Звіт Роберта Амстердама: Напади на УПЦ та її представників – докази і виклики

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалив важливе для освітньої системи рішення, яке стало новим орієнтиром у тлумаченні порядку здобуття вищої освіти в Україні. У межах розгляду справи № 200/5372/24 суд сформував позицію, яка суттєво змінює підходи до переходу студентів між закладами вищої освіти та усуває нечіткість, що існувала у чинних нормативних документах.

Суд визначив, що студент, який не завершив навчання за програмою бакалавра та не отримав відповідного диплома, має законне право продовжити здобуття освіти на тому самому рівні та за тією ж спеціальністю в іншому університеті. У рішенні наголошено, що така ситуація не є повторним отриманням освітнього ступеня, а становить продовження перерваного навчального процесу, незалежно від причин, з яких попереднє навчання було припинено. Такий підхід, за логікою суду, відповідає принципу доступності освіти та забезпечує реалізацію права студента на освіту без дискримінаційних обмежень.

Студент із 2012 року навчався за спеціальністю «Менеджмент» у Донецькому державному університеті управління, але 1 квітня 2015 року був відрахований з третього курсу. Документа про вищу освіту він не отримав.

У 2022 році його зарахували на третій курс тієї ж спеціальності вже в іншому виші — Донбаському державному педагогічному університеті. Однак у червні 2024 року в довідці ЄДЕБО для відстрочки від призову зазначили, що студент нібито порушує «послідовність здобуття освіти».

Це дало підстави МОН вважати навчання повторним бакалавратом.

ВС встановив:

здобуття першого (бакалаврського) рівня освіти починається з моменту зарахування і завершується лише після вручення диплома;

якщо диплом не отримано, студент не вважається таким, що вже здобув вищу освіту;

поновлення або повторний вступ на той самий курс і спеціальність в іншому закладі не є повторним здобуттям освіти, навіть якщо минуло багато років;

така ситуація не порушує послідовність здобуття освіти у розумінні статті 10 Закону «Про освіту».

Верховний Суд:

визнав дії МОН протиправними;

зобов’язав сформувати нову довідку ЄДЕБО зі статусом: «Так, не порушує»;

стягнув зі Міністерства освіти і науки 4 360,32 грн судових витрат на користь студента.

Постанова остаточна і не підлягає оскарженню.

Правоохоронці затримали командира військової частини: зловживання службовим становищем

До незаконних робіт офіцер залучив трьох військовослужбовців – двох водіїв та електрика. Вони понад півтора року займалися ремонтом, починаючи з березня 2024 року. При цьому “на папері” бійці залишалися на місці дислокації в Рівному, а держава щомісяця виплачувала їм грошове забезпечення.

За цей час із бюджету військової частини було безпідставно витрачено понад 1,3 млн гривень. Під час обшуків 17 вересня 2025 року правоохоронці виявили на місці двох військових, ще один із липня несе службу в Сумській області. Крім того, знайшли грамоти, якими командир відзначав підлеглих за «сумлінну службу», хоча ті фактично працювали на будівництві його будинку.

Командира затримали та повідомили про підозру за ч. 2 ст. 28 ч. 5 ст. 426-1 КК України – перевищення військовою службовою особою влади та повноважень в умовах воєнного стану, вчинене за попередньою змовою групою осіб. Суд обрав йому запобіжний захід – тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 1,3 млн грн. Санкція статті передбачає до 12 років позбавлення волі.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Згідно з інформацією пресслужби Генштабу, українські захисники змогли знищити або подавити 1185 ворожих безпілотників, тоді як 738 одиниць локаційно втратили, а ще 29 БпЛА вийшли з підконтрольного повітряного простору України.

З початку 2024 року противник запустив на територію України 6987 ударних БпЛА, зокрема, ворожі дрони переважно націлювались на цивільну та критичну інфраструктуру. Ці дані свідчать про продовження агресивної тактики Росії, спрямованої на дестабілізацію ситуації в Україні та завдання шкоди мирному населенню.

У відповідь на ці атаки, українські сили продовжують вдосконалювати свою систему протиповітряної оборони, щоб забезпечити безпеку своїх громадян та зменшити можливі втрати.