Неділя, 30 Серпня, 2026

Укренерго пропонує перегляд тарифів на передачу електроенергії

Важливі новини

Корупційні схеми на тлі війни: ситуація зі спортом в Харківській області

В умовах повномасштабної війни, коли тисячі українських спортсменів опинилися поза можливістю тренуватися, а спортивна інфраструктура в прифронтових зонах або зруйнована, або недоступна, питання ефективного використання бюджетних коштів стає ще більш гострим. Натомість, на жаль, частина цих коштів продовжує освоюватися за схемами, які далекі від реального розвитку спорту та підтримки спортсменів.

Харківська область в 2023 році стала яскравим прикладом того, як війна може використовуватися як прикриття для корупційних практик. За офіційними даними, на організацію навчально-тренувальних зборів у регіоні було виділено близько 50 мільйонів гривень. Однак, за інформацією, що з’явилася в ЗМІ, ці гроші використовуються не лише для реальних спортивних заходів, а й стають частиною схем, де вивезення коштів на фіктивні тренування або заходи йде паралельно з підготовкою інших незаконних операцій, у тому числі й вивезенням чоловіків призовного віку за кордон.

Центральною фігурою цієї історії є народна депутатка від «Слуги народу» Марія Мезенцева. Саме з її політичним впливом пов’язують непропорційне фінансування регбі та повну відсутність публічної звітності щодо використання коштів. Фактичним оператором схем у спортивній сфері виступає її помічник Роман Бихов, який одночасно очолює Федерацію регбі Харківської області. Адміністративне прикриття забезпечує начальник Управління у справах молоді та спорту Харківської обласної військової адміністрації Костянтин Ананченко — чиновник із сумнівним бекграундом і репутацією, який контролює погодження та розподіл коштів.

Сімейний контекст лише підсилює картину. Чоловік Марії Мезенцевої, Юрій Федоренко, є депутатом Київської міської ради від тієї ж політичної сили та членом земельної комісії. Його ім’я неодноразово фігурувало у розслідуваннях щодо земельних схем у столиці. Федоренка називають неформальним «мостом» між представниками «Слуги народу» та київською владою, через який проходять голосування за виділення землі в обмін на хабарі. Отримані кошти, за інформацією з відкритих розслідувань, використовуються для політичного піару та формування образу «фронтового командира», що різко контрастує з реальними джерелами доходів родини.

Ключове питання у харківській історії — непрозорість фінансування. За рік на навчально-тренувальні збори в олімпійських і неолімпійських видах спорту було виділено понад 44 мільйони гривень. Ці кошти мали піти на підготовку боксерів, легкоатлетів, плавців, баскетболістів та представників десятків інших дисциплін. Натомість чверть бюджету фактично «поглинуло» регбі. При цьому Управління у справах молоді та спорту Харківської ОВА систематично відмовляє у наданні детальної інформації щодо використання коштів, що є прямим порушенням законодавства про доступ до публічної інформації.

Механізм привласнення коштів виглядає типовим для воєнного часу. Федерації подають листи про проведення навчально-тренувальних зборів, додаючи списки учасників і місця проведення. Часто ці списки містять людей, які не є спортсменами або взагалі не існують, а самі збори або не проводяться, або відбуваються формально. Управління видає наказ, кошти перераховуються, включно з добовими, але жодних підтверджуючих документів — договорів оренди, проживання, актів виконаних робіт — не існує. Значна частина грошей осідає на особистих картках керівників федерацій.

Окремий елемент схеми — використання «спортивних заходів» для виїзду за кордон. Під виглядом міжнародних турнірів і зборів організовувалися поїздки, які фактично використовувалися для вивезення чоловіків призовного віку. Частина з них назад в Україну не поверталася. При цьому бюджетні кошти, виділені на підготовку спортсменів, зникали без будь-якої звітності.

Контраст між офіційними доходами та стилем життя окремих фігурантів схеми кидається в очі. Елітні автомобілі, дорогі годинники та демонстративна розкіш не корелюють із задекларованими прибутками. Публічно це подається як «благодійність» або «меценатство», але фактично йдеться про використання державних і спонсорських коштів у власних інтересах.

Харківська історія — це не просто питання спортивного бюджету. Це приклад того, як під прикриттям війни формується система, де політичний вплив, родинні зв’язки та відсутність контролю дозволяють перетворювати державні програми на джерело особистого збагачення. І поки чиновники та політики демонструють патріотичну риторику, реальні наслідки цих схем оплачують платники податків і ті, хто воює на фронті.

Конфлікт пам’яті: польський міністр обговорив з Будановим чутливі історичні питання

Владислав Косіняк-Камиш, міністр оборони Польщі, провів зустріч із Кирилом...

«Укрзалізниця» скорочує 25% працівників офісу та закликає йти «ближче до коліс»

АТ «Укрзалізниця» розпочала масштабну реорганізацію персоналу: планується скорочення щонайменше 25% адміністративних працівників. Причина — хронічний дефіцит кадрів на ключових виробничих позиціях: не вистачає провідників, машиністів, слюсарів, електромеханіків і працівників ремонтних бригад. Замість звільнення співробітникам офісів пропонують перевчитися та перейти працювати «в поле» — тобто до залізничної інфраструктури, яка критично потребує людей. За словами представників компанії, […]

Шевченківська премія: оголошено номінантів цього року

Комітет з національної премії України імені Тараса Шевченка оприлюднив список культурних діячів, номінованих у восьми категоріях, що пройшли до третього туру конкурсу. Підбиття підсумків відбудеться у березні, коли з цих кандидатів буде обрано переможців, які отримають найвищу державну нагороду за вагомий внесок у розвиток культури й мистецтва. Зміни в номінаціях та нові правила 2024 рік […]

The post Шевченківська премія: оголошено номінантів цього року first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Обстріл Дніпра: «Шахед» знищив відділення «Нової пошти»

31 травня російські сили знову атакували цивільний об’єкт в...

НЕК Укренерго звернулася до Національної комісії, що здійснює регулювання в енергетичній та комунальній сферах, з проханням переглянути тарифи на передачу електроенергії та управління енергосистемою на 2026 рік. Компанія підкреслює, що необхідність підвищення тарифів зумовлена рядом фінансових, економічних та ринкових чинників, які стали особливо актуальними через війну, коливання валютних курсів і зміни на енергетичному ринку України.

Однією з основних причин перегляду тарифів є значне підвищення курсів валют. В Укренерго зазначають, що більша частина фінансових зобов’язань компанії прямо або опосередковано пов’язана з іноземною валютою, зокрема євро. Це особливо стосується виконання спеціальних обов’язків перед виробниками «зеленої» електроенергії, оскільки в Україні існує система підтримки, в рамках якої тарифи для цих виробників частково фіксуються в євро. У результаті девальвація гривні автоматично призводить до збільшення витрат НЕК.

У компанії визнають, що існуючі тарифи вже не покривають витрат, пов'язаних із валютними ризиками та економічною ситуацією. Зміни у прогнозному балансі Об’єднаної енергетичної системи України до кінця 2026 року також додають проблем: прогнозується, що обсяг відпуску електроенергії зменшиться на 9,5%, а обсяг її передачі — на 5,5%, що зменшить доходи оператора системи передачі.

В Укренерго попереджають, що без перегляду тарифів можуть виникнути труднощі з фінансуванням критично важливих напрямків енергосистеми. Додатково ситуацію ускладнює рішення НКРЕКП щодо лібералізації цінових обмежень на ринку електроенергії, що призвело до зростання середньозваженої вартості електроенергії, що вплине на фінансові відносини компанії з іншими учасниками ринку.

Варто зазначити, що запропоноване підвищення тарифів не означає автоматичного зростання вартості електроенергії для населення, оскільки тариф на передачу не безпосередньо стосується побутових споживачів. Проте експерти зазначають, що будь-які зміни в тарифах в довгостроковій перспективі все ж можуть вплинути на загальну вартість електроенергії.

Тема тарифів Укренерго залишається в центрі уваги з початку повномасштабної війни, оскільки компанія постійно заявляє про зростаюче фінансове навантаження через необхідність підтримки енергосистеми після атак. Значні ресурси направляються на аварійні ремонти, відновлення мереж і підстанцій, а також забезпечення стабільності енергосистеми.

Крім того, оператор системи передачі стикається з високими витратами на імпорт обладнання, через що також страждають фінансові показники. Зменшення споживання електроенергії через війну, коли частина промислових підприємств зупинили роботу, безпосередньо відображається на доходах енергетичних компаній.

Наприкінці 2025 року НКРЕКП вже ухвалювала рішення про підвищення тарифів для Укренерго, зокрема з 1 січня до 31 березня тариф складав 713,68 гривні за мегават-годину, що на 4% більше, ніж у попередньому році. З 1 квітня тариф зріс до 742,91 гривні, що вже становило підвищення на 8,2%.

Тепер компанія просить про новий перегляд тарифної політики у зв’язку зі змінами в макроекономічних умовах та фінансових прогнозах. Остаточне рішення щодо можливого підвищення тарифів буде прийнято НКРЕКП після детального аналізу пропозицій Укренерго. На сьогодні конкретні параметри можливого нового тарифу ще не оголошені.

Стабільна діяльність Укренерго в умовах війни залишається критично важливою для енергетичної безпеки країни. Оператор відповідає за балансування енергосистеми, міжрегіональний розподіл електроенергії та інтеграцію України до європейської енергомережі ENTSO-E. У контексті постійних російських атак питання фінансової стабільності енергокомпаній набуває особливої значимості для забезпечення безперебійного електропостачання в країні.

Останні новини