Понеділок, 2 Березня, 2026

1,5 трильйона за п’ять місяців: куди Україна витрачає гроші з бюджету

Важливі новини

День 2 грудня: народні традиції, історичні постаті та культурна спадщина зимового календаря

Другий день зими в Україні не супроводжується державними святами, проте ця дата має багатий культурний і духовний зміст. Упродовж століть 2 грудня було важливою віхою народного календаря, коли українці спостерігали за природою, звертали увагу на прикмети та дотримувалися домашніх обрядів, що передавалися в родинах як частина зимової традиції. Цей день пов’язували зі зміною природних циклів і наближенням Різдвяного посту, надаючи особливого значення побутовим клопотам і підготовці до зимових робіт.

Культурний вимір дати збагачують і видатні українці, народжені цього дня. Серед них журналіст і політик Тадеуш Рутовський, який залишив помітний слід у суспільному житті; Лев (Лео) Орнштейн — всесвітньо відомий піаніст і композитор, чия творчість стала частиною музичного авангарду XX століття; поет та перекладач Петро Осадчук, що збагатив українську літературу численними поетичними збірками та художніми перекладами; а також Герой України Павло Мазуренко, учасник Революції Гідності, який віддав життя за право країни йти шляхом свободи. Згадка про цих персоналій робить 2 грудня нагадуванням про силу українського духу та різноманітність талантів, що формують національну ідентичність.

Світ цього дня відзначає Міжнародний день за скасування рабства — нагадування про те, що, попри юридичні заборони, сучасні форми експлуатації все ще існують у різних країнах. Також 2 грудня проходить День безпородних собак, який закликає брати тварин з притулків і дарувати їм шанс на дім. Серед інших міжнародних дат — День комп’ютерної грамотності, День модельної залізниці, День інклюзивної освіти, День оладок і День гри в баскетбол.

У церковному календарі за новим стилем сьогодні вшановують пророка Авакума, одного з біблійних провісників, якому приписують передбачення важливих історичних подій. За старим стилем цього дня згадують преподобного Варлаама Києво-Печерського та ікону Божої Матері «Утіха скорботних», до якої звертаються ті, хто пережив утрату.

Народні вірування пов’язували 2 грудня з підготовкою до зими: наші предки стежили за погодою, спостерігали за птахами й намагалися упорядкувати дім перед холодами. Вважалося, що якщо дика качка ще не відлетіла, зима прийде пізно, а ясне небо пророкує морози. Сніг, який випадав цього дня, мав пролежати до весни, а часті зміни вітру обіцяли мінливий грудень. Особливо сприятливим день вважали для дітей: батькам радили приділити їм більше уваги, помолитися за здоров’я та добре майбутнє.

За повір’ями, цього дня добре займатися прибиранням або дрібним ремонтом у домі. Оновлена обстановка, особливо в спальні, нібито приносила гарний настрій і «оновлення щастя». До пророка Авакума зверталися з молитвами про захист дитини від зла й виконання дитячих бажань.

Втім, існували й заборони. 2 грудня не рекомендували шумно веселитися, переїдати чи робити великі покупки. Також уникали далеких поїздок, сварок і згадування старих образ. У народі вірили: хто цього дня лаятиметься, той увесь рік проживе у суперечках.

Розвіддрони обмежують удари ЗСУ по Криму

З початку липня спостерігається помітна зміна у динаміці подій навколо Криму. Зафіксовано зниження інтенсивності певних військових дій у цьому регіоні. Ця тенденція привернула увагу експертів та викликала активні обговорення у військових та політичних колах.

Останню велику тривогу на півострові оголошували минулої п’ятниці. Про збитки жодна зі сторін не повідомляла. За деякими даними, була загроза від авіаракет Storm Shadow.

При цьому в червні інтенсивність ударів була вищою. Тільки за 20-ті числа червня було щонайменше три удари. Два з них було завдано 23 червня ракетами ATACMS – по Севастополю (там де уламки ракети впали на пляж, унаслідок чого загинуло п’ятеро людей) і по району Євпаторії. Ще одна атака була 29 червня.

У липні ж, як бачимо, повідомлялося тільки про одну атаку.

При цьому в понеділок, 8 липня, російські військові заявили, що підбили три пускові установки HIMARS у районі села Клапая Херсонської області. Було опубліковано відео ураження, зняте з дрона.

Україна його автентичності не підтверджувала, як і втрати трьох HIMARS (з яких, до речі, і запускається ATACMS). Але відтоді нових обстрілів Криму не було.

Природно, це не говорить про те, що нових обстрілів не буде найближчим часом. Тим більше, що HIMARS у ЗСУ ще чимало.

Однак, є одна проблема, яка створює загрозу ураження HIMARS, що завдають ударів по Криму.

Йдеться про активізацію останнім часом російських розвіддронів, які масово коригують удари по об’єктах ЗСУ. Зокрема й по пускових установках.

Щоб застосовувати ракети ATACMS по тому ж Севастополю, потрібно підводити HIMARS кудись у район Миколаєва, звідки до цілі буде близько 270 кілометрів. При цьому і над Миколаєвом, і навіть над Одесою російські дрони-розвідники також літають.

Якщо ж росіяни справді вразили HIMARS біля села Клапая на північний захід від Херсона, то це вже приблизно за 12 кілометрів від російських позицій – що покривається не тільки “Іскандером”, а й звичайною артилерією або РСЗВ.

Якщо ж говорити про удар по Кримському мосту, то, щоб його дістати на граничні для ATACMS 300 кілометрів, пускову установку потрібно підігнати в 11-кілометрову зону біля лінії фронту на правому березі Дніпра, але вже десь у районі Нової Каховки.

Це створює високий ризик для установок HIMARS, оскільки російські розвіддрони вкрай активно працюють на десятки кілометрів від лінії фронту.

Залітаючи часто і набагато далі. І, природно, установки для запуску ракет, а також системи ППО, для них пріоритетна мета.

Звісно, це не означає, що ЗСУ відмовляться від ударів по Криму. Напевно вони будуть повторюватися.

Але проблема з розвіддронами змушує українські сили бути обережнішими у використанні HIMARS поблизу лінії фронту. І здійснювати запуск з більшого віддалення. Що позначатиметься як на частоті ударів, так і на їхній дальності. Якщо по західному узбережжю Криму (включно з Севастополем) ще можна, як писали вище, наносити удари з відносно блакитного тилу (хоча і туди російські розвіддрони долітають), то удари по Кримському мосту, для яких установки потрібно підігнати близько до лінії фронту, стають дуже складним завданням.

Та ж проблема і з використанням систем “Петріот” для ударів по російських літаках, які скидають КАБи. Що ближче системи ППО до лінії фронту, то вища загроза їхнього ураження. Тим більше, що прецеденти ударів по “Петріотах” у ближньому тилу вже були.

Офіс Президента не має чіткої стратегії щодо міжнародної політики

Офіс Президента України опинився в ситуації, коли доводиться реагувати на зовнішні об’єкти без чіткої стратегії. Як повідомило наше джерело в ОП, керівник Офісу Андрій Єрмак поки що не може сформувати нову модель міжнародної політики, остання попередня стратегія буде працювати, але вже не дає очікуваних результатів. Війна внесла свої корективи: ситуація на фронті, зміни в міжнародній […]

The post Офіс Президента не має чіткої стратегії щодо міжнародної політики first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

З радістю підготую текст

Яка тема тексту?

Якої довжини має бути заголовок (скільки слів або символів)?

Також перевірка встановила розбіжності щодо грошових активів на банківських рахунках. Окрім цього, у декларації не були зазначені три банківські рахунки, що належать самому посадовцю та його дружині.

Окрему увагу НАЗК звернуло на нерухомість, яка не була відображена у звітності. Йдеться про квартиру площею 75,1 м² у Мукачеві, яка належить дружині, житловий будинок площею 240,8 м² та земельну ділянку площею 1000 м² у Мукачеві, що перебували у власності декларанта до 29 січня 2024 року. Крім того, не задекларовано нежитлове приміщення площею 66,5 м², земельну ділянку площею 514 м² та ще одну квартиру площею 46,7 м² у Мукачеві.

Під час перевірки встановлено також, що в декларації було зазначено неправильну категорію посади. У відповідному полі вказано, що декларант не належить до осіб, які займають відповідальне становище, хоча його посада відноситься до категорії «Б» державної служби.

За висновками НАЗК, виявлені порушення можуть містити ознаки правопорушення, передбаченого частиною другою статті 366-2 Кримінального кодексу України — подання завідомо недостовірних відомостей у декларації. Посадовцю буде надано можливість подати виправлену декларацію, а матеріали перевірки передадуть до правоохоронних органів для подальшої правової оцінки.

Розкрито злочинну групу в Києві: затримані за розкрадання мільйонів на одязі та спорядженні для ТрО

Правоохоронці розкрили складну злочинну схему, спрямовану на списання та незаконну продажу військового майна, призначеного для однієї з бригад територіальної оборони міста. За отриманою інформацією від державного бюро розслідувань, зловмисники вкрали різноманітне військове спорядження та одяг на суму щонайменше 3,6 мільйона гривень. Під час проведення обшуків правоохоронці виявили великі запаси військового майна у складі в одному з київських гаражів, призначених для подальшої продажу через інтернет. Важливо відзначити, що вкрадене майно було позначене бирками від Збройних сил України, які зловмисники видали перед продажем. У злочинній схемі брали участь як військовослужбовці, які організовували списання майна, так і цивільні особи, які його реалізовували. Організатором схеми виявився один з цивільних, що мав вплив на військовослужбовців. Під час спроби продажу частини військового майна на суму понад 2 мільйонів гривень, правоохоронці затримали організатора та ще двох осіб, включаючи військовослужбовця, які намагалися реалізувати майно зі "знижкою" майже 50%. Організатору та учасникам злочинної схеми повідомили про підозру у привласненні військового майна, організованому групою. Усім обвинуваченим висунули звинувачення, передбачені частинами 3 і 5 статті 27, частиною 3 статті 28 та частиною 4 статті 410 Кримінального кодексу України, за що їм загрожує покарання до п’ятнадцяти років позбавлення волі.

У підсумку, правоохоронні органи розкрили серйозну злочинну схему, спрямовану на списання та незаконну продажу військового майна, яке було призначене для бригади територіальної оборони міста. Затримано осіб, які брали участь у цій схемі, включаючи організатора та військовослужбовців, і ними висунуто обвинувачення за відповідними статтями Кримінального кодексу України. Це ще один важливий крок у боротьбі з корупцією та незаконним використанням військового майна, що сприяє збереженню інтегритету та ефективності оборонно-безпекового сектору країни.

За перші п’ять місяців 2025 року Україна витратила з державного бюджету 1,5 трлн грн — на 22,3% більше, ніж за аналогічний період торік. Лише у травні державні касові видатки склали 352,8 млрд грн. Про це свідчать офіційні дані, оприлюднені Державною казначейською службою.

Левова частка загального фонду бюджету — 984,1 млрд грн, або 64% від усіх видатків — пішла на сектор безпеки та оборони. У травні на ці потреби витрачено 218,9 млрд грн.

Це включає як фінансування ЗСУ, так і закупівлю військової техніки, пального, засобів індивідуального захисту, харчування та іншого забезпечення армії.

У структурі економічної класифікації бюджету найбільше коштів держава витратила на:

  • Оплату праці з нарахуваннями — 607,3 млрд грн (39,5% бюджету). У травні на зарплати пішло 132,1 млрд грн. Зростання до минулого року склало 22,9%.

  • Закупівлю товарів і послуг — 213,3 млрд грн (13,9%). Це не лише армія, а й витрати на медицину, охорону правопорядку, комунальні послуги та харчування. Значна частина коштів також спрямована Нацслужбі здоров’я в межах програми медичних гарантій.

  • Соціальне забезпечення — 266,3 млрд грн (17,3%). Цей напрям включає пенсії, допомоги, стипендії, субсидії та трансферти Пенсійному фонду. Зростання — 12,6% у річному вимірі.

  • Субсидії підприємствам — 204,8 млрд грн (13,3%). Гроші йдуть на підтримку армії та фінансування проєктів Фонду розвитку підприємництва.

  • Обслуговування державного боргу — 136,6 млрд грн (8,9%). Видатки на борг зросли на 34,4% — очевидне свідчення фінансового тиску на країну.

  • Трансферти місцевим бюджетам — 73,1 млрд грн (4,7%). Гроші передаються на місцевий рівень — для потреб громад, соціальних програм та інфраструктурних проєктів.

Міністерство фінансів прогнозує, що видатки у другому півріччі залишатимуться на високому рівні — з огляду на воєнні потреби, соціальні зобов’язання та обслуговування боргу.

Останні новини