Четвер, 5 Березня, 2026

2500 років безперервної історії: перлина Півдня України визнана ЮНЕСКО

Важливі новини

В Одесі та Кривому Розі правоохоронці розслідують корупційні схеми за участю посадовців

В Україні триває розслідування масштабних корупційних схем, пов’язаних з розкраданням бюджетних коштів та зловживанням службовим становищем на різних рівнях влади. У поле зору правоохоронців потрапили посадовці з Одеської та Дніпропетровської областей. У ході слідства було встановлено, що голова Одеської обласної державної адміністрації Олег Кіпер, очільник Вигоднянської громади Андрій Рибачок та начальниця управління освіти, культури, молоді […]

Законопроєкт №8369: Штрафи за використання літніх шин у зимовий період можуть стати реальністю

Верховна Рада України розглядає законопроєкт №8369, який має на меті покращити безпеку на дорогах у зимовий період. Згідно з новими змінами, водії, котрі під час холодної пори року використовують літню гуму, можуть бути оштрафовані. У документі чітко зазначається, що зимовий період триватиме з 1 листопада по 31 березня, і саме в цей час водії будуть зобов’язані використовувати шини, які відповідають вимогам для зимового сезону.

Наразі ситуація на дорогах залишається проблемною через відсутність відповідних санкцій для тих, хто нехтує безпекою. В Україні досі не існує чіткої норми, яка б дозволяла поліції штрафувати водіїв, що експлуатують літні шини взимку. Така недбалість з боку водіїв може призвести до серйозних наслідків, адже використання гумових покришок, не призначених для низьких температур, значно підвищує ризик ДТП. Це не тільки небезпечно для самих водіїв, але й для інших учасників дорожнього руху.

Інспектор Патрульної поліції Київщини Валерій зауважив, що літня гума на слизькій дорозі може призвести до заносу автомобіля навіть на швидкості 40-50 км/год. Він також наголосив, що в багатьох країнах ЄС існує відповідальність за використання шин не за сезоном. Наприклад, у Німеччині за таке порушення водієві загрожує штраф до 1200 євро.

Законопроєкт №8369 внесено до порядку денного 14-ї сесії парламенту, і після його ухвалення українські водії зобов’язані будуть змінювати гуму на зимову або ризикувати штрафом.

Місце Поворозника в команді Кличка може зайняти його протеже Володимир Репік

За інформацією наших джерел, Першим заступником Віталія Кличка замість Миколи Поворозника може стати директор Департаменту фінансів КМДА Володимир Репік. Директор Департаменту фінансів КМДА Володимир Репік раніше був підконтрольний Миколі Поворознику та вважався “його людиною”. Після гучного корупційного скандалу та відкритої кримінальної справи, Микола Поворозник був вимушений повністю “лягти під Офіс”, що допомогло у вирішенні його […]

Події та традиції 11 грудня: церковні спогади, світові ініціативи та українські звичаї

Четвер 11 грудня позначений поєднанням церковних вшанувань, міжнародних дат та давніх народних прикмет, що відображають культурну багатошаровість цього дня. У православній традиції дата присвячена пам’яті київського подвижника, чиє життя стало прикладом духовної стійкості та служіння ближнім. За церковним календарем це час для молитви, рівноваги та внутрішнього зосередження.

У світовому контексті 11 грудня супроводжується низкою важливих ініціатив, пов’язаних із захистом довкілля, збереженням культурної спадщини та підтримкою різних соціальних груп. Міжнародні організації використовують цю дату, щоб привернути увагу до потреб планети та людей, для яких екологічні проблеми й глобальні зміни стали реальністю повсякденного життя. У багатьох країнах проходять тематичні конференції, інформаційні кампанії та освітні заходи, спрямовані на формування відповідального ставлення до природи та спадщини людства.

У світі 11 грудня відзначають Міжнародний день танго — танцю, який поєднує стриманість, драматизм і пристрасть. У багатьох країнах проходять майстер-класи, фестивалі та змагання, присвячені аргентинському культурному феномену. Медичні установи проводять Міжнародний день хворих на бронхіальну астму, спрямований на підвищення обізнаності про цю хворобу. Своє місце у календарі має й екологічна дата — Всесвітній день гір, покликаний привернути увагу до збереження гірських екосистем. Для українців це символічний привід згадати про Карпати та можливість єднання з природою. Також 11 грудня вшановують День заснування ЮНІСЕФ — міжнародної організації, яка вже багато років підтримує дітей у всьому світі, зокрема українських родин, постраждалих від війни.

У церковному календарі за новим стилем сьогодні вшановують преподобного Никона Печерського, якого також називають Никоном Сухим. Він відомий своєю відмовою від багатства та відданістю подвижницькому життю в Києво-Печерській лаврі. За старим стилем, який перестав використовуватися в Україні після 2023 року, цього дня згадували мучеників Іринарха, Василія, Стефана Нового та інших святих.

Українська народна традиція пов’язує 11 грудня з низкою прикмет, що дозволяють передбачити майбутнє літо. Вважалося, що чим холодніший день, тим спекотнішим буде червень; якщо йде дощ, то в липні річки можуть розлитися; рясний сніг обіцяв добрий серпневий урожай; а відсутність заморозків у цей час натякала на теплу новорічну ніч. На честь святого Никона люди молилися про матеріальне благополуччя, мир у родині та допомогу у складних життєвих ситуаціях. Серед народних обрядів особливе місце займав ритуал «на дитяче щастя» — батьки запалювали свічку, загадували бажання для своєї дитини та чекали, доки вогонь догорить.

Цей день мав і свої заборони. Найважливішою вважалася заборона на сварки: за повір’ями, конфлікти сьогодні могли відібрати щастя на весь наступний рік. Не можна було ображати дітей і тварин, використовувати гострі предмети без потреби чи ризикувати. Невдалим вважався і вихід на риболовлю — улову в цей день не чекали.

11 грудня поєднує культурні, духовні й народні сенси, нагадуючи про цінність пам’яті, важливість екологічної свідомості та необхідність берегти добрі стосунки в родині й громаді.

Кремль може піти на поступки Трампу, розглядається “перемир’я в повітрі”

Як повідомляють наші джерела в ОП, домовленість про заключення угоди про “Повітряне перемир’я”,  яке передбачає “припинення вогню в повітрі, але не на землі”  на даний момент не досягнута. За інформацією джерела, “припинення вогню в повітрі не передбачається як мінімум до понеділка, хоча така можливість розглядається, а до обговорення питання може долучитися Кіт Келлог”. Нагадаємо, раніше […]

Коли мова заходить про найстаріші міста України, більшість одразу згадують Київ чи Львів. Але одне з найдавніших постійно заселених міст не лише в Україні, а й у Європі — Білгород-Дністровський. Його історія налічує понад два з половиною тисячоліття, а античні руїни досі зберігають пам’ять про минулі цивілізації.

Від грецької Тіри до українського Білгорода

Історія міста починається ще у 498 році до нашої ери, коли грецькі колоністи заснували тут поселення Тіра на березі Дністровського лиману. Завдяки вигідному географічному розташуванню місто швидко перетворилося на торговий центр Північного Причорномор’я. У різні часи воно мало назви Белград, Акерман, Аспрокастро — залежно від панівної імперії. Але попри зміну назв і правителів, місто ніколи не втрачало свого значення.

Фортеця, що пережила століття

Найвідомішим символом Білгорода-Дністровського є Аккерманська фортеця — одна з найбільших середньовічних оборонних споруд Східної Європи. Її мури, довжиною понад 2,5 км і площею понад 9 гектарів, будувалися в кілька етапів — греками, генуезцями, молдаванами, османами. Фортеця була ключовим пунктом оборони на шляху до чорноморських портів.

Місто-музей під відкритим небом

На цій землі залишили слід безліч народів: греки, римляни, скіфи, слов’яни, генуезці, турки, молдавани. Кожна епоха залишила по собі культурні та архітектурні свідчення — від античних колон до мусульманських мечетей. Сьогодні це місто — справжній музей під відкритим небом, який зберігає багатошарову спадщину.

Благословенний клімат і вигідна локація

М’який субтропічний клімат, родючі землі та зручне розташування біля Дністровського лиману зробили регіон привабливим для торгівлі. Ріка Дністер була ключовою артерією, що з’єднувала внутрішні області з Чорним морем, а отже — і з усім Середземномор’ям.

ЮНЕСКО та визнання історичної ваги

У 1999 році Білгород-Дністровський відзначив свій 2500-річний ювілей. Тоді ж ЮНЕСКО офіційно визнала його одним з найдавніших постійно заселених міст Європи. Нині це невелике місто Одеської області, але його внесок у розвиток цивілізації — беззаперечний і глибоко символічний.

Останні новини