначив, що українські розвідувальні служби продовжують виявляти ознаки підготовки Росії до нових комбінованих атак. Ці атаки можуть включати як балістичні, так і крилаті ракети, а також ударні безпілотники. За його словами, навіть активні міжнародні переговори не змінюють позицію Москви, тому Україні потрібно діяти виходячи з реальної військової ситуації.

Президент наголосив на необхідності уважно реагувати на будь-які загрози: «Важливо сьогодні бути пильними і реагувати на небезпеки», — сказав він, додавши, що інформація про можливість масованого удару залишається актуальною. Він закликав українців берегти своє життя.

Зеленський також відзначив, що українські Сили оборони, в тому числі підрозділи протиповітряної оборони, перебувають у стані підвищеної готовності. Військові активно відпрацьовують різні сценарії відбиття можливих атак. Президент звернув увагу на ефективність української системи ППО, зауваживши, що сили оборони демонструють високі результати в знищенні ворожих дронів типу Shahed, з рівнем перехоплення, що перевищує 90%.

Він підкреслив, що питання поповнення запасів ракет-перехоплювачів і посилення систем ППО є пріоритетом у міжнародній співпраці з партнерами. Без стабільних постачань сучасних систем ППО та боєприпасів, ефективний захист території України був би ускладнений.

Цей заклик президента став особливо актуальним на фоні інформації від розвідки про підготовку Росії до нової хвилі повітряних атак. Військові аналітики зазначають, що противник може застосовувати різні типи озброєнь одночасно, щоб перевантажити систему української ППО. Останніми місяцями Росія все частіше використовує комбіновані удари, поєднуючи дронові атаки з ракетними обстрілами, що ускладнює роботу ППО.

Міністерство оборони та регіональні військові адміністрації також звернулися до населення з проханням не ігнорувати сигнали тривоги та дотримуватися офіційних інструкцій, особливо в великих містах. Громадянам рекомендується залишатися в укриттях під час загрози.

Крім того, наприкінці травня заплановано масові заходи в низці міст України, що може підвищити ризики для цивільного населення у випадку атак. Останній великий комбінований удар Росія здійснила 24 травня, спрямувавши свої атаки на Київ, частина цілей була знищена, але також було зафіксовано пошкодження інфраструктури.

Експерти вказують на те, що війна все більше переходить у формат технологічного протистояння, де швидкість реакції та ефективність систем раннього попередження стають ключовими чинниками. Відповідно, звернення президента стало черговим нагадуванням про необхідність пильності для населення та готовності державних структур до можливих загострень у повітряному просторі країни.

Останні новини