П’ятниця, 15 Травня, 2026

Шахрайство в соцмережах: як користувачі втрачають гроші у 2025 році

Важливі новини

Еволюція загроз: чому традиційні системи протиповітряної оборони можуть не витримати сучасних викликів

Минулорічні системи протиповітряної оборони, які вважалися ефективними для знищення ворожих ракет, сьогодні вже не гарантують того ж рівня захисту. Таку думку висловив генерал-лейтенант Ігор Романенко, колишній заступник начальника Генерального штабу Збройних Сил України, в ефірі телеканалу «Еспресо». Відзначаючи зростання загрози з боку російських ракет, Романенко зазначив, що модернізація ворожих ракетних комплексів серйозно ускладнила завдання їх перехоплення традиційними засобами ППО.

Зокрема, зміни торкнулися таких ракет, як «Іскандер-М» і «Кинджал». Остання є модифікацією «Іскандера», яка здатна запускатися з літаків МіГ-31, що додає їй мобільності та підвищує ймовірність нанесення ударів з неочікуваних напрямків. Крім того, за словами Романенка, нові версії ракет оснащені удосконаленим програмним забезпеченням, що дозволяє значно підвищити їх точність і здатність маневрувати під час польоту. Це робить їх перехоплення значно складнішим завданням для існуючих систем протиповітряної оборони, на яких Україна наразі покладається.

За словами Романенка, українська сторона вже зібрала відповідні дані і статистику та передала їх виробникам систем протиповітряної оборони. Він наголосив, що необхідна реакція західних партнерів — зокрема, можлива корекція програмного забезпечення й модернізація перехоплювачів, щоб підвищити їхню ефективність. Особливо актуально це в умовах, коли батарей Patriot в Україні обмежена кількість.

Цю картину також відображали міжнародні медіа: Financial Times повідомляв, що російські ракети навчилися змінювати поведінку на кінцевому відрізку траєкторії — пікірувати під великим кутом або маневрувати так, щоб «заплутати» перехоплювачі Patriot. Видання наводило випадки, коли подібні модифікації допомагали рф завдавати удари по українських об’єктах, зокрема по підприємствам, що виробляють БпЛА.

Експерт також уточнював технічні межі керованості деяких типів ракет: зокрема, він зазначав, що «шахеди» залишаються керованими приблизно на дистанції до 150 км, а для збільшення дальності ворог розгортає стаціонарні пускові майданчики. Паралельно в матеріалах згадувався британський проєкт «Octopus» — безпілотники-перехоплювачі, які планують виробляти та постачати для протидії російським дронам.

Підсумовуючи, Романенко закликав партнерів врахувати нові тактичні й технічні реалії на полі бою та шукати шляхи оновлення засобів поразки і програмного забезпечення, аби знову підвищити шанси на перехоплення модернізованих ракет. Наразі, за його словами, досвід і статистика вже передані виробникам, і від реакції Заходу залежатиме, наскільки швидко вдасться відповісти на ці виклики.

Зарплата державних службовців у серпні 2025 року: зріст, але реальна купівельна спроможність зменшується

У серпні 2025 року середня заробітна плата працівників державного апарату досягла рівня 61,6 тисячі гривень. Це більше ніж утричі перевищує середній рівень заробітної плати по країні, який становить 19,8 тисячі гривень. Про це свідчать дані Міністерства фінансів, оприлюднені в кінці літа. За останній рік заробітна плата державних службовців зросла на 8,6% порівняно з серпнем 2024 року, коли середній показник становив 55,8 тисячі гривень. Однак цей зріст не зміг випередити рівень інфляції, який у цей період досяг 13,2%, що знижує реальну купівельну спроможність населення.

Цей дисбаланс між підвищенням заробітних плат та темпами інфляції підкреслює важливу проблему — хоча зарплата державних службовців збільшилася номінально, реальна вартість їхніх доходів не зросла, а навіть знизилася через зростання цін. Крім того, значні розбіжності в рівнях оплати праці спостерігаються серед різних органів влади. Наприклад, в Антимонопольному комітеті зафіксовано найбільші середні виплати серед центральних органів виконавчої влади, де заробіток державних службовців у серпні 2025 року значно перевищував середні показники інших відомств.

Окремо Мінфін відзначає, що серед 495 керівників державних органів середня оплата праці становила 131,2 тис. грн. Найвищі середні виплати керівництва зафіксовані в НАЗК — 366,6 тис. грн, Міністерстві національної єдності — 289 тис. грн, Фонді держмайна — 284,6 тис. грн та в АРМА — 255,9 тис. грн. Ряд керівників отримували понад 200 тис. грн на місяць, зокрема в Рахунковій палаті (209 тис. грн) та Антимонопольному комітеті (201,8 тис. грн).

Таким чином, дані Мінфіну підтверджують значний розрив між зарплатами державних службовців і середніми доходами українців, а також різницю в темпах зростання оплати праці та інфляції. Поки що збереження таких розривів означає, що незважаючи на номінальне зростання виплат у держсекторі, реальні доходи чиновників у цілому зростають повільніше від здорожчання життя.

Екснардеп і його спільники вкрали 21 мільйон: ОГП повідомив про підозру чотирьом учасникам злочинної групи

Прокурори Офісу Генерального прокурора викрили масштабну схему привласнення майна в Києві за участі колишнього народного депутата України VII–VIII скликань. Як повідомляє видання «Закон і Бізнес» з посиланням на ОГП, організована злочинна група у 2021 році незаконно заволоділа нерухомістю у Солом’янському районі столиці, завдавши збитків на понад 21 млн грн. За даними слідства, афера була заздалегідь […]

Рішення Вищої ради правосуддя щодо звільнення судді Макухи: завершення багаторічної історії

Вища рада правосуддя ухвалила одностайне рішення про звільнення судді Солом’янського районного суду Києва Андрія Макухи, який фігурував у справах, пов’язаних із подіями Революції Гідності, а також у кримінальному провадженні щодо отримання неправомірної вигоди. Цей крок став фінальним етапом у тривалому процесі, що протягом багатьох років супроводжувався численними спробами уникнення відповідальності та повернення до системи правосуддя.

Після подій 2014 року Макуха привернув увагу громадськості низкою судових рішень, ухвалених щодо учасників протестів. Того ж року правоохоронні органи задокументували факт отримання ним та суддею Оленою Демидовською хабаря, що стало підставою для порушення кримінального провадження та подальших дисциплінарних процедур. Вища рада правосуддя у 2016 році звільнила Макуху за порушення присяги, проте це рішення не стало остаточним — через суд він домігся поновлення та у 2020 році повернувся до здійснення правосуддя.

Навіть повторний розгляд питання про звільнення затягувався. У 2023 році Макуха мобілізувався до лав ЗСУ, що автоматично призупинило розгляд у ВРП. Проте служба в армії виявилася не аргументом його сумлінності, а радше додатковим свідченням невідповідності займаним посадам.

Характеристика від командування стала справжнім шоком: суддю охарактеризували як військовослужбовця, що не дотримується статутів, демонструє нестачу ініціативи, не виконує наказів, губиться у складних ситуаціях та провокує конфлікти. Зазначено також низький рівень фізичної підготовки та незадовільне володіння особистою зброєю. Командування прямо вказало, що Макуха не відповідає займаній посаді.

Окремо зафіксовано неодноразові факти появи у строю в стані алкогольного сп’яніння. Один із найгучніших епізодів — перевірка минулого року, коли суддю виявили п’яним при 2,01 проміле алкоголю, що перевищує допустимі норми у десять разів. Протокол щодо цього правопорушення вже довгий час лежить у Печерському суді без розгляду у судді Константінової.

Після переводу Макухи до Києва військова частина підтвердила, що він може брати участь у засіданнях ВРП онлайн, і розгляд його дисциплінарної справи відновили. Висновок командування і матеріали провадження стали вирішальними: Вища рада правосуддя дійшла висновку, що Макуха не здатен виконувати обов’язки судді.

Так після багаторічних маніпуляцій, поновлень і затягувань один із суддів Майдану все ж таки позбувся мантії.

Наталія Могилевська відкриває нову сторінку особистого життя на сцені Палацу “Україна”

На своєму ювілейному концерті, присвяченому 50-річчю, Наталія Могилевська здивувала шанувальників не лише грандіозним шоу з повітряним шпагатом і неймовірним номером із Віталієм Козловським, а й несподіваною презентацією свого чоловіка Валентина. Протягом багатьох років співачка оберігала своє особисте життя від публічної уваги, уникаючи коментарів щодо стосунків та зберігаючи приватність. Цього разу вона зробила виняток, запросивши чоловіка на концерт як глядача: Валентин сидів у залі поруч із іншими гостями, не виходячи на сцену, проте його підтримка відчувалася в кожному моменті свята.

Для пари це стало першою спільною появою на такому масштабному заході, і для багатьох шанувальників це був справжній сюрприз. Могилевська, поєднавши професійне мистецтво та особисте життя, продемонструвала, що навіть на вершині творчих здобутків важливо залишатися щирою і відкритою перед тими, хто поряд. Концерт перетворився на яскравий символ нового етапу її життя, коли публічна сцена і приватна гармонія співіснують у повній гармонії.

За словами Наталії, знайомство з Валентином відбулося на початку повномасштабної війни. Разом вони вже кілька років і виховують двох усиновлених сестер — Мішель і Софію. Якщо раніше співачка уникала уточнень щодо офіційного статусу, нині вона відкрито називає Валентина чоловіком у публічних інтерв’ю.

Ювілейний концерт поєднав особисте і сценічне: окрім прем’єр і яскравих номерів, Могилевська підкреслила, що поруч із нею — людина, яка стала опорою у непрості часи. Поцілунок із Віталієм Козловським став яскравим сценічним моментом вечора, а поява Валентина — його найінтимнішою ноткою.

У 2025 році соціальні мережі стали одним з основних засобів для діяльності інтернет-шахраїв, незважаючи на те, що користувачі виявили більшу обізнаність щодо загроз онлайн-обману. Проблема продовжує наростати як у Сполучених Штатах, так і в усьому світі, а шахрайські схеми стають дедалі більш хитромудрими та переконливими.

Згідно з даними Федеральної торговельної комісії США (FTC), в 2025 році американці втратили приблизно 2,1 мільярда доларів внаслідок шахрайських схем, що починалися в соцмережах. Ця сума є вісім разів більшою, ніж у 2020 році. Близько 30% осіб, які зазнали фінансових втрат через онлайн-афери, вказали, що перший контакт із шахраями відбувався саме через соціальні мережі. В цілому міжнародні правоохоронні органи оцінюють загальні збитки від інтернет-злочинності у 2025 році у понад 20 мільярдів доларів.

Платформи компанії Meta виявилися найбільш уразливими до шахрайства. Facebook залишається основним майданчиком для масових обманів, у той час як Instagram активно використовується для рекламних шахрайств і просування фальшивих брендів. WhatsApp, з іншого боку, часто служить засобом для особистого контакту з жертвами, адже шахраї можуть встановлювати довіру в приватних бесідах або закритих групах. Саме ці три платформи займають провідні позиції за обсягами фінансових втрат серед користувачів.

Серед найпоширеніших шахрайських схем залишаються фальшиві інтернет-магазини, інвестиційні афери та романтичні обмани. Фальшиві магазини заманюють клієнтів привабливими знижками та ексклюзивними пропозиціями, проте користувачі часто або не отримують товар, або отримують низькоякісні підробки. Ці схеми зазвичай маскуються під рекламу дійсних брендів і мають професійно оформлені веб-сторінки, що ускладнює їх виявлення.

Інвестиційні шахрайства в 2025 році залишаються найприбутковішими для злочинців. Вони видають себе за фінансових консультантів або трейдерів, створюють закриті групи з фейковими відгуками та демонструють вигадані прибутки. Спочатку жертвам дозволяють вивести невеликі суми, щоб викликати довіру, а потім пропонують вкладати значно більші кошти, після чого доступ до інвестиційної платформи блокується, а шахраї зникають. Також існують випадки, коли жертвам обіцяють "повернення втрачених грошей" за окрему оплату, що також є частиною шахрайської схеми.

Романтичні афери базуються на емоційних зв'язках, які формуються в процесі онлайн-спілкування. Після встановлення довіри шахраї починають просити фінансову допомогу під різними приводами або пропонують "спільні інвестиції". У крайніх випадках може застосовуватися шантаж приватними фото чи відео, отриманими під час спілкування.

Експерти в галузі кібербезпеки підкреслюють, що шахрайські схеми стають технологічнішими. Все частіше для створення реалістичних текстів, зображень і навіть відео, які імітують реальних людей або бренди, використовується штучний інтелект. Це значно ускладнює виявлення фальшивих акаунтів та підвищує рівень довіри жертв.

Федеральна торговельна комісія США рекомендує користувачам обмежувати доступ до своїх профілів у соцмережах, не ділитися фінансовою інформацією з незнайомцями, ретельно перевіряти сайти перед покупками та уникати інвестиційних пропозицій з гарантованим або "швидким" прибутком. Також фахівці радять критично ставитися до термінових фінансових запитів від знайомих в інтернеті і перевіряти інформацію через офіційні джерела.

Загалом, 2025 рік підтверджує, що соціальні мережі залишаються ключовою ареною для діяльності кіберзлочинців, а основною загрозою стає не технічний злом акаунтів, а психологічне маніпулювання користувачами.

Останні новини