П’ятниця, 15 Травня, 2026

Укренерго пропонує перегляд тарифів на передачу електроенергії

Важливі новини

Аналіз правок у законопроєкті про мобілізацію: робота Комітету з нацбезпеки

На днях стало відомо з джерел в парламенті, що Офіс Президента наказав розглянути всі пропозиції до законопроєкту, що стосується мобілізації, до кінця поточного тижня. Генеральний штаб терміново вимагає прийняти закон із жорсткими нормами, аби збільшити резерви до завершення весни. Комітет з національної безпеки продовжує активно розглядати правки до законопроєкту. Згідно з повідомленням, сьогодні вже розглянуто 875 пропозицій. Цю інформацію оприлюднив народний депутат Олексій Гончаренко на своїй сторінці у соціальній мережі. За його словами, робота щодо розгляду правок триває, і хоча це займає час, комітет зосереджений на виконанні завдання. "Сьогодні ми вже розглянули 875 правок. Завтра маємо намір розглянути близько половини від загальної кількості, яка перевищує 4000. Чи зможемо ми це здійснити — це питання, але я буду тримати вас в курсі подій", — зауважив Гончаренко. Варто нагадати, що розгляд пропозицій до законопроєкту про мобілізацію сповільнюють самі депутати. На засідання Комітету з національної безпеки приходить лише частина обраних представників, і правки розглядаються тільки в присутності їхніх авторів.

У висновках слід зазначити, що законопроєкт щодо мобілізації має велике значення для національної безпеки України, оскільки його прийняття сприятиме поповненню резервів армії та зміцненню обороноздатності країни. Важливою є активна робота Комітету з національної безпеки, яка полягає у ретельному розгляді пропозицій та правок до законопроєкту. Незважаючи на те, що цей процес вимагає часу, депутати зосереджені на виконанні завдання та швидкому прийнятті закону. Важливо також відзначити необхідність більш активної участі всіх депутатів у розгляді цього питання, щоб забезпечити ефективність роботи Комітету та швидке ухвалення законодавчого акту.

Дружина Віктора Павліка розкрила, на чому заробляє та чому закрила бізнес

Катерина Репяхова — не просто дружина зіркового чоловіка. Вона активно працює, заробляє і, як каже сама, «досягла всього власними силами». Незважаючи на велику різницю у віці з Віктором Павликом, вона не обмежується роллю домогосподарки. Сьогодні Катерина — концертна директорка свого чоловіка, успішна інстаблогерка й авторка YouTube-проєкту. Майже щодня вона публікує нові відео, працює з рекламодавцями, […]

Україна наполягає на реальних гарантіях безпеки та відкидає формальні обіцянки без механізмів захисту

Україна не розглядає можливість погодження на гарантії безпеки, які не передбачають чітких, практичних і обов’язкових механізмів стримування повторної російської агресії. Про це заявила посол України в НАТО Альона Гетманчук, підкресливши, що українське суспільство та держава зробили глибокі висновки з попереднього досвіду міжнародних домовленостей.

За словами дипломатки, після років війни та порушення взятих на себе зобов’язань з боку Росії в Україні сформувалося критичне ставлення до будь-яких декларативних або політично зручних формулювань. Гарантії, які не містять чітко прописаних зобов’язань партнерів, інструментів реагування та відповідальності за їх недотримання, більше не сприймаються як надійна основа для миру.

Гетманчук підкреслила, що українці не збираються приймати ще одну «безглузду» пропозицію, навіть якщо вона буде подана під виглядом привабливих гарантій. На її переконання, досвід війни зробив українське суспільство значно жорсткішим у питаннях безпеки та відповідальності партнерів.

На цьому тлі в Європі завершується розробка планів зі створення сил швидкого реагування, які могли б бути задіяні у разі порушення Росією умов припинення вогню. Передбачається залучення європейських підрозділів і техніки, розміщених як в Україні, так і за її межами, а також участь українських збройних сил.

Водночас обговорення того, за яких умов ці сили можуть бути задіяні, все ще тривають. Один із варіантів передбачає, що Україна реагуватиме першою у разі порушення домовленостей, після чого до дій можуть долучатися європейські підрозділи, а підтримка з боку США розглядатиметься як фінальний елемент стримування.

Очікувалося, що президент України Володимир Зеленський зможе підписати відповідну угоду під час зустрічі з Дональдом Трампом на Всесвітньому економічному форумі в Давосі. Однак після цього американські представники, за інформацією західних медіа, змінили підхід до переговорного процесу.

Нові вимоги Вашингтона фактично означають, що Київ може бути змушений погодитися на мирну угоду, яка допускає територіальні поступки на сході України паралельно з будь-якими домовленостями про безпеку. Саме ця позиція викликала занепокоєння серед європейських чиновників, які побоюються, що відмова від чітких гарантій може бути використана як інструмент тиску на Україну.

Водночас українські джерела наголошують, що не розглядають дії США як пряму спробу змусити Київ погодитися на передачу територій. У Києві це радше сприймають як прагнення прискорити переговори після перших прямих контактів між українськими та російськими представниками, які відбулися минулого тижня в Абу-Дабі.

Попри це, питання територіальних поступок залишається ключовою перешкодою для виходу з переговорного глухого кута. Станом на зараз жодна зі сторін не демонструє готовності змінити свою позицію з цього питання.

НЕК Укренерго звернулася до Національної комісії, що здійснює регулювання в енергетичній та комунальній сферах, з проханням переглянути тарифи на передачу електроенергії та управління енергосистемою на 2026 рік. Компанія підкреслює, що необхідність підвищення тарифів зумовлена рядом фінансових, економічних та ринкових чинників, які стали особливо актуальними через війну, коливання валютних курсів і зміни на енергетичному ринку України.

Однією з основних причин перегляду тарифів є значне підвищення курсів валют. В Укренерго зазначають, що більша частина фінансових зобов’язань компанії прямо або опосередковано пов’язана з іноземною валютою, зокрема євро. Це особливо стосується виконання спеціальних обов’язків перед виробниками «зеленої» електроенергії, оскільки в Україні існує система підтримки, в рамках якої тарифи для цих виробників частково фіксуються в євро. У результаті девальвація гривні автоматично призводить до збільшення витрат НЕК.

У компанії визнають, що існуючі тарифи вже не покривають витрат, пов'язаних із валютними ризиками та економічною ситуацією. Зміни у прогнозному балансі Об’єднаної енергетичної системи України до кінця 2026 року також додають проблем: прогнозується, що обсяг відпуску електроенергії зменшиться на 9,5%, а обсяг її передачі — на 5,5%, що зменшить доходи оператора системи передачі.

В Укренерго попереджають, що без перегляду тарифів можуть виникнути труднощі з фінансуванням критично важливих напрямків енергосистеми. Додатково ситуацію ускладнює рішення НКРЕКП щодо лібералізації цінових обмежень на ринку електроенергії, що призвело до зростання середньозваженої вартості електроенергії, що вплине на фінансові відносини компанії з іншими учасниками ринку.

Варто зазначити, що запропоноване підвищення тарифів не означає автоматичного зростання вартості електроенергії для населення, оскільки тариф на передачу не безпосередньо стосується побутових споживачів. Проте експерти зазначають, що будь-які зміни в тарифах в довгостроковій перспективі все ж можуть вплинути на загальну вартість електроенергії.

Тема тарифів Укренерго залишається в центрі уваги з початку повномасштабної війни, оскільки компанія постійно заявляє про зростаюче фінансове навантаження через необхідність підтримки енергосистеми після атак. Значні ресурси направляються на аварійні ремонти, відновлення мереж і підстанцій, а також забезпечення стабільності енергосистеми.

Крім того, оператор системи передачі стикається з високими витратами на імпорт обладнання, через що також страждають фінансові показники. Зменшення споживання електроенергії через війну, коли частина промислових підприємств зупинили роботу, безпосередньо відображається на доходах енергетичних компаній.

Наприкінці 2025 року НКРЕКП вже ухвалювала рішення про підвищення тарифів для Укренерго, зокрема з 1 січня до 31 березня тариф складав 713,68 гривні за мегават-годину, що на 4% більше, ніж у попередньому році. З 1 квітня тариф зріс до 742,91 гривні, що вже становило підвищення на 8,2%.

Тепер компанія просить про новий перегляд тарифної політики у зв’язку зі змінами в макроекономічних умовах та фінансових прогнозах. Остаточне рішення щодо можливого підвищення тарифів буде прийнято НКРЕКП після детального аналізу пропозицій Укренерго. На сьогодні конкретні параметри можливого нового тарифу ще не оголошені.

Стабільна діяльність Укренерго в умовах війни залишається критично важливою для енергетичної безпеки країни. Оператор відповідає за балансування енергосистеми, міжрегіональний розподіл електроенергії та інтеграцію України до європейської енергомережі ENTSO-E. У контексті постійних російських атак питання фінансової стабільності енергокомпаній набуває особливої значимості для забезпечення безперебійного електропостачання в країні.

Останні новини