Понеділок, 14 Липня, 2025

1,5 трильйона за п’ять місяців: куди Україна витрачає гроші з бюджету

Важливі новини

Українські війська в нічному наступі захопили аеродром Морозовськ під Ростовом

Українські війська розпочали масовану атаку дронами на території Росії під прикриттям нічної темряви. За інформацією, отриманою від джерел у Військово-повітряних сил України, результатом цих операцій стало знищення та пошкодження практично півтора десятка російських літаків. Атака була спрямована на аеродром Морозовськ біля Ростова, яку виконали спільно Служба безпеки України та Збройні сили країни. За отриманою інформацією, було знищено не менше шести літаків, ще вісім зазнали серйозних пошкоджень.

У звіті також йдеться, що можливо загинули або були поранені до двадцяти військовослужбовців, які перебували на аеродромі. Варто відзначити, що Росія у своїх заявах про атаки на власні аеродроми у цю ніч відмовляється надавати будь-які коментарі щодо втрат своїх літаків.

За інформацією від джерел, аеродром Морозовськ служив базою для фронтових бомбардувальників та винищувачів типу Су-27 та Су-34. Такі літаки Росія активно використовує для нанесення авіаударів по позиціях Збройних сил України та містам на передовій.

Інформація про атаки дронів також надійшла від губернатора Ростовської області Василя Голубєва, який повідомив про відбиття масованої атаки безпілотників у Морозовському районі. За його словами, протиповітряна оборона знищила понад 40 цілей, а також була пошкоджена електропідстанція, що призвело до перебоїв в енергопостачанні.

З цієї ж території надійшла інформація від губернатора Саратовської області Романа Бусаргіна, який повідомив про ліквідацію безпілотника в районі Енгельса. Точна кількість знищених безпілотників залишається невідомою, адже свідки розповідали про численні вибухи поблизу аеродрому, що вказує на можливу масштабну атаку. Варто відзначити, що аеродром Енгельс відомий як база важких бомбардувальників Ту-95 та Ту-22, які Росія використовує для обстрілу українського тилу.

Соціальні мережі активно обговорюють ці події, а місцеві мешканці повідомляють про вибухи поблизу аеродрому, який неодноразово став об'єктом атаки українських безпілотників.

Пізніше Міністерство оборони Російської Федерації надало офіційну заяву щодо подій, що відбулися в ніч на аеродромах різних регіонів країни. Згідно з їх повідомленням, у Саратовській області був збитий лише один безпілотник, тоді як у Ростовській області відбулося збиття 44 апаратів. Ще шість безпілотників, за їхніми словами, нібито були збиті над Краснодарським краєм, та по одному над Курською та Білгородською областями.

Ця інформація не може бути перевірена з незалежних джерел, і вона протирічить даним, що надійшли від українських військових. Різниця в числах збитих безпілотників і зазначені місця їх падіння свідчать про можливу намагання збільшити успішність російських протиповітряних оборонних дій.

Українська сторона продовжує ретельно вивчати інформацію, яка надходить про дії російських сил та події на їхній території, з метою коректного аналізу та прийняття необхідних заходів для захисту національних інтересів.

У висновках до вищезгаданої статті важливо підкреслити декілька ключових моментів:

• Нічна атака українських дронів на російські аеродроми, зокрема у Саратовській, Ростовській, Краснодарській, Курській та Білгородській областях, свідчить про активну оборонну стратегію України.

• Важливою інформацією є повідомлення про збиття російськими протиповітряними оборонними системами значної кількості безпілотників, що свідчить про ефективність українських військових операцій.

• Протиріччя між повідомленнями Міністерства оборони РФ та інформацією, отриманою від українських джерел, створює сумніви щодо достовірності та об'єктивності російських звітів.

• Українська сторона продовжує стежити за ситуацією та аналізувати події на російській території з метою забезпечення національної безпеки та захисту інтересів країни.

Загалом, ця стаття підкреслює важливість дотримання військової стратегії та наголошує на потребі об'єктивного аналізу подій для прийняття обґрунтованих рішень.

У Верховній Раді суперечки через законопроєкт про заборону УПЦ МП

Значна частина народних обранців висловлює активну підтримку цій законодавчій ініціативі. Вони аргументують свою позицію необхідністю захисту національних інтересів України, зміцнення її духовного суверенітету та протидії зовнішньому впливу. На їхню думку, такий крок є важливим для забезпечення інформаційної безпеки держави та консолідації українського суспільства навколо спільних цінностей.

За словами Кошкіної близько 70 народних депутатів з “Європейської Солідарності”, “Голосу” та мажоритарники зі “Слуги народу” заявили, що не будуть брати участь у всіх голосуваннях у Верховній Раді, крім продовження воєнного стану.

Як зазначає журналістка, таким чином народні обранці поставили ультиматум керівництву партії “Слуга народу”, якщо законопроєкту щодо УПЦ МП не буде в порядку денному.

Соня Кошкіна вказує, що до другого читання законопроєкту у Верховній Раді вдалось зібрати необхідні 226 голосів, однак потрібно більше, щоб підстрахуватись. За її словами у “Слузі народу” є депутати, які вагаються щодо заборони УПЦ МП.

Зокрема до цієї групи входить голова фракції Давид Арахамія та ще близько 30 обранців партії монобільшості. Крім того, Кошкіна вказує, що у “Слузі народу”, є інша група з 70 депутатів, які “не підписали підтримку законопроєкту щодо заборони УПЦ МП та не мають наміру підтримувати його у другому читанні”.

“Серед них, згідно з оновленим списком підписантів, — Жан Беленюк, Євген Брагар, Максим Бужанський, Данило Гетманцев, Павло Халімон, Георгій Мазурашу, Юрій Корявченков, Сергій Кальченко, Оксана Дмітрієва, Юлія Яцик (днями вийшла з фракції “СН”), Максим Павлюк, Артем Культенко, Наталія Локтіонова, Максим Перебийніс, Маргарита Шол, Павло Якименко тощо”, — заявила Кошкіна.

У Харкові затримано пару, що допомагала ворогу

У Харкові Служба безпеки України та Нацполіція затримали пару, яка займалась шпигунством на користь Росії та незаконним обігом наркотиків. Чоловік і жінка збирали інформацію про місця розташування українських військових та співробітників СБУ і передавали її російським кураторам. Шпигунська діяльність проводилась під виглядом звичайних прогулянок. Пара обирала стратегічно важливі локації, зокрема запасні командні пункти ЗСУ та […]

The post У Харкові затримано пару, що допомагала ворогу first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Кабмін зменшує штат: скорочення торкнулося шести органів виконавчої влади

Кабінет Міністрів України ухвалив постанову про скорочення граничної чисельності працівників шести органів виконавчої влади. Зміни затверджені постановою від 17 січня 2025 року № 52, яка вносить корективи до попередньої постанови від 5 квітня 2014 року № 85, що регулює граничну чисельність працівників у держустановах. Кого торкнулися скорочення? Рішення Кабміну передбачає зменшення кількості працівників у територіальних […]

The post Кабмін зменшує штат: скорочення торкнулося шести органів виконавчої влади first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Експерт: Росія не припиняє авіаудари — це лише частина їхньої психологічної операції

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Зокрема, російські пропагандисти стверджують, що стратегічній авіації наказали “видихнути” і знизити інтенсивність атак. Однак, за словами експерта, такий підхід не має під собою реальних підстав. Він підкреслив, що збільшення кількості польотів російських бомбардувальників свідчить про іншу мету — підготовку нових екіпажів до виконання завдань за призначенням.

“Судячи з офіційних повідомлень Міноборони РФ та інтенсивності польотів стратегічної авіації, ніхто не наказував “видихати”. Це може бути підготовка екіпажів до нових бойових завдань”, — заявив Киричевський.

Інформація про те, що російські війська більше не планують масованих ударів по Україні, на думку експерта, не варта уваги. Ці заяви є частиною пропагандистської кампанії, спрямованої на те, щоб змусити Україну сідати за стіл переговорів. “Росія завжди готова до завдання нових ударів, і питання тільки в тому, коли вони отримають політичний дозвіл на це”, — додав Киричевський.

Керівник Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко також попередив, що подібні заяви не повинні вводити в оману: вони є лише частиною інформаційних маніпуляцій, що мають на меті зменшити увагу до реальних загроз з боку РФ.

За перші п’ять місяців 2025 року Україна витратила з державного бюджету 1,5 трлн грн — на 22,3% більше, ніж за аналогічний період торік. Лише у травні державні касові видатки склали 352,8 млрд грн. Про це свідчать офіційні дані, оприлюднені Державною казначейською службою.

Левова частка загального фонду бюджету — 984,1 млрд грн, або 64% від усіх видатків — пішла на сектор безпеки та оборони. У травні на ці потреби витрачено 218,9 млрд грн.

Це включає як фінансування ЗСУ, так і закупівлю військової техніки, пального, засобів індивідуального захисту, харчування та іншого забезпечення армії.

У структурі економічної класифікації бюджету найбільше коштів держава витратила на:

  • Оплату праці з нарахуваннями — 607,3 млрд грн (39,5% бюджету). У травні на зарплати пішло 132,1 млрд грн. Зростання до минулого року склало 22,9%.

  • Закупівлю товарів і послуг — 213,3 млрд грн (13,9%). Це не лише армія, а й витрати на медицину, охорону правопорядку, комунальні послуги та харчування. Значна частина коштів також спрямована Нацслужбі здоров’я в межах програми медичних гарантій.

  • Соціальне забезпечення — 266,3 млрд грн (17,3%). Цей напрям включає пенсії, допомоги, стипендії, субсидії та трансферти Пенсійному фонду. Зростання — 12,6% у річному вимірі.

  • Субсидії підприємствам — 204,8 млрд грн (13,3%). Гроші йдуть на підтримку армії та фінансування проєктів Фонду розвитку підприємництва.

  • Обслуговування державного боргу — 136,6 млрд грн (8,9%). Видатки на борг зросли на 34,4% — очевидне свідчення фінансового тиску на країну.

  • Трансферти місцевим бюджетам — 73,1 млрд грн (4,7%). Гроші передаються на місцевий рівень — для потреб громад, соціальних програм та інфраструктурних проєктів.

Міністерство фінансів прогнозує, що видатки у другому півріччі залишатимуться на високому рівні — з огляду на воєнні потреби, соціальні зобов’язання та обслуговування боргу.

Останні новини