6 лютого — день пам’яті преподобного Вукола, єпископа Смирнського

Європейські лідери продовжують заявляти про непохитну солідарність з Україною, однак за цією публічною риторикою дедалі чіткіше проступає брак спільної та довгострокової стратегії завершення війни. Аналітики наголошують: без активного залучення Сполучених Штатів, зокрема у сфері економічного та політичного тиску на Росію, європейські держави залишаються обмеженими у можливостях вплинути на розвиток подій. На тлі непередбачуваної позиції президента США Дональда Трампа це породжує занепокоєння щодо майбутніх рішень, які визначатимуть траєкторію міжнародної підтримки України.

За інформацією The New York Times, європейські урядовці дедалі наполегливіше говорять про необхідність створення надійної системи безпекових гарантій для України, яка стане ключовою умовою будь-яких потенційних переговорів. Саме гарантії розглядаються ними як аргумент, здатний забезпечити Києву впевненість у майбутньому та дозволити розглядати складні дипломатичні формули, які раніше вважалися неприйнятними.

Дискусії ускладнює й позиція російського президента Володимира Путіна, який категорично відкидає можливість присутності військ НАТО в Україні навіть у післявоєнному періоді. Це робить багато європейських планів майже нереалістичними.

На тлі цього європейські лідери намагаються знайти підхід до Трампа і схилити його до більш зваженої лінії щодо Києва. Видання зазначає, що в ЄС обговорюють ідею зустрічі представників України, Європи та США, аби виробити спільну мирну пропозицію, яку в майбутньому буде представлено Москві. Президент України Володимир Зеленський раніше заявляв, що Київ може передати свій оновлений план миру Вашингтону вже 10 грудня.

Попри дипломатичні зусилля, в Європі визнають: союзники мають готуватися до сценарію, за якого їм доведеться воювати й стримувати Росію самостійно. Високопоставлені чиновники НАТО уважно спостерігають за поступовим виведенням американських військових із Європи. Хоча у регіоні залишається близько 79 тисяч солдатів США, європейські армії не можуть швидко замінити ключові можливості американського війська — від супутникової розвідки до систем управління та дальньої високоточної зброї.

Представники європейських країн визнають, що слабкість оборонної промисловості також залишається критичним викликом. Для масштабного нарощування виробництва зброї знадобляться роки. Аналітики Кільського інституту світової економіки підрахували, що Росія щомісяця виробляє близько 150 танків, 550 бойових машин піхоти, понад сотню дронів Lancet та десятки артилерійських систем. Жодна європейська держава сьогодні не наблизилась до таких темпів.

У коментарі NYT директорка з Північної Європи Атлантичної ради Анна Вісландер наголосила, що Україна є ключовим бар’єром, який стримує Росію від подальшої агресії. Вона зазначила, що Європа має або піти на більші ризики зараз, або заплатити значно вищу ціну в майбутньому.

Видання підсумовує: Європейський союз сьогодні стоїть перед стратегічним викликом — як захищати Україну і власну безпеку, якщо США зменшать свою роль у війні.

У Кропивницькому правоохоронці викрили діяльність псевдогромадської організації «МАН», яка формально існувала лише на папері, але використовувалася для масштабної схеми продажу фальшивих документів. Структура, створена на початку повномасштабної війни, обіцяла своїм «членам» захист від мобілізації, пропонуючи пластикові посвідчення, шеврони та довідки з печатками, що нібито надавали особливий статус і гарантували недоторканність.

Вартість таких «послуг» коливалася від 20 до 80 тисяч гривень. Організатори створювали для людей враження повної безпеки, переконуючи їх, що документи захистять від перевірок та візитів до територіальних центрів комплектування. Клієнтів шукали активно, зокрема через неформальні канали та особисті контакти, орієнтуючись на тих, хто найбільше боявся мобілізації та шукав будь-які способи її уникнути.

27 лютого 2024 року правоохоронці провели обшуки в офісі ГО «МАН». Було вилучено численні фальшиві посвідчення, шеврони та списки членів «батальйону Туран». Слідчі встановили, що організатори діяли системно, наживаючись на страху військовозобов’язаних і перешкоджаючи законній діяльності Збройних Сил України.

Кіровський районний суд міста Кропивницький визнав організатора винним у перешкоджанні законній діяльності ЗСУ та засудив його до п’яти років позбавлення волі. Його співучасник, ветеран війни, визнав провину і співпрацював зі слідством, тому отримав три роки випробувального строку.

Ця справа демонструє, як війна створює умови для шахрайства: страх мобілізації стає товаром, а довіра – валютою, яку можна легко знецінити. Фальшиві «броні» не лише не давали юридичного захисту, а й підривали довіру до справжніх волонтерів та армії.

Перед великим масштабним вторгненням російських військ, Україна опинилася у складній ситуації, маючи лише один екземпляр самохідної артилерійської установки "Богдана". Проте ефективність цієї техніки була випробувана на власній шкірі навіть російськими окупантами, коли українські Збройні Сили змогли використати її для звільнення острова Зміїний, переміщаючи її від Харківщини до Херсонщини. Самі російські війська спочатку не уявляли, що артилерія може мати такий далекий зasiяг. Здатна стріляти на відстань до 60 кілометрів, "Богдана" вже виготовляється в Україні в кількості вісім одиниць щомісяця.

За даними The New York Times про розвиток українського військово-промислового комплексу, цього року Україна планує витратити понад $1,3 мільярда на розробку нових зразків зброї та понад $6 мільярдів на їх закупівлю. Вже налагоджено виробництво 155-міліметрових артилерійських снарядів, необхідних для застосування українськими Збройними Силами. Незважаючи на постійні російські обстріли та втрату частини спеціалістів і технологій, Україна змогла збільшити виробництво зброї в кілька разів за рік. Деякі розробки навіть перевищують за якістю російські аналоги.

Проте питання про те, чи вистачить цього росту для перемоги у війні, залишається відкритим. Створення спільних підприємств з європейськими та американськими виробниками є оптимальним вихідом з ситуації. Процес такого співробітництва вже розпочався: в Україні будують свої майданчики британська BAE Systems та турецька Baykar. Планується почати виробництво німецького гіганта Rheinmetall. Навіть представники американських виробників, незважаючи на тимчасову паузу у наданні допомоги Україні, виявили інтерес до співпраці.

До тих пір, поки спільне виробництво не запрацює на повну потужність, західні виробники спрямовують свою увагу на ремонт техніки, яку Україна вже отримала від союзників. Усі ці заводи розташовані на заході України і захищені засобами протиповітряної оборони.

Головнокомандувач Збройних Сил України, генерал Олександр Сирський, висловлює переконання, що з плином часу Україна зможе самостійно забезпечити свої потреби у зброї, включаючи і снаряди. Він підкреслює, що розвиток українського військово-промислового комплексу дозволить країні стати самодостатньою в цьому аспекті. Олександр Камишін, колишній генеральний директор “Укрзалізниці”, також додає, що країни НАТО повинні уважно спостерігати за українськими зразками зброї та розглядати можливість закупівлі частини виготовленої українською промисловістю продукції, оскільки вона вже демонструє високі технічні характеристики та якість, що перевищують потреби Збройних Сил України.

Однак, Камишін відзначає, що щоденно отримує звіти про критичні проблеми на українських збройних заводах. Ці проблеми включають роботу у непридатних для цього приміщеннях та виробничі лінії, які ламаються без видимих причин. Це викликає серйозні турботи щодо стабільності та ефективності виробництва військової техніки. Вирішення цих проблем вимагатиме комплексного підходу та інвестицій у модернізацію та покращення виробничих процесів.

Збільшення виробництва та підвищення якості української військової техніки є важливими завданнями для національної безпеки та обороноздатності країни. Розвиток військово-промислового комплексу сприятиме зміцненню оборонного потенціалу України та забезпечить надійний захист національних інтересів в умовах геополітичних викликів та загроз.

Україна має потенціал стати самодостатньою у виробництві зброї, включаючи снаряди, з часом. Розвиток військово-промислового комплексу країни вже сьогодні перевищує потреби Збройних Сил України, а це відкриває можливості для експорту та співпраці з країнами НАТО. Однак, проблеми на українських збройних заводах, зокрема недоліки у виробничих процесах, вимагають негайного вирішення для підтримки стабільного та ефективного виробництва військової техніки. Розвиток військового сектору сприятиме зміцненню обороноздатності країни та захисту національних інтересів в умовах сучасних геополітичних викликів.

Дослідники з Корейського інституту передових наук і технологій (KAIST) представили інноваційний медичний спрей, здатний за лічені секунди зупиняти кровотечу та прискорювати загоєння ран. Розробка вже привернула увагу фахівців як перспективне рішення для лікування порізів, травм і ушкоджень, зокрема в умовах невідкладної допомоги, коли швидкість має вирішальне значення.

Принцип дії нового засобу базується на використанні спеціального гемостатичного порошку. Після розпилення на кровоточиву поверхню активні компоненти миттєво взаємодіють із кров’ю, утворюючи захисний бар’єр. Цей шар не лише блокує подальшу втрату крові, а й створює оптимальне середовище для початку регенерації тканин, зменшуючи ризик ускладнень.

Кандидат наук Кюсун Парк зазначив, що спрей може рятувати життя як у цивільній медицині, так і на полі бою. За словами розробників, засіб планують використовувати для надання першої допомоги солдатам, а також у зонах катастроф, дорожньо-транспортних пригодах та екстреній медицині.

Дослідницьку групу очолювали професори Стів Парк та Санйон Джон. Новий спрей вже протестували в складних умовах та за різної погоди і температури. Вчені впевнені, що технологія, завдяки простоті застосування та транспортування, може значно покращити швидкість надання допомоги та зменшити втрати життя.