Офіс Президента не має чіткої стратегії щодо міжнародної політики

22 лютого 2026 року Одеський Хаджибейський районний суд ухвалив рішення про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо директора комунального підприємства, яке здійснює спеціалізовані монтажно-експлуатаційні роботи в місті. Суд підтримав позицію слідчих органів та обрав найсуворіший із передбачених законом запобіжних заходів.

Йдеться про керівника КП «СМЭП» — підприємства, що забезпечує функціонування та обслуговування елементів дорожньої інфраструктури, зокрема технічних засобів організації дорожнього руху. За інформацією, озвученою під час судового засідання, сторона обвинувачення наполягала на необхідності ізоляції посадовця на період досудового розслідування, мотивуючи це ризиками впливу на свідків та можливістю перешкоджання встановленню істини у справі.

У справі наразі не розкриваються офіційні деталі: правоохоронні органи не повідомляють про кваліфікацію інкримінованих дій, обсяг можливих порушень або ймовірні збитки. Водночас обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою свідчить, що суд визнав аргументи слідства достатніми для застосування жорсткого процесуального механізму.

Згідно з процедурою, слідство обґрунтовує необхідність такого рішення ризиками можливого впливу на свідків, знищення чи приховування документів, продовження ймовірної протиправної діяльності або спроб ухилення від слідства. Наразі публічна позиція сторони захисту відсутня.

КП «СМЭП» є частиною муніципальної інфраструктури та має повноваження у сфері виконання спеціалізованих робіт, укладання договорів і управління бюджетними коштами. У подібних провадженнях зазвичай предметом перевірки стають управлінські рішення, контрактна політика та фінансова дисципліна підприємства.

Розслідування триває. Подальший розвиток подій залежатиме від результатів слідчих дій та можливого оскарження запобіжного заходу в апеляційному порядку.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

За його оцінкою, у Штатів закінчуються і гроші, і зброя для допомоги Україні, а їй ще потрібно допомагати Ізраїлю і Тайваню. У Європи ресурсів ще менше, а сама Україна не впорається. Тому зростає ймовірність тиску з метою укладення мирної угоди.

Видання вважає, що Україні «доведеться змиритися з втратою частини своєї території», навряд чи отримає вступ до НАТО, але можливі якісь гарантії безпеки.

«У будь-якому разі, принаймні зараз видається вельми вірогідним, що обговорення розпочнуться у 2025 році, і коли це станеться, бойові дії можуть різко стихнути, аж до припинення вогню. Поки тривають переговори, може виникнути напівзаморожений конфлікт. Недосконалий, так, але набагато кращий, ніж те, як йдуть справи зараз», – резюмує The Economist.

Беатриса Греченюк: Від Закарпаття до Королівського Світу

У 2015 році, коли Микола Греченюк обіймав посаду депутата сільської ради від Партії регіонів, його близькі отримали кілька земельних ділянок у Підвиноградові. Це стало можливим завдяки рішенню місцевої ради, яка надала їм це право. Судові процеси щодо цих ділянок тривали до 2021 року, проте родина Греченюків зуміла захистити свої інтереси. Сам Микола Греченюк володіє чотирма земельними ділянками та будинком у Підвиноградові, а його дочка Беатриса має три ділянки та власний маєток. Окрім того, Микола Греченюк є засновником компанії ТОВ "Лігаспецбуд", яка успішно бере участь у державних тендерах. Дочка Миколи, Беатриса, активно демонструє свій розкішний спосіб життя в соціальних мережах, показуючи розкішні придбання та подорожі. Її чоловік, Андрій Петьовка, також відома особистість, який має бізнес та родинні зв'язки з іншими впливовими особами. Їхня родина, здавалося б, керує своєю землею з великим розмахом, навіть володіючи орендованим замком "Паланок" у Мукачеві. Беатриса також зацікавлена у дизайні інтер'єрів та володіє рестораном у Мукачевому, де пропонує розкішні страви та вишукані вина.

У 2022 році, в самому розпалі конфлікту між Росією та Україною, справа чоловіка Беатриси, Андрія Петьовки, виявилася в центрі уваги через низку подій, які викликали підозри та обурення. Його батько, нардеп Василь Петьовка, звернувся до керівництва Закарпатської обласної військової адміністрації з проханням надати синові перепустку на виїзд за кордон на три місяці, маючи підтримку від благодійного фонду "Наша паляниця". В список отримувачів перепусток увійшли також і його сват Микола Греченюк. Це викликало реакцію Національного агентства з питань запобігання корупції, яке склало на Петьовку адмінпротокол. Попри це, після обіцянок про повернення з волонтерською місією, на нього припинили звертати увагу.

У липні 2022 року, коли діяли вищезгадані перепустки, Беатриса Греченюк народила доньку. Проте, на її Instagram можна побачити, що у вересні 2023 року вона разом із донькою, та можливо, з чоловіком, відпочивала у Італії, не просто у готелі, а в справжньому палаці. Це розкриває парадокс, бо хоча вихідці з Закарпаття можуть вражати своїм тяжінням до розкошів, позолоти та інших дорогих речей, проте джерело їхнього достатку може бути під питанням.

Стрімка експозиція соціальних мереж дочки колишнього сільського депутата та дружини сина нардепа може здивувати навіть найвідоміших світських левиць. Це викликає підозру щодо можливої контрабанди, яка тоннами завозиться через Закарпатську область, лідера серед усіх регіонів України у поставках незадекларованих товарів.

У висновку слід відзначити, що викладені факти та події, пов'язані з сім'єю Греченюк і Петьовки, свідчать про можливі порушення законодавства та корупційні практики. Спірні дії, такі як отримання перепусток на виїзд за кордон через благодійний фонд та можливе зловживання державними тендерами, підкреслюють необхідність ретельного розслідування з боку відповідних правоохоронних органів. Також важливо звернути увагу на можливість причетності до контрабанди, яка може мати серйозні наслідки для стабільності та законності в регіоні. Варто провести детальну перевірку всіх фінансових та бізнесових зв'язків зазначених осіб з метою забезпечення прозорості, відповідальності та дотримання закону.

У результаті спільного дослідження команд Molfar і UAnimals виявлено, що мережа дельфінаріїв "Немо", розташована на території Криму, має суттєві зв'язки з Російською Федерацією. Виявлено, що управління дельфінарієм здійснюється через мережу колишніх депутатів "Єдиної Росії", які здійснюють контроль над його фінансовими та організаційними аспектами.

Ця інформація, викрита в розслідуванні, яке було оприлюднене на веб-порталі Molfar, свідчить про серйозні порушення в галузі зоозахисту та небезпеку для дельфінів, що утримуються в умовах неволі. Встановлено, що використання дельфінаріїв у політичних та комерційних цілях порушує принципи етичного поводження з тваринами та міжнародні норми у сфері охорони довкілля.

Цей випадок є справжнім викликом для української та міжнародної спільноти, яка прагне забезпечити захист прав тварин та збереження навколишнього середовища. Результати цього дослідження підкреслюють необхідність негайних заходів для припинення незаконних дій у сфері тваринництва та встановлення контролю за діяльністю дельфінаріїв на окупованій території.

Мережа дельфінаріїв “Немо” надає франшизу на створення таких закладів у всьому світі. Перший дельфінарій “Немо” був започаткований в Одесі у 2005 році за підтримки севастопольського ПП “Біологічна станція”, яка фінансувала будівництво та передала морських тварин в оренду. ТОВ “Нерум” орендувало дельфінарій з тваринами та пізніше привласнило його разом з будівлею та земельною ділянкою. Це саме ТОВ “Нерум” вказує на зв’язки української мережі “Немо” з російськими філіями.

У російських містах Анапі, Джубзі та станиці Голубицькій діють дельфінарії, які, ймовірно, співпрацюють з українською мережею “Немо” через дві російські юридичні особи: ООО “Чудне море” та ООО “Екологічний центр”. За даними розслідувачів, засновниками останньої компанії є громадяни України, які також є співзасновниками одеського ТОВ “Нерум”. У 2022 році “Екологічний центр” сплатив податків у Росії на суму 500 тис. рублів, а збитки склали 13,7 млн рублів.