Зимові свята в Україні: колядки, щедрівки та посівалки – традиції, які збереглися донині

Вирішування питання про посилення мобілізації в Україні є важливою та складною задачею, що потребує уважного аналізу та обговорення. Згідно з прогнозами члена оборонного комітету, Федіра Веніславського, розгляд законопроекту може завершитися до 10-15 березня в оптимістичному сценарії, або до 20 березня — у песимістичному.

Подано понад 4 тисячі правок, які були об'єднані в 16 блоків і вже розглянуті на комітеті. Основні блоки змін включають у себе питання обмежень конституційних прав та свобод ухильників, реформу електронного кабінету призовника, уточнення повноважень органів влади, залучення поліції до мобілізаційних заходів та інші.

Важливо продовжувати діалог з авторами поправок та ураховувати різноманітні інтереси для досягнення оптимальних рішень, що відповідають потребам та вимогам часу. Реалізація запропонованих змін має на меті покращення системи мобілізації та забезпечення національної безпеки, з урахуванням принципів законності та правової держави.

У висновках можна підкреслити, що розгляд законопроекту щодо посилення мобілізації є важливим етапом для забезпечення національної безпеки України. Прогнозовані терміни закінчення розгляду свідчать про значний обсяг роботи, яка вже виконана у цьому напрямку.

Подані поправки та їх обговорення на комітеті свідчать про серйозний підхід до удосконалення системи мобілізації та її відповідність сучасним вимогам. Важливою є здатність забезпечити баланс між захистом прав та свобод громадян та потребою в ефективних механізмах державного оборони.

Продовження діалогу з авторами поправок та урахування різних точок зору допоможе досягти консенсусу та прийняти оптимальні рішення, спрямовані на підвищення ефективності та надійності системи мобілізації. Такий підхід сприятиме зміцненню обороноздатності країни та забезпечить її стабільність у змінних умовах сучасного світу.

Українська влада оприлюднила інформацію про нову ініціативу, яка викликала значний резонанс у суспільстві. Згідно з цією ініціативою, громадяни України, які з певних причин не бажають залишатися в країні, можуть подати заявку на участь у спеціальній програмі.

Про це повідомила директор департаменту інформаційної політики, комунікації та протокольних заходів Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Тетяна Шелест.

Усі, хто не бажає жити в Україні, можуть подати заявку на відправлення до РФ, щоб згодом бути обміняними на українських військовополонених, які перебувають у російських в’язницях.

Проєкт обізвали «Хочу до своїх». Треба було ще перші три літери в останньому слові великими зробити.

Загалом, удачі в пошуках дурників, які добровільно зізнаються в «колабораціонізмі».

І так, сам факт виникнення такої спецпропозиції натякає, що ситуація з кількістю військовополонених у нас і в РФ ой яка непропорційна.

Уряд України впроваджує нову стратегію оподаткування, спрямовану на реформування системи оподаткування ФОПів. Ця ініціатива обговорюється в суспільстві та викликає живу дискусію. Згідно з цією стратегією, можливе припинення спрощеної системи оподаткування, що ставить під питанням майбутнє багатьох українських ФОПів. Причини цієї ініціативи пов'язані з потенційними ризиками, що несе спрощена система, такими як зменшення податкових надходжень до бюджету через необов'язковість участі, можливість заниження податкових зобов'язань та нерівні умови конкуренції для добросовісних підприємців. Уряд прагне зменшити торгівлю контрафактним та контрабандним товаром шляхом впровадження більш прозорої системи оподаткування. Це рішення стає відповіддю на потребу забезпечення рівних умов для всіх суб'єктів підприємницької діяльності та зменшення тіньової економіки.

Урядова Національна стратегія доходів до 2030 року орієнтується на реформування спрощеної системи оподаткування з метою збільшення податкових надходжень. Протягом трьох років передбачається перехідний період, під час якого ставки єдиного податку для юридичних осіб третьої групи будуть збільшуватися до рівня звичайної ставки податку на прибуток (18%) з метою поступового переходу на загальну систему оподаткування. Після закінчення перехідного періоду для юридичних осіб буде введена заборона залишатися на спрощеній системі оподаткування. Фізичні особи-підприємці об'єднаються в одну групу з об'єднаною другою та третьою групами, сплачуючи податок від обсягу отриманого доходу за диференційованою шкалою ставок. Для "спрощенців" буде обов'язковим застосування реєстраторів розрахункових операцій, а поріг реєстрації платником ПДВ буде застосовуватися до всіх. Експерти з Київської школи економіки позитивно оцінюють урядові ініціативи, бачачи у них спрямованість на збільшення податкових надходжень. Однак вони також підкреслюють необхідність припинення зловживань, зокрема використання "спрощенки" для оптимізації податків. Старший юрист компанії Arzinger, Денис Ерсой, вважає, що запропоновані у Національній стратегії доходів реформи спрощеної системи оподаткування спрямовані на збільшення податкових надходжень в умовах великих витрат на війну та затримок з міжнародною допомогою. Проте деякі заходи можуть збільшити адміністративне навантаження на добросовісних платників податків і підірвати концепцію спрощеної системи оподаткування. Неправильне впровадження правил товарного обліку та встановлення низького порогу для реєстрації платником ПДВ можуть посилити тиск на малі бізнеси та приватних підприємців.

Ігор Ясько, керуючий партнер юридичної компанії "Winner", висловлює радикально негативне ставлення до урядових ініціатив щодо "спрощенців" і фізичних осіб-підприємців. За його словами, запропоновані зміни, викладені в Стратегії доходів, насправді націлені на знищення малого та середнього бізнесу, що може призвести до посилення впливу великих корпорацій. Ця ініціатива спрямована на вирішення проблеми приховування обсягів оборотів великими компаніями за рахунок добросовісних "спрощенців". За думкою Яська, такий підхід може призвести до втрати країною частини підприємців, оскільки робота як фізична особа-підприємець може стати невигідною.

Урядова Національна стратегія доходів до 2030 року передбачає реформування спрощеної системи оподаткування для ФОПів. Пропоновані зміни передбачають зростання ставок єдиного податку для підприємств третьої групи з метою поступового переходу на загальну систему оподаткування. Фізичні особи-підприємці об'єднаються в одну групу та сплачуватимуть податок від обсягу отриманого доходу за диференційованою шкалою ставок. Нові ініціативи спрямовані на збільшення податкових надходжень, але викликають суперечки серед експертів. Деякі вважають їх раціональними, оскільки спрощення оподаткування може призвести до втрати податкових надходжень через обхідні схеми. Проте існує опасність, що нові правила можуть створити додаткове адміністративне тягар для добросовісних платників податків і підірвати концепцію спрощеної системи оподаткування. Важливо забезпечити баланс між бажаним збільшенням податкових надходжень і запобіганням негативних наслідків для малого та середнього бізнесу.

Високошановна Верховна Рада України з великою відповідальністю та обґрунтованим рішучим кроком схвалила законопроект №10427-1, ініціативу до якого з великою метою висунув народний депутат від народу, Степан Чернявський. Цей історичний момент отримав широку підтримку 291 парламентарієм, що відображає єдність і рішучість у вирішенні критично важливих питань для держави.

Мета цього закону є надзвичайно важливою та актуальною, зокрема в контексті воєнного конфлікту та після його завершення на протязі трьох років. Закон передбачає не лише забезпечення ресурсних потреб промисловості, а й реальну підтримку сектору, який має визначене стратегічне значення для країни.

Особливу увагу заслуговує спрощення ввезення та обігу сортів бавовнику в Україні, що відкриває шлях до ефективного виробництва пороху. Це сприяє не лише розвитку промисловості, а й забезпечує безпеку та захищеність держави. Закон також забезпечує спрощення процедур державної реєстрації сортів бавовнику та реєстрації прав на них, що є важливим кроком у створенні сприятливих умов для розвитку сільського господарства.

Не можна не відзначити важливий внесок і активну підтримку народного депутата Степана Чернявського у вирішенні цієї стратегічно важливої справи. Його слова про важливість цього закону та його вплив на економіку, сільське господарство та оборонний сектор України не можуть не вражати.

Прийняття цього закону є кроком вперед у становленні міцної, ефективної та конкурентоспроможної України, що готова відстояти свої інтереси та забезпечити свою безпеку.

У висновку слід зазначити, що прийнятий Закон про бавовник є важливим кроком для України в контексті забезпечення ресурсів промисловості, особливо в умовах воєнного конфлікту. Спрощення ввезення та обігу сортів бавовнику сприятиме розвитку виробництва пороху та забезпечить безпеку країни. Підтримка закону народним депутатом Степаном Чернявським відображає рішучість та обґрунтованість у вирішенні стратегічно важливих питань. Прийняття цього закону стане важливим кроком у зміцненні економіки та забезпеченні безпеки країни.