Середа, 23 Вересня, 2026

Аграрний сектор України під загрозою: уряд терміново змінив правила експорту зерна

Важливі новини

Інтеграція прикордонних переходів Польщі з Україною: Вплив на протести фермерів

Польща звернула свою увагу на включення прикордонних переходів з Україною, певних ділянок доріг і залізничних шляхів до категорії критичної інфраструктури. Це рішення, як заявив польський прем’єр Дональд Туск, має забезпечити безперешкодне постачання військової та гуманітарної допомоги в Україну "без будь-яких затримок", незважаючи на протести фермерів. "Це стане питанням найближчих годин", — додав Туск, вказуючи на вагомість цього кроку в контексті сучасних подій. Проте, чи буде цей захід достатнім для вирішення проблеми блокування доріг, залишається поки що невизначеним.

Прем’єр також висловив свою готовність до діалогу з фермерськими громадами, зазначивши, що Польща активно працює над захистом їхніх інтересів. Проте, він також наголосив на тому, що українська допомога має свої економічні вимоги, які можуть вплинути на польський аграрний сектор. З цієї причини важливо знайти баланс між підтримкою України та збереженням економічних інтересів Польщі.

Президент України Володимир Зеленський закликав до діалогу та співпраці між Україною та Польщею, визначаючи це як питання національної безпеки. Він також висловив надію, що у зустрічі на кордоні буде представник Єврокомісії, щоб забезпечити об'єднаність підходів Європи до цієї ситуації. Проте, польський прем’єр Туск висловив сумнів у необхідності таких заходів солідарності, наголошуючи на готовності Польщі до повної підтримки України.

Зеленський також підкреслив необхідність узгодження спільних дій та запланував зустріч урядів обох країн у Варшаві. Відповідно до нього, таке засідання має відбутися 28 березня. Це, за словами президента, відображає стратегічне партнерство між Україною та Польщею в області забезпечення безпеки та стабільності в регіоні.

Починаючи з 20 лютого, по всій території Польщі спалахнули нові протести фермерів, які придбали більш радикальний характер. Селяни стверджують, що зазнають фінансових втрат та збитків у своєму бізнесі через велику кількість недорого увезеного українського зерна, яке, як вони вважають, завдає шкоди їхнім інтересам на ринку. Тепер поляки не лише блокують прикордонні дороги для вантажівок, але і перешкоджають руху по залізницях. Ситуація досягла такого рівня напруженості, що протестувальники вилили українське зерно на дорогу у знак протесту, а також заважали руху пасажирських автобусів. На одному з тракторів польських фермерів було помічено плакат із закликом до Путіна "навести порядок в Україні, Брюсселі", адресований польським урядовцям.

Зазначений чоловік, що демонстрував плакат, був затриманий, повідомляє польська преса. Міністерство закордонних справ Польщі висловило припущення про можливий вплив російської агентури на появу антиукраїнських та пропутінських лозунгів на протестах фермерів. У Варшаві наголошують, що такі інциденти "ослаблюють переговорні позиції" Польщі в контексті міжнародних відносин.

Тим часом, в Державній прикордонній службі України вказують, що поляки продовжують блокувати шість напрямків на кордоні з Україною, черги в яких налічують 2450 вантажівок. Найбільші черги утворилися біля КПП "Краківець", "Рава-Руська" та "Шегині", повідомляють прикордонники.

• Протести фермерів у Польщі набули радикального характеру, що відображає серйозні обурення селян щодо втрат та збитків у своєму бізнесі через конкуренцію з українськими постачаннями зерна.

• Влада Польщі вказує на можливий вплив російської агентури на ескалацію протестів та наявність антиукраїнських пропагандистських елементів серед протестувальників.

• Спалахнення конфлікту між польськими фермерами та українськими постачальниками зерна має потенційно негативний вплив на відносини між Україною та Польщею, а також на переговорні позиції Польщі у міжнародному співтоваристві.

• Залишається нагальною потреба у пошуку конструктивних рішень для врегулювання конфлікту, які б враховували інтереси обох сторін та сприяли підтримці стабільності та мирного співіснування на прикордонних територіях.

Кадрові трансформації в оборонному секторі: нова роль Ігоря Папуші

Колишній очільник військової прокуратури Південного регіону України часів президента Віктор Янукович — Ігор Папуша — нині працює на керівній посаді в структурі Міністерство оборони України. Згідно з наявною інформацією, він обіймає посаду начальника відділу внутрішньої безпеки по особовому складу, що передбачає контроль за дотриманням службової дисципліни, перевірку доброчесності військовослужбовців та реагування на можливі порушення в лавах оборонного відомства.

Раніше ім’я Папуші згадувалося у матеріалах розслідувань, які проводило Державне бюро розслідувань. Йшлося про ймовірні зловживання під час реалізації проєктів будівництва військових казарм. Слідчі дії були пов’язані з перевіркою використання бюджетних коштів та дотриманням процедур у сфері оборонних закупівель і капітального будівництва. Хоча деталі проваджень не завжди оприлюднювалися, сам факт фігурування посадовця у таких справах викликав широкий суспільний резонанс.

У декларації зазначено нерухомість у кількох регіонах країни. Серед об’єктів — квартира площею 73,5 м² в Одесі, придбана у 2019 році за 1,06 млн грн; земельна ділянка площею 1001 м² у селі Гореничі під Києвом, що перебуває у власності з 2007 року; база відпочинку площею 339,9 м² у смт Шацьк на Волині (право користування з 2019 року, вартість на момент набуття — 791 350 грн); 66,66% квартири площею 56,6 м² у Рівному; земельна ділянка площею 380 м² у Рівному; квартира площею 118,7 м² в Одесі, що належить дочці — Папуші Єлизаветі Ігорівні; а також орендована квартира площею 84,7 м² у Києві.

Транспортні засоби, корпоративні права, цінні папери або бенефіціарна участь у компаніях у декларації не зазначені.

Грошові активи станом на кінець 2024 року включають 180 тис. грн, 8 тис. доларів США та 12 тис. євро готівкою. На рахунках у ПриватБанк та Ощадбанк зберігалося близько 115 тис. грн та 155 євро. Також задекларовано кредит у ПриватБанку із залишком 180,5 тис. грн, який виник у 2022 році.

Після подання основної декларації були зафіксовані суттєві зміни в майновому стані. 21 листопада 2025 року Папуша задекларував дохід від відчуження нерухомого майна у розмірі 2 360 000 грн (покупець — громадянин Роман Кальгін). 14 січня 2026 року він отримав подарунок у грошовій формі на суму 1,5 млн грн від громадянки Ольги Андріївни Папуші.

Оприлюднені дані декларації стали підставою для публічного обговорення майнового стану посадовця та його кар’єрних змін.

Розслідування НАБУ у справі “Мідас” стосовно можливого відмивання коштів

У новому етапі розслідування Національного антикорупційного бюро України у справі «Мідас» йдеться про ймовірне відмивання 12,9 мільйона доларів, які можуть бути пов’язані з корупційними діями колишнього міністра енергетики Герман Галущенко. У матеріалах слідства використовується кодове ім’я «Сигизмунд», що, за даними розслідувачів, вказує саме на цього посадовця.

Відеозаписи та документи, що потрапили до НАБУ, не містять прямої згадки прізвища ексміністра, проте контекст розмов і подій дозволяє слідчим робити висновки про його причетність. За версією бюро, операції могли бути спрямовані на легалізацію значних сум, отриманих у непрозорий спосіб під час перебування посадовця на державній службі.

За версією слідства, схема, що отримала назву «Шлагбаум», стосувалася розрахунків із контрагентами державного підприємства НАЕК «Енергоатом». Йдеться про можливі «відкати», які підрядники нібито сплачували за своєчасне погашення заборгованостей за виконані роботи. За даними НАБУ, розмір неправомірної вигоди міг становити від 10% до 15% суми контрактів.

У розслідуванні зазначається, що частину коштів легалізували через фінансові інструменти, зокрема операції з криптовалютами (ймовірно, стейблкоїном USDT), а також через інвестування у фонд, зареєстрований у лютому 2021 року на острові Ангілья. Структуру, за даними слідства, очолював іноземний громадянин, який міг надавати послуги з управління активами.

За інформацією НАБУ, кошти надходили на рахунки фонду у швейцарських банках, де їх розміщували на депозитах. Під час перебування на посаді міністра, як стверджується, понад 7,4 млн доларів було перераховано на рахунки двох компаній на Маршаллових островах. Ще близько 4 млн доларів, за даними слідства, отримано готівкою у Швейцарії.

У матеріалах справи також зазначено, що частину коштів могли спрямувати на оплату навчання дітей у швейцарських закладах, медичні послуги та інші особисті витрати. Для приховування участі посадовця, за версією слідства, на Маршаллових островах створили дві компанії, інтегровані в структуру трасту, зареєстрованого у Сент-Кітс і Невіс. Бенефіціарами вказували колишню дружину та дітей.

Крім того, НАБУ повідомляє, що через довірену особу з кодовим ім’ям «Рокет» організація могла отримати понад 112 млн доларів готівкою від протиправної діяльності у сфері енергетики у 2021–2025 роках. Передача коштів, за даними слідства, здійснювалася в офісі на Софійській площі або через посередників. Облік вівся у так званій «чорній бухгалтерії» під назвою «Комплекс».

Наразі триває досудове розслідування. Остаточну правову оцінку викладеним фактам надасть суд.

У Кривому Розі сталася стрілянина між чоловіком і ТЦК

Вчора, 14 липня у Тернівському районі Кривого Рогу сталася стрілянина, у якій постраждали троє осіб. Інцидент трапився під час перевірки документів у місцевого жителя правоохоронцями та представниками територіального центру комплектування (ТЦК). За офіційною версією поліції, під час так званого “відпрацювання району” було зупинено 51-річного чоловіка. Він, замість того щоб пред’явити документи, почав чинити опір — […]

Китай висловив занепокоєння через атаку РФ на ядерний об’єкт біля Чорнобиля

Китай, вперше публічно коментуючи ситуацію, що склалася після атаки...

Кабінет Міністрів України ініціював екстрений пакет заходів для підтримки аграрної галузі на фоні значних ускладнень у морській логістиці, спричинених російськими атаками в Чорному морі. Першим кроком стало коригування мінімально допустимих цін на експорт окремих видів сільськогосподарської продукції. Уряд сподівається, що ці зміни допоможуть уникнути фактичного блокування угод на постачання українського зерна та олійних культур за кордон.

Про це оголосив прем'єр-міністр Сергій Корецький 3 серпня. За його словами, попередні мінімальні ціни втратили свою актуальність через різке зростання витрат на логістику та зниження закупівельних цін в Україні. Підприємства могли мати готову продукцію для експорту, однак встановлені державою цінові пороги ускладнювали укладення контрактів.

Коригування цін застосовуватиметься до стабілізації ситуації, проте конкретні нові рівні цін поки не розголошені, тому їх важко оцінити до публікації відповідних нормативних актів.

Мінімальні експортні ціни не є нововведенням, а були запроваджені ще у серпні 2024 року постановою №944. Цей механізм поширюється на ключові аграрні продукти України, включаючи пшеницю, кукурудзу, сою та інші. Він мав на меті запобігти штучному заниженню цін на експорт та уникнути податкових зловживань.

Однак останні події внесли зміни у цю систему. Атаки Росії створили нові ризики для судноплавства, що призвело до збільшення витрат на страхування та фрахт. У результаті, експортерам доводиться витрачати більшу частину своєї ціни на доставку продукції, тоді як внутрішні ціни почали знижуватися через збільшення пропозиції. Це поєднання факторів поставило під загрозу укладання контрактів за мінімальними експортними цінами.

Коригування цін стало першим рішенням у комплексі заходів для підтримки аграріїв. Прем'єр Корецький провів термінову нараду із представниками агробізнесу, де обговорювалися питання диверсифікації логістики, фінансової підтримки через банки та дипломатичні зусилля для захисту ринків для української продукції. Виробники, які щойно завершили або ще планують збір врожаю, особливо потребують таких рішень.

Ситуація ускладнюється також тим, що накопичену продукцію важче вивезти за кордон, що тисне на внутрішні ціни та ліквідність аграрних підприємств. Фермери потребують фінансування для покриття витрат на пальне, добрива, зарплати та обслуговування кредитів. Важливо, щоб експорт не зупинявся, інакше проблеми з продажем врожаю можуть призвести до фінансових труднощів у наступному виробничому циклі.

Крім того, уряд звертається до старої проблеми: надмірної залежності української економіки від експорту сировини. Корецький дав доручення підготувати план для розвитку переробки аграрної продукції в Україні, щоб збільшити вартість продукції, яка вирощується в країні.

Однак, повністю замінити чорноморські порти іншими шляхами, такими як залізниця чи автомобільний транспорт, неможливо через великі обсяги вантажів. Альтернативні маршрути мають свої обмеження, що ускладнює ситуацію з експортом.

Уряд повідомляє, що коригування цін — це не остання ініціатива. Кабмін планує щоденно моніторити ситуацію в аграрному секторі, готовий ухвалювати нові рішення у разі потреби, особливо перед сезоном активного експорту нового врожаю. У разі подальшого погіршення обставин, уряду доведеться шукати баланс між контролем за прозорістю агроекспорту та реаліями ринку, щоб не ускладнити умови для легального продажу продукції за кордон. Чинні зміни можна вважати екстреними заходами в умовах війни, які адаптують систему до нових реалій.

Останні новини