Українців закликають долучатися до нових груп ППО у складі добровольчих формувань

Законопроєкт пропонує певні зміни у підході до розгляду справ, пов'язаних з корупційними правопорушеннями. Він передбачає альтернативні механізми вирішення таких справ за певних умов, включаючи відшкодування завданої шкоди та сплату штрафу.

Журналісти з’ясували, що іспанська фірма Bilderberg Consulting Financiero, якою володіє син Гладковського – Михайло, у квітні 2022-го року придбала земельну ділянку в елітному поселенні La Zagaleta у провінції Малага на південному узбережжі Іспанії.

Згідно з оголошеннями, ціна за ділянку аналогічною площею з проєктуванням вілли може сягати 2,5 млн євро. Ще близько 4,5 млн євро може коштувати саме будівництво.

На супутникових знімках видно, що на території тривають роботи зі зведення будівлі – стоїть будівельний кран та фундамент майбутнього маєтку. Імовірно, це буде кількарівнева вілла. Журналісти, судячи з фото з супутника, припускають, що будівельні роботи почалися у червні 2022 року.

У 2016 році “Схеми” розповідали, що Гладковський-старший має іншу віллу в цій провінції (як і колишній президент України Петро Порошенко та його політичний соратник Ігор Кононенко). Нова ж ділянка – в 15 хвилинах їзди звідти. А її площа – 4 328 квадратних метрів, тобто майже пів гектара.

Михайло Гладковський в Україні є співвласником декількох компаній. Акціонером іспанської Bilderberg Consulting Financiero він став за пів року до придбання земельної ділянки – у грудні 2021 року.

Довідка: Олег Гладковський (Свинарчук до 2014 року) був одним із головних бізнес-партнерів п’ятого президента України Петра Порошенка. Він керував корпорацією “Богдан”, частку в якій мав і Порошенко. Гладковський обіймав посаду першого заступника секретаря РНБО з 2015 до 2019 року.

Нагадаємо: 17 жовтня 2019 року НАБУ затримало Олега Гладковського за підозрою в зловживанні службовим становищем (ч.2 ст. 364 КК України). Він намагався вилетіти з України з родиною. Корпораціія “Богдан” заявила, що Гладковський мав летіти на відкриття виставки Bus world 2019 до Брюсселю. 21 жовтня Олег Гладковський вийшов з-під варти після внесення застави.

Видання “Bihus.info” у лютому-березні 2019 року оприлюднило розслідування про те, як люди з оточення Порошенка курують розкрадання в оборонній сфері. За даними журналістів, постачання контрабандних російських деталей за завищеними цінами організував 22-річний син Гладковського Ігор. Його батько нібито щонайменше один раз отримував “відкат” у 30 тисяч доларів з цієї схеми, а усі слідчі органи, включно з НАБУ, “зливали” справи по Гладковському за хабарі.

Після резонансного журналістського розслідування НАБУ відкрило провадження “за фактом заволодіння грошовими коштами державного бюджету України та державних підприємств”.

21 грудня 2020 року НАБУ та САП повідомили про підозру в одержанні 950 тисяч гривень хабаря Ігорю Гладковському, а 28 грудня справа пішла до суду.

З початку повномасштабної війни, за даними журналістів “Української правди” Олег Гладковський декілька разів виїжджав з України. Підставою для виїздів була гуманітарна допомога.

У квітні 2024 року Вищий антикорупційний суд оголосив Гладковського-старшого у розшук.

Ключові елементи військового обліку:

На запитання ведучої про майбутнє електропостачання в Запоріжжі та підконтрольних територіях, Федоров зазначив, що жителі повинні бути готовими до того, що електрики може не бути взагалі. “Може, це не подобається. Але давайте готуватися до найгіршого. Якщо буде краще – це буде супер”, – підкреслив він.

Він також зауважив, що можливі проблеми з централізованим електропостачанням на водонапірні станції, тому жителі повинні подбати про резервні джерела живлення. “Ми маємо двічі зарезервувати. Встановити один генератор та другий”, – пояснив Федоров.

Щодо теплопостачання, він повідомив, що на всі великі котельні в Запоріжжі та області, зокрема у Вільнянську, планується встановлення когенераційних установок. Перші з них запрацюють уже в грудні. “Чому є затримка? Тому що в Україні шалений попит на когенераційні установки, і жодне виробництво у світі не може покрити ці потреби”, – зазначив він.

Федоров також повідомив, що Україна звертається до партнерів за допомогою в закупівлі когенераційних установок. “Наші партнери нам фінансують, і вже 15 листопада перші установки будуть на території Запоріжжя. Підключення займе до місяця”, – додав він.

На завершення він зазначив, що в школах і лікарнях уже є генератори, які забезпечать електропостачання для освітнього процесу та медичних послуг.

Відділ антикорупційних справ (ВАКС) прийняв рішення звільнити підозрюваного екс-посадовця Міністерства оборони, Олександра Лієва, під особисте зобов’язання, у зв’язку з його причетністю до справи щодо махінацій під час закупівлі боєприпасів для Збройних Сил України (ЗСУ) на суму майже півтора мільярда гривень. Про це інформує адвокат Лієва, Назар Кульчицький, у коментарі для “Суспільного”. Згідно з його словами, суд змінив запобіжний захід з утримання під вартою на особисте зобов’язання та відправив ухвалу в СІЗО. На жаль, під час засідання відсутній був прокурор, що викликає питання про об’єктивність судового процесу. Справу повернули в національну поліцію, оскільки НАБУ і Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) не знайшли достатніх доказів для підозри у розкраданні. Цей факт підтвердив суддя Ярослав Шкодін під час засідання, зазначивши, що якщо САП не бачить складу злочину, то як його може побачити суд. Попри те, що Лієва взяли під варту з заставою в 50 мільйонів гривень, його звільнили під особисте зобов’язання вже через місяць. На жаль, згідно з ВАКС, термін тримання під вартою завершився 8 квітня, і тепер він залишається без запобіжного заходу. Незважаючи на це, 17 квітня ВАКС повторно розглянув клопотання про зміну запобіжного заходу, але за згодою обвинувачення залишив його без розгляду.

У вищезгаданій статті розкривається складна ситуація щодо підозрюваного екс-посадовця Міністерства оборони, Олександра Лієва, у справі про можливі махінації під час закупівлі боєприпасів для Збройних Сил України на велику суму. Незважаючи на причетність до скандального процесу, вирішення питання про його запобіжний захід стало предметом суперечок і змін. Суд виніс рішення про звільнення Лієва під особисте зобов’язання, однак його відсутність прокурора під час засідання викликає сумніви щодо об’єктивності судового процесу. Крім того, Національне антикорупційне бюро і Спеціалізована антикорупційна прокуратура не змогли зібрати достатньо доказів для підозри у розкраданні, що викликає питання про ефективність їхньої роботи. ВАКС скасував рішення про звільнення Лієва, але через закінчення терміну тримання під вартою він залишився без запобіжного заходу. Ця ситуація відображає проблеми у правоохоронних організаціях та судовій системі України, а також потребу в ретельному аналізі та реформах для забезпечення реальної боротьби з корупцією та забезпечення правосуддя.

У 2023 році було виділено значні кошти з державного бюджету на функціонування Верховної Ради України. Загалом 2,6 мільярда гривень було спрямовано на операційну діяльність парламенту, з яких 13,7 мільйонів гривень витрачено на організацію візитів делегацій за кордон. Проте важливо відзначити, що з цієї суми лише 109,4 мільйонів гривень було повернуто до державного бюджету.

У 2024 році обсяг фінансування роботи Ради зросли, і на ці цілі виділено 2 947,1 мільярда гривень. Варто зазначити, що з уведенням воєнного стану, Верховна Рада України веде роботу в умовах максимальної економії державних коштів.

• У 2023 році державні кошти на операційну роботу Верховної Ради України склали 2,6 мільярда гривень, з яких 13,7 мільйонів гривень було використано на організацію візитів делегацій за кордон.

• Загалом у бюджеті було передбачено понад 2,7 мільярда гривень для підтримки роботи парламенту, і з цієї суми витрачено близько 2,59 мільярда гривень, з яких частина була повернута до державного бюджету.

• У 2024 році на фінансування діяльності Верховної Ради було виділено майже 2,95 мільярда гривень.

• Варто відзначити, що з уведенням воєнного стану Верховна Рада працює в режимі максимальної економії державних коштів, що є важливим фактором у контексті ефективного використання бюджетних ресурсів.