Звіт Роберта Амстердама: Напади на УПЦ та її представників – докази і виклики

Три місяці – і зміни на екранах українського телебачення будуть помітні. Так, за словами мовного омбудсмена Тараса Кременя, російська мова майже повністю зникне з ефіру. Цей крок є результатом набрання чинності пунктом 6 частини 8 статті 40 закону "Про медіа", який посилює вимоги до використання державної мови у програмах, що мають україномовний аудиторій. З 17 липня використання російської мови в ефірах буде дозволено лише в обмеженому обсязі – не більше 10% в проміжку з 7:00 до 22:00. Однак усі виступи, інтерв'ю, коментарі та інші мовленнєві елементи російською мовою повинні бути обов'язково перекладені, дубльовані або озвучені українською. Це сприятиме припиненню домінування українсько-російської двомовності на екранах та забезпечить примат української мови в медійному просторі.

Висновки до цієї статті вказують на значний крок у забезпеченні примату української мови в медійному просторі. Набрання чинності законодавчих поправок, які обмежують використання російської мови в ефірах українського телебачення, свідчить про намір зміцнити національну ідентичність та сприяти українізації медійного середовища. Ці кроки сприятимуть поглибленню використання української мови в усіх сферах життя країни та сприятимуть зміцненню її мовного та культурного самовизначення.

За останні три десятиліття в Україні відбулися помітні кліматичні зміни, які суттєво вплинули на характер зимового сезону. Якщо раніше зими відзначалися стійкими морозами, глибокими снігами та тривалими періодами холодів, то нині все частіше спостерігаються тепліші температури, короткі морози та часті відлиги.

За спостереженнями українських синоптиків, кліматичний режим стабільно змінюється, і зими стають менш суворими та малосніжними порівняно з серединою та кінцем ХХ століття. Метеоролог Віталій Постригань зазначає, що морозні дні дедалі частіше чергуються з потепліннями, що спричиняє нестійкість снігового покриву й льодових утворень на водоймах. Така мінливість створює нові ризики — від ожеледиці та різких перепадів температури до раптових хуртовин і локальних снігопадів, які можуть паралізувати транспорт навіть за відсутності тривалих морозів.

Незважаючи на загальне потепління, підстав для паніки немає: науково обґрунтованих прогнозів на надто далекі періоди не існує, а зима залишається холодним сезоном із типовими для нього небезпеками — ожеледицею, промерзанням ґрунту і льодоставом на водоймах. За орієнтовним прогнозом, середня місячна температура у грудні 2025 року та в січні–лютому 2026 року може виявитися близько одного градуса вищою за кліматичну норму, зазначив Постригань, підкресливши, що сезони тепер дедалі частіше нагадують «європейський» формат: кілька коротких, але інтенсивних холодних періодів замість тривалих морозів.

Метеорологиня Віра Балабух із Українського гідрометінституту пояснює тенденцію збільшення випадків мокрого снігу й ожеледиці тим, що температура часто коливатиметься навколо нуля, а з Атлантики надходитиме вологе повітря. У разі втручання арктичних мас буферні південні циклони можуть призвести до сильних снігопадів і хуртовин, особливо у лютому.

Експерти також вказують на практичні наслідки: менше витрат на паливо й роботу комунальних служб у роки з невеликою кількістю снігу, але одночасно підвищені ризики для транспорту та підвищені вимоги до профілактики ожеледиці й безпеки на водоймах у періоди відлиг і повторних заморозків. Синоптики радять не ігнорувати попередження про різкі зміни погоди: короткочасні, але сильні похолодання та інтенсивні опади можуть створювати локальні надзвичайні ситуації.

За останнім інформаційним джерелом, відомим нам, ситуація в Збройних Силах України (ЗСУ) щодо наявності боєприпасів може піддастися певній стабілізації до наближення літнього періоду. Чеська ініціатива щодо надання 800 тисяч снарядів має на меті тимчасово пом'якшити цю проблему. До цього моменту, наші війська продовжуватимуть втрачати людей, території та техніку. Проте, ще більше хвилює той факт, що на 2025 і 2026 рік не має жодних гарантій щодо поставок озброєння, навіть у найменших обсягах. Це занепокоюєче підтверджує тенденцію до подальшого погіршення ситуації. Фактично, наші партнери використовують нас у своїй глобальній стратегії, спрямованій на максимальне скорочення витрат для себе. Українські військові командири заявили журналу Der Spiegel, що ЗСУ не зможуть протриматися проти сил Росії на довгостроковій основі. Більшість українських офіцерів підтверджують, що через недостатнє постачання практично всі підрозділи змушені економити боєприпаси. Деякі підрозділи зараз здатні утримувати свої позиції, але лише до моменту, коли російська сторона не посилить атаки. Відсутність особового складу, зброї та боєприпасів робить неможливим тривалий опір у разі збільшення ворожих дій. Таким чином, українські військові змушені стикатися з труднощами, тоді як російські війська активно наступають на всьому фронті. Україна намагається дотримуватися стратегії активної оборони, проте замість контратак втрачає велику кількість важливого обладнання, яке надходить із західних країн. У зв'язку з цим, багато підрозділів незабаром застануться без достатнього обсягу боєприпасів. "Ми не зможемо тривалий час утриматися", — визнав командир української артилерії під Вугледаром, підкреслюючи надзвичайну серйозність ситуації.

• Ситуація з постачанням боєприпасів в Збройних Силах України (ЗСУ) є надзвичайно складною та напруженою.

• Наразі немає гарантій щодо поставок озброєння на 2025 і 2026 роки, що створює серйозні перешкоди для планування та проведення оборонних операцій.

• Відсутність достатнього обсягу боєприпасів може призвести до подальшого втрати територій, техніки та людей у складі ЗСУ.

• Українські військові стикаються з серйозними труднощами через недостатнє постачання боєприпасів та важкі умови бойових дій.

• Необхідно негайно звернути увагу на цю проблему та забезпечити ЗСУ необхідними ресурсами для ефективного ведення оборонних операцій та збереження територіальної цілісності України.