2024 рік став найплішим у Києві: нові температурні рекорди

Український депутат Верховної Ради, Дмитро Разумков, підкреслив, що новий законопроект про мобілізацію наразі залишається напівдоробленим, містить чимало невирішених аспектів. За його словами, остаточний варіант документа очікується найближчими днями, а комітет намірує довести його до логічного завершення до 10 квітня та представити для розгляду у парламенті. "Комітет відданий процесу вдосконалення законопроекту, додаванням та коригуванням його положень. Ще не всі пропозиції враховані, але наразі відсутні системні зміни або затягування у процесі", — заявив Разумков. Згідно його огляду, у законі залишаються неконституційні пункти, зокрема, щодо блокування рахунків, яке депутати пропонували як захід проти ухиленців від військової служби. "Навіть за січень 2024 року з рахунків громадян було виведено 27,4 мільярда гривень. Це призводить до більшої шкоди для України, ніж на початку російської агресії", — підкреслив Разумков. Він також відзначив, що поправка, що передбачала блокування консульських послуг для громадян, що перебувають за кордоном, призвела до того, що багато з них оновили свої паспорти на 10 років, уникаючи можливості блокування послуг. За словами Разумкова, це може призвести до втрати контакту з цією категорією громадян, які намагатимуться максимально уникнути взаємодії з українськими органами влади. Наразі комітет активно готує порівняльну таблицю для другого читання законопроекту. Голова Верховної Ради, Руслан Стефанчук, висловив сподівання, що на наступному засіданні закон буде внесено до залу для голосування.

Українські депутати продовжують працювати над законопроектом щодо мобілізації, але залишаються невирішені питання щодо його змісту. Зокрема, деякі положення викликають суперечки щодо їх конституційності, такі як блокування рахунків громадян. Депутати також обговорюють можливість блокування консульських послуг для громадян, що перебувають за кордоном, але це може викликати негативні наслідки, такі як втрата контакту з українськими органами влади. Незважаючи на це, комітет планує завершити роботу над законопроектом та представити його для голосування у Верховній Раді найближчим часом.

У контексті непідконтрольного Криму влада Російської Федерації вирішила "націоналізувати" майно ще 110 громадян України, серед яких видатна українська співачка Джамала та колишній прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк. Ця звістка стала приводом для серйозного обурення та засудження з боку української громадськості та політичного співтовариства. Глибоко заслухані у громадському просторі, подібні дії ставлять під великий сумнів засади справедливості та міжнародного права. Вони свідчать про систематичне порушення прав людини і прагнення підтримати існуючий стан справ, що міжнародно не визнаний.

Про це заявив “глава кримського парламенту” Володимир Константинов російському пропагандистському агентству “РІА Новости”.

За його словами, активами експрем’єра, які потрапили під націоналізацію, стали навчальний корпус, гараж та велика земельна ділянка в Ялті.

Власністю в Криму Джамали окупанти назвали рухоме та нерухоме майно, а також дві земельні ділянки та житлову будівлю в Алушті, які були оформлені на її родичів.

Костянтинов додав, що активи Джамали та Яценюка потрапили до списку зі 110 об’єктів, що підлягають націоналізації в окупованому Криму. Йдеться про майно на південному березі Криму, у Ленінському районі, Феодосії, Керчі, Євпаторії, Сімферополі та Сімферопольському районі. Серед них — активи сім’ї екснародної депутатки України Лідії Котеляк, компанії “Ялтинська кіностудія” та холдингової компанії “Київміськбуд”.

Раніше російська влада Криму стверджувала, що виручила від продажу “націоналізованого” майна українських громадян у Криму 1,7 мільярда російських рублів.

29 грудня 2023 року голова російського парламенту Криму Володимир Константинов заявив про “націоналізацію” 2600 об’єктів рухомого та нерухомого майна громадян України у Криму. Зокрема, до цього переліку увійшли активи бізнесмена Ігоря Коломойського, будинок Меджлісу кримськотатарського народу та квартира дружини президента України Олени Зеленської.

За наявною інформацією, жінка, яка працювала нянею, звинувачується у неприпустимих діях щодо 4-річної дівчинки, яка перебувала під її наглядом. Ситуація набула широкого розголосу після того, як відеозапис події з'явився в мережі інтернет, викликавши хвилю обурення серед користувачів соціальних мереж та громадськості в цілому.

Як зазначають експерти Gradus Research, публікуючи результати дослідження, 64% мігрантів з України не адаптувалися до життя в інших країнах і мають намір в підсумку повернутися додому.

За результатами опитування, найбільше бажання повернутися в Україну висловлюють мігранти, які віддалено працюють на український бізнес – 70%. Так само найбільше бажання висловлюють щодо повернення в Україну ті мігранти, які є тимчасово непрацевлаштованими – 68%.

Частково на бажання повернутися в Україну впливає досвід агресивної поведінки громадян інших країн щодо мігрантів. Щонайменше 23% опитаних повідомили, що вони мали відповідний негативний досвід.Водночас не менше 60% опитаних до цього часу вважають, що перебування за кордоном гарантує їм особисту безпеку. 65% відчувають безпеку дітей у таких умовах проживання. Відповідно почуття безпеки за себе чи за власну дитину є одним з ключових факторів, що стримують від повернення.

Ще один важливий показник в опитуванні – відсоток тих, хто може назвати час або вказати на приблизний термін свого повернення. Наразі більше ніж половина – 62% – не можуть вказати, коли вони зможуть повернутися додому.

36% опитаних мігрантів вважають, що вагомим фактором, який впливатиме на їх рішення, буде наявність реальної фінансової підтримки в момент переселення додому. Для трохи меншої кількості опитаних – 33% – важливим є насамперед отримання чи можливість облаштувати для себе житло на території України, де є високий рівень безпеки. 27% респондентів вважають, що мають намір одразу повернутися додому, якщо буде належним чином посилена протиповітряна оборона в країні.

Опитування проведене Gradus Research методом анкетування в мобільному додатку/онлайн-платформі Gradus. Вибірка відображає структуру населення міст з кількістю мешканців понад 50 тисяч у віці 18-60 років за статтю, віком, розміром населеного пункту та регіоном, за виключенням тимчасово окупованих територій та територій ведення активних бойових дій. Період проведення поля: 17-22 травня 2024 року. Розмір вибірки: 656 респондентів.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Один із представників українських силових структур в інтерв’ю журналу порівняв обмеження, накладені на комунікацію з Зеленським, з його перебуванням у “сауні”, натякаючи на те, що в умовах війни він отримує вкрай підібрані, оптимістичні дані, які не відображають всієї тяжкості ситуації на передовій.

«Справа навіть не в тому, що його (Зеленського) тримають у теплій ванні. Його тримають у сауні», — сказало джерело The Economist, підкреслюючи, що президенту та громадськості не дозволяють знати всю правду про складну ситуацію на фронті, щоб уникнути розладу в тилу.

Ці заяви супроводжуються інформацією про плани російських військ почати новий наступ у Запорізькій області, яку раніше повідомляли джерела в Головному управлінні розвідки України (ГУР). Це ставить під сумнів здатність української армії своєчасно відреагувати на нові загрози, оскільки засоби зв’язку та обміну інформацією між військовими та вищим керівництвом виглядають значно більш обмеженими, ніж вважалося раніше.

Очевидно, що бажання не викликати паніку серед населення є важливим фактором для військових стратегій, однак це також ставить під питання рівень довіри до інформації, яку отримує не лише президент, але й весь український народ. Подібні інсайди свідчать про складність ситуації на фронті, де ризик перебільшення або заниження даних може мати непередбачувані наслідки для майбутніх бойових операцій.