Спеціальний трибунал для Російської Федерації: угода на краю затвердження

Нова схема, яка була впроваджена в Україні, стала не лише важливим кроком у сфері регулювання транспортного руху, а й відображенням змін в законодавстві. Після прийняття нового законопроєкту про мобілізацію, уряд вирішив розширити вимоги до юридичних осіб щодо переоформлення автотранспорту. Тепер, окрім звичайних процедур, які передбачаються при цьому, юридичні особи повинні надати довідку про перебування транспортних засобів на військовому обліку. Це нове вимога виникла внаслідок стрімкої еволюції суспільних потреб і відображає державний захист важливих інтересів у сфері безпеки і оборони країни. Такий захід спрямований на оптимізацію контролю за автомобільним парком юридичних осіб, а також на посилення обороноздатності країни в умовах сучасних геополітичних викликів. Реалізація цієї нової схеми покликана забезпечити більшу ефективність в управлінні автотранспортними ресурсами та зробити транспортну систему країни більш адаптованою до поточних потреб суспільства.

На цьому вже встигли заробити вигадливі “ділки”, які розробили спосіб обходу отримання цього документа. Про це повідомляє Київська міська прокуратура.

Прокурори повідомили про підозру 65-річному чоловікові, який за гроші допомагав переоформляти автомобілі, надаючи фальшиві довідки про перебування авто на військовому обліку. Він співпрацював з адміністратором сервісного центру МВС, який незаконно передавав йому інформацію з порталу Нацполіції, яка мала обмежений доступ. Також працівник МВС передав інформацію про притягнення осіб до адміністративної відповідальності, що свідчить про витік службової інформації.

Наразі триває досудове розслідування, і підозрюваним обираються запобіжні заходи.

Transparency International Ukraine представила результати масштабного дослідження, присвяченого відкритості та підзвітності міських рад у 11 обласних центрах країни. Аналітики проєкту «Прозорі міста» зосередили увагу на тому, наскільки органи місцевого самоврядування забезпечують доступ громадян до своєї роботи, публікують важливі рішення та інформують про отримання й розподіл гуманітарної допомоги. Оцінювання проводилося за 40 критеріями, що охоплюють діяльність міських рад у сфері прозорості, комунікації та взаємодії з громадськістю.

За результатами аналізу виявилося, що різниця між рівнем відкритості в різних містах залишається значною. Полтава посіла останнє місце, отримавши лише 38 балів зі 100 можливих. Експерти наголошують, що низькі показники формуються через недостатній доступ до протоколів засідань, обмежену публікацію рішень виконавчих органів та нестачу інформації про гуманітарні надходження.

Найбільші недоліки Полтави виявилися у сфері доступу до засідань міськради та виконкому, публікації протоколів голосувань, інформації про місцеві податки, регуляторні акти та гуманітарну допомогу. Незважаючи на наявність розділів з документами та трансляцій засідань, ключові показники прозорості залишаються невиконаними.

Аналітики наголошують, що навіть міста з найвищими оцінками не досягають двох третин максимальної кількості балів, а Полтава щонайменше втретє опинилася «на дні» рейтингів через обмежений доступ до публічної інформації та слабку комунікацію з громадянами.

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) виявило серйозні порушення у деклараціях та фінансових операціях заступника начальника управління Головного управління Державної податкової служби (ДПС) у місті Києві. За даними НАЗК, він був виявлений у незаконному збагаченні на суму понад 20 мільйонів гривень та недекларуванні понад 5 мільйонів гривень.

Це виявлення спричинило значні обурення серед громадськості та експертного середовища, оскільки корупція в таких вищих посадах підриває довіру до державних установ і підірває економічний розвиток країни. Представники НАЗК наголосили на важливості проведення об'єктивного розслідування цього випадку та призначення належного покарання для винних осіб.

Заступник начальника управління Головного управління ДПС у Києві вже заявив про свою готовність співпрацювати з правоохоронними органами і представниками НАЗК для повного встановлення обставин інциденту. Він також відкидає усі звинувачення щодо свого причетності до незаконних фінансових операцій та намагається з'ясувати всі деталі інциденту.

Суспільство очікує на реакцію державних органів та відповідальних інституцій з приводу цього скандального випадку. Експерти підкреслюють важливість прозорості та відповідальності в боротьбі з корупцією, яка залишається однією з найбільших загроз для стабільного розвитку України.

НАЗК продовжує свою роботу з моніторингу та аналізу декларацій посадових осіб, спрямовану на виявлення порушень та запобігання корупційним ризикам у державних структурах. Важливо, щоб кожен випадок корупції був ретельно розслідований і покараний відповідно до закону, щоб забезпечити прозорість і довіру до державних інституцій.

Зазначається, що ці факти встановлені за результатами повної перевірки декларації за 2021 рік, коли податківець обіймав посаду начальника Управління внутрішньої безпеки Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області.

У своїй декларації посадовець вказав, що разом з дружиною у звітному періоді користувався квартирою та двома паркомісцями у Печерському районі столиці, вартість яких йому не відома.

Водночас перевірка встановила, що ці об’єкти у 2021 році були набуті тестем і тещею посадовця за понад 16 млн грн, тоді як їхній сукупний дохід із підтверджених джерел з 1998 року становив трохи більше 1,7 млн грн. Договори від імені тещі укладала дружина посадовця на підставі довіреності.

Під час повної перевірки посадовець пояснив, що квартира та машиномісця куплені тестем і тещею за кошти, подаровані 88-річним дідусем. Йдеться про понад 20 млн грн.

Крім того, згаданий дідусь нібито подарував дружині посадовця ще й 5 млн грн, які були у декларації готівкою $175 тис.

Як зазначає НАЗК, джерелами походження понад 25 млн грн дідусь назвав заощадження від доходів, отриманих від заробітної плати, продажу нерухомого і рухомого майна, колекції старовинних монет, ікон та дорогоцінних металів. При цьому жодних документів, які би підтверджували факт продажу майна та отримання доходів, він не надав.

“Пояснення посадовця та його родичів щодо джерел походження коштів були піддані обгрунтованому сумніву та не враховані під час перевірки”, – йдеться у повідомленні.

За результатами перевірки НАЗК склало обґрунтовані висновки за ст. 368-5 (незаконне збагачення) та ч. 1 ст. 366-2 ККУ (внесення завідомо недостовірних відомостей до декларації) та скерувало їх до Державного бюро розслідувань.