2025 — рік Зеленої Дерев’яної Змії: що він принесе і як його правильно зустріти

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

На перший погляд, інвестиції у військові облігації в складні для країни часи є зваженим рішенням, враховуючи той факт, що до цього закликають Міністерство фінансів та Міністерство цифрової трансформації. Та за даними політолога Валентина Гладких, Порошенко вкладає у цінні папери не власні кошти, а гроші своїх благодійних організацій, куди українці донатять на військову допомогу.

Благодійні організації не можуть заробляти гроші на добровільних внесках, а купівля ОВДП за народні пожертви і отримання за це відсотку – це і є – заробляння грошей, що напряму суперечить статутним вимогам фондів.

Водночас, виявляється, що не один, а відразу 3 благодійних фонди збирають народні гроші: це ГО “Солідарна справа громад”, Всеукраїнська благодійна організація “Благодійний фонд Порошенка” та Благодійна організація “Благодійний фонд “РОШЕН””.

Згідно з податковою звітністю ГО “Солідарна справа громад” у 2022 році отримало 152,2 млн грн, а у 23-му – 203,7 млн грн прибутку. “Фонд Порошенка” 203,9 та 357,6 млн грн відповідно. А “Фонд “РОШЕН” – 366, 7 та 516,43 млн грн.

Як писали у грудні 2023 року ЗМІ, Фонд Порошенка та ГО “Солідарна справа громад” впродовж двох років спрямували на потреби військових понад 4 млрд грн. Однак, навіть якщо просумувати загальну суму прибутку усіх трьох фондів впродовж двох років, то вона складатиме близько 1,8 млрд грн.

Першим на операції із ОВДП звернув увагу ще майже рік тому експерт Валентин Гладких. Згідно з підрахунками, майже 156 млн грн у цінних паперах дозволять політику за майже два роки (22 місяці) отримати 32% прибутку, що становить близько 50 млн грн. Щобільше — цей прибуток також не обкладатиметься податком.

“У платіжці зазначено, що купує облігації “Благодійний фонд Порошенка”. Це фонд, куди українці донатять Порошенку на ЗСУ. Це в тому числі гроші українців на мавіки, рації та інші речі для фронту, а не на заробіток Петру Олексійовичу. Але він їх вирішив прокрутити з користю для гаманця”, — писав Гладких у своєму Telegram-каналі.

Згідно зі Статутом “Благодійний фонд Порошенка” має право організовувати збори благодійних пожертв, допомоги, внесків та іншого майна для виконання статутних завдань, а також здійснювати господарську діяльність без мети отримання прибутку.

Водночас п. 6.5. Статуту передбачено, що фонд повинен використовувати благодійні внески юридичних і фізичних осіб тільки згідно з призначенням, обумовленим особою, яка зробила цей внесок. Піарники Порошенка на початку року активно повідомляли, що він не просто “проінвестував 156 млн грн у військові облігації”, а “підставив плече” державі у складні часи.

Усі платежі й придбання цінних паперів фонди Порошенка здійснюють через “Міжнародний інвестиційний банк”. Лише за розрахунково-касове обслуговування зазначеної операції у банку він отримав близько 1,5 млн грн доходу у вигляді комісії. Тобто фактично політик отримує подвійний заробіток завдяки такій схемі.

“Благодійність”, яку Петро Порошенко намагається представити українцям як допомогу державі та Збройним силам, виявляється способом заробітку. Адже благодійні фонди є неприбутковими організаціями, а тому не можуть заробляти кошти, водночас через них Порошенко купує ОВДП, що є інвестицією, отримуючи значний прибуток навіть під час здійснення платежів.

А це вже питання кримінальної відповідальності: згідно з ч.3 ст. 201-2 Кримінального кодексу України, використання благодійних пожертв з метою отримання прибутку під час воєнного стану караються позбавленням волі на строк від п’яти до семи років з конфіскацією майна.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Про це заявив міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський після зустрічі з міністром закордонних справ України Андрієм Сибігою, повідомляє агентство РАР.

«Кожна сім’я має право гідно вшановувати пам’ять своїх предків, і в рамках спільної українсько-польської робочої групи під егідою міністерств культури обох країн ми працюємо над практичними механізмами проведення пошуково-ексгумаційних робіт», – заявив, зі свого боку, очільник українського МЗС.

Раніше повідомлялося, що Польща має намір зробити вирішення «волинського» питання однією з умов української євроінтеграції.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

В інтерв’ю для Intelligencer Кофман зазначив, що, попри тиск, який Росія чинить на Україну, її сили зазнають значного виснаження та стикаються з серйозними обмеженнями. “Ймовірно, перевага Росії на полі бою почне зменшуватися, коли ми наближаємося до зими, і далі, до 2025 року”, — заявив Кофман, старший науковий співробітник Фонду Карнегі, що спеціалізується на питаннях Росії.

Попри це, Кофман підкреслив, що Росія найближчим часом не залишиться без ресурсів, проте темпи її наступальних операцій суттєво сповільняться. Це може дати Україні надію, адже російське просування на сході залишається повільним і супроводжується великими втратами живої сили та техніки.

Однією з причин цього є те, що Росія дедалі більше покладається на застарілу радянську техніку, запаси якої обмежені. “Росія використовує залишки своєї радянської спадщини, але темпи виробництва нової техніки не відповідають втратам на полі бою”, — сказав Кофман. Це змушує російські війська змінювати тактику, щоб мінімізувати втрати, але водночас ускладнює досягнення значущих проривів.

Крім того, Росія стикається з проблемами у вербуванні нових солдатів. Високі бонуси, які Кремль пропонує новобранцям, свідчать про напруженість у цьому питанні. Наприклад, у липні Росія рекламувала виплати, співмірні з американськими військовими зарплатами, що є аномальним на тлі середньої зарплати в країні.

Британська розвідка також повідомила про високий рівень російських втрат, підраховуючи, що взимку Росія втрачатиме до 1000 солдатів на день. Попри активність на сході, ситуація залишається складною для російських військ.

Бойові дії мають серйозні наслідки не лише для ситуації на фронті, але й для російської економіки. Бюджет країни значною мірою спрямований на військові витрати, що становлять близько 40% від загальних видатків. Хоча економіка Росії показала зростання у 2023 році, довготривалі перспективи залишаються непевними. Деякі аналітики вважають, що у разі сповільнення виробництва оборонний сектор більше не зможе підтримувати економіку, що може призвести до рецесії.

Тим часом Україна розвиває власне оборонне виробництво, створюючи ракети, артилерію та безпілотники, що допомагає протистояти російському тиску на фронті.

Український шеф-кухар та ресторатор Євген Клопотенко повідомив про те, що йому відмовили у відкритті ресторану української кухні в Японії, пояснюючи це тим, що японці вважають борщ російською стравою. Цю інформацію він оприлюднив у своєму фейсбук-пості. У своєму коментарі посол України в Японії, Сергій Корсунський, відреагував на цю ситуацію, зазначивши, що відкрито вже кілька ресторанів української кухні в Японії, де подають борщ, і проводяться фестивалі борщу, що свідчить про популярність української кухні серед японців. Посол також вважає, що думка одного японця, який відмовив Євгену Клопотенку, є необґрунтованою, оскільки ця ситуація не відображає загального ставлення японців до української кухні.

Українська книга "Україна. Їжа та історія", яка продається в Японії, отримала значну кількість позитивних відгуків, вказала авторка. У книзі, яка доступна японською мовою, представлено шість різних видів борщу. Вона зазначила, що проблема може полягати у заголовках, які часто намагаються підсилити ефект. Японський журналіст, дипломат і письменник Такаші Хірано, що давно проживає в Україні, порадив не узагальнювати враження про борщ за однією ситуацією. Він зазначив, що думка одного японця, що відмовив Євгену Клопотенку, не може бути представницькою для всіх. Хірано зауважив, що багато японців тепер усвідомлюють, що борщ є українською стравою, і цю інформацію активно поширюють серед інших. Інциденти, подібні до того, про який розповідає Євген Клопотенко, можуть бути результатом несправедливих узагальнень і неправильного сприйняття української культури.

У світі кулінарних дискусій неабиякою популярністю користується український борщ, але ця популярність часто стає об'єктом спорів і непорозумінь. Згадують його і в політичних виступах, і в кулінарних рейтингах, що лише підсилює цікавість до цієї страви.

Справжню хвилю розмов підняла заява МЗС Росії про борщ як символ російської кухні, що викликало активні реакції з боку українських користувачів соцмереж. Виявляється, борщ – це не лише смачна страва, а й політичний символ, що зумовлює виникнення справжніх гарячих дискусій.

Україна вирішила офіційно відстояти свої права на цю страву, включивши подібну ініціативу до кампанії щодо включення культурної спадщини в список ЮНЕСКО. Зараз український борщ став предметом не лише гастрономічних вражень, а й політичних дебатів, що ще раз підтверджує його значення в українській культурі та національній ідентичності.

У рамках акції на захист українського борщу активно діяв Євген Клопотенко, який з великим захопленням збирав рецепти цієї культової страви з усіх куточків України. Його зацікавленість у борщі не обмежувалася лише його приготуванням, він також досліджував історичний та культурний контекст цієї страви, щоб зрозуміти, як вона вплетена в українську спадщину та національну ідентичність. Його зусилля спрямовані на популяризацію та збереження української кулінарної традиції, щоб кожен міг насолодитися смаком та історією цієї унікальної страви.

Український борщ став предметом уваги не лише у кулінарному світі, а й на політичній арені через спроби приписати його до російської кухні. Це свідчить про важливість культурної спадщини для національної ідентичності. Активна реакція громадськості та захисників української кухні, таких як Євген Клопотенко, свідчить про глибоке значення цих кулінарних традицій для українського народу. Такі акції та заходи спрямовані на збереження та популяризацію української культури в усьому світі, що є важливим аспектом у зміцненні національної свідомості та самоідентифікації українського суспільства.

Генеральний директор енергетичної компанії ДТЕК, Дмитро Сахарук, висловив занепокоєння з приводу загострення енергетичної кризи в Україні, називаючи однією з основних причин дефіцит ракет у системі протиповітряної оборони. За його словами, на кожну українську ракету припадає 5-6 російських, що значно ускладнює захист країни від можливих атак.

Дмитро Сахарук також зазначив, що ситуація з постачанням ракет є критичною і потребує негайного вирішення. Відсутність достатньої кількості оборонних ресурсів створює вразливість для української інфраструктури, що особливо небезпечно в умовах постійних загроз.

Керівник ДТЕК підкреслив, що вирішення цієї проблеми вимагає не лише національних зусиль, але й підтримки з боку міжнародної спільноти. "Нам потрібна допомога наших партнерів для забезпечення стабільності та безпеки нашої енергетичної системи," — зазначив Сахарук.

Він також наголосив на необхідності підвищення ефективності системи протиповітряної оборони та зміцнення співпраці з міжнародними партнерами для забезпечення необхідних ресурсів. Тільки спільними зусиллями можна досягти достатнього рівня захисту та забезпечити енергетичну стабільність в Україні.

Таким чином, ситуація з дефіцитом ракет у протиповітряній обороні залишається однією з ключових проблем, які потребують негайного вирішення для забезпечення безпеки та стабільності енергетичної системи України.

“Якщо ми запустимо 10 ракет, нам знадобиться принаймні 12 ракет у наявній системі ППО… Тому, навіть якщо ми почнемо відновлюватися і ремонтувати, ми не зможемо ефективно захистити відновлені блоки”, — підкреслив він.

Сахарук також висловив критику уряду за недостатнє фінансування приватного сектора та неефективне управління, що призвело до загострення ситуації. Він зауважив, що український приватний сектор практично прирівнюється до нуля через відсутність капіталу і підтримки.

“Для відновлення одного гігавату енергії потрібно близько 1 мільярда доларів, незалежно від джерел енергії”, — зазначив він.

Сахарук закликав до негайного відновлення енергетичних потужностей до початку зими та вважає необхідним розгортання нових генеруючих потужностей для забезпечення стабільної роботи енергосистеми.