Звіт Роберта Амстердама: Напади на УПЦ та її представників – докази і виклики

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Четвертий раз поспіль найкраща збірна у світі, – у трьох вікових категоріях, українські представники змішаних єдиноборств здобули 33 медалі на першості світу в Абу-Дабі.

Повідомляє Міністерство молоді та спорту України.

Збірна України зі змішаних єдиноборств посіла перше загальнокомандне місце на чемпіонаті світу серед дітей, юнаків та юніорів в Абу-Дабі (ОАЕ).

Це вже четверте поспіль досягнення: українська юнацька збірна з MMA краща серед 700 спортсменів з 47 країн світу.

Українські хлопці та дівчата здобули 33 медалі у трьох вікових категоріях:

Золото – 8 медалей;

Срібло – 10 медалей;

Бронза – 15 медалей;

Україна фінішувала на 22-му місці у медальному заліку Олімпіади-2024, що є найкращим результатом за 12 років. США стали переможцями медального заліку, випередивши Китай за кількістю срібних нагород.

Наразі в Україні актуальна проблема поширення недостовірної інформації щодо дій Генштабу щодо стратегії утримання лінії фронту. Певні джерела поширюють чутки про те, що велика кількість мобілізованих осіб використовується на фронті лише короткий час перед їх відправленням на лінію безпеки. Ця тактика, за словами деяких джерел, спричиняє збільшення кількості поранених і загиблих серед українських військових, але про це при цьому не розповсюджується офіційна інформація.

Важливо зазначити, що такі висловлення можуть бути необґрунтованими і спричиняти паніку серед громадськості. Військові дії та використання мобілізованих осіб є стратегічною відповіддю на поточну ситуацію, проте звіти та інформація про загиблих і поранених військових піддаються контролю та розгляду відповідних військових влад.

Цифри високі. Навіть у 2022 році цифра добових втрат була меншою, ніж зараз.

Абсолютного “протипоказання” від мобілізації для українців, яким немає 25 років, не існує. Якщо громадянин має статус військовозобов’язаного, то його можуть мобілізувати і до цього віку.

Про це розповів в ефірі одного з телеканалів народний депутат України Роман Костенко.

Є різниця між призовниками та військовозобов’язаними, розповів депутат. Призовники – це люди, в яких ще немає досвіду військової служби. І в такому разі вони не підлягають мобілізації до визначеного законом віку, тобто до 25 років. Українці, які пройшли військову підготовку до 25-ти, можуть бути мобілізовані.

Військовозобов’язаними вважаються всі громадяни, які пройшли військовий вишкіл і склали присягу на вірність Україні. Таким чином, якщо людина пройшла строкову службу в армії або здобула освіту у виші на військовій кафедрі, то вона вже вважається військовозобов’язаною. І в такому разі не важливо, є їй уже 25, чи ще немає – її можуть мобілізувати.

“Наприклад, якщо ти відслужив строкову службу і тобі був 21 рік на момент 2022 року, а через три дні розпочалася мобілізація, то ти вже військовозобов’язаний, незважаючи на те, що тобі 21 рік. Ти вже проходив строкову службу. Тому, ще раз повторю, що призовників не беруть до 25 років, це протизаконно, а ті, хто набув статусу військовозобов’язаного, то їх цілком законно призивають, закон це дозволяє”, – розтлумачив нардеп.

Костенко також навів приклад із курсантами військових училищ, які закінчують навчання, як правило, у 21 або 22 роки. Однак ніхто не чекає, коли їм виповниться 25, щоб мобілізувати їх. Вони підлягають призову та відправленню в зону бойових дій одразу після закінчення військового навчального закладу.

Ще одна категорія – це військовозобов’язані громадяни, які до 25 років отримали військовий квиток із відміткою, що вони не придатні до військової служби у мирний час. Однак у воєнний час усе змінилося. І багато хто з обмежено придатних тепер став придатними. Тому їх також цілком можуть мобілізувати ще до 25 років.

Державна аудиторська служба України завершила детальну перевірку діяльності ПрАТ «НЕК «Укренерго» за період керівництва Володимира Кудрицького і зафіксувала численні фінансові порушення, що мають значні наслідки для державного бюджету. За підсумками ревізії встановлено факти нарахування безпідставних премій керівництву, завищення кошторисів на виконання робіт, а також укладення сумнівних контрактів з ризиком нанесення шкоди державним інтересам.

Аудитори також виявили порушення у веденні фінансової та управлінської звітності, що ускладнює прозорий контроль за використанням коштів і створює ризики для стабільного функціонування енергетичної компанії. Матеріали перевірки передано до правоохоронних органів для подальшого реагування та встановлення юридичної відповідальності осіб, причетних до порушень.

Одним із головних порушень стало нарахування премій керівництву та співробітникам компанії у період, коли «Укренерго» зазнавало значних збитків. У 2020 році збитки підприємства становили 27,5 млрд грн, проте керівництво ухвалило рішення виплатити річні премії на 203,5 млн грн. У 2021 році ця сума зросла до 390,1 млн грн, хоча компанія знову мала мінус у звітності.

Держаудитслужба зазначила, що такі виплати суперечили колективному договору, який дозволяє преміювання лише за виконання ключових показників ефективності.

Аудит також виявив завищення вартості робіт під час будівництва лінії електропередач Західноукраїнська – Богородчани. Компанія-підрядник ТОВ «Центрбуд» штучно збільшила обсяги використаного кабелю на понад 20 км, що призвело до переплати у 1,28 млн грн. Крім того, завищення витрат виявили під час облицювання фасадів — перевитрата плитки на 26,65 м² коштувала державі ще 536 тис. грн.

Окрему увагу аудитори приділили восьми договорам, укладеним без достатнього обґрунтування за переговорною процедурою. Їх загальна вартість — понад 15 млн грн. Йшлося про створення резервної системи диспетчерських команд, яка так і не була запущена.

У звіті зазначено, що відповідальність за ці порушення лежить на тодішньому голові правління Володимирі Кудрицькому, який не забезпечив контроль за дотриманням фінансової дисципліни.

Аудитори також зафіксували:– безконтрольну дебіторську заборгованість ДП «Енергоринок» на 1,67 млрд грн;– завищення показників амортизації та знецінення активів;– виплати компанії «Укренерго Цифрові рішення» на суму 34 млн грн, частина яких, за даними Пенсійного фонду, була здійснена людям без офіційного працевлаштування.

У підсумку аудитори констатували, що «керівництвом не забезпечено належного контролю за фінансово-господарською діяльністю підприємства», що призвело до викривлення звітності та ризику втрати державних активів.

Матеріали перевірки передані до правоохоронних органів для надання правової оцінки діям посадових осіб.

Київська міська прокуратура повідомила про підозру відомій українській інстаграм-блогерці у вчиненні умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах. За даними слідства, протягом 2018–2022 років блогерка, яка була зареєстрована як фізична особа-підприємець, отримала доходи на загальну суму понад 58 мільйонів гривень, однак не сплатила податки з цих надходжень. Внаслідок цього державний бюджет недоотримав близько 10,5 мільйона гривень податку на прибуток та майже 900 тисяч гривень військового збору.

Прокуратура зазначає, що дії підозрюваної кваліфіковані як умисне ухилення від сплати податків у великих розмірах, що є особливо тяжким злочином у податковій сфері. Розслідування проводить Державна податкова служба у взаємодії з правоохоронними органами для встановлення всіх фактів, підтвердження обсягів доходів та визначення конкретних механізмів ухилення від сплати податків.

Блогерка оперативно відреагувала на публікації і записала відеозвернення, у якому назвала повідомлення про підозру «політизованою медіа-атакою» та спробою дискредитації. Вона заявила, що під час перебування в Україні вела діяльність офіційно як ФОП третьої групи і не отримувала претензій від фіскальних органів, а її ФОП нібито було закрито на початку 2023 року, що, за її словами, неможливо зробити без погашення усіх зобов’язань. Блогерка також повідомила про блокування її банківських рахунків і доступу до державного застосунку у 2022 році.

У публічних матеріалах прокуратури й інших ЗМІ додають, що розслідування містить також посилання на поведінку публічної особи в перші дні повномасштабного вторгнення та її публічні висловлювання, які слідство вважає релевантними контексту справи; ці публікації наводяться як частина загальної аргументації слідчих щодо відкриття провадження. Водночас до завершення досудового розслідування та винесення судового рішення всі факти залишаються предметом перевірки, а будь-які остаточні висновки має робити лише суд.

Поки що справа набирає суспільного резонансу: частина медіа працює з інформацією пресслужби прокуратури, інша частина звертає увагу на слова самої блогерки й вимагає від правоохоронних органів якнайшвидшого оприлюднення документальних підстав підозри. Юристи нагадують, що під час розслідування фігурантці гарантується право на захист і на подання доказів у свою користь, а журналісти — обов’язок збалансовано висвітлювати й позицію слідства, і позицію підозрюваної.

Як розвиватиметься справа далі, залежить від результатів досудового розслідування та процесуальної роботи сторін. Якщо прокуратура чи БЕБ опублікують додаткові матеріали або блогерка надасть документи, що спростовують висунуті твердження, ці дані виплинуть у відкритих реєстрах і офіційних повідомленнях. Поки ж у публічному полі поєднуються дві лінії — офіційні звинувачення правоохоронців і наполягання самої Стужук на її правовій невинуватості, тож остаточну крапку в цій історії поставить суд.